Постанова

від 16.07.2024 по справі 910/14267/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2024 р. Справа№ 910/14267/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Муковоз В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Буркова О.М.;

від відповідача: Нечай О.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 (повний текст складено 04.12.2023)

у справі № 910/14267/23 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Благодатний"

про стягнення 4 021 597,74 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Благодатний" про стягнення 4 021 597,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявною заборгованістю відповідача перед позивачем за порушення умов грошового зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за Договором № 0851-03015 від 16.05.2019 у розмірі 3 559 561,73 грн. Крім того, позивач просив стягнути на його користь штрафні санкції за порушення зобов`язань по оплаті наданих послуг, а саме: пеню у розмірі 8151,60 грн, інфляційні втрати у розмірі 350 632,64 грн, 3% річних у розмірі 86 295,04 грн та штраф у розмірі - 16 956, 73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 закрито провадження у справі №910/14267/23 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 1 500 000,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 800 000,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Благодатний" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" основну суму заборгованості у розмірі 1 259 561 грн 73 коп., 3 % річних у розмірі 86 295 грн 04 коп., інфляційні втрати у розмірі 350 632 грн 64 коп., та витрат по сплаті судового збору у розмірі 59 947 грн 34 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Розстрочено виконання рішення на 6 місяців рівними частинами по 282 748,23 грн. щомісячно з дати постановлення рішення.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що оскільки частина боргу у розмірі 800 000,00 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження у цій частині підлягає закриттю.

В решті суми основної заборгованості суд першої інстанції вказав на її обґрунтованість та доведеність.

Суд першої інстанції також визнав правомірним нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, однак відмовив у стягнені пені і штрафу, оскільки постановою НКРЕКП від 25.02.2022 №332 скасовано відповідальність у вигляді зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану.

Також, розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що для дотримання оптимального балансу інтересів як позивача, так і відповідача, в даному випадку доцільно розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості у сумі 1 696 489,41 грн рівними частинами по 282 748,23 грн щомісячно на 6 місяців.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/14267/23 в частині відмови у стягненні пені та штрафу і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги та відмовити в задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- положення постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, яка є підзаконним нормативно-правовим актом, не може бути спеціальними відносного положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України;

- судом першої інстанції не враховано передачу на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду справи № 911/1359/22 щодо порядку застосування постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022;

- жодних змін до договору в частині визначення відповідальності за порушення строків оплати внесено не було;

- відповідачем систематично допускаються прострочення виконання грошових зобов`язань;

- відповідач не навів суду обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тоді як довготривале невиконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг може мати негативний вплив на діяльність підприємства позивача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/14267/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Євсіков О.О.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №910/14267/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 18.12.2023 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 року у справі №910/14267/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 13.02.2024.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/14267/23 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Барсук М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

Ухвалою суду від 13.02.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 року у справі №910/14267/23.

Ухвалою суду від 13.02.2024 зупинено апеляційне провадження у справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 911/1359/22.

Від представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку із закінченням перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/1359/22.

Ухвалою суду від 27.05.2024 поновлено апеляційне провадження у справі та призначити до розгляду на 25.06.2024.

Засідання суду, призначене на 25.06.2024, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді Барсук М.А. на лікарняному.

Ухвалою суду від 01.07.2024 призначено розгляд справи в режимі відеоконференції на 16.07.2024.

Позиції учасників справи

24.01.2024 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

16.05.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке в процесі реорганізації перетворено у Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія «Укренерго" (надалі - виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Благодатний", (надалі - користувач/відповідач) було укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0851-03015 (надалі - договір).

Як вбачається із матеріалів справи, умови вказаного договору неодноразово викладались сторонами у новій редакції, шляхом укладення додаткових угод, від 28.08.2019, від 17.09.2021 та від 17.03.2022.

Відповідно до п. 1.1 договору, цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором виконавець зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга).

Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору (п.1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.

Відповідно до п. 2.2 договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

Згідно з п. 2.3 договору обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.

Вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п. 2.4. договору).

За умовами п. 2.5 договору розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги;

до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги;

до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.

Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає оператору системи передачі (ОСП), виконавцю повідомлення про зміну обсягів послуг. Оператор системи передачі (ОСП), виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (п. 2.6. договору).

Відповідно до п. 2.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).

Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Відповідно до п. 3.2.1. договору користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором.

Згідно п. 3.3.2. договору ОСП має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу.

Відповідно до п. 10.1 договору планові обсяги послуги користувач зобов`язаний подавати виконавцю до десятої доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом 3 днів їх погоджує і повертає користувачу, у разі не погодження.

За умовами п. 10.4. договору акти надання послуг, акти коригування до актів надання послуг, акти звірки розрахунків наданої послуги, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які інші повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі.

