Постанова

від 26.10.2023 по справі 759/1445/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №759/1445/22

Апеляційне провадження №22-ц/824/12716/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2023 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Павлової В.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 19 травня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрі-Олросс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову зазначив, що 10.07.2021 року о 12:30 на автодорозі М-05 Київ-Одеса, водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. Mercedes-Benz E350, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в крайній лівій смузі для руху, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Audi А6, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду, після зіткнення за інерцією почало повертати та скоїло зіткнення з автомобілем марки Audi А6, д.н.з. НОМЕР_2 , яке рухалось позаду, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Автомобіль Mercedes-Benz E350, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_1 , належить ТОВ «Агрі-Олросс» на праві приватної власності. Діями ОСОБА_1 було завдано майнову шкоду позивачу у розмірі 415256,30 грн.

02.05.2019 позивачем був укладений договір оренди автомобіля № 6/19 з ФОП ОСОБА_2 , згідно з яким легковий автомобіль Mercedes-Benz E350, д.н.з. НОМЕР_4 передано для подальшої передачі даного автомобіля в прокат без водія третім особам. ФОП ОСОБА_2 передав автомобіль згідно з договором прокату № 09/07 від 09.07.2021 ОСОБА_1 , який користувався автомобілем на підставі договору. Строк, на який був переданий автомобіль у прокат, складав три доби з 09.07.2021 по 12.07.2021.

При поверненні автомобіля з прокату був підписаний акт, де зазначений час повернення 21:30 та місце повернення м. Київ вул. Зрошувальна 2, дата повернення 10.07.2021, а також зазначено стислий перелік пошкоджень, які співпадають з пошкодженнями, що виявлені експертом та зазначені у експертному звіті про матеріальну шкоду, заподіяну легковому автомобілю Mercedes-Benz E350, д.н.з. НОМЕР_1 . Акт був підписаний в особі трьох працівників ФОП ОСОБА_2 , дані працівники приймали пошкоджений після ДТП автомобіль, який був доставлений з м. Одеса в м. Київ на евакуаторі й зафіксували його стан своїми підписами на договорі прокату автомобіля № 09/07 від 09.07.2021, відповідач не поставив підпис на договорі прокату, оскільки залишився в Одесі, а після ДТП не відповідав позивачу і не виходив на зв`язок.

Оскільки автомобіль належить на праві власності позивачу, то ним було проведено 14.07.2021 оцінку матеріального збитку, про що був складений звіт № 23/97.07.21 від 14.07.2021, де зазначено матеріальний збиток у розмірі 415256,30 грн.

У зв`язку з викладеним просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрі-Олросс» кошти за заподіяну шкоду майну у розмірі 417256,30 грн. та судовий збір.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 19 травня 2023 року позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрі-Олросс» відшкодування збитків у розмірі 415256, 30 грн. та 6 228, 90 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконними та такими, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржувані рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

27.07.2023 року до Київського апеляційного суду від ТОВ «Агрі-Олросс» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

16.10.2023 року до Київського апеляційного суду від ТОВ «Агрі-Олросс» надійшла заява про розгляд справи без участі представника товариства.

В судове засідання 26.10.2023 року позивач не з`явився, про розгляд справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників, що не з`явились.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 02.05.2019 ТОВ «Агрі-Олросс» в особі директора ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 уклали договір № 6/19 оренди легкового автомобіля марки Mercedes-Benz E350, 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , право власності орендодавця на автомобіль підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .

Згідно з п. 2.1. договору № 6/19 оренди автомобіля орендар бере зобов`язання використовувати орендований автомобіль виключно для передачі автомобіля в прокат (суборенду) третім особам.

За п. 4.1. договору № 6/19 оренди автомобіля строк користування орендованим автомобілем складає 35 місяців і завершується 02 квітня 2022 р.

Відповідно до акту прийому-передачі від 02.05.2019 ТОВ «Агрі-Олросс» передає, а ФОП ОСОБА_2 приймає легковий автомобіль Mercedes-Benz E350, 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 . Автомобіль передається у справному (задовільному) стані, без пошкоджень та у повній комплектації.

Згідно з копією договору № 09/07 прокату (оренди) легкового автомобіля від 09.07.2021, укладеного та підписаного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , наймодавець передає, а наймач приймає у строкове користування легковий автомобіль, без права його подальшого викупу, відчуження, переоформлення, відступлення, марки Mercedes-Benz E350, д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до п.2.1. договору № 09/07 прокату (оренди) легкового автомобіля, право користування предметом прокату у наймача настає після підписання даного договору та акту приймання-передачі, що є невід`ємною частиною даного договору.

За п.3.3. договору № 09/07 прокату (оренди) легкового автомобіля визначено обов`язки наймача, крім іншого: наймач зобов`язаний забезпечити збереження автомобіля з моменту його отримання і до моменту його повернення наймодавцю; наймач зобов`язаний негайно повідомити наймодавця про втрату чи пошкодження предмету прокату. У випадку виявлення технічних несправностей під час користування також повідомити про це наймодавця.

Згідно з п. 5.3. договору № 09/07 прокату (оренди) легкового автомобіля наймач несе повну матеріальні відповідальність перед наймодавцем за будь-який збиток, заподіяний предмету прокату у випадках: крадіжки автомобіля чи його частин, пошкодження автомобіля у випадку дорожньо-транспортної пригоди, якщо дана подія (ДТП) сталась з вини наймача і його вина доведена.

Враховуючи п. 6.3. договору № 09/07 прокату (оренди) легкового автомобіля, договір набуває чинності із дня його підписання сторонами та діє до дати повернення автомобіля з прокату, яка зазначена в акті повернення автомобіля з прокату. Закінчення дії договору не спричиняє для сторін припинення зобов`язань, що виникли в період дії договору та не виконані на момент закінчення цього строку.

Також сторони склали і підписали акт приймання-передачі легкового автомобіля від 09.07.2021, відповідно до копії якого, своїм підписом наймач підтверджує свою згоду зі станом автомобіля, що передається, а також погоджується з тим, що у разі завдання шкоди автомобілю, наймодавець має право вирахувати таку суму компенсації із залогової суми. У разі якщо виявлена сума збитків більша ніж указано в таблиці, а також пошкоджені деталі авто, які не вказані у таблиці то наймач відшкодовує повну вартість пошкоджень і простою автомобіля у ремонті, відповідно до рахунку в СТО та вартості за сутки прокату.

Актом повернення автомобіля з прокату від 10.07.2021 зазначено, що автомобіль повернений з пошкодженнями.

Відповідно до копії звіту № 23/92.07.21 про оцінку вартості матеріального збитку від 14.07.2021, укладеного ФОП « ОСОБА_3 », сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 129/19 від 18.02.2019, вартість матеріального збитку об`єкту автомобіля MERCEDES_BENZ E 350, д.н.з. НОМЕР_1 становить 415256,3 грн.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду міста Києва від 20.10.2021 провадження стосовно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, закрите у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 Кодексу. Зі змісту постанови вбачається, що 10.07.2021 року о 12 год. 30 хв. на автодорозі М-05 Київ-Одеса 445+650 м водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Мерседес Бенц», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в крайній лівій смузі для руху, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Ауді», д.н.з. НОМЕР_6 , який рухався попереду, який після зіткнення за інерцією почало повертати, та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Ауді», д.н.з. НОМЕР_7 , який рухався позаду, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постанова суду набрала законної сили 02.11.2021.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що договір прокату (оренди) легкового автомобіля №09/07 від 09.07.2021 року укладений у простій письмовій формі, без додержання вимог про нотаріальне посвідчення правочину, відтак у силу вимог закону такий договір є нікчемним правочином. Таким чином, враховуючи, що предмет недійсного (нікчемного) правочину перебуває (повернуто) у сторони, яка передала цей предмет (автомобіль Mercedes-Benz E 350, 2009 року виску), а не якій був переданий, в даному випадку необхідно застосувати правовий наслідок недійсності правочину у виді відшкодування збитків. При цьому, позивачем було доведено вартість матеріального збитку у розмірі 415 256, 30 грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Заперечуючи проти рішення суду першої інстанції, апелянт насамперед посилався на те, що в ході розгляду справи не було належним чином доведено факт вини відповідача в заподіянні шкоди позивачу; на неможливість застосування положень ст.. 216 ЦК України, оскільки договір між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 є нікчемним, а договірних правовідносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрі-Олросс» нема; на неналежність договору між ТОВ «Агрі-Олросс» та ФОП ОСОБА_2 та неможливість визначення розміру спричиненої шкоди.

При вирішенні даної справи колегія суддів апеляційного суду частково погоджується з позицією апелянта щодо неможливості застосування у даному випадку положень ст.. 216 ЦК України, оскільки дана норма врегульовує взаємовідносини сторін недійсного правочину по відношенню один до одного. Зважаючи на нікчемність правочину між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , колегія суддів зважає на те, що між власником авто та ОСОБА_1 не існувало договірних правовідносин, відтак положення закону, які врегульовують договірні відносини між сторонами договору в даному випадку застосованими бути не можуть.

Встановивши відсутність договірних правовідносин між позивачем та відповідачем, колегія суддів апеляційного суду тим не менш констатує наявність між вказаними сторонами деліктних правовідносин. Позивач є власником транспортного засобу, який був пошкоджений в результаті ДТП за участі відповідача, який безпосередньо керував вказаним автомобілем. Дані обставини не заперечувалися жодною із сторін, підтвердив такі обставини і представник позивача в суді апеляційної інстанції.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися із доводами апелянта щодо неможливості покладення відповідальності на нього за спричинення майну позивача шкоду на тій підставі, що постановою Святошинського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 було закрито у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст.. 38 КУпАП, без встановлення вини ОСОБА_1 . З точки зору колегії суддів в даному випадку апелянт здійснює підміну понять, зокрема поняття вини у скоєнні адміністративного правопорушення і вини у спричинені матеріальної шкоди. Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд не встановив вини апелянта у скоєнні адміністративного правопорушення, що жодним чином не може виключати можливість встановлення вини особи у спричинені матеріальної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди і обов`язок такого завдавача доводити відсутність своєї вини задля уникнення покладення на нього матеріальної відповідальності.

