Постанова

від 21.11.2023 по справі 907/353/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. Справа №907/353/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.,

представники сторін:

від позивача: Никитюк Н.О.;

від відповідача 1: Ільтьо І.І.;

від відповідача 2: Ільтьо І.І.;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Громадської організації Національно-культурне товариство німців м. Мукачево Паланок від 27.06.2023 (вх. суду від 04.07.2023 №01-05/2132/23),

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.05.2023 (повний текст рішення складено 08.06.2023),

у справі № 907/353/22 (суддя Пригара Л.І.),

за позовом Громадської організації Національно-культурне товариство німців м. Мукачево Паланок, м. Мукачево Закарпатської області,

до відповідача 1 Мукачівської міської ради, м. Мукачево Закарпатської області,

до відповідача 2 Управління освіти, культури, молоді та спорту Мукачівської міської ради, м. Мукачево Закарпатської області,

з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Мукачівського історичного музею, м. Мукачево Закарпатської області,

про визнання незаконним та скасування рішення Мукачівської міської ради №560 від 30.09.2021 та усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви і рішення суду першої інстанції:

10.06.2022 Громадська організація Національно-культурне товариство німців звернулося до Господарського суду Закарпатської області із позовною заявою до Мукачівської міської ради та Управління освіти, культури, молоді та спорту Мукачівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Мукачівської міської ради №560 від 30.09.2021 Про передачу в оперативне управління нерухомого майна комунальної власності Мукачівському історичному музею за адресою: м. Мукачево, вул. Графа фон Шен борна, 4 та усунення перешкод у користуванні майном.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що із 1993 року і по даний час у будівлі за адресою: м. Мукачево, вул. Графа фон Шен борна, буд. 4 знаходиться та здійснює свою діяльність Центр культури і відпочинку Паланок разом із Громадською організацією Національно-культурне товариство німців м. Мукачево Паланок, також впродовж майже тридцятирічного існування позивачем здійснювалась статутна діяльність у приміщенні (будівлі) за адресою: м. Мукачево, вул. Графа фон Шен борна, буд. 4; разом із Мукачівською міською радою Громадська організація Національно-культурне товариство німців м. Мукачево Паланок несла витрати по утриманню означеної будівлі, а тому рішення Мукачівської міської ради №560 від 30.09.2021 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки таке прийняте відповідачем 1 без урахування історично обумовленого, понад століття, використання спірної будівлі в якості закладу шкільної, дошкільної та позашкільної освіти, зокрема, в якості закладу освіти для етнічних німців у дорадянський та пострадянський періоди.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.05.2023 у справі № 907/353/22 відмовлено у задоволенні позову.

Рішення мотивоване тим, що позивачем недоведено факту порушення його прав та законних інтересів прийнятим Мукачівською міською радою рішенням, що оспорюється в межах даної справи, а також про відсутність правових підстав для усунення перешкод у користуванні майном.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з вказаними рішенням, Громадська організація Національно-культурне товариство німців м. Мукачево Паланок звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 27.06.2023 (вх. суду від 04.07.2023 №01-05/2132/23) у якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.05.2023 у справі № 907/353/22 скасувати в частині відмови у задоволені позовної вимоги щодо усунення перешкод у користуванні Громадською організацією Національно-культурне товариство німців м. Мукачево Паланок майном та ухвалити нове рішення в оскаржуваній частині, яким задоволити позовну вимогу щодо усунення перешкод у користуванні майном.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що оскаржуваним рішенням Мукачівської міської ради №560 від 30.09.2021 порушуються його права на здійснення статутної діяльності як німецького культурного товариства у історично обумовленому місці, зменшується обсяг та погіршуються умови надання культурних послуг німецькому населенню мікрорайону Підгород Паланок, яке історично компактно проживає в означеному мікрорайоні.

Вказує, що рішенням Виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 14.04.1993 р. № 83 на базі будівлі за адресою м. Мукачево, вул. Графа фон Шен борна, буд. 4 (колишня вул. Островського, 4) вирішено створити культурний центр для населення німецької національності мікрорайону «Підгород-Паланок». Пунктом 2 цього рішення відділу культури міськвиконкому було доручено виділити кошти для капітального ремонту приміщень цієї будівлі, придбання інвентаря, технічних засобів для вказаного центру, а також спільно з національно-культурним товариством німців «Паланок» завершити ремонтні роботи та відкрити центр для відвідувачів, організувавши у ньому культурно-масову роботу.

Зазначає, що Позивачу було надано право на участь у проведенні ремонтних робіт у вказаній будівлі, на відкриття культурного центру для відвідувачів та право на організацію культурно-масової роботи у будівлі за адресою м. Мукачево, вул. Графа фон Шен борна, буд. 4 (колишня вул. Островського, що дозволяє дійти висновку про те, що вказаним рішенням за Позивачем фактично було закріплено право використання вказаної будівлі.

Оскільки організація культурно-масової роботи Позивачем у цій будівлі нерозривно пов`язана з її використанням та перебуванням у ній Позивача, рішення Виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 14.04.1993 р. № 83 є розпорядчим актом, яким виконавчий комітет Мукачівської міської Ради народних депутатів, реалізуючи надані йому статтею 35 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» (в редакції, чинній станом на 14.04.1993 р.) повноваження, вирішив питання використання будівлі Позивачем.

Також, вказує, що на підставі рішення №83 позивач правомірно використовував спірне майно впродовж періоду з 1993 по березень 2022 року.

24.08.2023 від Мукачівського історичного музею надійшов відзив вх. №72 від 22.08.2023 (вх. №01-04/5657/23) на апеляційну скаргу, в якому третя особа не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Стверджує, що розпорядчими документами, на які покликається позивач, не вирішувалось питання використання майна комунальної форми власності ні Громадською організацією Національно-культурним товариством німців м. Мукачево Паланок, ні будь-якою іншою фізичною чи юридичною особами.

Вказує, що розпорядженням голови виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів Закарпатської області №118/02-5 від 11.06.1992 Про виділення приміщення для культурного центру німців приміщення будинку №4 по вул. Островського передано під культурний центр німців; рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів Закарпатської області №83 від 14.04.1993 Про створення німецького культурного центру в мікрорайоні Підгород Паланок на базі будинку №4 по вул. Островського: 1) створено культурний центр для населення німецької національності мікрорайону Підгород-Паланок; 2) виділено кошти для капітального ремонту приміщення, придбання інвентаря, технічних засобів, а також відповідних штатів для згаданого центру; та 3) визнано таким, що втратило чинність, розпорядження голови виконкому Мукачівської міської ради народних депутатів Закарпатської області №118/02-5 від 11.06.1992 Про виділення приміщення для культурного центру німців; рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів Закарпатської області №62 від 24.03.1993 Про реєстрацію Статутів об`єднань громадян зареєстровано Статут національно-культурного товариства німців м. Мукачево з наданням означеному товариству дозволу на виготовлення круглої печатки та кутового штампу та відкриттям банківського рахунку; рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів Закарпатської області №231 від 29.11.1996 Про упорядкування адресного господарства міста затверджено переліки перейменованих вулиць міста згідно додатку; скасовано рішення міськвиконкому №104 в частині перейменування вулиці Пушкіна на вул. Ф. Ракоці; доручено заступнику голови міськвиконкому п. Ціцаку розглянути та подати міськвиконкому пропозиції по перейменуванню вулиць; присвоєно нову назву вулиці, де введено в експлуатацію новий приватний житловий будинок з перспективою забудови в районі вулиці Північної, 9.

Стверджує що, оспорюване позивачем рішення було прийнято у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства та з метою забезпечення ефективного використання нерухомого майна комунальної форми власності Мукачівської міської територіальної громади. Відтак, без належного підтвердження факту виникнення у позивача права на користування майном комунальної форми власності, за твердженням Мукачівського історичного музею, залишається безпідставним, невмотивованим та необґрунтованим посилання позивача на користування останнім спірним майном впродовж зазначеного строку.

Аналогічні за змістом доводи на противагу аргументів апелянта викладені Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Мукачівської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу №1306 0/9-23/01-35 від 21.08.2022 (вх. №01-04/5663/23 від 24.08.2023) та Мукачівською міською радою у відзиві на апеляційну скаргу №3525/0132/42-23 від 22.08.2022 (вх. №01-04/5658/23 від 24.08.2023).

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 907/353/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації Національно-культурне товариство німців м. Мукачево Паланок на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.05.2023 у справі № 907/353/22.

Ухвалою суду від 30.08.2023 розгляд справи призначено на 03.10.2023.

Ухвалою суду від 03.10.2023 відкладено розгляд справи на 07.11.2023.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Бойко С.М. судове засідання 07.11.2023 не відбулось.

Ухвалою суду від 13.11.2023 призначено розгляд справи на 21.11.2023.

В судовому засіданні 21.11.2023 представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав викладеній у відзиві та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апелянт явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

Розпорядженням виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів Закарпатської області №118/02-5 від 11.06.1992 Про виділення приміщення для культурного центру німців приміщення будинку №4 по вул. Островського передано під культурний центр німців, розподілено означене приміщення в рівних долях для використання німецькими товариствами Відродження та Надія.

