Рішення

від 04.12.2023 по справі 922/3521/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3521/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40003, м. Суми, вул. Харківська п/в 12) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Цепь" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, оф. 8) про стягнення 78'854,13 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Цепь", в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь штрафні санкції за прострочення поставки товару в сумі 78'854,13 грн, з яких: 21'504 грн - пеня, 47'040 грн - штраф, 10'310,13 грн - відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Судові витрати, позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2023, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

02.11.2023 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує у повному обсязі, вважає позов необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Крім того представник відповідача просить суд зменшити суму пені з 21'504 грн до 2151 грн та відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 7%, що становить 470'040 грн та суми відсотків за користування чужими коштами у розмірі 10'310,13 грн.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.

Між Публічним акціонерним товариством "Сумихімпром" (далі Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сталь-Цепь" (далі Відповідач, Постачальник) було укладено договір поставки № 27/192 від 25.07.2022 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Відповідач зобов`язався поставити Покупцю Товар, зазначений у п. 1.2. Договору, а Покупець - прийняти та оплатити цей Товар.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна Договору становить 672'000, у тому числі ПДВ - 112'000 грн, і включає в собі вартість Товару на умовах СРТ, м. Суми (склад Перевізника).

Пункт 3.1. Договору передбачає наступний порядок та умови оплати: Покупець здійснює попередню оплату на поточний рахунок Постачальника в розмірі 50% вартості Товару (партії Товару), інші 20% вартості Товару протягом 5 календарних днів після повідомлення про готовність Товару до відвантаження, залишок 30% після поставки Товару протягом 10 календарних днів.

Відповідно до п. 3.2. Договору строк повідомлення про готовність Товару до відвантаження не повинен перевищувати 70-ти робочих днів з моменту здійснення 50% передплати.

На виконання умов Договору Позивач здійснив попередню оплату Товару у розмірі 70% вартості Товару у наступному порядку:

- 50% вартості Товару, що становить 336'000 грн на підставі платіжної інструкції №10042 від 23.08.2022;

- 20% вартості Товару, що становить 134'400 грн на підставі платіжної інструкції № 11446 від 05.10.2022.

Відповідно до п. 4.1. Договору поставка Товару здійснюється автомобільним транспортом згідно з Правил ІНКОТЕРМС - 2000 на умовах СРТ, м. Суми (склад Перевізника) протягом 5 робочих днів з моменту 70% передплати.

Отримавши попередню оплату у розмірі 70% вартості Товару (в сумі 470'400 грн) у Відповідача виник обов`язок з поставки Товару. Так, враховуючи, що попередня оплата сплачена Позивачем 05.10.2022, перебіг строку (5 робочих днів) розпочався 06.10.2022 та сплинув 12.10.2022.

Відповідач передав Товар у власність Позивача 14.11.2022, що підтверджується видатковою накладною №779.

Позивач зазначає, що Товар був переданий Відповідачем з порушенням строку поставки, встановленого домовленістю між сторонами (Договором), а саме мало місце прострочення поставки Товару на 32 (тридцять два) календарних дні.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.1. Договору поставка Товару здійснюється автомобільним транспортом згідно з Правилами ІНКОТЕРМС - 2000 на умовах СРТ, м. Суми (склад Перевізника) протягом 5 робочих днів з моменту 70% передплати.

70% вартості Товару сплачено Позивачем 05.10.2022, отже Відповідач мав поставити Товар до 12.10.2022 (5 робочих днів).

14.11.2022 Відповідач поставив Позивачу Товар, тобто мало місце прострочення, яке становить 32 календарних дні (з 13.10.2022 по 13.11.2022).

У зв`язку із неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором щодо поставки товару, Позивачем було нараховано: 21'504 грн - пені, 47'040 грн - штрафу, 10'310,13 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ГПК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.п. 6.1., 6.1.1. Договору у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується порушення Договору), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Відповідно до п. 6.2. Договору у разі порушення строків постачання Товару (партії Товару), порушення строків усунення недоліків Товару (партії Товару) та заміни неякісного Товару (партії Товару) при поставці, а також порушення строків усунення недоліків Товару (партії Товару) та заміни неякісного Товару (партії Товару) по гарантійним зобов`язанням, по Договору Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленого в строк Товару (партії Товару) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф в розмірі 7% вартості не поставленого Товару (партії Товару).

Суд звертає увагу, що вказаний пункт передбачає відповідальність Постачальника у вигляді сплати штрафу за прострочення поставки Товару понад 30 днів, тобто календарних днів, а не робочих, як зазначає Відповідач у своєму відзиві.

Суд також зазначає, що такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України, а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

Перевіривши правомірність та правильність нарахування Позивачем пені та штрафу, суд зазначає, що вказаний розрахунок є арифметично вірним.

Щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом зазначеної норми, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної суми штрафних санкцій таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій, яке пов`язане з наявністю виняткових обставин, вимагає надання судом оцінки як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України, на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Суд бере до уваги, що Відповідач виконав свої зобов`язання за Договором в повному обсязі, при цьому порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам процесу.

Враховуючи викладене, суд вбачає підстави для зменшення 21'504 грн пені на 40% до 12'902,40 грн та 47'040 грн штрафу на 40 % до 28'224,76 грн.

Щодо вимоги про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 10'310,13 грн, суд зазначає таке.

У відповідності до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Порядок нарахування процентів за користування чужими коштами визначається нормами Цивільного кодексу України. Так, згідно з частиною 1 статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до частини 2 статті 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Отже, за змістом цієї статті у договорі може бути передбачена умова для боржника у вигляді плати за користування чужими коштами, розмір якої у вигляді процентів може визначатися у договорі. Підставами для застосування до сторін правовідносин статті 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 910/14180/18.

Суд установив, що в Договорі сторони не визначили і не домовились про розмір процентів за користування грошовими коштами, які передбачені ст. 536, 693 ЦК України, а в законі такий розмір процентів за користування коштами, отриманими у якості попередньої оплати за договором поставки, прямо не встановлений.

За таких обставин, суд відмовляє Позивачу в стягненні процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 10'310,13 грн.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід зазначити, що у випадку зменшення розміру штрафних санкцій, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору відшкодовуються з відповідача у повному обсязі.

Відтак, суд покладає на Відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Цепь" (61145, м.Харків, вул. Клочківська, 111-А, оф. 8, код ЄДРПОУ 42940251) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40003, м. Суми, вул. Харківська п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356) пеню в сумі 12'902,40 грн, штраф у сумі 28'224,76 грн та судовий збір у розмірі 2333,07 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасники справи:

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (40003, м. Суми, вул. Харківська п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталь-Цепь" (61145, м.Харків, вул. Клочківська, 111-А, оф. 8, код ЄДРПОУ 42940251).

СуддяІ.В. Трофімов