Постанова

від 29.11.2023 по справі 910/13883/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2023 р. Справа№ 910/13883/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Колесникова М.В., Таранкова О.О.

від відповідача: Зарницька Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Житлово-будівельного кооперативу "Троєщина"

про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023, повний текст якого складено та підписано 27.06.2023 (Сташків Р.Б)

у справі № 910/13883/22

за позовом ОСОБА_1

до Житлово-будівельного кооперативу "Троєщина"

про визнання недійсним рішення загальних зборів та поновлення на роботі

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень у справі, в межах якої вирішується питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Троєщина" про:

- визнання недійсними рішення Загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу "Троєщина", що відбулися 19.04.2022, оформленого протоколом №1 від 12.05.2022 та рішення зборів Правління Житлово-будівельного кооперативу "Троєщина", що відбулися 28.04.2022, оформленого протоколом №2 від 12.05.2022, на підставі чого було здійснено реєстраційну дію - запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 17.05.2022, № 1000661070012002456;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Правління Житлово-будівельного кооперативу "Троєщина".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/13883/22 у позові відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. Також, апелянт просить звільнити її від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", оскільки розмір її річного доходу за 2022 рік становить 49510,24 грн, відповідно 5 % її доходу складає 2457,52 грн, що є меншим за розмір судового збору за подання апеляційної скарги (7443,00 грн), тому вона має всі підстави для звільнення від сплати судового збору.

06.10.2023 відповідач - Житлово-будівельний кооператив "Троєщина" подав відзив на апеляційну скаргу, в якому з посиланням на положення ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України просив стягнути витрати на правову професійну допомогу у розмірі 5500,00 грн.

16.10.2023 відповідач подав клопотання про відшкодування витрат на правничу професійну допомогу, в якому просив стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 8500,00 грн.

До судових дебатів, в судовому засіданні 06.11.2023 відповідач попередньо зробив усну заяву про надання, протягом п`яти днів після оголошення постанови, доказів на підтвердження понесених додаткових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 3000,00 грн (тобто заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правову допомогу) за представництво інтересів відповідача в судовому засіданні 06.11.2023.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/13883/22 залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Троєщина" (02097, м. Київ, вул. Бальзака, буд. 90; код ЄДРПОУ: 22905960) 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Короткий зміст вимог заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції

Після прийняття постанови у цій справі, у строк визначений законом, відповідач подав заву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить з посиланням на положення ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України просив стягнути позивача витрати на правову професійну допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

До цієї заяви відповідачем додано копії наступних документів:

- Договору №20/02 від 20.02.2023 про надання правової допомоги;

- Додаткової угоди №2 від 08.09.2023 до Договору про надання правової допомоги;

- Заяви №3 від 03.11.2023 до Договору, пов`язаної із розглядом справи №910/13883/22 в апеляційному суді;

- Акту №4 від 06.11.2023;

- рахунку-фактури №СФ-0000006 від 03.11.2023;

- платіжної інструкції №634 від 06.11.2023 на суму 3 000,00 грн.

Заяву обґрунтовано тим, що за час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач додатково поніс витрати на правову допомогу в сумі 3 000,00 грн за участь у судовому засіданні 06.11.2023 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду, однак станом на день прийняття постанови суду не був підписний сторонами акт наданих послуг.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 повідомлено учасників справи про призначення до розгляду заяви Житлово-будівельного кооперативу "Троєщина" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/13883/22 на 29.11.2023. Учасникам справи встановлено строк до 27.11.2023 для надання заперечень або міркувань щодо поданої заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/13883/22. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи з розгляду заяви

Позивач, у своїх запереченнях від 27.11.2023 просить відмовити відповідачу у стягненні витрат на правову професійну допомогу, оскільки при наданні правової допомоги не дотримано вимоги стосовно співмірності цих витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

А саме, посилається на те, що:

- доказ оплати, а саме платіжна інструкція №634 від 06.11.2023, є неналежним, оскільки з його змісту неможливо встановити за що саме було сплачено кошти у розмірі 3000,00 грн;

- судове засідання 06.11.2023 (згідно протоколу судового засідання) тривало 22 хв., а вартість витрат на правову правничу допомогу (згідно Договору на правову допомогу) складає 3000,00 грн/год., тобто фактично послуги не надані у визначеному розмірі, оскільки, на думку позивача, 22 хв. ближче до 15 хв., то повинен застосовуватись коефіцієнт 0,25 та складати 750 грн, де 3000,00х0,25;

Окрім того, позивач - ОСОБА_1 просить враховувати її майновий стан, оскільки вона наразі не працює, доглядає стареньку матір, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Також посилається на відсутність доходів, та зазначає, що у 2022 отримала заробітну плату лише по квітень 2022 року.