В подальшому, відповідно до рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів Закарпатської області №83 від 14.04.1993 Про створення німецького культурного центру в мікрорайоні Підгород Паланок, на базі будинку №4 по вул. Островського створено культурний центр для населення німецької національності мікрорайону Підгород Паланок, доручено Відділу культури міськвиконкому виділити кошти для капітального ремонту приміщення, придбання інвентаря, технічних засобів, а також відповідних штатів для згаданого центру та визнано таким, що втратило чинність, розпорядження виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів Закарпатської області №118/02-5 від 11.06.1992 Про виділення приміщення для культурного центру німців.

Рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів Закарпатської області №62 від 24.03.1993 Про реєстрацію Статутів об`єднань громадян зареєстровано Статут Національно-культурного товариства німців м. Мукачево Паланок із наданням останньому дозволу на виготовлення круглої печатки та кутового штампу, а також відкриття банківського рахунку.

На підставі рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів Закарпатської області №231 від 29.11.1996 Про упорядкування адресного господарства міста затверджено переліки перейменованих вулиць міста згідно додатку. Відмінено рішення міськвиконкому №104 в частині перейменування вулиці Пушкіна на вул. Ф. Ракоці; доручено заступнику голови міськвиконкому п. Ціцаку розглянути та подати міськвиконкому пропозиції по перейменуванню вулиць відповідно до переліку; присвоєно нову назву вулиці, де введено в експлуатацію новий приватний житловий будинок з перспективою подальшої забудови в районі вулиці Північної, 9.

30.09.2021 15 сесією 8-го скликання Мукачівської міської ради прийнято рішення №560 Про передачу в оперативне управління нерухомого майна комунальної власності Мукачівському історичному музею за адресою: м. Мукачево, вул. Графа фон Шен борна, 4, відповідно до якого Управлінню освіти, культури, молоді та спорту Мукачівської міської ради доручено безоплатно передати, а Мукачівському історичному музею прийняти на баланс та закріпити на праві оперативного управління нерухоме майно (будівлю) за реєстраційним номером 38195096, загальною площею 312,90 кв. м., розташоване по вул. Графа фон Шен борна, 4 в м. Мукачево. Крім того, вказаним рішенням передано Мукачівському історичному музею на праві постійного користування земельну ділянку комунальної форми власності, площею 0,2276 га за кадастровим номером: 2110400000:01:011:0352 та цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування.

Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом апеляційного оскарження у цій справі є вимога про усунення перешкод у користуванні майном, однак, оскільки ця вимога є похідна то колегія суддів вважає за необхідне розглянути рішення в цілому.

Згідно з частиною першої статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи інтереси територіальної громади села, селища та міста, приймають нормативні та ненормативні акти.

Згідно зі ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

В силу положень ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Абзацом 15 статті 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що право комунальної власності право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

За змістом пунктів 30, 31 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, стосовно прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади; прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Вищенаведені приписи законодавства дають підстави для висновку, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив повноваження самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він визнається недійсним у судовому порядку.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України), які він може реалізовувати на власний розсуд.

За приписами ст. 327 Цивільного кодексу України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Частиною 8 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що рішенням Виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 14.04.1993 р. № 83 було закріплено право використання вказаної будівлі та разом із Мукачівською міською радою Громадська організація Національно-культурне товариство німців м. Мукачево Паланок несла витрати по утриманню означеної будівлі.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування (в редакції чинній у період, вказаний позивачем) було унормовано, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, зокрема: 1) здійснює управління майном, яке належить до комунальної власності, майновими фондами житлово-комунального господарства та іншим майном для задоволення потреб і запитів населення; 2) вирішує питання створення, придбання, використання, оренди або безоплатної передачі майнових об`єктів, які перебувають у комунальній власності.

Згідно із ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Положеннями ч. 1 ст. 24 Закону України Про громадські об`єднання визначено, що громадське об`єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об`єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об`єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

Отже, у випадку використання майна комунальної форми власності мало б передувати прийняття виконавчим комітетом сільської, селищної, міської Ради народних депутатів відповідного рішення про таке використання. Однак, матеріали справи не містять доказів прийняття органом місцевого самоврядування рішення про надання дозволу на використання позивачем спірного комунального майна Мукачівської міської територіальної громади, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо недоведеністі позивачем правомірності використання ним спірного майна, а також про відсутність правових підстав для усунення перешкод у користуванні майном.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.05.2023 у справі № 907/353/22 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації Національно-культурне товариство німців м. Мукачево Паланок від 27.06.2023 (вх. суду від 04.07.2023 №01-05/2132/23) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.05.2023 у справі № 907/353/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено та підписано 04.12.2023

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець