Ухвала

від 01.12.2023 по справі 705/2391/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 705/2391/23

Провадження 2/711/2642/23

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого: суддді Кондрацька Н.М.,

при секретарі: Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж +» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж +» звернувся до Уманського міськрайонного суду м. Черкаської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду м. Черкаської області від 16.06.2023 дану справу прийнято, відкрито провадження і призначено її до судового розгляду у відкритому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду м. Черкаської області від 27.10.2023 справу передано за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2023, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Наталія Миколаївна визначена для розгляду справи № 705/2391/23 (провадження № 2/711/2642/23).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.11.2023 позовну заяву прийнято до провадження та вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Яременко В.А. заявив клопотання про передачу даної справи за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси, оскільки заборгованість у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ОСББ «Престиж+» виникла з приводу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до території Соснівського району м. Черкаси.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про день, час і місце розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність передачі цієї справи на розгляд іншого загального місцевого суду.

Так, відповідно до ч. 1ст. 125 Конституції України, ч. 1ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.

Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).

Відповідно до правил загальної підсудності, які встановлені в статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з позову і матеріалів, що до нього додані, даний спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, а саме: стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги надані позивачем ОСББ «Престиж+» власниці квартири АДРЕСА_2 , якою зазначена відповідач ОСОБА_1 . Вказана адреса за адміністративно - територіальним поділом міста знаходиться на території Соснівського району міста Черкаси.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або його основної частини.

У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року по справі № 368/352/18 зроблено висновок, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов`язаних з нерухомим майном повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Вирішуючи питання можливості розгляду позовної заяви Придніпровським районним судом міста Черкаси суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких правил підсудності, встановлених ЦПК.

За усталеною практикою ЄСПЛ, термін право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність, у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява 74613/01, § 64).

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати провадження щодо конкретної справи. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Таким чином, Уманський міськрайонний суд Черкаської області помилково направив цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж +» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за територіальною підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Слід зауважити, що суд не може надавати привілеї будь-якому учаснику справи та має здійснювати судочинство в межах, й порядку визначеному процесуальним законом, щоб у стороннього, розсудливого спостерігача не виникало сумнівів в його необ`єктивності.

Тому, позивач не має сприймати постановлення цієї ухвали, як перешкоду у розгляді його справи, а як необхідність виконання вимог закону для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного подальшого вирішення цієї справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).

З огляду на вказані обставини, на думку суду наявні правові підстави для направлення справи для розгляду до Соснівського районного суду м. Черкаси,оскільки розгляд справи Придніпровським районним судом м. Черкаси, може бути приводом у подальшому для скасування судового рішення винесеного судом не уповноваженим законом, який не є судом в розумінні частини 1 статті 6 Конвенції.

Суд наголошує, що відповідно до положенняст.32 ЦПК Україниспори між судами про підсудність не допускаються. Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомуст.31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 27,28,30-32,187,258,260,353,354 ЦПК України, суд, -

постановив:

Цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж +» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати до Соснівського районного суду м. Черкаси (вул. Гоголя, 316, м. Черкаси 18015).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 01.12.2023.

Головуючий: Н. М. Кондрацька