Явка представників учасників справи

Позивач та його представник в судовому засіданні 29.11.2023 заперечили проти заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просили відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.11.2023 піжстримав свою заяву та просив її задовольнити.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови

Розглянувши заяву відповідача про розподіл судових витрат, колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у пункті 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №904/4507/18).

Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду заяви

20.02.2023 між Житлово-будівельним кооперативом "Троєщина" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ОСНОВА» (Адвокатське об`єднання) було укладено Договір про надання правової допомоги №20/02, за змістом якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

В п. 4.1. сторони передбачили, що Надання правничої допомоги Адвокатським об`єднанням здійснюється платно або безоплатно. У разі, якщо сторони визначили, що правнича допомога надається за плату, то укладається додаткова угода до цього договору.

Оплата за даним договором здійснюється з моменту початку фактичного надання послуг, замовником яких є Клієнт та не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку. (п. 4.2. Договору).

Сторони домовились, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акту вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість. Акт надається Клієнту Адвокатським об`єднанням. На письмову вимогу Клієнта, Адвокатське об`єднання може надавати Акт про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією. (п. 4.3. Договору).

Сума, вказана в п.4.1. даного договору коригується в кожному окремому замовленні КЛІЄНТА за домовленістю сторін. (п. 4.5. Договору).

В додатковій угоді №2 від 08.09.2023 сторони встановили розмір винагороди за здійснення адвокатом/адвокатами Адвокатського об`єднання правової допомоги Клієнту:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта в апеляційній інстанції у справі № 910/13883/22 для захисту Клієнта - 800 грн;

- здійснення юридичного аналізу отриманої від Клієнта апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення суду від 05.06.2023р. у справі № 910/13883/22 - 800 грн;

- складання та оформлення документів (в тому числі і процесуальних) правового характеру у справі № 910/13883/22: правових висновків, скарг, заяв, звернень, адвокатських запитів, актів, договорів, відомостей, повідомлень, відзиву, додаткових пояснень, відповідей на звернення, тощо - 800 грн;

- представництво інтересів-Клієнта в апеляційній інстанції у справі № 910/13883/22 - 3000 грн.

В додатковій угоді №2 від 08.09.2023 сторони передбачили, що у випадку, коли реально витрачений час менше або більше ніж 1 годтна, застосвується найближче значення часй, кратне 15 хвилинам (0,25, 0,5, 0,75). Розмір грошової вирагороди за представництво інтересів Клієнта в судах під час здійснення судочинства у випадку реального проведення судового засідання не може бути меншим ніж 3000,00 грн.

Згідно Акту №4 від 06.11.2023 сторони зафіксували та оформили факт надання Адвокатським об`єднанням «Основа» правової допомоги ЖБК «Троєщина» у справі №910/13883/22 для захисту Клієнта, у зв`язку із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду від 05.06.2023:

- участь у судовому засіданні 06.11.2023 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду;

- за цим Актом розмір грошової винагороди за участь у судовому засіданні 06.11.2023 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду становить 3000 (три тисячі) грн, 00 коп. без ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача брав участь в судовому засіданні 06.11.2023, яке реально відбулось та тривало з 14:18:27 по 14:40:05, тобто 22 хв. що підтверджується протоколом судового засідання від 06.11.2023.

Таким чином, надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції повністю підтверджено сукупністю належних та допустимих доказів.

Дослідивши заяву представника відповідача та надані ним документи в їх сукупності, а також заперечення позивача, керуючись визначеними статтею 129 ГПК України критеріями, суд дійшов висновку наявність підстав для відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи та її значення для сторін, їх ділової репутації.

Позивач, у своїх запереченнях від 27.11.2023 просить відмовити відповідачу у стягненні витрат на правову професійну допомогу, оскільки при наданні правової допомоги не дотримано вимоги стосовно співмірності цих витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

А саме, посилається на те, що:

- доказ оплати, а саме платіжна інструкція №634 від 06.11.2023, є неналежним, оскільки з його змісту неможливо встановити за що саме було сплачено кошти у розмірі 3000,00 грн;

- судове засідання 06.11.2023 (згідно протоколу судового засідання) тривало 22 хв., а вартість витрат на правову правничу допомогу (згідно Договору на правову допомогу) складає 3000,00 грн/год., тобто фактично послуги не надані у визначеному розмірі, оскільки, на думку позивача, 22 хв. ближче до 15 хв., то повинен застосовуватись коефіцієнт 0,25 та складати 750 грн, де 3000,00х0,25;

Окрім того, позивач - ОСОБА_1 просить враховувати її майновий стан, оскільки вона наразі не працює, доглядає стареньку матір, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Також посилається на відсутність доходів, та зазначає, що у 2022 отримала заробітну плату лише по квітень 2022 року.

Наведені посилання позивача про відмову у стягненні витрат на правову професійну допомогу колегія відхиляє виходячи з наступного.

Твердження позивача про те, що доказ оплати, а саме платіжна інструкція №634 від 06.11.2023, є неналежним, оскільки з його змісту неможливо встановити за що саме було сплачено кошти у розмірі 3000,00 грн колегія відхиляє з наступних підстав.

Як вбачається з доданих до справи документів, на підтвердження оплати понесених витрат на правничу допомогу, відповідачем додано копію платіжної інструкції №634 від 06.11.2023, в якій у призначенні платежу зазначено «надання правової допомоги згідно Договору №20/02 від 20.02.2023 та Додаткової угоди №2 від 08.09.2023, рахунку-фактури №СФ-0000006 від 03.11.2023, без ПДВ».

Отже надані відповідачем Договір про надання правової допомоги та Акт наданих послуг, а також заява щодо переліку виконаних робіт визначають у повному обсязі перелік наданих послуг та їх вартість.

В той же час, колегія зазначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Наведеним спростовуються заперечення позивача про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку відсутністю зазначення в платіжній інструкції конкретної інформації щодо наданої послуги.

Позивач посилається на те, що при наданні правової допомоги не дотримано вимоги стосовно співмірності цих витрат з обсягом та часом, витраченим на виконання цих робіт через те, що, на думку позивача, 22 хв. ближче до 15 хв., то повинен застосовуватись коефіцієнт 0,25 та складати 750 грн, де 3000,00х0,25.

Щодо цього доводу позивача колегія зазначає, що в додатковій угоді №2 від 08.09.2023 сторони передбачили, що у випадку, коли реально витрачений час менше або більше ніж 1 година, застосовується найближче значення часу, кратне 15 хвилинам (0,25, 0,5, 0,75). Розмір грошової винагороди за представництво інтересів Клієнта в судах під час здійснення судочинства у випадку реального проведення судового засідання не може бути меншим ніж 3000,00 грн.

Колегія враховує позицію Верховного Суду про те, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні та у зворотному напрямку, на очікування початку судового засідання та безпосередню участь у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації разом з іншими витратами. Такі висновки Верховний Суд виклав у постановах від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, від 25.05.2021у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 29.09.2022 у справі № 910/10334/21, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21.

Як вбачається з матеріалів справи, судове засідання було призначено на 06.11.2023 о 14:00 год. Згідно протоколу судового засідання від 06.11.2023, представник відповідача брав участь в судовому засіданні 06.11.2023, яке реально відбулось та тривало з 14:18:27 по 14:40:05, тобто 22 хв. Враховуючи, що судове засідання почалось о 14:18:27, то час його очікування складає 17 хв.

Враховуючи, що судове засідання 06.11.2023 реально відбулось, то вартість витрат правничої правової допомоги за участь в цьому судовому засіданні з часом очікування складає 3000,00 грн, є співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Сама лише незгода позивача з критерієм реальності адвокатських витрат та критерієм розумності їх розміру тощо, не свідчить про їх неспівмірність.

Таким чином, вартість обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у розмірі 3000,00 грн за участь відповідача у судовому засіданні 06.11.2023 колегія визнає обґрунтованою.

Отже означені заперечення позивача судова колегія відхиляє.

Щодо посилань позивача - ОСОБА_1 , про необхідність врахувати її матеріальний стан, відсутність доходів та утримання нею неповнолітній дітей та матір похилого віку, судова колегія зазначає, що зазначені обставини у відповідності до вимог ст. 74 ГК України повинні бути доведені та підтверджені належними та допустимими доказами. В той же час, позивачем не подано до матеріалів справи доказів, які б підтверджували розмір її доходів у ІІ, ІІІ та ІV кварталі 2023 року або відсутність таких доходів. Також не підтверджено відповідними доказами наявність на утриманні у позивачки неповнолітніх дітей та матері похилого віку.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що у своїх запереченнях проти стягнення витрат на правничу професійну допомогу позивач просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. У той же час, зазначені позивачкою обставини не визначаються чинним законодавством як підстава для відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу. Поряд з цим, позивачка не визначає розмір витрат на професійну правничу допомогу, який вона вважає обґрунтованим та згодна компенсувати.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія не знайшла підстав для відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу або у зменшенні їх розміру. При цьому колегія додатково зазначає, що розмір витрат є невеликим з урахуванням складності справи та сукупністю обставин, які підлягали встановленню з наданням їм відповідної правової оцінки.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Житлово-будівельного кооперативу "Троєщина" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/13883/22 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Троєщина" (02097, м. Київ, вул. Бальзака, буд. 90; код ЄДРПОУ: 22905960) 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано, - 05.12.2023.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков