Ухвала

від 04.12.2023 по справі 160/20121/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/20121/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.,

розглянувши в м. Дніпрі клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року в адміністративній справі №160/20121/23 за позовом Приватного підприємства "ВЕРТИКАЛЬ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

у х в а л в и в :

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволений.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишена без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України. Суд надав заявнику десятиденний строк з дня отримання копії вищевказаної ухвали для усунення недоліків, а саме: надання документу про сплату судового збору.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "без руху" від 13.11.2023 доставлений до електронного кабінету Головного управління ДПС у Дніпропетровській в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 14.11.2023 о 11:05 годині.

Отже, строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 24.11.2023.

21.11.2023 відповідач звернувся із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, в якому посилається на відсутність бюджетних асигнувань для сплати судового збору та введення на території України воєнного стану.

Розглянувши наведене клопотання колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що фактично таким правом може скористатися саме фізична особа, натомість відповідач є юридичною особою.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 14.01.2021 року в справі №0940/2276/18 зазначила, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України Про судовий збір, зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Отже, розглядаючи клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки наведені у клопотанні підстави, а саме те, що заявник є неприбутковою бюджетною установою, не можуть визнаватись судом поважними для умов відстрочення сплати судового збору. Той довод відповідача, що обсяг виділених бюджетних коштів не дає можливість відповідачу захищати свої права в суді, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки він не підтверджений належними та допустими доказами.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на плановий бюджетний період розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів. На суму власних надходжень і відповідних видатків, які здійснені згідно з тимчасовими кошторисами та не заплановані в розписі, оформляється довідка про зміни до кошторису в частині спеціального фонду.

Таким чином, заявник не позбавлений права здійснити перерозподіл коштів для умов оплати судового збору.

Однак, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

Стосовно посилань відповідача на введення воєнного стану на території України, суд апеляційної інстанції зазначає, що саме по собі введення воєнного стану не є підставою для несплати судового збору, сплати його у меншому розмірі, відстрочення чи розстрочення його оплати.

Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів до яких таке відстрочення застосовується обов`язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Проте, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, як необґрунтоване та безпідставне, оскільки наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, ведення воєнного стану, тощо, не можуть бути підставою для відстрочення суб`єкту владних повноважень від сплати судового збору.

Реалізація права на подання клопотання про відстрочення сплати судового збору не може у даному випадку оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору і мати наслідком повернення апеляційної скарги.

Подібна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі №500/1704/21, від 19.12.2022 у праві №280/10087/21; Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.04.2020 у справі №503/1904/16-ц та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.04.2021 у справі №216/4979/19, постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №910/10939/22.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору.

Разом з цим, суд вважає за необхідне надати заявнику строк - 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали для надання документу про сплату судового збору у розмірі, встановленому ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 про залишення апеляційної скарги без руху.

Керуючись ст. 133 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Надати Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк - 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали для надання документу про сплату судового збору у розмірі, встановленому ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та оскрженню не підлягає.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай

суддяТ.С. Прокопчук