В даному випадку апелянт жодним чином не надав належних доказів із означеного приводу, відтак не спростовав презумпцію завдання шкоди майну позивача з його вини. В свою чергу зазначене свідчить про наявність підстав для покладення майнової відповідальності на відповідача в порядку деліктних правовідносин. При цьому встановлення таких підстав для відповідальності саме в порядку делікту усуває необхідність надання оцінки належності чи неналежності договірних відносин між ТОВ «Агрі-Олросс» та ФОП ОСОБА_2 , оскільки, як вже зазначено вище, відповідальність відповідача обумовлена не фактом існування будь-яких договорів, а фактом спричинення шкоди майну позивача.

Зважаючи на вищевикладені висновки, колегія суддів тим не менш погоджується із позицією апелянта щодо неналежного визначення судом першої інстанції та позивачем розміру спричиненої шкоди.

Згідно наявного у матеріалах справи звіту №23/92.07.21 від 14.07.2021 року, здійсненого ФОП « ОСОБА_3 », який було надано самим позивачем на підтвердження своїх вимог, ринкова вартість автомобіля до пошкодження складає 415 256, 30 грн. Вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу складає 612 996, 88 грн. За таких умов, відповідно до матеріалів автотоварозначої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів до ДТП, розмір збитку приймається у розмірі вартості такого транспортного засобу до пошкодження, а саме 415 256, 30 грн.

Стягуючи з відповідача 415 256, 30 грн., суд першої інстанції не врахував, що в розпорядженні і власності позивача залишається пошкоджений автомобіль, який також має матеріальну вартість. Зокрема, вартість спірного автомобіля після пошкодження відповідно до вищевказаного експертного звіту складає 176 956, 80 грн.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилався на абз. 3 п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року, та зазначав, що суд мав передати залишки пошкодженого автомобіля позивачу або ж зменшити суму відшкодування на вартість таких залишків. З точки зору колегії суддів апеляційного суду в повній мірі вищевказані положення постанови Пленуму Верховного Суду в даному випадку застосовані бути не можуть, оскільки вони були обумовлені чинним на час постанови законодавством, яке на даний час вже зазначало змін. Зокрема вищевказані питання найбільше врегульовуються положеннями ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які мають застосовуватися в даному випадку за аналогією закону.

Раніше норма вищевказаного закону передбачала, що право на залишки транспортного засобу у разі визнання його знищеним і виплати його вартості отримує страховик чи МТСБУ. В подальшому вищевказані положення були змінені. На даний час діє норма п. 30.2 ст. 30 вищевказаного закону, відповідно до якої, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначений вище підхід має бути застосований і в даному випадку. За таких умов розмір відшкодування має бути зменшеним на розмір вартості автомобіля після ДТП, що становить суму 238 299, 50 грн.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що позивач в своєму позові просив стягнути матеріальні збитки від ДТП та 2 000 грн. витрат на проведення експертизи. В той же час, суд першої інстанції в своєму рішенні задовольнив лише вимогу про стягнення вартості матеріального збитку автомобіля. Оскільки позивач не подав апеляційну скаргу стосовно фактично незадоволених вимог про стягнення 2 000 грн. вартості експертизи, а відповідно до положень ст..367 ЦПК України апеляційний суд обмежений доводами апеляційної скарги, питання щодо вимоги про стягнення 2 000 грн. за проведення експертизи не може бути предметом розгляду апеляційним судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так як загальний розмір заявлених позовних вимог складав 417 256, 30 грн., а суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог у розмірі 238 299, 50 грн., позов фактично підлягає до задоволення у розмірі 57,11% від первісно заявленого розміру. Саме в такій пропорції й підлягають розподілу понесені сторонами витрати на сплату судового збору. При подані позову позивач сплатив 6 258, 90 грн. судового збору, відповідно до відшкодування йому підлягають 3 574, 42 грн. Відповідач за подання апеляційної скарги сплатив 9 388, 28 грн., відтак до відшкодування йому іншою стороною підлягає 4 026, 63 грн. Шляхом складення вказаних зустрічних зобов`язань з позивача на користь відповідача підлягає стягнень різниця у розмірі 452, 17 грн.

У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для зміни чи скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення серед іншого є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 19 травня 2023 рокузмінити, стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрі-Олросс» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, офіс 9951, код ЄДРПОУ 43008998) 238 299 (двісті тридцять вісім тисяч двісті дев`яносто дев`ять) гривень 50 коп. відшкодування шкоди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрі-Олросс» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, офіс 9951, код ЄДРПОУ 43008998) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) 452 (чотириста п`ятдесят дві) гривні 17 коп. відшкодування судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько