Рішення

від 04.12.2023 по справі 922/4181/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/4181/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55А); в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7); до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) , 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ). про стягнення коштів у розмірі 86 275, 66 грнбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, м. Харків, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Харків (перший відповідач); Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , м. Харків (другий відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 86 275, 66 грн за використання земельної ділянки загальною площею 0, 0448 га з кадастровим номером 6310136300:13:046:0001 по АДРЕСА_3 , без правовстановлюючих документів. Також просить суд покласти на відповідачів судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду. Справу № 922/4181/23 визнано малозначною та її розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачам, відповідно до ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

31.10.2023 ФОП ОСОБА_2 надано до суду відзив на позов (вх. № 29630), в якому заперечуючи проти заявлених позовних вимог, наголосив, що прокуратура, звертаючись з позовом до суду, зазначає, що будівля по АДРЕСА_3 належить фізичній особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , натомість відповідальність покладається на них, як на підприємців, до яких вони ніякого відношення не мають. Зазначене, на думку відповідача, є беззаперечним доказом того, що відсутній будь який господарський спір, адже ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 ніякого відношення до власності на будівлю по АДРЕСА_3 не мають. Вважає позов безпідставним та просить суд відмовити в його задоволенні.

03.11.2023 прокуратурою надано до суду відповідь на відзив на позов (вх. № 30140), в якій зазначив, що відповідачі не є ані власниками, ані постійними землекористувачами земельної ділянки, а тому не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для них, як землекористувачів, є орендна плата. Таким чином, відповідачі правомірно володіють лише нежитловою будівлею, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, а з моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у відповідачів виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нерухомим майном. Також вказує, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 04.03.2010 (дата запису: 04.03.2010, номер запису: 24800000000118614); ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особапідприємець з 16.12.1998 (дата запису: 31.10.2005, номер запису: 24800170000034573). Також, згідно з інформацією викладеною у листі ГУ ДПС в Харківській області від 31.07.2023 за №13610/5/20-40-24-05-07 ОСОБА_2 зареєстрований платником єдиного податку та місцем здійснення підприємницької діяльності є: м. Харків, а також ним нараховується податок на нежитлове приміщення площею по АДРЕСА_3 . Таким чином, вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить суд їх задовольнити.

Заперечень на відповідь на відзив ФОП ОСОБА_2 суду надано не було.

ФОП ОСОБА_1 про розгляд даного спору Господарським судом Харківської області повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням № 025105/4 про отримання 19.10.2023 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.10.2023.

Натомість, ФОП ОСОБА_1 правом на участь у розгляді даного спору не скористалась, відзив на позов не надала.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Так, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

У межах здійснення заходів самоврядного контролю за використанням земель комунальної форми власності міста Харкова Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_3 , про що складено акт від 27.06.2023 з додатками у вигляд: ситуаційної схеми (план-схеми) розміщення земельної ділянки та фото.

За результатами комплексного вивчення наявних матеріалів те проведеного обстеження земельної ділянки на місцевості, встановлено, ще згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно те Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.06.2023 № 337104553 право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:13:046:0001) площею 0,0448 га за адресою: АДРЕСА_3 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (лазні) з 06.07.2015 зареєстроване за Харківською міською радою (код ЄДРПОУ: 04059243) на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VІ (номер запису про право власності: 10343067 від 06.07.2015).

Між Харківською міською радою та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі №040567100008 від 08.08.2005 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:13:046:0001 площею 0,0448 га по АДРЕСА_3 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (лазні), строком до 01.02.2030 (номер запису про інше речове право 10343855 від 06.07.2015).

Додаткові угоди до вищевказаного договору оренди землі №040567100008 від 08.08.2005 не укладалися, інше речове право припинено 04.12.2015, земельна ділянка прийнята до земель запасу міста, на підставі угоди про розірвання договору оренди землі № б/н від 02.12.2015, договір оренди не діючий.

Відповідно до інформації з Реєстру від 27.06.2023 № 337105613 право власності на нежитлову будівлю літ. «Д-1» загальною площею 186,7 кв.м по АДРЕСА_3 , зареєстроване:

з 02.12.2013 по 05.12.2019 за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2013 №4093;

з 06.12.2019 по теперішній час у спільній частковій власності (по 1/2) за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2019 № 5865.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:13:046:0001 складає 0,0448 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 11.10.2005.

Обстеженням на місцевості встановлено, що на земельній ділянці (кадастровий номер 6310136300:13:046:0001) площею 0,0448 га за адресою: АДРЕСА_3 , знаходиться нежитлова будівля літ «Д-1», право власності на яку на теперішній час зареєстроване за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Земельна ділянка (кадастровий номер 6310136300:13:046:0001) площею 0,0448 та за адресою: АДРЕСА_3 використовується для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Д-1» під лазню.

Крім того, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 04.03.2010 (дата запису: 04.03.2010, номер запису: 24800000000118614); ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 16.12.1998 (дата запису: 31.10.2005, номер запису: 24800170000034573).

Також, згідно з інформацією, викладеною у листі ГУ ДПС в Харківській області від 31.07.2023 за №13610/5/20-40-24-05-07 ОСОБА_2 зареєстрований платником єдиного податку та місцем здійснення підприємницької діяльності є: м. Харків, а також ним нараховується податок на нежитлове приміщення площею по АДРЕСА_3 . Аналогічна ситуація має місце і з ОСОБА_1 , яка також зареєстрована платником єдиного податку та нараховує податки за нежитлові приміщення по АДРЕСА_3 .

Таким чином, як вказує прокурор, ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 з 06.12.2019 по теперішній час використовують земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:13:046:0001) площею 0,0448 га за адресою: АДРЕСА_3 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 ЗК України.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради, ФОП ОСОБА_2 не сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136300:13:046:0001 площею 0,0448 га по АДРЕСА_3 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 плату за землю у встановленому законодавством розмірі - 43 137, 83 грн, внаслідок чого другий відповідач зберіг у себе майно - грошові кошти.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради, ФОП ОСОБА_1 не сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136300:13:046:0001 площею 0,0448 га по АДРЕСА_3 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 плату за землю у встановленому законодавством розмірі - 43 137, 83 грн, внаслідок чого відповідачка зберегла у себе майно - грошові кошти.

Як вказує прокурор, розмір збережених відповідачами коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , розрахований міською радою, виходячи з розміру орендної плати за землю та складає загалом 86 275, 66 гривень.

Отже, внаслідок використання відповідачами вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Харківської міської ради, як позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Як встановлено окружною прокуратурою, орган місцевого самоврядування - Харківська міська рада, при наявності порушень територіальної громади міста Харкова, а саме факту не сплати ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 плати за користування земельною ділянкою у передбаченому законодавством розмірі, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних інтересів органу місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому.

Так, за результатами вивчення матеріалів щодо законності використання ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0448 га з кадастровим номером 6310136300:13:046:0001, окружною прокуратурою направлено до Харківської міської ради лист від 24.07.2023 за №55-104-4080вих-23, в якому повідомлено про те, що у зв`язку з тим, що Харківською міською радою самостійно не вживаються відповідні заходи щодо захисту порушених інтересів та стягнення безпідставно збережених коштів, то це є підставою для вжиття прокуратурою заходів представницького характеру, зокрема звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 з приводу стягнення до бюджету безпідставно збережених коштів.

Листом від 07.07.2023 за №4501/0/225-23 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради повідомлено прокуратуру про те, що заходи цивільно-правового характеру щодо використання ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 вищезазначеної земельної ділянки Харківською міською радою не вживалися.

Також, листом від 23.08.2023 за № 5890/0/225-23 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради повідомлено окружну прокуратуру про те, що заходи позовного характеру стосовно стягнення з ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1 безпідставно збереженим коштів у вигляді орендної плати Харківською міською радою не вживалися.

Зазначені вище обставини і стали підставою для захисту порушених інтересів держави прокуратурою шляхом представництва в господарському суді.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням положень ст. 4, 42, 44, 46 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Ч. 4 цієї статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін, як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас, ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської асамблеї ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

За ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, за якою прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно рішення Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям «орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник, у кожному конкретному випадку, самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У Рішенні «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, Європейський Суд з прав людини наголошує, що правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес». Позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний interalia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Також, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів, завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб, національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах «Хендісайд проти Сполученого Королівства» від 07 грудня 1976 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 січня 1986 року).

Для представництва у суді інтересів держави, прокурор, за законом, має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й відокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що впиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене, необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

При цьому, наявність вищезазначених обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 23 Закону, положеннями якої визначено, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, органами прокуратури вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» виконано у повному обсязі.

Прокурор, звертаючись до господарського суду з даним позовом, визначив позивачем Харківську міську раду, оскільки надходження до бюджету забезпечують соціальний та економічний розвиток України та її регіонів, створення умов для своєчасної виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, інших соціальних виплат. Таким чином, недоотримання місцевим бюджетом значних коштів за використання земельної ділянки порушує суспільний інтерес та викликає необхідність захисту саме інтересів територіальної громади.

А, отже, у органів прокуратури наявні підстави для представництва інтересів Харківської міської ради в суді.

Відповідно до ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 125, 126 ЗК України та ст. 182 ЦК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.36, 14.1.125, 288.5 ПК України).

Згідно з ч. 1-3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, норма ст. 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

При цьому, відсутність неправомірних дій відповідача означає відсутність цивільного правопорушення (протиправних дій) і, як наслідок, виключає деліктні зобов`язання.

Як свідчать матеріали справи, фактичний вступ відповідачів у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, котрі є правомірними, адже ніяким чином не суперечать чинному законодавству.

Фактичне володіння і користування земельною ділянкою відповідачами без укладення договору оренди землі станом на даний час в України також не вважається правопорушенням.

Відсутність деліктних зобов`язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача, як постраждалої сторони, шляхом стягнення збитків у тому числі упущеної вигоди, адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт - правопорушення.

Зокрема, ст. 22, 1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст. 216, 224, 225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Також, у даному випадку неможливо застосувати норми законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди, оскільки згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди, як різновиду збитків в повній мірі застосовуються вимоги наведених вище норм права.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами повинні кваліфікуватися як бездоговірні та безделіктні.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини повинні регулюватися ст.1212-1214 ЦК України, зі змісту яких вбачається, що вони підлягають застосування, у тому числі, у відносинах, які не містять ознак делікту.

Зокрема, ч. 2 ст.1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб або наслідком події. Тобто, дана норма поширює своє дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст. 1212 - 1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Таким чином, відповідачі зберігли майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування спірною земельною ділянкою комунальної власності.

Збереження такого майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідачів, з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю.

При цьому, відсутність діючого договору оренди землі, є фактичним наслідком набуття відповідачами володіння і користування частиною земельної ділянки без відповідної грошової компенсації, внаслідок чого відбулося збереження відповідачами належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати.

Правові підстави для набуття чи збереження майна у даному випадку відсутні, оскільки реалізація речового права на земельну ділянку, згідно ст. 206 ЗК України, п. 14.1.136 ч. 14.1 ст. 14 ПК України, здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою безоплатно - відсутні, так само, як і підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю.

Власником земельної ділянки є територіальна громада міста Харкова в особі позивача, відповідно до ст. 83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності.

Таким чином, збереження відповідачами коштів у розмірі орендної плати за користування частиною земельної ділянки призвело до збільшення цих коштів у відповідачів за рахунок їх несплати позивачеві.

Отже, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельними ділянками протягом періоду, у якій спірні земельні ділянки знаходилися у власності позивача, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ.

