Постанова

від 11.03.2024 по справі 917/41/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року м. Харків Справа № 917/41/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Крестьянінов О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Полтавської обласної спілки споживчих товариств (вх.№27ПД/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.11.2023

у справі №917/41/23 (суддя Погрібна С.В., повний текст рішення підписано 01.12.2023)

за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу, м.Полтава

до Полтавської обласної спілки споживчих товариств, м.Полтава,

про стягнення 229.578,42 грн збитків

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція Центрального округу звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Полтавської обласної спілки споживчих товариств про стягнення 229.578,42 грн збитків, завданих державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в діях відповідача наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання шкоди державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.11.2023 у справі №917/41/23 позов задоволено. Стягнуто з Полтавської обласної спілки споживчих товариств на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу збитків в сумі 229.578,42 грн та 3.443,68 грн витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що зазначене рішення є необгрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права, що в свою чергу є підставою для скасування зазначеного рішення і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема зазначає, що позивачем у позові не доведено належними та допустимими доказами, що у діях апелянта наявний склад правопорушення. Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювана шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід установити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України. При цьому встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи. З наданого позивачем розрахунку не зрозуміло, чи було проведено три послідовно відібраних об`єднаних проби по кожній і-тій забруднюючій речовині. Також скаржник не погоджуюється із проведеним позивачем розрахунком шкоди, вважаючи його таким що не відповідає вимогам закону та порушує права відповідача.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2024 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., Радіонова О.О., Крестьянінов О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача; встановлено строк по 21.01.2024 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано учасникам справи в строк по 21.01.2024 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України. Визначено розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Потавської області матеріали справи №922/41/23.

На виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 з Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/41/23.

29.01.2024 через підсистему Електронний суд на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим в результаті всебічного розгляду матеріалів справи та з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

В обгрунтування своєї позиції посилається на те, що в розрахунку претензії використані дані із документів, які надав відповідач на лист Інспекції від 10.12.2021 №02.4-17/6488, а саме: табл. 6.2. «Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметри», додана відповідачем до свого листа №183 від 20.12.2021, де в графі «Потужність викиду» у графі 17 і зазначено грами за секунду (г/с) забруднюючих речовин, вказаних у графі 15 «найменування забруднюючої речовини».

Право Інспекції використовувати дані суб`єктів господарювання при розрахунку шкоди дозволяє пункт 3.7. Методики.

Таким чином, доводи відповідача про те, що не зрозумілий розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини - оксиду азоту в атмосферне повітря, не заслуговує на увагу.

У розрахунку розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди від стаціонарних джерел викиду фігурують речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, азоту діоксид, оксид азоту, оксид вуглецю згідно Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин Полтавської обласної спілки споживчих товариств та Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для Полтавської обласної спілки споживчих товариств. Азот діоксину у розрахунках розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди від стаціонарних джерел викиду не фігурує.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Щодо розумності строку розгляду справи судова колегія зазначає наступне.

За змістом ч.1ст.273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Проте, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 19.02.2023 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-IX).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м.Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної апеляційної скарги здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням та продовженням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд апеляційної інстанції був вимушений вийти за межі строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ч.1 ст.273 ГПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З 03.12.2020 по 04.12.2020 Інспекцією в період на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 23.10.2020, проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Полтавською обласною спілкою споживчих товариств, за результатами якої встановлено факт викидів відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу.

03.12.2020 Інспекцією складено протокол №004841 про адміністративне правопорушення щодо головного інженера з адміністративно-господарських питань та охорони праці Полтавської облспоживспілки Кулика Сергія Віталійовича за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.78 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу).

04.12.2020 Інспекцією винесено постанову №138/2/4-24, якою ОСОБА_2 за це правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності (накладено штраф) на виконання якої ОСОБА_2 08.12.2020 сплачений штраф.

04.12.2020 Інспекцією у акті №06-28/696, складеному за результатами позапланової перевірки зафіксовані порушення відповідачем вимог статей 10 та 11 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря", а саме: здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду - двох твердопаливних котлів: ARS 400 LM, заводський №400-1538-02, ARS 600 LM, заводський №600-1538-02, які введені в експлуатацію 07.08.2017, за адресою: м.Полтава, вул.Дмитра Коряка, 3, без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

09.12.2020 Інспекцією видано Припис №61/2/4-23, що є обов`язковим до виконання, у якому відповідачу приписано, зокрема, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за адресою: АДРЕСА_1

З 13.05.2021 по 14.05.2021 Інспекцією з метою контролю за виконанням припису №61/2/4-23 від 09.12.2020 проведено позапланову перевірку відповідача, в результаті якої встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем не одержано.

13.05.2021 Інспекцією складено протокол №01510 про адміністративне правопорушення щодо головного інженера з адміністративно-господарських питань та охорони праці Полтавської облспоживспілки Кулика С.В. за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання приписів посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного законодавства).

13.05.2021 Інспекцією винесено постанову №42/02-24, якою ОСОБА_2 за це правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності (накладено штраф), на виконання якої 18.05.2021 ОСОБА_2 сплачено штраф.

14.05.2021 Інспекцією у акті №06-28/343 зафіксовані порушення.

17.05.2021 Інспекцією видано Припис №15/02.4-23, у якому відповідачу приписано, зокрема, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .

З 25.10.2021 по 26.10.2021 з метою контролю за виконанням припису №15/02.4-23 від 17.05.2021 Інспекцією проведено позапланову перевірку відповідача, за результатами якої складено акт №06-28/844 від 26.10.2021, яким зафіксовано неодержання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

25.10.2021 Інспекцією складено протокол №01611 про адміністративне правопорушення щодо головного інженера з адміністративно-господарських питань та охорони праці Полтавської облспоживспілки Кулика С.В. за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання приписів посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного законодавства).

26.10.2021 Інспекцією винесено постанову №106/02.4-24, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та на виконання якої 27.10.2021 ОСОБА_2 . Сплачено штраф.

27.10.2021 Інспекцією складено Припис №41/02.4-23, в якому відповідачу приписано, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідача за адресою: м.Полтава, вул.Дмитра Коряка, б.3.

15.11.2021 відповідачем отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №UA53080370010339303-IV-0003.

10.12.2021 Інспекція надіслала відповідачу лист №02.4-17/648, в якому зобов`язала до 15.12.2021 надати копію дозволу та інших документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів.

20.12.2021 відповідачем на виконання вимог Інспекції до супровідного листа №183 додано дозвіл №UA53080370010339303-IV-0003 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, інформацію стосовно фактично відпрацьованого часу стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря за період відсутності дозволу на викиди - з 07.08.2017 по 14.11.2021 та Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин, Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на Полтавську обласну спілку споживчих товариств від 2021 р., Довідку від 08.02.2021 щодо часу роботи стаціонарних джерел у 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 та Довідку щодо часу роботи стаціонарних джерел у період роботи з 04.12.2020 по 15.11.2021.

Наведені обставини сторонами не заперечуються.

Інспекція виставила відповідачу претензію №16/07-17/2022 на відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на суму 229.578,42 грн, до претензії відповідачу додано Розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Заподіяний державі матеріальний збиток на суму 229.578,42 грн розраховано у відповідності з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за №414/34697. Зокрема, з урахуванням положень п.3.11 Методики за період з 07.08.2017 по 14.11.2021.

Проте, відповідачем в добровільному порядку збитки державі у розмірі 229.578,42 грн відшкодовано не було, що стало підставою для звернення Інспекції до господарського суду з відповідним позовом.

В свою чергу відповідач проти позову заперечував, не погоджуючись із проведеним позивачем розрахунком шкоди, вважаючи його таким що не відповідає вимогам закону та порушує права відповідача. На його думку, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини - оксиду азоту в атмосферне повітря, - є не зрозумілим.

Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, зазначив, що в ході розгляду справи судом першої інстанції визнано доведеним факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та встановлено наявність усіх чотирьох елементів складу господарського правопорушення для стягнення збитків в порядку ст.1166 Цивільного кодексу України. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків, заподіяних в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в загальній сумі 229.578,42 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд зазначив, що нарахування збитків проведено у відповідності до вимог Методики, з використанням відповідної формули нарахування.

Колегія суддів погоджується з наведеними вище висновками місцевого господарського суду та вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку предметом спору є стягнення збитків, понесених державою внаслідок порушення підприємством відповідача законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Тож, предметом доказування в силу норм Господарського процесуального кодексу України, є:

- факт порушення підприємством відповідача законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідних дозволів;

- наявність підстав для стягнення збитків у відповідності до ст.1166 ЦК України,

- правильність розрахунку збитків.

По-перше, щодо факту порушення підприємством відповідача законодавства про охорону навколишнього природного середовища, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього середовищ», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин (ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" суб`єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг за погодженням з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання відповідного дозволу.

Як свідчать матеріали справи, відповідач вчинив порушення екологічного законодавства, зокрема тим, що в період з 07.08.2017 по 14.11.2021 здійснював експлуатацію стаціонарних джерел з викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання дозволу, необхідного згідно з вимогами статтей 10-11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Факт порушення підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а саме:

- актами перевірки - №06-28/696 від 04.12.2020, №06-28/343 від 14.05.2021, №06-28/844 від 26.10.2021;

- приписами - №61/2/4-23 від 09.12.2020, №15/02.4-23 від 17.05.2021, №41/02.4-23 від 27.10.2021

- постановами про накладення адміністративного стягнення №138/2/4-24 від 04.12.2020, №42/02-24 від 13.02.2020, №106/02.4-24 від 26.10.2021

- самим дозволом, датою видачі якого є 15.11.2021.

Внаслідок дій відповідача, Інспекцією визначено, що державі заподіяно збитки.

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи підтверджується факт експлуатації відповідачем джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності необхідного дозволу, а також доведеним є факт протиправної поведінки відповідача, що міститься в порушенні статей 10, 11 Закону

По-друге, щодо наявності підстав для стягнення збитків, колегія суддів зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 ст. 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків (шкоди); 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При вирішенні спору на позивача покладається обов`язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв`язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу.

Відповідач, в свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини.

За змістом частини 1 статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

В даному випадку підлягає доказуванню наявність у діях відповідача протиправної поведінки та вини при отриманні відповідних дозволів та наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

В той же час у діях Полтавської обласної спілки споживчих товариств наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема:

- протиправна поведінка, яка полягає у здійсненні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідних дозвільних документів, чим порушено ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;

- вина особи, яка полягає у здійсненні викидів за відсутності відповідного дозволу, на підтвердження чого надано акти перевірки, приписи, протоколи про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення;

- наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків;

- причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.

Таким чином, строк на подання заяви на отримання дозволу відповідачем порушено внаслідок власних дій, терміни на розгляд дозвільних документів з боку органів державної влади не оскаржувались, а отже у спірних правовідносинах наявні всі елементи складу цивільного правопорушення.

По-третє, дослідженню підлягає питання правильності розрахунку збитків, заявленого до стягнення з підприємства відповідача.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Відповідно до ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

За наслідками діяльності підприємства відповідача в частині наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічною Інспекцією визначено, що державі заподіяно шкоду в загальному розмірі 229.578,42 грн.

Спеціальний склад та порядок визначення розміру збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання визначено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджений наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №277 від 28.04.2020.

Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (п.2.1. Методики).

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, може здійснюватися за характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва) (п.3.7. Методики ).

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших і на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів відповідно до законодавства, здійснюється за формулою:

mi=3,6*10-3 *(qmi - qm норм) * Т

mi - маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, т;

qmi - середнє значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, г/с;

qm норм - значення затвердженого нормативу викиду і-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі на викид, г/с;

Т - час роботи джерела викиду і-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.

Час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб`єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення) (п.3.11 Методики).

Як вже зазначалось, в даному випадку дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №UA53080370010339303-IV-0003 відповідачем було отримано 15.11.2021.

А довідкою від 08.02.2021 щодо часу роботи стаціонарних джерел у 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 та листом від 20.12.2021 №123 Полтавською обласною спілкою споживчих товариств надано інформацію стосовно фактично відпрацьованого часу стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря за період відсутності дозволу на викиди - з 07.08.2017 по 14.11.2021.

Отже, розрахунок розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин проведено Інспекцією саме за цей період - з 07.08.2017 по 14.11.2021 з урахуванням положень п.3.11 Методики.

Розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тони забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2 Методики) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

За розрахунком позивача сума збитку за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, заподіяного державі стаціонарними джерелами відповідача, що розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Дмитра Коряка, б.З за період з 07.08.2017 по 14.11.2021 становить: З3 = 229.578,42 грн.

Відповідач, в свою чергу, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді не погоджується з наданим позивачем розрахунком, посилаючись на суперечність в порахуванні показника qmi, який впливає на подальший розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, і чи застосований він у формулі mi=3,6*10-3 *(qmi - qm норм) * Т взагалі. Також, не зрозумілим є розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини - оксиду азоту в атмосферне повітря, тоді коли в нормативних документах джерела викидів забруднюючих речовин Полтавської обласної спілки споживчих товариств така речовина відсутня. Окрім того, для розрахунку маси викиду забруднюючих речовин, позивачем взято за середнє значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, г/с, величини для оксиду вуглецю, оксиду азоту, діоксиду азоту та сажі встановлені відповідачу у дозволі №UА53080370010339303-ІУ-0003 від 18.11.2021. Також не зрозуміло, чи було проведено три послідовно відібраних об`єднаних проби по кожній і-тій забруднюючій речовині. Такі доводи наведені відповідачем і в апеляційній скарзі.

Разом з цим, шкода розрахована за період з 07.08.2017 по 14.11.2021, тому відповідач вважає неправомірним застосування позивачем при розрахунку маси наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря величин, встановлених відповідачу з 18.11.2021 у вказаному дозволі.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини. На думку відповідача, позивачем розрахунок відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснено не на підставі діючих регламентів та методик.

За твердженням відповідача, розрахунок розміру збитків має розраховуватись за формулою, З = mi*1,1П*Аі*Кт*Кзі, де Кзі, - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивачем не обґрунтовано застосування у розрахунку показників середньорічної концентрації та середньодобової граничної допустимої концентрації забруднюючих речовин, значення яких використовувались при розрахунку Аі та Кз.

З цього приводу, колегія суддів зазначає, що пункт 2.2. розділу 2 Методики визначає механізм встановлення факту наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме - державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами.

Відповідно до пп. 2.8.1. пункту 2.8. розділу 2 Методики розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб`єкта господарювання без дозволу.

Відповідно до п. 3.7. розділу 3 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснювався за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації відповідача, а саме:

- звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, розроблений ТОВ «Профеколог» 11.01.2021 м.Полтава та затверджений головою правління Полтавської обласної спілки споживчих товариств 11.01.2021;

- документах, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для Полтавської обласної спілки споживчих товариств розроблені ТОВ «Профеколог» 09.02.2021 м.Полтава.

Таким чином, в розрахунку претензії використані дані із документів, які надав відповідач на лист Інспекції №02.4-17/6488 від 10.12.2021, а саме: табл. 6.2. «Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметри», додана відповідачем до свого листа №183 від 20.12.2021, де в графі «Потужність викиду» у графі 17 і зазначено грами за секунду (г/с) забруднюючих речовин, вказаних у графі 15 «найменування забруднюючої речовини».

Право Інспекції використовувати дані суб`єктів господарювання при розрахунку шкоди дозволяє пункт 3.7. Методики.

Отже, доводи відповідача, що не зрозумілий розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини - оксиду азоту в атмосферне повітря, вже були досліджені судом першої інстанції і є такими, що спростовуються як нормами чинного законодавства так і матеріалами справи.

У розрахунку розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди від стаціонарних джерел викиду фігурують речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, азоту діоксид, оксид азоту, оксид вуглецю згідно Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин Полтавської обласної спілки споживчих товариств та документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для Полтавської обласної спілки споживчих товариств.

При цьому, азот діоксину у розрахунках розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди від стаціонарних джерел викиду не фігурує.

За даними Полтавського обласного центру з гідрометеорології №99/6-1-481/9916-03 від 20.05.2021 та №9916-1-172/9916-03 від 15.02.2022 значення середньорічних концентрацій забруднюючих речовин в мг/м3 по м.Полтава по пилу, діоксиду азоту, оксиду азоту, оксиду вуглецю не перевищують ГДК (гранично допустимі концентрації), тому значення коефіцієнта Кзі приймається рівним одиниці, що і було зазначено у сьомому стовбці таблиці розрахунку до претензії.

Крім того, слід зазначити, що величини середньорічної концентрації і-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів саме на стаціонарних постах державної системи моніторингу гідрометслужби населеного пункту, передбачена Методикою, що набрала чинності з 15.05.2020. В той час я к до цього діяла Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за №48/16064, яка не передбачала даних прямих інструментальних вимірів саме на стаціонарних постах державної системи моніторингу гідрометслужби населеного пункту.

Відтак розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших і на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів відповідно до законодавства, здійснювалася за формулою: mі = 3.6 x 10 -3 х (qmi q m норм) x T.

Таким чином, колегія суддів робить висновок, що з урахуванням наявних у справі доказів та наданих сторонами пояснень зазначений розрахунок є документально обґрунтованим та математично правильним та відповідає вимогам Методики.

Інші доводи заявника апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права під час прийняття оскаржуваного рішення, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, також відповідачем не наведено обставин, які могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та відмови у позові.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України", згідно якого п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів і вимог

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду Полтавської області від 16.11.2023 у справі №917/41/23 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавської обласної спілки споживчих товариств залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 16.11.2023 у справі №917/41/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.03.2024

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова

Суддя О.О. Крестьянінов