Рішення

від 29.11.2023 по справі 910/14267/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2023Справа № 910/14267/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код: 00100227)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Благодатний" (04070, м. Київ, вул. Паркова дорога, 16-А, нежитлове приміщ. 28, ідентифікаційний код: 41290100)

про стягнення 4 021 597,74 грн.

за участі представників сторін:

від позивача: Нестерова І.Г.

від відповідача: Нечай О.Д.

У судовому засіданні 29.11.2023, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Благодатний" про стягнення 4 021 597,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявною заборгованістю відповідача перед позивачем за порушення умов грошового зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за Договором № 0851-03015 від 16.05.2019 у розмірі 3 559 561,73 грн. Крім того, позивач просив стягнути на його користь штрафні санкції за порушення зобов`язань по оплаті наданих послуг, а саме: пеню у розмірі 8151,60 грн, інфляційні втрати у розмірі 350 632,64 грн, 3% річних у розмірі 86 295,04 грн та штраф у розмірі - 16 956, 73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/14267/23, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.10.2023.

03.10.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстрований відзив на позовну заяву (направлений відповідачем на електрону адресу суду), відповідно до якого відповідач зазначив, що ТОВ "Вітряний Парк Благодатний" визнається вимоги щодо заборгованості за договором у розмірі 3 559 561,73 грн. В той же, час відповідач просить не нараховувати інфляційні втрати, 3% річних, пеню та штраф, а також розстрочити виконання рішення про стягнення заборгованості у розмірі 3 559 561,73 грн. Крім іншого, відповідач зазначив, що останнім частково погашено заборгованість у розмірі 800 000,00 грн, що підтверджується 6-ми платіжними інструкціями протягом вересня 2023.

06.10.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстроване клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису.

09.10.2023 позивачем через загальний відділ діловодства суду подано відповідь на відзив, у якому наведені заперечення щодо клопотань відповідача про розстрочення виконання рішення та не нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

11.10.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстрована заява (направлена відповідачем на електрону адресу суду) про долучення до матеріалів справи доказів часткової оплати основної суми заборгованості на загальну суму 200 000,00 грн, а саме платіжні інструкції від 10.10.2023 № 325 на суму 177 384,78 грн та № 326 на суму 22 615,22 грн.

У підготовчому засіданні 11.10.2023 судом було проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25.10.2023.

20.10.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстровані заперечення на відповідь на відзив та заява про долучення доказів (направлені відповідачем на електрону адресу суду).

Так, у заяві про долучення до матеріалів справи доказів відповідач зазначає, що станом на 20.10.2023 борг складає 1 647 896,94 грн, у зв`язку з часткою оплатою, відповідно до платіжних інструкцій від 12.10.2023 № 336 на суму 186 223,29 грн, № 337 на суму 236 872,32 та № 338 на суму 76 904,39 грн, які відповідач просить долучити до матеріалів справи.

25.10.2023 через підсистему ЕСІТС "Електронний суд" позивачем подано пояснення відповідно до якого зазначає, що сплачені відповідачем кошти протягом вересня-жовтня 2023, позивачем зараховані в погашення заборгованості минулих періодів. А тому, залишок заборгованості відповідача складається у розмірі 2 059 552,73 грн, з наступних періодів: жовтень 2022 - 166 957,47 грн; листопад 2022 - 187 766,45 грн; грудень 2022 - 248 570,89 грн; січень 2023 - 420 995,69 грн, лютий 2023 - 255 954,96 грн, березень 2023 - 160 414,30 грн, квітень 2023 - 215 228,56 грн, травень 2023 - 158 663,54 грн та червень 2023 - 245 000,87 грн.

У підготовчому засіданні 25.10.2023 судом було проголошено протокольні ухвали про долучення до матеріалів справи доказів часткової оплати боргу та відкладення підготовчого засідання на 08.11.2023.

08.11.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстрована заява (направлена відповідачем на електрону адресу суду), відповідно до якої останній зазначає, що відповідачем частково оплачено заборгованість на суму 1 500 000,00 грн, а відтак, заборгованість станом на 07.11.2023 складає 2 059 561,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 закрито провадження у справі №910/14267/23 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Благодатний" основного боргу у розмірі 1 500 000,00 грн. Даною ухвалою також вирішено закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 29.11.2023.

28.11.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстрована заява (направлена відповідачем на електрону адресу суду), відповідно до якої відповідач зазначає, що 22.11.2023 відповідачем частково оплачено заборгованість на суму 800 000,00 грн, а відтак, заборгованість станом на 28.11.2023 складає 1 259 561,73 грн. До вказаної заяви долучено платіжні інструкції від 22.11.2023 № 394 на суму 166 957,47 грн, № 3945 на суму 187 766,45 грн, № 396 на суму 248 570,89 грн та № 397 на суму 196 705,19 грн.

У судовому засіданні 29.11.2023 судом прийнято заяву відповідача та долучено до матеріалів справи платіжні інструкції, заслухано пояснення представника позивача, яка позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити у повному обсязі, та представника відповідача, який проти вимог заперечував в частині нарахування 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу та просив суд розстрочити виконання рішення на 6 місяців.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

16.05.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке в процесі реорганізації перетворено у Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія «Укренерго" (надалі - виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Благодатний", (надалі - користувач/відповідач) було укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0851-03015 (надалі - договір).

Як вбачається із матеріалів справи, умови вказаного договору неодноразово викладались сторонами у новій редакції, шляхом укладення додаткових угод, від 28.08.2019, від 17.09.2021 та від 17.03.2022.

Відповідно до п. 1.1 договору, цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором виконавець зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга)

Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору (п.1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.

Відповідно до п. 2.2 договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

Згідно з п. 2.3 договору обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.

Вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п. 2.4. договору).

За умовами п. 2.5 договору розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги;

до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги;

до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.

Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає оператору системи передачі (ОСП), виконавцю повідомлення про зміну обсягів послуг. Оператор системи передачі (ОСП), виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (п. 2.6. договору).

Відповідно до п. 2.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).

Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

У п. 2.9 договору визначено, що за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності згоди користувача.

Відповідно до п. 3.2.1. договору користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором.

Згідно п. 3.3.2. договору ОСП має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу.

Відповідно до п. 10.1 договору планові обсяги послуги користувач зобов`язаний подавати виконавцю до десятої доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом 3 днів їх погоджує і повертає користувачу, у разі не погодження.

За умовами п. 10.4. договору акти надання послуг, акти коригування до актів надання послуг, акти звірки розрахунків наданої послуги, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які інші повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі.

Податкові накладні отримуються користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному податковим законодавством (п. 10.5. договору).

У п. 10.6 договору сторонами визначено, що будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання договору (у тому числі акт надання послуги або акт коригування до акта наданої послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування сервісу, про що виконавець зобов`язаний повідомити на своєму вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).

Згідно з умовами п. 10.7 договору рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною:

- у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником;

- у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.

Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "доставлено" у сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Цей договір відповідно до п. 12.1 набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2023. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено рол припинення його дії або перегляд його умов.

За доводами позивача, що не заперечується відповідачем, на виконання умов договору, відповідачем було надано відповідні повідомлення щодо планового обсягу послуг, зокрема: за період з березня 2022 року по червень 2023 року.

Позивачем, в свою чергу на виконання умов договору були сформовані рахунки-фактури, які за даними програми «АСКОД онлайн» були доставлені відповідачу.

За фактом надання послуг позивачем також були сформовані та надіслані через систему "АСКОД онлайн" акти надання послуг, зокрема: від 31.03.2022 на суму 373 366,98 грн; від 30.04.2022 на суму 376 684,64 грн; від 31.05.2022 на суму 251 194,22 грн; від 30.06.2022 на суму 190 601,45 грн; від 31.07.2022 на суму 197 201,81 грн; від 31.08.2022 на суму 208 765,82 грн; від 30.09.2022 на суму 263 833,25 грн; від 31.10.2022 на суму 243 862,09 грн; від 30.11.2022 на суму 187 766,16 грн; від 31.12.2022 на суму 248 578,13 грн; від 31.01.2023 на суму 420 997,08 грн; від 28.02.2023 на суму 255 956,51 грн; від 31.03.2023 на суму 160 415,28 грн; від 30.04.2023 на суму 215 229,42 грн; від 31.05.2023 на суму 158 663,54 грн та від 30.06.2023 на суму 245 000,87 грн.

Окрім іншого, як вбачається із матеріалів справи, позивачем були сформовані та надіслані через систему "АСКОД онлайн" акти коригування за відповідний період.

За доводами позивача, відповідач свої зобов`язання перед позивачем належним чином не виконав, оплату послуг за березень 2022 року здійснив з порушенням строку, за послуги, надані у квітні 2022, здійснив часткову оплату, а послуги, надані протягом травні 2022 - червня 2023, взагалі не сплатив, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість, яка станом на 31.08.2023 становила 3 559 561,73 грн. Крім того, позивач просив стягнути на його користь за порушення зобов`язань по оплаті наданих послуг : пеню у розмірі 8 151,60 грн, інфляційні втрати у розмірі 350 632,64 грн, 3% річних у розмірі 86 295,04 грн та штраф у розмірі - 16 956,73 грн.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву фактично не заперечується факт отримання послуг за договром, суму основного боргу не оспорюється, а лише наведені заперечення щодо нарахування штрафних санкцій а також заявлено прохання про розстрочення виконання рішення.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Диспетчерським управлінням, згідно з пунктом 18 ч. 1. ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" є - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.

Згідно ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.5 Договору розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.

Відповідно до п. 2.7 Договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту пунктів 2.5.; 2.7 договору, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період березень 2022 - червень 2023 на момент розгляду справи настав.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору належним чином виконано забов`язання, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, та надано послуги відповідачу протягом березня 2022 - червня 2023, проте, відповідач свої зобов`язання перед позивачем належним чином не виконав, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 3 559 561,73 грн.

Також в процесі розгляду справи, відповідачем було частково оплачено суму основного боргу у розмірі 1 500 000,00 грн, про що постановлена відповідна ухвала від 08.11.2023 про закриття провадження у цій частині позовних вимог.

В подальшому, після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, відповідачем в порядку ст. 207 ГПК подано заяву про долучення до матеріалів справи платіжних інструкцій про часткову оплату боргу на загальну суму 800 000,00 грн.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Припинення (закриття) провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №905/1582/15, від 18.07.2018 у справі №905/1587/15, від 05.06.2018 у справі №905/1585/15 та 26.07.2018 у справі №910/23359/15.

Враховуючи, що частина боргу у розмірі 800 000,00 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження у цій частині підлягає закриттю, так як вказаний предмет спору припинив своє існування в процесі розгляду справи.

Водночас, доказів сплати ТОВ "Вітряний Парк Благодатний" заборгованості у розмірі 1 259 561,73 грн станом на дату розгляду даної справи по суті, відповідачем суду не надано.

Фактично відповідач у поданій заяві від 28.11.2023 не заперечує наявність заборгованості у розмірі 1 259 561,73 грн.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу за договром у розмірі 1 259 561,73 грн визнається судом обґрунтованою та задовольняється судом повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 86 295,04 грн - 3% річних та 350 632,64 грн. - інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконати ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Така плата за користування чужими коштами не є штрафною санкцією.

При цьому інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Враховуючи, що відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за договром, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат та 3 % річних, судом встановлено, що їх розмір становить більше, ніж заявлено позивачем, однак, приймаючи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, до стягнення підлягає сума інфляційних втрат та 3 % річних у заявлених позивачем розмірах.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 8 151,60 грн та штрафу у сумі 16956,73 грн

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 6.1. договору, передбачено, що за внесення платежів передбачених главою 2 цього договору, з порушення термінів, користувач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

У п. 6.10 договору визначено, що за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань вина сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 3 % від вартості послуг розрахункового періоду, у якому зафіксовано невиконання такого зобов`язання.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов`язання за вказаним договром.

Разом з тим, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан в України, та в подальшому відповідними Указами Президента продовжено строк його дії та триває по сьогоднішній день.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Так, судом взято до уваги, що НКРЕКП прийнято Постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 № 332.

26.04.2022 Постанову НКРЕКП доповнено п. 16, згідно якого передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.

Відповідно до п. 2.1. укладеного сторонами договору, останні визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Враховуючи, господарські правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем, серед іншого, регулюються положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом взято до уваги правові позиції Верховного Суду, які викладені в постановах від 19.09.2022 у справі №912/1941/21, від 25.01.2022 у справі №911/782/21, в яких зазначено, зокрема, що положення постанови НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин та підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Таким чином, постанова НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413), яка містить пряму вказівку про скасування відповідальності у вигляді зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, підлягає застосуванню до спірних правовідносин в частині нарахування пені за період, який входить в період дії воєнного стану, починаючи з 24.02.2022.

Оскільки, як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем здійснено нарахування пені та штрафу за період, що входить у період дії воєнного стану, та враховуючи приписи п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022, яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, у суду відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 8 151,60 грн та штрафу у розмірі 16 956,73 грн визнається судом безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). (пункт 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України).

В пункті 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, кодекс не вимагає.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 № 5-пр/2013 вказав, що підставою для застосування відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018р. у справі №917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Так, в силу приписів ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що для дотримання оптимального балансу інтересів як позивача, так і відповідача, в даному випадку доцільно розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості у сумі 1 696 489,41 грн (1259 561,73 грн. (основний борг) + 6 295,04 грн. (3 % річних) + 350 632, 64 грн (інфляційні втрати)), рівними частинами по 282 748,23 грн щомісячно на 6 місяців.

Крім того, при розгляді заяви про розстрочку виконання рішення суду судом береться до уваги те, що відповідач прагне до створення умов для добровільного виконання рішення суду та задля уникнення ситуації, в якій неможливо буде виконати ні рішення суду, ні зобов`язання перед бюджетом та іншими контрагентами, з якими у відповідача існують договірні правовідносини.

Відповідно до ст.ст. 73, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому, суд повідомляє, що сплата відповідачем суми боргу під час розгляду справи, не впливає на відшкодування відповідачем позивачу судових витрат.

Керуючись ст. 129, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зарити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 800 000,00 грн

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Благодатний" (04070, м. Київ, вул. Паркова дорога, 16-А, нежитлове приміщ. 28, ідентифікаційний код: 41290100) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код: 00100227) основну суму заборгованості у розмірі 1 259 561 грн 73 коп., 3 % річних у розмірі 86 295 грн 04 коп., інфляційні втрати у розмірі 350 632 грн 64 коп., та витрат по сплаті судового збору у розмірі 59 947 грн 34 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Розстрочити виконання рішення на 6 місяців рівними частинами по 282 748,23 грн. щомісячно з дати постановлення рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.12.2023

Суддя Л. Г. Пукшин