На підставі витягу з технічної документації про нормативи грошову оцінку земельної ділянки № НВ-9923719112023 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради здійснено відповідні розрахунки безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки по АДРЕСА_3 .

Так, відповідно до розрахунку Харківської міської ради щодо ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 3 423, 64 грн (який складається з нормативної грошової оцінки - 513 545, 37 грн, ставки річної орендної плати - 8 %, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1). Отже, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 ФОП ОСОБА_2 мав би сплатити до бюджету 18 830, 03 грн. (з урахуванням відсотку площі належного на праві власності нерухомого майна).

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради щодо ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 3 423, 64 грн (який складається з нормативної грошової оцінки - 513 545, 37 грн, ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1). Отже, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 ФОП ОСОБА_2 мав би сплатити до бюджету 20 541, 81 грн (з урахуванням відсотку площі належного на прав власності нерухомого майна)

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради щодо ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 3 766, 00 грн (який складається з нормативної грошової оцінки - 564 899, 90 грн, ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1)

Отже, за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 ФОП ОСОБА_2 мав би сплатитидо бюджету 3 766, 00 грн (з урахуванням відсотку площі належного на праві власності нерухомого майна).

Разом з тим, листом ГУ ДПС в Харківській області від 31.07.2023 за №13610/5/20-40-24-05-07 на запит окружної прокуратури повідомлено, що ФОП ОСОБА_2 не зареєстрований платником плати за землю за земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_3 з кадастровим номером 6310136300:13:046:0001.

Отже, ФОП ОСОБА_2 не сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136300:13:046:0001 площею 0,0448 га по АДРЕСА_3 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 плату за землю у встановленому законодавством розмірі; 18 830, 02 грн + 20 541, 81 грн + 3 766, 00 грн = 43 137,83 грн.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради щодо ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 3 423, 64 грн (який складається з нормативне грошової оцінки - 513 545, 37 грн, ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1). Отже, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 ФОП ОСОБА_1 мала би сплатити до бюджету 18 830, 03 грн (з урахуванням відсотку площі належного на праві власності нерухомого майна)

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради щодо ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 3 423, 64 грн (який складається з нормативної грошової оцінки - 513 545, 37 грн, ставки річної орендної плати - 8 %, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1). Отже, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 ФОП ОСОБА_1 мала би сплатити до бюджету 20 541, 81 грн (з урахуванням відсотку площі належного на праві власності нерухомого майна).

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради щодо ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 3 766, 00 грн (який складається з нормативної грошової оцінки - 564 899, 90 грн, ставки річної орендної плати - 8 %, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1). Отже, за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 ФОП ОСОБА_1 мала би сплатити до бюджету 3 766, 00 грн (з урахуванням відсотку площі належного на праві власності нерухомого майна).

Разом з тим, листом ГУ ДПС в Харківській області від 31.07.2023 за №13610/5/20-40-24-05-07 на запит окружної прокуратури повідомлено, що ФОП ОСОБА_1 не зареєстрована платником плати за землю за земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_3 з кадастровим номером 6310136300:13:046:0001.

Отже, ФОП ОСОБА_1 не сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136300:13;046:0001 площею 0,0448 га по АДРЕСА_3 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 плату за землю у встановленому законодавством розмірі: 18 830, 02 грн + 20 541, 81 грн + 3 766, 00 грн = 43 137, 83 грн.

Таким чином, розмір збережених відповідачами коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , розрахований міською радою виходячи з розміру орендне плати за землю та складає загалом 86 275, 66 гривень.

Отже, ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 з 06.12.2019 по теперішній час використовують земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:13:046:0001) площею 0,0448 га за адресою: АДРЕСА_3 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 ЗК України. На підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №НВ-9923719112023 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради здійснено відповідні розрахунки безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки по АДРЕСА_3 .

Дані розрахунки законодавчо обґрунтовані, доведені матеріалами справи та не спростовані відповідачами.

Щодо заперечень ФОП ОСОБА_2 , що ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ніякого відношення до власності на будівлю по АДРЕСА_3 не мають, оскільки відповідачі придбали зазначену будівлю як фізичні особи, суд виходить з наступного.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 04.03.2010 (дата запису: 04.03.2010, номер запису: 24800000000118614). Видами діяльності останньої є: 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний).

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 16.12.1998 (дата запису: 31.10.2005, номер запису: 24800170000034573). Видами діяльності останнього є: 6.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний); 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 63.12 Веб-портали; 63.11 оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 82.11 надання комбінованих офісних адміністративних послуг; 81.10 комплексне обслуговування об`єктів; 96.04 діяльність із забезпечення фізичного комфорту; 55.10 діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; 55.20 діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання.

Також, як свідчать матеріали справи, відповідно до договору купівлі-продажу від 06.12.2019, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , предметом договору є нежитлова будівля діт "Д-1", розташована за адресою: АДРЕСА_3 . На зазначеній земельній ділянці площею 0, 0448 га з кадастровим номером 6310136300:13:046:0001, форма власності комунальна, наданій для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови розташована нежитлова будівля загальною площею 186, 7 кв.м.

Суд зауважує, що нежитлове це відокремлене в натурі приміщення, призначене для використання в цілях, не пов`язаних з мешканням в цьому приміщенні та/або обслуговуванням інших приміщень будівлі, яке є самостійним нерухомим майном і об`єктом цивільних прав. До нежитлових відносять нерухомість, яка має комерційне або виробниче призначення, а також громадські будівлі.

Також, згідно з інформацією викладеною у листі ГУ ДПС в Харківській області від 31.07.2023 за №13610/5/20-40-24-05-07 ОСОБА_2 зареєстрований платником єдиного податку та місцем здійснення підприємницької діяльності є: м. Харків, а також ним нараховується податок на нежитлове приміщення площею по АДРЕСА_3 . Аналогічна ситуація має місце і з ОСОБА_1 , яка також зареєстрована платником єдиного податку та нараховує податки за нежитлові приміщення по АДРЕСА_3 .

Отже, матеріалами справи та нормами чинного законодавства спростовується твердження другого відповідача, стосовно незгоди щодо пред`явлення прокуратурою до нього позову, як до фізичної особи-підприємця, адже нежитлова будівля по АДРЕСА_3 , використовується відповідачами з метою здійснення підприємницької діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 86 275, 66 грн, за використання земельної ділянки площею 0,0448 га по АДРЕСА_3 з кадастровим номером 6310136300:13:046:0001 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір покладається на відповідачів у рівних частках та підлягає стягнення на користь Харківської обласної прокуратури.

Керуючись ст. 4, 11, 12, 13, 46, 53, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 165, 236, 238, 240, 241, 247, 252, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 , інформація про дату народження відсутня) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN) - UA958999980314080611000020002, код отримувача (ЄДРПОУ) 337999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК Харків, обл/МТГ Харків) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 43 137, 83 грн, за використання земельної ділянки площею 0,0448 га по АДРЕСА_3 з кадастровим номером 6310136300:13:046:0001 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 , інформація про дату народження відсутня) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN) - UA958999980314080611000020002, код отримувача (ЄДРПОУ) 337999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК Харків, обл/МТГ Харків) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 43 137, 83 грн, за використання земельної ділянки площею 0,0448 га по АДРЕСА_3 з кадастровим номером 6310136300:13:046:0001 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 , інформація про дату народження відсутня) на користь Харківської обласної прокуратури (61000, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок - UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 342, 00 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 , інформація про дату народження відсутня) на користь Харківської обласної прокуратури (61000, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок - UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 342, 00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.

Прокуратура: Шевченківська окружна прокуратура м. Харкова (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55А);

Позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243);

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 );

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ).

Повне рішення складено 04.12.2023.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/4181/23