Рішення

від 16.11.2023 по справі 917/41/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2023 Справа № 917/41/23

За позовною заявою Державної екологічної інспекції Центрального округу, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039

до Полтавської обласної спілки споживчих товариств, вул. Дмитра Коряка, 3, м. Полтава, Полтавська область, 36000

про стягнення 229 578,42 грн збитків.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Сорока Є.С.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Суть справи. Державна екологічна інспекція Центрального округу звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Полтавської обласної спілки споживчих товариств про стягнення 229 578,42 грн збитків, завданих державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Ухвалою суду від 16.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов - 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановлено відповідачу строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановлено відповідачу строк для подання суду (за бажанням) клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

06.02.2023 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження (вх. № 1476).

13.02.2023 позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 1880), яка долучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 14.02.2023 ухвалено розглядати справу № 917/41/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 23.03.2023.

В судовому засіданні 23.03.2023 та 18.04.2023 оголошено перерву до 09.05.2023.

У зв`язку з тимчасовою втратою працездатності судді Погрібної С.В., судове засідання призначене на 09.05.2023 не відбулось. Наступне підготовче засідання призначено на 13.06.2023, про що постановлено ухвалу від 16.05.2023. Зазначеною ухвалою також було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 13.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11.07.2023, 11:30.

В судовому засіданні від 11.07.2023 оголошено перерву до 03.08.2023, 11:30.

28.07.2023 від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 9293), яка задоволена судом, про що постановлено відповідну ухвалу.

03.08.2023 від представника позивача надійшла заява про вступ у справу як представника та надання доступу до електронної справи в підсистемі "Електронний суд" (вх. № 9566).

В судовому засіданні від 03.08.2023 оголошено судом перерву до 10.10.2023, 11:30.

06.10.2023 на адресу суду надійшла заява від позивача про залучення представників у справу (вх. № 12744).

Від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. № 12864 від 10.10.2023).

10.10.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх. № 12861), у зв`язку із зайнятістю в слідчих діях в кримінальному провадженні.

Ухвалою суду від 10.10.2023 відкладено розгляд справи на 16.11.2023.

В судовому засіданні 16.11.2023 представником позивача викладено зміст позовних вимог, представником відповідача зміст заперечень.

Судом були з`ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.

Представникам надано заключне слово, які підтримали свою позицію викладену письмово та озвучену в судовому засіданні.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, суд розглядає спір за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Встановивши всі обставини справи та дослідивши надані документальні докази, суд встановив, що під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено факт викидів Полтавською обласною спілкою споживчих товариств (відповідач) забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу.

Перевірка проводилась з 03.12.2020 по 04.12.2020 Інспекцією на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 23.10.2020 (а.с. 12), погодження Державної екологічної інспекції України від 4.1/1645ПГ від 18.11.2020 (а.с. 13), наказу Інспекції № 06-27/715 від 30.11.2020 (а.с. 14) та направлення на перевірку № 06-28/696 від 30.11.2020 (а.с. 15).

03.12.2020 Інспекцією складено протокол № 004841 про адміністративне правопорушення щодо головного інженера з адміністративно-господарських питань та охорони праці Полтавської облспоживспілки ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 1 статті 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу). 04.12.2020 Інспекцією винесено постанову № 138/2/4-24, якою ОСОБА_2 за це правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності (накладено штраф).

Постанова є чинна. Відповідальність ОСОБА_2 понесена -штраф сплачений 08.12.2020 (а.с. 22-23, 25).

Порушення відповідачем вимог статей 10 та 11 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" зафіксовані Інспекцією у акті від 04.12.2020 № 06-28/696, складеному за результатами позапланової перевірки під час якої встановлено, що відповідачем здійснюються наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду - двох твердопаливних котлів: ARS 400 LM, заводський № 400-1538-02, ARS 600 LM, заводський №600-1538-02, які введені в експлуатацію 07.08.2017, за адресою: м. Полтава, вул. Дмитра Коряка, 3, без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади (а.с. 16-19).

09.12.2020 Інспекцією видано Припис № 61/2/4-23 , що є обов`язковим до виконання, у якому відповідачу приписано, зокрема, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20-21).

З метою контролю за виконанням припису від 09.12.2020 № 61/2/4-23 на підставі наказу Інспекції № 06-27/344 від 11.05.2021 (а.с. 31) та направлення на перевірку № 06-28/343 від 11.05.2021 (а.с. 32) проведено позапланову перевірку відповідача з 13.05.2021 по 14.05.2021, в результаті якої встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем не одержано.

13.05.2021 Інспекцією складено протокол № 01510 про адміністративне правопорушення щодо головного інженера з адміністративно-господарських питань та охорони праці Полтавської облспоживспілки ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання приписів посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного законодавства) (а.с. 38).

13.05.2021 Інспекцією винесено постанову № 42/02-24, якою ОСОБА_2 за це правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності (накладено штраф) (а.с. 39).

Постанова є чинна. Відповідальність ОСОБА_2 понесено - штраф який сплачено 18.05.2021 (а.с. 40).

Порушення зафіксовані Інспекцією у акті від 14.05.2021 № 06-28/343 (а.с. 33).

17.05.2021 № 15/02.4-23 Інспекцією видано Припис, у якому відповідачу приписано, зокрема, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідача за адресою: м. Полтава, вул. Дмитра Коряка, б. 3 (а.с. 36).

В подальшому з метою контролю за виконанням припису від 17.05.2021 № 15/02.4-23 на підставі наказу Інспекції № 06-27/884 від 22.10.2021 (а.с. 41) та направлення на перевірку № 06-28/844 від 22.10.2021 (а.с. 42) проведено позапланову перевірку відповідача з 25.10.2021 по 26.10.2021, за результатами якої складено акт від 26.10.2021 № 06-28/844 (а.с. 43-45), яким зафіксовано неодержання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

25.10.2021 Інспекцією складено протокол № 01611 про адміністративне правопорушення (а.с. 48) щодо головного інженера з адміністративно-господарських питань та охорони праці Полтавської облспоживспілки ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання приписів посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного законодавства).

26.10.2021 Інспекцією винесено постанову № 106/02.4-24, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 49).

Постанова є чинна. Відповідальність ОСОБА_2 понесена. Штраф сплачено 27.10.2021 (а.с. 50).

27.10.2021 № 41/02.4-23 складено Припис у якому відповідачу приписано, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідача за адресою: м. Полтава, вул. Дмитра Коряка, б. 3 (а.с. 46).

15.11.2021 відповідачем отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосфернеповітрястаціонарнимиджерелами № UA53080370010339303-IV-0003 (а.с. 51).

10.12.2021 Інспекція надіслала відповідачу лист № 02.4-17/648, в якому зобов`язала до 15.12.2021 надати копію дозволу та інших документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів (а.с. 52).

Відповідачем до супровідного листа від 20.12.2021 № 183 додано дозвіл № UA53080370010339303-IV-0003 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, інформацію стосовно фактично відпрацьованого часу стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря за період відсутності дозволу на викиди - з 07.08.2017 по 14.11.2021 та Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин, Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ПОЛТАВСЬКУ ОБЛАСНУ СПІЛКУ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ від 2021 р., Довідку від 08.02.2021 щодо часу роботи стаціонарних джерел у 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 та Довідку щодо часу роботи стаціонарних джерел у період роботи з 04.12.2020 по 15.11.2021 (а.с. 53-60).

Обґрунтовуючи цей позов позивач вказує наступне.

Відповідно до п. 2.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697 (далі - Методика) наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: п. 2.1.2. викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 3.7. Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, може здійснюватися за характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва).

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших і на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів відповідно до законодавства, здійснюється за формулою:

mi=3,6*10-3 *(qmi - qm норм) * Т

mi - маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, т;

qmi - середнє значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, г/с;

qm норм - значення затвердженого нормативу викиду і-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі на викид, г/с;

Т - час роботи джерела викиду і-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.

Відповідно до п. 3.11 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб`єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення).

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № UA53080370010339303-IV-0003 відповідачем отримано 15.11.2021.

Довідкою від 08.02.2021 щодо часу роботи стаціонарних джерел у 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 та листом від 20.12.2021 № 123 ПОЛТАВСЬКОЮ ОБЛАСНОЮ СПІЛКОЮ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ надано інформацію стосовно фактично відпрацьованого часу стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря за період відсутності дозволу на викиди - з 07.08.2017 по 14.11.2021.

Розрахунок розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин проведено за період з 07.08.2017 по 14.11.2021 з урахуванням положень п. 3.11 Методики.

Розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2 Методики) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Позивачем у позовній заяві наведено формулу та розрахунок суми збитків (а.с. 6-8).

Так, за розрахунком позивача сума збитку за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, заподіяного державі стаціонарними джерелами відповідача, що розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Дмитра Коряка, б. З за період з 07.08.2017 по 14.11.2021 становить: З3 = 229 578,42 грн.

Заподіяний державі матеріальний збиток на суму 229 578,42 грн розраховано у відповідності з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697.

Інспекція виставила відповідачу претензію № 16/07-17/2022 на відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на суму 229 578,42 грн.

До претензії № 16/07-17/2022 відповідачу додано Розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (а.с. 61-63).

На даний час збитки державі у розмірі 229 578,42 грн відповідачем не відшкодовано, що і стало приводом для звернення до суду з цим позовом.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, зокрема вказує наступне.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювана шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід установити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України.

При цьому встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

З наданого позивачем розрахунку не зрозуміло, чи було проведено три послідовно відібраних об`єднаних проби по кожній і-тій забруднюючій речовині.

Відповідач посилається на те, що не зрозуміло, яким чином був порахований показник qmi, який впливає на подальший розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, і чи застосований він у формулі mi=3,6*10-3 *(qmi - qm норм) * Т взагалі. Також, не зрозумілим є розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини - оксиду азоту в атмосферне повітря, тоді коли в нормативних документах джерела викидів забруднюючих речовин Полтавської обласної спілки споживчих товариств така речовина відсутня. Окрім того, для розрахунку маси викиду забруднюючих речовин, позивачем взято за середнє значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, г/с, величини для оксиду вуглецю, оксиду азоту, діоксиду азоту та сажі встановлені відповідачу у дозволі № UА53080370010339303-ІУ-0003 від 18.11.2021.

Разом з цим, шкода розрахована за період з 07.08.2017 по 14.11.2021, тому відповідач вважає неправомірним застосування позивачем при розрахунку маси наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря величин, встановлених відповідачу з 18.11.2021 у вказаному дозволі.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Позивачем розрахунок відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснено не на підставі діючих регламентів та методик.

Розрахунок розміру збитків розраховується за формулою, З = mi*1,1П*Аі*Кт*Кзі,

де Кзі, - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.

Відповідач звертає увагу на те, що у позовній заяві та розрахунку збитків, позивач не зазначив, чому взяв за основу значення коефіцієнта Кзі на рівні одиниці, не обґрунтував - чи виконуються в місті Полтаві інструментальні вимірювання концентрації певної забруднюючої речовини, і чи не перевищує рівень забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною показник ГДК. Окрім того, при розрахунку ГДКсді позивач повинен був керуватись офіційною довідкою «Значення фонових концентрацій забруднюючих речовин», виданою Полтавським обласним центром з гідрометеорології. Тому враховуючи вищевикладене, позивачем не обґрунтовано застосування у розрахунку показників середньорічної концентрації та середньодобової граничної допустимої концентрації забруднюючих речовин, значення яких використовувались при розрахунку Аі та Кз.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність у позові усіх вихідних даних розрахунку, а також документів, які обґрунтовують значення величин, використаних позивачем при здійсненні такого розрахунку, відповідач позбавлений можливості перевірити правильність та обґрунтованість заявленої до стягнення суми збитків, а також здійснити власний розрахунок цього розміру.

Позивач у відповіді на відзив заперечив викладені відповідачем обгрунтування та наголосив на наступному.

Відповідно до пп. 2.1.2. п. 2.1. розділу 2 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Таким чином, за період з 07.08.2017 по 14.11.2021 у відповідача відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин, а згідно із п. 2.1.2. Методики понаднормованими вважаються викиди, які особа здійснює без такого дозволу.

Пункт 2.2. розділу 2 Методики встановлює, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами.

Відповідно до пп. 2.8.1. пункту 2.8. розділу 2 Методики розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб`єкта господарювання без дозволу.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.7. розділу 3 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснювався за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації відповідача, а саме: звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, розроблений ТОВ «Профеколог» 11.01.2021 м. Полтава та затверджений головою правління Полтавської обласної спілки споживчих товариств 11.01.2021; документах, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для Полтавської обласної спілки споживчих товариств розроблені ТОВ «Профеколог» 09.02.2021 м. Полтава).

Таким чином, в розрахунку претензії використані дані із документів, які надав відповідач на лист Інспекції від 10 грудня 2021 № 02.4-17/6488, а саме: табл. 6.2. «Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметри», додана відповідачем до свого листа №183 від 20.12.2021, де в графі «Потужність викиду» у графі 17 і зазначено грами за секунду (г/с) забруднюючих речовин, вказаних у графі 15 «найменування забруднюючої речовини».

Право Інспекції використовувати дані суб`єктів господарювання при розрахунку шкоди дозволяє пункт 3.7. Методики.

Таким чином, доводи відповідача, що не зрозумілий розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини - оксиду азоту в атмосферне повітря, не заслуговує на увагу.

У розрахунку розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди від стаціонарних джерел викиду фігурують речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, азоту діоксид, оксид азоту, оксид вуглецю згідно Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин Полтавської обласної спілки споживчих товариств та Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для Полтавської обласної спілки споживчих товариств. Азот діоксину у розрахунках розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди від стаціонарних джерел викиду не фігурує.

За даними Полтавського обласного центру з гідрометеорології (Полтавський ЦГМ) від 20 травня 2021 № 99/6-1-481/9916-03 та від 15 лютого 2022 № 9916-1-172/9916-03 значення середньорічних концентрацій забруднюючих речовин в мг/м3 по м. Полтава по пилу, діоксиду азоту, оксиду азоту, оксиду вуглецю не перевищують ГДК, тому значення коефіцієнта Кзі приймається рівним одиниці, що і зазначено у сьомому стовбці таблиці розрахунку до претензії.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Положеннями статті 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" суб`єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря.

Згідно положень статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг за погодженням з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря передбачена в статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Зокрема, особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

У відповідності до приписів статті 34 Закону України "Про охорону атмосферне повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статей 1, 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Частинами 6, 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

З огляду на зазначені норми, за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб`єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.

Відповідно до п. 2.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697 (далі - Методика) наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: п. 2.1.2. викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Відповідачу неодноразово виносились приписи щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідача, складались протоколи про адміністративне правопорушення, накладались штрафи.

Факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря є порушенням статті 10, 11 Закону України "Про атмосферне повітря", що зафіксовано в акті № 06-28/696 від 04.12.2020.

Станом на час наступних перевірок порушення тривало, усунуте не було, відповідно не було підстав для отримання інформації про фактичний час роботи джерел викиду, допоки відповідачем не буде усунуто порушення вимог законодавства шляхом отримання дозволу на здійснення викидів.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № UA53080370010339303-IV-0003 Полтавською обласною спілкою споживчих товариств отримано 15.11.2021.

Отже, відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без наявності на те дозволу.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, вину заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Подальше отримання відповідного дозволу не виключає обов`язку правопорушника відшкодувати в повному обсязі завдану шкоду за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без дозволів на їх викиди. Відповідач повинен був усвідомлювати наслідки невчасного звернення за відповідним дозволом та повинен був завчасно вчинити дії з метою отримання відповідного дозволу з метою уникнення негативних наслідків у вигляді стягнення збитків за понаднормові викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для притягнення відповідача до цивільної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, встановивши наявність усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини.

При цьому, суд зазначає, що нарахування збитків проведено у відповідності до вимог Методики.

Відповідач станом на час розгляду справи не відшкодував збитки на суму 229 578,42 грн, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; доказів сплати збитків в зазначеній сумі суду не надав.

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне.

За викладеного в сукупності, правомірними та обґрунтованими є вимоги позивача, які підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Полтавської обласної спілки споживчих товариств (вул. Дмитра Коряка, 3, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄРДПОУ 01763042) на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄРДПОУ 42149108) збитків в сумі 229 578,42 грн та 3443,68 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 01.12.2023.

СуддяПогрібна С.В.