Рішення

від 29.11.2023 по справі 440/13203/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/13203/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Лазірської Ж.Е.

представника позивача Козлової Т.М.,

представника відповідача Сергеєвої В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САРВАТ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "САРВАТ ПЛЮС" (надалі - позивач; ТОВ "САРВАТ ПЛЮС") до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі відповідач; ГУ ДПС у Полтавській області), у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2023 року №67000406 Головного управління ДПС у Полтавської області, згідно якого до Товариства з обмеженою відповідальністю "САРВАТ ПЛЮС" застосовано штраф у сумі 21869,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення від №67000406 від 31.07.2023 є таким, що суперечить приписам Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), оскільки позивачем направлено до ЄРПН податкові накладні №2 від 06.07.2022, №3 від 06.02.2022 та №5 від 11.07.2022 у встановлений Податковим кодексом України строк протягом операційного дня, що тривав до 20:00, однак, ці податкові накладні були опрацьовані контролюючим органом пізніше. Також позивач посилається на приписи пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, яким передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11:30 05 жовтня 2023, витребувано докази від відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "САРВАТ ПЛЮС" Козлової Тетяни Михайлівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду - задоволено.

16 жовтня 2023 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 87-89/, у якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на висновки камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "САРВАТ ПЛЮС", оформлених актом від 15.06.2023 №6155/16-31-04-06-03/40912788, у якому зафіксовано порушення термінів реєстрації податкових накладних №2 від 06.07.2022, №3 від 06.02.2022 та №5 від 11.07.2022 на загальну суму ПДВ 218691,68 грн., за що відповідальність передбачена пунктом 120-1 статті 120-1 ПК України.

16 жовтня 2023 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позову /а.с. 107-109/.

Ухвалами суду від 18 жовтня 2023 року прийнято до розгляду та приєднано до матеріалів справи заяву позивача про уточнення позову від 16.10.2023, продовжено строк підготовчого у справі на тридцять календарних днів, клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання задоволено та підготовче засідання відкладено до 09:00 08 листопада 2023 року.

30 жовтня 2023 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 118-120/, у якій позивачем зазначено, що до спірних правовідносин слід застосовувати пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, відповідно до якої штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дні місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовується.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09:30 29 листопада 2023 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ТОВ "САРВАТ ПЛЮС", ідентифікаційний код 40912788, зареєстроване як юридична особа 25.10.2016, основним видом економічної діяльності позивача є 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, позивач взятий на облік як платник податків у Головному управлінні ДПС у Полтавській області, Кременчуцьке управління, Кременчуцька ДПІ (Кременчуцький район), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 24-25/.

ТОВ "САРВАТ ПЛЮС" зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.12.2016 /а.с. 26/.

Посадовою особою ГУ ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "САРВАТ ПЛЮС", за результатами якої складено акт від 15.06.2023 №6155/16-31-04-06-03/40912788 /а.с. 91-95/.

В акті камеральної перевірки від 15.06.2023 №6155/16-31-04-06-03/40912788 зафіксовано порушення ТОВ "САРВАТ ПЛЮС" термінів реєстрації податкових накладних №2 від 06.07.2022, №3 від 06.07.2022 та №5 від 11.07.2022 на загальну суму ПДВ 218691,68 грн., передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, за що відповідальність передбачена пунктом 120-1 статті 120-1 ПК України.

Копії податкових накладних та квитанцій про їх реєстрацію в ЄРПН наявні у матеріалах справи /а.с. 47-55, зворот а.с. 102, а.с. 103, зворот а.с. 103/.

Позивач подав до контролюючого органу заперечення №17/07-1 від 17.07.2023 на акт про результати камеральної перевірки /а.с. 101-102/, на які листом ГУ ДПС у Полтавській області про результати розгляду заперечення від 31.07.2023 вих. №25949/6/16-31-04-02-03 висновки акта камеральної перевірки від 15.06.2023 №6155/16-31-04-06-03/40912788 залишено без змін, а заперечення - без задоволення /а.с. 41-42/.

31.07.2023 ГУ ДПС у Полтавській області на підставі акту камеральної перевірки від 15.06.2023 №6155/16-31-04-06-03/40912788 прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Н" №67000406, яким до ТОВ "САРВАТ ПЛЮС" за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України, та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 21869 грн. 17 коп. /а.с. 27-28/.

Розрахунок фінансових (штрафних) санкцій наявний у матеріалах справи /а.с. 29/.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області форми "Н" від 31.07.2023 №67000406 та звернувся до адміністративного суду з позовом у цій справі /а.с. 65/.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню ГУ ДПС у Полтавській області форми "Н" від 31.07.2023 №67000406, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі по тексту ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок складання податкової накладної, порядок її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних регламентовано статтею 201 ПК України.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, - надалі Порядок №1246/.

За визначенням пункту 2 Порядку №1246 операційний день - це частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1246 операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Пунктом 13, 14 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Системний правовий аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що у будь-якому випадку податковий орган протягом операційного дня зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 у справі №820/6330/16.

Згідно з пунктом 120-1.1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що податкові накладні постачальника (продавця) ТОВ "САРВАТ ПЛЮС" № 2 від 06.07.2022, №3 від 06.07.2022, №5 від 11.07.2022 надіслані ТОВ "САРВАТ ПЛЮС" до ДПС України з використанням телекомунікаційної системи 29.07.2022 о 19:02, що підтверджується відомостями з електронного кабінету платника податків ТОВ "САРВАТ ПЛЮС" /а.с. 56, 165, 171 /.

Згідно квитанцій, копії яких наявні у матеріалах справи, вказані вище податкові накладні були зареєстровані контролюючим органом у Єдиному реєстрі податкових накладних лише 01.08.2022 /а.с. 172-174/.

Отже, досліджуючи обставини направлення позивачем податкових накладних № 2 від 06.07.2022, №3 від 06.07.2022, №5 від 11.07.2022 на загальну суму ПДВ 218691,68 грн. для реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом встановлено факт надіслання позивачем цих податкових накладних протягом операційного дня, визначеного пунктом 3 Порядку №1246, - 29.07.2022 (о 19:02).

Пунктом 42-1.6 статті 46-1 ПК України передбачено, що електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається методологом електронного кабінету.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", що набрав чинності 17.03.2022, у підрозділі 10 доповнено підпунктами 69.12-69.21 такого змісту, зокрема, "69.18. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.".

Суд зазначає, що хоч підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України і змінено тривалість роботи електронних сервісів, проте метою зазначених змін було лише обмеження роботи електронних сервісів, але аж ніяк не обмеження строків реєстрації податкових накладних, що не є тотожним. Строк реєстрації податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, на момент виникнення спірних правовідносин залишився незмінним - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.

Ця норма не змінює визначення терміну "операційний день" і не встановлює нових правил реєстрації податкових накладних.

Згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Отже штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 10.12.2021 у справі №420/10367/20 та від 26.07.2023 у справі №520/1956/21.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

В акті камеральної перевірки від 15.06.2023 №6155/16-31-04-06-03/40912788 зафіксовано порушення ТОВ "САРВАТ ПЛЮС" термінів реєстрації податкових накладних №2 від 06.07.2022, №3 від 06.07.2022 та №5 від 11.07.2022 на загальну суму ПДВ 218691,68 грн., передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, за що відповідальність передбачена пунктом 120-1 статті 120-1 ПК України.

З огляду на викладене вище, відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених 06.02.2022 та 11.07.2022, оскільки в силу пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по 30 червня 2023 року (включно) не застосовуються.

Щодо посилання відповідача на приписи підпунктів 69.1, 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті".

підпункт 69.1 викладено в такій редакції:

"69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

Згідно підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (у редакції норми, що діяла до внесення змін Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX ) у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, норми підпунктів 69.1, 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечили нормі пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та припускали неоднозначне трактування.

Водночас, згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Пунктом 56.21 статті 56 ПК України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Вказаними нормами чітко врегульовано ситуацію, коли норми різних законів чи одного й того ж закону, що врегульовують податкові правовідносини, суперечать одна одній чи припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, та визначено, що у такому випадку рішення приймається на користь платника податків.

При цьому прийняття такого рішення не ставиться у залежність від дати прийняття нормативно-правового акту (актів), яким (якими) врегульовано такі податкові правовідносини.

Юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом.

При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 лютого 2021 року у справі №380/671/20.

Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06) зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. На думку Суду, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника... органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань...

Отже, за наявності суперечностей та неоднозначного трактування слід віддати перевагу найбільш сприятливому для платника податків тлумаченню національного законодавства, а саме пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України з урахуванням підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, пункту 56.21 статті 56 ПК України.

Слід також зазначити, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану у пункті 69 підрозділу 10: у підпункті 69.2: абзац перший викладено в такій редакції: "69.2. Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім"; абзаци дев`ятий - вісімнадцятий замінено вісьмома новими абзацами такого змісту:

"69.2-1. Установити, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, документальні позапланові перевірки проводяться виключно на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для проведення перевірки, а саме безпечного:

доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування таких платників податків;

доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов`язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв`язку з виникненням обставин, зазначених у цьому підпункті, або у зв`язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 цього розділу, та/або за вмотивованою заявою платника податків, крім перевірок з підстави, визначеної підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (в частині декларування бюджетного відшкодування), зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій, поновлюються на невикористаний строк.

Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Таким чином, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану законодавець змінив норму підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, зокрема, прибрав з норми абзац, яким було передбачено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Натомість, норма пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України залишилася незмінною та чинною, що свідчить про усунення законодавцем суперечності між нормами ПК України, що мали місце на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Підсумовуючи все викладене вище, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 31.07.2023 №67000406 прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, а тому це рішення є протиправним та підлягає скасуванню на підставі пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

При прийнятті рішення у даній справі суд враховував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, адміністративний позов ТОВ "САРВАТ ПЛЮС" підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2684 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №46787 від 23.08.2023 /а.с. 9/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 60/.

Таким чином, при задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "САРВАТ ПЛЮС" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САРВАТ ПЛЮС" витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САРВАТ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 40912788, вул. Берегового, 2Б, село Вільна Терешківка, Кременчуцький район, Полтавська область, 39705) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "Н" від 31 липня 2023 року №67000406.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САРВАТ ПЛЮС" витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 грудня 2023 року.

Суддя С.С. Сич