За доводами позивача, що не заперечується відповідачем, на виконання умов договору, відповідачем було надано відповідні повідомлення щодо планового обсягу послуг, зокрема: за період з березня 2022 року по червень 2023 року.

Позивачем, в свою чергу на виконання умов договору були сформовані рахунки-фактури, які за даними програми «АСКОД онлайн» були доставлені відповідачу.

За фактом надання послуг позивачем також були сформовані та надіслані через систему "АСКОД онлайн" акти надання послуг, зокрема: від 31.03.2022 на суму 373 366,98 грн; від 30.04.2022 на суму 376 684,64 грн; від 31.05.2022 на суму 251 194,22 грн; від 30.06.2022 на суму 190 601,45 грн; від 31.07.2022 на суму 197 201,81 грн; від 31.08.2022 на суму 208 765,82 грн; від 30.09.2022 на суму 263 833,25 грн; від 31.10.2022 на суму 243 862,09 грн; від 30.11.2022 на суму 187 766,16 грн; від 31.12.2022 на суму 248 578,13 грн; від 31.01.2023 на суму 420 997,08 грн; від 28.02.2023 на суму 255 956,51 грн; від 31.03.2023 на суму 160 415,28 грн; від 30.04.2023 на суму 215 229,42 грн; від 31.05.2023 на суму 158 663,54 грн та від 30.06.2023 на суму 245 000,87 грн.

Окрім іншого, як вбачається із матеріалів справи, позивачем були сформовані та надіслані через систему "АСКОД онлайн" акти коригування за відповідний період.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання перед позивачем належним чином не виконав, оплату послуг за березень 2022 року здійснив з порушенням строку, за послуги, надані у квітні 2022, здійснив часткову оплату, а послуги, надані протягом травні 2022 - червня 2023, взагалі не сплатив, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість, яка станом на 31.08.2023 становила 3 559 561,73 грн. Крім того, позивач просив стягнути на його користь за порушення зобов`язань по оплаті наданих послуг : пеню у розмірі 8 151,60 грн, інфляційні втрати у розмірі 350 632,64 грн, 3% річних у розмірі 86 295,04 грн та штраф у розмірі - 16 956,73 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки частина боргу у розмірі 800 000,00 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження у цій частині підлягає закриттю.

В решті суми основної заборгованості суд першої інстанції вказав на її обґрунтованість та доведеність.

Суд першої інстанції також визнав правомірним нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, однак відмовив у стягнені пені та штрафу, оскільки постановою НКРЕКП від 25.02.2022 №332 скасовано відповідальність у вигляді зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану.

Також, розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що для дотримання оптимального балансу інтересів як позивача, так і відповідача, в даному випадку доцільно розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості у сумі 1 696 489,41 грн, рівними частинами по 282 748,23 грн щомісячно на 6 місяців.

Як вбачається з вимог та доводів апеляційної скарги, позивач не погоджується із рішенням суду в частині відмови у стягненні пені та штрафу та в частині розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Закон, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище є Закон України "Про ринок електричної енергії" (далі Закон № 2019-VIII).

Пунктом 14 ч. 1, ст. 4 Закону № 2019-VIII визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: про постачання електричної енергії споживачу.

Диспетчерським управлінням, згідно з пунктом 18 ч. 1. ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" є оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем на виконання умов договору належним чином виконано власне зобов`язання, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, та надано послуги відповідачу протягом березня 2022 - червня 2023, проте, відповідач свої зобов`язання перед позивачем належним чином не виконав, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 3 559 561,73 грн.

Також в процесі розгляду справи, відповідачем було частково оплачено суму основного боргу у розмірі 1 500 000,00 грн, про що постановлена відповідна ухвала від 08.11.2023 про закриття провадження у цій частині позовних вимог.

В подальшому, після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, відповідачем долучено до матеріалів справи копії платіжних інструкцій про часткову оплату боргу на загальну суму 800 000,00 грн, у зв`язку з чим суд оскаржуваним рішенням закрив провадження у справі в цій частині.

Оскільки доказів сплати ТОВ "Вітряний Парк Благодатний" решти суми заборгованості у розмірі 1 259 561,73 грн відповідачем надано не було, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 259 561,73 грн заборгованості.

Також судом першої інстанції було стягнуто з відповідача 86 295,04 грн - 3% річних та 350 632,64 грн. - інфляційних втрат за прострочення відповідачем свого грошового зобов`язання.

Рішення суду першої інстанції в цих частинах апелянтом не оскаржується.

Також, позивачем у зв`язку із простроченням виконання відповідачем свого зобов`язання з оплати наданих послуг нараховано пеню у розмірі 8 151,60 грн та штраф у сумі 16956,73 грн за загальний період нарахування з 11.03.2022 по 25.04.2022.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 ЦК України).

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 6.1. договору, передбачено, що за внесення платежів передбачених главою 2 цього договору, з порушення термінів, користувач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

У п. 6.10 договору визначено, що за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань вина сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 3 % від вартості послуг розрахункового періоду, у якому зафіксовано невиконання такого зобов`язання.

Враховуючи приписи п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року №332, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача штрафу та пені.

Апелянт вказує, що рекомендаційний характер пункту 5 постанови №332, яка є підзаконним актом, не може змінювати та нівелювати надане нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України право однієї сторони на застосування заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання (тим більше воно відповідає умовам договору) та, відповідно, звільняти від такої відповідальності іншу сторону, не припиняючи чинності відповідних умов договору.

Однак, колегія суддів не погоджується із відповідними доводами апелянта з огляду на наступне.

Так, НКРЕКП 25.02.2022 року прийнято постанову №332, відповідно до преамбули якої відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила:

- на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу «Дефолтний» при тривалості статусу «Переддефолтний» більше семи робочих днів (пункт 1);

- оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 року №333 постанову №332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

У подальшому до постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема, постановою від 26.04.2022 року №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі №911/1359/22 у постанові від 19.04.2024 дійшов наступних висновків:

«Постанова №332 від 25.02.2022 року (у редакції від 26.04.2022 року) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року №332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 року №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

Такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Об`єднана палата звернула увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 року (у редакції від 27.02.2022 року №333, у редакції від 26.04.2022 року) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 року має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

Відповідно до ч.5 та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, а саме відмовив у задоволенні вимог про стягнення пені та штрафу з посиланнями на приписи постанови №332.

Стосовно задоволеної судом першої інстанції заяви про розстрочення виконання рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.ч. 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, підставою для, зокрема, розстрочення виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, ця стаття не вимагає та не обмежує право господарського суду певними обставинами, за наявності яких суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення.

При винесенні ухвали про розстрочку виконання рішення суд бере до уваги не тільки доводи відповідача про те, що виконання судового рішення може привести боржника до стану, який унеможливить здійснення ним господарської діяльності, а й матеріальний інтерес позивача та ступінь вини боржника (відповідача) у виникненні спору, а також той факт, що важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об`єктивних, незалежних від відповідача обставин. При цьому, з урахуванням вимог статті 74 ГПК України, обов`язок доведення існування таких обставин процесуальним законом покладається на особу, яка звертається з відповідною вимогою.

В ході розгляду апеляційної скарги суд встановив, що відповідач, як на підставу для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду посилається на те, що Очаківська територіальна громада, в якій знаходяться генеруючі потужності Товариства, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться бойові дії» перебуває у зоні бойових дій, а саме постійних обстрілів. Також відповідач посилається на збитковість діяльності його підприємства у зв`язку із введенням воєнного стану та через систематичні невиконання зобов`язань ДП «Гарантований покупець».

Колегією суддів встановлено, що відповідачем здійснювалось погашення частини суми боргу в процесі розгляду справи в суді першої інстанції, що свідчить про вчинення останнім фактичних дій, спрямованих на добровільне погашення заборгованості перед позивачем, що підтверджує відсутність у відповідача мети уникнення сплати заборгованості за укладеним між сторонами договором.

У підтвердження погіршення майнового стану відповідач надав фінансові звітності за 2022 та 6 місяців 2023, з яких вбачається що у 2022 збиток відповідача становив 54 967 300,00 грн, а за 6 місяців 2023 року - 3 714 300,00 грн.

Крім того, колегія суддів також враховує, що у судовому засіданні сторони підтвердили здійснення відповідачем платежів на оплату наявного боргу.

А тому, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості перед позивачем, наявність наміру відповідача здійснити добровільне погашення решти суми заборгованості за укладеним договором та, приймаючи до уваги значне погіршення майнового стану боржника, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що розстрочення виконання рішення частині стягнення заборгованості у сумі 1 696 489,41 грн (1 259 561,73 грн. (основний борг) + 6 295,04 грн. (3 % річних) + 350 632, 64 грн (інфляційні втрати)), рівними частинами по 282 748,23 грн щомісячно на 6 місяців не порушить баланс інтересів сторін, сприятиме досягненню мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

Колегія суддів враховує, що розстрочення виконання судового рішення на 6 місяців не сприятиме ухиленню від його виконання та не вплине на фінансовий стан позивача.

Оскільки питання щодо відстрочення або розстрочення виконання рішення належить до дискреційних повноважень суду, який у свою чергу навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування висновку про розстрочення виконання рішення у справі строком на 6 місяців, у апеляційного господарського суду відсутні підстави вважати, що місцевий господарський суд допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, або «справедливого балансу» між сторонами.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/14267/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/14267/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/14267/23 в оскаржуваній частині залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/14267/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 22.07.2024

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко