Рішення

від 21.11.2023 по справі 695/594/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/594/23

номер провадження 2/695/602/23

21 листопада 2023 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участі: секретаря судового засідання Біліченко С.В.,

представника позивача адвоката Крикуна О.А.,

представника Зорівської сільської ради адвоката Пилипенка Р.Б.,

представника ОСОБА_1 адвоката Огороднього А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Шипович Я.І. про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_2 (далі позивач) з позовом до Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (далі відповідач 1), ОСОБА_1 (далі відповідач 2), в якому просить:

- об`єднати в одне провадження справу за даним позовом із справою № 695/3015/21 за позовом Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадкове майно та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження із викликом сторін;

- встановити факт спільного сумісного проживання однією сім`єю спадкоємця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 із спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із березня 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7121587400:04:004:0081, площею 2,7368 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, адреса Черкаська область, Золотоніський район, Зорівська (колишня Лукашівська) сільська рада;

- стягнути судові витрати із Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на користь ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову зазначено, що позивач в установленому законом порядку звернувся до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. та прийняв у спадщину після смерті ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 7121587400:04:004:0081, площею 2,7368 га, яку в свою чергу останній успадкував після смерті ОСОБА_4 . Позивач зазначає, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П. від 21.02.2015, ОСОБА_4 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_5 земельну ділянку кадастровий номер 7121587400:04:004:0081, площею 2,7368 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лукашівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. З березня 2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у домоволодінні, що належало ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний побут, обслуговували будинок та надвірні споруди, обробляли присадибну земельну ділянку. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, за життя заповіту не складала, тому ОСОБА_3 подав до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. заяву про прийняття спадщини, як особа, яка проживала разом із спадкодавцем не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, однак не реалізував своє право на оформлення цієї спадщини, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, залишивши при цьому заповіт на ім`я ОСОБА_2 . Також в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що підставою видачі в його інтересах свідоцтва про право на спадщину за заповітом, з поміж інших документів, було рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.05.2017, яким встановлено факт проживання однією сім`єю спадкоємця ОСОБА_3 із спадкодавцем ОСОБА_4 . 03 червня 2020 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ скасував дане рішення суду, вказавши, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі ОСОБА_1 , як можливого спадкоємця 2-ї черги після смерті її брата ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_4 , зазначивши, що фактично існує спір про спадкове право. Також у позові вказано, що на даний час у Золотоніському міськрайонному суді Черкаської області перебуває цивільна справа № 695/3015/21 за позовом Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадкове майно та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. На думку позивача, задоволення позову Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області буде прямою перешкодою у реалізації його права власності на спірну земельну ділянку.

Ухвалою суду від 06.03.2023 відкрито провадження у справі за даним позовом, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Шипович Я.І., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання з розгляду даної справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Зорівською сільською радою за підписом сільського голови Галушко Г.П. 31.03.2023 надано до суду відзив, в якому вказує, що обставини, викладені в позовній заяві є необґрунтованими, а доводи позивача про фактичне проживання спадкодавців однією сім`єю є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству. У відзиві зазначено, що ОСОБА_4 після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 проживала одиноко у житловому будинку АДРЕСА_1 , що стверджується договором про соціальне обслуговування одинокого (проживаючого самотньо) громадянина, укладеним 03.06.2014 між Територіальним центром соціального обслуговування в Золотоніському районі та ОСОБА_4 . Також у відзиві зазначено, що під час апеляційного оскарження рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.05.2017 у цивільній справі № 695/442/17 за позовом ОСОБА_2 про встановлення факту спільного сумісного проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 адвокатом Пилипенком Р.Б. були відібрані письмові пояснення у свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які є жителями с. Хрущівка Золотоніського району Черкаської області, відповідно до показів яких ОСОБА_4 до самої смерті проживала переважно одиноко в АДРЕСА_1 , користувалася послугами Територіального центру соціальних послуг, із ОСОБА_3 спільного господарства не вела, іноді проводила з ним своє дозвілля. Крім того, за заявою ОСОБА_1 слідчим відділом Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області було відкрито кримінальне провадження № 12018250150000508 від 12.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, під час досудового розслідування якого було встановлено, що ОСОБА_2 , обіймаючи посаду голови Лукашівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, та будучи зацікавленою особою, зловживаючи владою та службовим становищем, надав суду фіктивну довідку від імені Лукашівської сільської ради, яка підтверджувала факт спільного проживання без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з березня 2011 року по день смерті останньої. Під час досудового розслідування кримінального провадження № 12018250150000508 від 12.05.2018 було проведено судово-почеркознавчу експертизу та встановлено факт підроблення підпису ОСОБА_3 у заповіті на користь ОСОБА_2

04 квітня 2023 року на адресу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшов відзив від представника ОСОБА_1 ОСОБА_9 , відповідно до якого вказує, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними, а наведені в обґрунтування позову обставини не відповідають, як фактичним обставинам, так і вимогам закону, тому не підлягають задоволенню. Як зазначено у відзиві із змісту позовної вимоги ОСОБА_2 вбачається, що на момент звернення до суду його права власності на успадковану земельну ділянку не порушені, однак гіпотетичне рішення суду в іншій справі, може позбавити його цього права. Представник відповідача ОСОБА_1 також зазначив, що доказів того, що нотаріус відмовив в оформленні права на спадщину ОСОБА_2 не надано, навпаки позивач стверджує, що таке свідоцтво отримав, тому його вимога про визнання права на спадщину не підлягає розгляду у судовому порядку. Крім того у відзиві вказано, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 12018250150000508 від 12.05.2018 проведено судово-почеркознавчі експертизи заповіту складеного від імені ОСОБА_3 на ОСОБА_2 від 22.11.2016, за результатами проведення яких складено висновки від 20.11.2018 № 1/889 та від 13.05.2019 № 1/478, згідно з якими: у зв`язку з повною неспівмісністю підписів та значною розбіжністю літерно-штрихового складу підписів, не можливо встановити ким від імені ОСОБА_3 виконано підпис в графі «підпис»; рукописний текст від імені ОСОБА_3 виконаний ОСОБА_10 . Таким чином, даний заповіт, складений особою, яка не мала на це права та з порушенням вимог щодо його оформлення, а тому є нікчемним. Щодо вимоги ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 представник відповідача ОСОБА_1 зазначає, що за життя ОСОБА_3 не вирішував питання про встановлення факту проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю, тому не набув права на спадкування після її смерті на спірну земельну ділянку, так як не ствердив у спосіб встановлений законом, що є спадкоємцем четвертої черги. Таким чином, право на встановлення факту проживання однією сім`єю з спадкодавцем ОСОБА_4 , та відповідно можливе виникнення права на спадщину у ОСОБА_3 , припинилося у зв`язку з його смертю, а тому відповідно його не успадкував і ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 25.04.2023 продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на 30 днів.

Ухвалою судувід 09.05.2023відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про застосування заходів забезпечення позову у даній справі.

Також ухвалою суду від 09.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про передачу даної справи судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченку М.Ю. для вирішення питання щодо об`єднання в одне провадження справи за даним позовом із справою № 695/3015/21 за позовом Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадкове майно та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Крім того ухвалою суду від 09.05.2023 закрито підготовче провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 13.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представникапозивача про призначення судової почеркознавчої експертизи та витребування доказів у справі.

У судовомузасіданні представникпозивача позовпідтримав тапросив йогозадовольнити зпідстав викладениху позові.Також представникпозивача усудовому засіданнівказав,що позивач, звертаючись з даним позовом до суду, обрав вірний спосіб захисту своїх прав відповідно до ст. 16 ЦК України. Крім того представник позивача, посилаючись на правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 03.11.2021 у справі №691/1237/20, стверджував про можливість встановлення юридичного факту щодо померлих осіб, оскільки такий факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, а саме право позивача на спадщину, спірну земельну частку (пай) у порядку спадкування. Також представник позивача стверджував, що стороною позивача надано достатні, належні та допустимі докази на підтвердження обставин, викладених у позові, а саме: видані на підставі наявних у погосподарській книзі відомостей, довідки виконкому Лукашівської сільської ради, відповідно до яких ОСОБА_4 проживала у своєму домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 із березня2011року спільно із ОСОБА_3 та вела спільне господарство із співмешканцем ОСОБА_3 , а також адресовані Золотоніському міськрайонному суду Черкаської області листи виконавчого комітету Лукашівської сільської ради, згідно з якими ОСОБА_4 у своєму домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 проживала спільно та вела спільне господарство із співмешканцем ОСОБА_3 із березня2011року. Крім того представник позивача у судовому засіданні наполягав, що допитані у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтвердили факт перебування з березня 2011 року у фактичних шлюбних відносинах померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Також у судовому засіданні представник позивача вказував, що з актового запису про смерть ОСОБА_4 вбачається, що заявником про смерть останньої є ОСОБА_3 Свідоцтво про смерть та довідка для отримання допомоги на поховання видані ОСОБА_3 , про що зроблено ним відповідний підпис в актовому записі про смерть особисто. Щодо показів допитаного у якості свідків ОСОБА_13 представник позивача вказував, що свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні, будучи під присягою, підтвердив своє вороже ставлення до родини ОСОБА_14 та пояснив суду і присутнім мотиви своєї ворожості, підґрунтям якої виступають тривалі земельні судові спори між ОСОБА_13 та родиною ОСОБА_14 . Також представник позивача вказував, що у 2018році свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та ОСОБА_15 направляли до Антирейдерської міжвідомчої групи при Кабінеті Міністрів України звернення щодо «підробки офіційних документів ОСОБА_2 , вчинення ним злочинних дій та інші оборудки», а тому їх свідчення в суді щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є упередженими та надуманими.

Представник відповідача Зорівської сільської ради адвокат Пилипенко Р.Б. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Огородній А.Б. також у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини викладені у відзиві, вказавши, що не існує жодного судового рішення, яким би було встановлено факт спільного проживання однією сім`єю обох померлих осіб.

Допитана у судовому засіданні 11.10.2023 у якості свідка ОСОБА_11 , показала суду, що вона працювала начальником відділення зв`язку, будівля якого знаходиться поруч із будинком ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 свідок знала, та добре пам`ятає, як у березні 2011 року ОСОБА_3 прийшов жити до ОСОБА_4 , оскільки в цей період багато людей приходило вітати з днем народження нещодавно обраного секретаря сільської ради ОСОБА_12 . Також ОСОБА_16 показала суду, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, разом отримували пенсію у відділенні зв`язку, платили комуналку, вели спільне господарство, хоча ОСОБА_3 і вживав спиртні напої. ОСОБА_3 приїхав у село у 2008 2009 році, був молодшим за ОСОБА_4 на 10 років. Також свідок ОСОБА_11 показала суду, що до ОСОБА_4 приходили працівники з територіального центру з надання соціальної допомоги одиноким. Після смерті ОСОБА_4 . ОСОБА_3 продовжував жити в її будинку, був присутнім на її похованні, поминальному обіді, брав конфетки та печення і роздавав людям. Організацією поховання займався сільський голова ОСОБА_2 та секретар сільської ради ОСОБА_12 . Останню пенсію після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_3 не отримував. На уточнюючі запитання ОСОБА_11 показала, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом обробляли частину городу біля хати, мали курей, мали спільний бюджет, спільно скуплялися, всі мешканці села їх сприймали як сім`ю.

Допитаний у судовому засіданні 11.10.2023 у якості свідка ОСОБА_12 показав суду, що він 10 років поспіль з 2010 по 2020 обіймав посаду секретаря Лукашівської сільської ради. Будівля сільради розташована поруч з хатою ОСОБА_4 . Всього мешканців села було 1033 особи, з них близько 100 категорійних. Сільська рада наглядала за всіма мешканцями які потребували допомоги, у тому числі і за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які з березня 2011 року проживали спільно в будинку ОСОБА_4 . З осені 2010 року і навесні 2011 року ОСОБА_3 вже допомагав ОСОБА_4 , навідувався до неї, оскільки на території сільради родичів у ОСОБА_4 не було, десь була донька. Проблем з ними сільська рада не мала. На весні 2011 року ОСОБА_3 разом з іншими мешканцями села поряд з будівлею сільради вітав свідка з днем народження. Також ОСОБА_12 показав суду, що в силу роботи неодноразово був у ОСОБА_4 з ОСОБА_3 вдома. Із працівників терцентру до них навідувалась ОСОБА_17 , а потім ОСОБА_18 . Про смерть ОСОБА_4 повідомив саме ОСОБА_3 , він допомагав при похованні. Крім того, ОСОБА_12 сам вказав що вносив неправдиві відомості в акти на осіб, як на одиноких, щоб працівник терцентру відвідував громадян і щоб не забирали у сільської ради ставку працівника терцентру, такі дії вчинялися щодо всіх без виключення категорійних громадян, і ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не були виключенням.

Допитана у судовому засіданні 11.10.2023 у якості свідка ОСОБА_6 показала суду, що вона працювала соціальним працівником територіального центру, та у період з літа 2014 року по літо 2015 року її було призначено для обслуговування ОСОБА_4 . Для призначення допомоги як одинокій щодо ОСОБА_4 сільською радою було надано відповідну довідку та акт обстеження. Як показала допитана у якості свідка ОСОБА_6 , вона у вказаний період кожного тижня двічі відвідувала ОСОБА_4 та жодного разу не бачила там нікого стороннього. ОСОБА_4 дійсно мешкала одиноко, речей інших осіб, окрім померлого чоловіка ОСОБА_4 в будинку не було. ОСОБА_6 привозила продукти, які замовляла напередодні ОСОБА_4 , деколи остання просила купити горілки. ОСОБА_4 огород не обробляла, господарства не вела, тримала тільки котів. Також свідок ОСОБА_6 показала суду, що ОСОБА_4 дуже сумувала за померлим чоловіком, часто згадувала про нього, плакала за ним, показувала свідкові його фотографії. Крім того, свідок ОСОБА_6 показала суду, що з осені 2017 по 2018 рік, після смерті ОСОБА_4 в її будинку мешкав ОСОБА_3 , про це свідкові стало відомо коли вона відвідувала свою знайому, яка мешкала у будинку поруч з будинком ОСОБА_4 .

Допитаний у судовому засіданні 06.11.2023 у якості свідка ОСОБА_13 показав суду, що він є директором Фермерського господарства, на якому протягом близько 2-2,5 років слюсарем працював ОСОБА_3 . Спочатку ОСОБА_3 з весни 2011 року жив з ОСОБА_19 близько року, однак оскільки останній зловживав спиртними напоями, то вона його вигнала. Потім ОСОБА_3 пішов жити до хати по АДРЕСА_2 , власником домоволодіння був ОСОБА_20 , де мешкав близько двох років. Згодом у 2014 році ОСОБА_3 перейшов жити до іншої хати по АДРЕСА_3 . Свідок ОСОБА_13 у 2014 році підвозив ОСОБА_3 додому саме на ОСОБА_21 , 24. У 2016 році свідкові стало відомо, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільно вживають алкогольні напої. Також свідок ОСОБА_13 показав суду, що до села ОСОБА_4 приїхала разом з чоловіком, який і купив хату, в якій після смерті останнього одиноко проживала ОСОБА_4 . Після смерті чоловіка ОСОБА_4 , двір був занедбаний, господарство ОСОБА_4 не вела, город не обробляла, жила одиноко, мала котів, собаку, за кормом для свійської худоби, зокрема курей на ферму не приходила. Із ОСОБА_3 у ОСОБА_4 був один спільний інтерес горілка, яку вони разом вживали. Також допитаний у якості свідка ОСОБА_13 показав суду, що ОСОБА_4 відвідували соціальні працівники, як одиноку особу. Похованням ОСОБА_4 займалась сільрада. Крім того, допитаний у якості свідка ОСОБА_13 у судовому засіданні вказав, що до даної справи має соціальний інтерес, оскільки сестра покійного чоловіка ОСОБА_4 ОСОБА_1 повідомила свідка щодо оформлення позивачем на себе земельної ділянки після смерті одинокої ОСОБА_4 , враховуючи, що є і інші подібні випадки.

Допитана у судовому засіданні 06.11.2023 у якості свідка ОСОБА_7 , показала суду, що у період з 2012 по 2014 роки у будинку навпроти по АДРЕСА_4 проживав одиноко ОСОБА_3 , який деколи приходив до чоловіка ОСОБА_7 та вони разом вживали алкогольні напої. Згодом далі по вулиці звільнився інший будинок і ОСОБА_3 вже жив там постійно за адресою: АДРЕСА_3 . Також допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 показала суду, що вдома у ОСОБА_4 , яка також мала пристрасть до вживання алкогольних напоїв, постійно збиралась «компанія», близько чотирьох п`яти осіб, зокрема і ОСОБА_3 , і вони усі разом розпивали алкогольні напої. Вдома ОСОБА_4 господарства не вела, курей не тримала, мешкала одиноко у будинку біля поштового відділення, та до неї ходили соціальні працівники.

Третя особа приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Шипович Я.І. у судове засідання не прибула, явку свого представника у судове засідання не забезпечила, згідно з наявною в матеріалах справи заявою просить здійснювати розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши поясненняпредставника позивачата представниківвідповідачів,покази допитаниху судовомузасіданні 11.10.2023у якостісвідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та06.11.2023 ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості і достовірності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено та визнається сторонами, що ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_1 , що народився в станиці Новотроїцькій Єгорлицького району Ростовської області 24.05.1940 згідно із складеним заповітом все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося заповідав своїй дружині ОСОБА_4 .

Станом на час розгляду даної справи та вирішення спору по суті вказаний заповіт недійсним не визнавався.

Згідно з даними витягу зі спадкової справи № 506/2014 заведеної після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про прийняття спадщини після його смерті зверталася лише ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька АДРЕСА_1 , посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_2 від 26.10.2011, видана Черкаським ВГІРФО.

Як зазначено у посвідці на постійне проживання серія НОМЕР_2 від 26.10.2011, виданій Черкаським ВГІРФО Якубовській Леонілі Аркадіївні, та наявній в спадковій справі заведеній після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є особою без громадянства, у 1997 році прибула з Латвії.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія НАМ 117590 від 21.02.2015, посвідченого державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , особа без громадянства з Латвії, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_5 , 1940 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Спадщина складається: з земельної ділянки площею 2,7368 га, кадастровий номер 7121587400:04:004:0081, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована Черкаська область, Золотоніський район, Лукашівська сільська рада, право власності на яку стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №271012, виданим на підставі розпорядження Золотоніської райдержадміністрації від 26.01.2005 № 21, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 28.04.2005 за № 010578400036.

Згідно з копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серія ЕЕТ 113102, індексний номер 33962446 від 21.02.2015 власником земельної ділянки кадастровий номер 7121587400:04:004:0081, площею 2,7368 га, що розташована за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, Лукашівська сільська рада є ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 від 04.05.2016, виданого виконавчим комітетом Лукашівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 76 років, про що складено відповідний актовий запис № 11.

Згідно з актовим записом про смерть № 11 від 04.05.2016 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 76 років, причина смерті кардіосклероз атеросклеротичний. Остаточне лікарське свідоцтво про смерть № 14 від 03.05.2016 видане Лукашівською лікарською амбулаторією загальної практики сімейної медицини. Заявник смерті ОСОБА_4 ОСОБА_3 .

Відповідно до копії матеріалів спадкової справи №246/2016, заведеної після смерті ОСОБА_4 , 02.05.2016 приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. ОСОБА_3 19.10.2016 подав заяву про прийняття спадщини, як особа, яка проживала разом із спадкодавцем не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Вказана заява посвідчена секретарем сільської ради с. Хрущівка Кестелею А.В.

Згідно із наявною в матеріалах спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 довідкою виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 20.10.2016 № 495, за підписом секретаря сільської ради Кестелі А.В., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була постійним жителем с. Хрущівка Золотоніського району Черкаської області, проживала в своєму володінні разом із співмешканцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство. У власності ОСОБА_4 мала земельну частку (пай) розміром 2,74 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також у матеріалах спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 наявна довіреність від 19.10.2016, якою ОСОБА_3 доручає ОСОБА_2 бути його представником в усіх компетентних органах та установах, організаціях з питань переоформлення спадщини на ім`я ОСОБА_3 після смерті його покійної співмешканки ОСОБА_4 .

10 листопада 2016 року до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. надійшла заява № 663 від ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 , на підставі довіреності посвідченої 19.10.2016 секретарем Привітненської сільської ради Багмет С.В. за реєстром № 43, про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. від 10.11.2016 ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що факт проживання однією родиною спадкодавцем не менше п`яти років до часу відкриття спадщини встановлюється в судовому порядку, рішення суду не надано.

Згідно із копією заповіту від 22.11.2016, посвідченого секретарем Привітненської сільської ради Багмет С.В., зареєстрованого в реєстрі за № 34, ОСОБА_3 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Леонідово, Поронайського району, Сахалінської області та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 все своє майно рухоме і нерухоме, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося заповідав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Станом на час розгляду даної справи та вирішення спору по суті вказаний заповіт не дійсним не визнавався.

ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_3 помер у віці 64 роки, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 04.05.2016, виданим виконавчим комітетом Лукашівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, про що складено відповідний актовий запис № 25.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 46368789 від 05.01.2017, відповідно до якої спадкова справа заведена приватним нотаріусом Черненко О.О. 04.10.2016 за № 59595944, місце заведення Полтавська область, Оржицький район.

Відповідно до копії матеріалів спадкової справи №4/2017, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 05.01.2017 до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. надійшла заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини.

Згідно з наявною в матеріалах спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 довідкою виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 04.01.2017 № 10, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був постійним жителем с. Хрущівка Золотоніського району Черкаської області, проживав одиноко, без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Місце його проживання було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_6 .

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.12.2016 провадження у цивільній справі №695/3451/16-ц (номер провадження 2-о/695/130/16) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу за заявою ОСОБА_3 закрито у зв`язку зі смертю заявника ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_5 ).

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.05.2017 у справі №695/442/17 встановлено факт спільного сумісного проживання однією сім`єю спадкоємця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 із березня 2011 року до 02.05.2016 за адресою: АДРЕСА_1 .

29 травня 2017 року до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. надійшла заява № 295 від ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.05.2017, посвідченого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І., спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_3 , 1952 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина складається: з земельної ділянки площею 2,7368 га, кадастровий номер 7121587400:04:004:0081, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лукашівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, належної померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 24.05.2017 державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П. за реєстром № 1365, замість втраченого свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 21.02.2015 державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П. за реєстром № 586, спадкоємцем якого був ОСОБА_3 , особа, яка проживала однією сім`єю зі спадкодавцем не менше 5-и років до часу відкриття спадщини, який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. Склад земельних угідь: рілля.

Згідно з висновком експерта Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 1/478 від 13.05.2019 встановити ким виконаний підпис від імені ОСОБА_3 в графі «підпис» в заповіті від 22.11.2016 від ОСОБА_3 на ОСОБА_2 не є можливим; рукописний текст від імені ОСОБА_3 в заповіті від 22.11.2016 від ОСОБА_3 на ОСОБА_2 виконаний ОСОБА_10 .

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.04.2018 у справі № 695/375/18, яке набрало законної сили 21.05.2018 встановлено факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Постановою Черкаського апеляційного суду від 03.06.2020 скасовано рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.05.2017 у справі № №695/442/17 за заявою ОСОБА_2 , зацікавлена особа: Лукашівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення.

Як зазначено у вказаній постанові Черкаського апеляційного суду від 03.06.2020 рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.04.2018 у справі № 695/375/18 встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та її братом ОСОБА_5 . Оскільки ОСОБА_1 не була залучення до участі у розгляді справи №695/442/17 за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, тому між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існує спір про спадкове право.

Рішення Черкаського апеляційного суду від 03.06.2020 у справі № 695/442/17 ОСОБА_2 не оскаржувалось, та набрало законної сили 03.06.2020.

Відповідно до договору про соціальне обслуговування одинокого (проживаючого самотньо) громадянина від 03.06.2014 Територіальний центр соціального обслуговування в Золотоніському районі зобов`язався здійснювати соціально-побутове обслуговування гр. ОСОБА_4 та надавати їй такі безкоштовні послуги: допомога у веденні домашнього господарства, надання інформації з питань соціального захисту, допомога в отриманні безоплатної правової допомоги, внесення платежів. Кількість відвідувань обслуговуваного два рази на тиждень. Пунктом 6.6 даного договору передбачено, що договір укладається після визначення (оцінювання) індивідуальних потреб у соціальних послугах та ознайомлення громадянина з порядком і умовами їх надання. Договір укладений в двох примірниках терміном на один рік, набрав чинності 03.06.2014 та засвідчений підписами сторін.

Листом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі № 70 від 01.03.2018 стверджується, що громадянка с. Лукашівка ОСОБА_4 перебувала на обліку в територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі з 23.11.2011 по 04.05.2016. Знята з соціального обслуговування згідно з наказом установи № 146 від 04.05.2016 у зв`язку зі смертю. За вищевказаний період соціальну послугу догляду вдома їй надавали соціальні робітники: ОСОБА_22 , ОСОБА_15 та ОСОБА_23 .

Судом під час судового розгляду даної справи досліджено наявні в матеріалах цивільної справи № 695/442/17 листи виконавчого комітету Лукашівської сільської ради №105/01-10 від 27.02.2017 та № 182/01-10 від 31.03.2017, надані на листи суду в межах судового розгляду цивільної справи № 695/442/17, відповідно до яких ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а/з № 11 від 04.05.2016, була постійним жителем с. Хрущівка Золотоніського району Черкаської області, проживала за адресою: АДРЕСА_1 . У своєму домоволодінні проживала спільно та вела спільне господарство із співмешканцем ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який проживав без реєстрації із березня місяця 2011 року та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а/з №25 від 25.11.2016. У ОСОБА_4 був чоловік, з яким проживали спільно та вели господарство ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Інформацією щодо інших родичів та спадкоємців, не володіють.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зауважує, що позовна вимогавизнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7121587400:04:004:0081, площею 2,7368 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, адреса Черкаська область, Золотоніський район, Зорівська (колишня Лукашівська) сільська рада є похідною позовною вимогою від вимоги щодо встановлення факту спільного сумісного проживання однією сім`єю спадкоємця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 із спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із березня 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статтею 1218 ЦК України).

Частиною п`ятою статті 1268 ЦК України визначено, що спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (частина перша статті 1264 ЦК України).

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.11.2021 у справі № 755/18012/16-ц.

Згідно з частиною другою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Аналіз наведеної норми права вказує, що для визначення статусу сім`ї необхідно встановити три складові компоненти: особи спільно проживали; ці особи пов`язані спільним побутом; ці особи мають взаємні права та обов`язки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року у справі № 5-рп/99про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті3,74 СК України).

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 31 травня 2022 року у справі № 554/8629/17 (провадження № 61-3012св21).

Згідно зістаттею 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті76,77 ЦПК України).

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Вирішуючи позовну вимогу про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловік та жінка слід врахувати, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав особи, відносно якої встановлюється певний факт.

У провадженні судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середи Л.В. перебувала цивільна справа №695/3451/16-ц (номер провадження 2-о/695/130/16) за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Ухвалою суду від 14.12.2016 провадження по цивільній справі закрито у зв`язку зі смертю заявника.

Таким чином ОСОБА_3 не набув права на спадкування після смерті ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку, так як не ствердив у спосіб встановлений законом, що є спадкоємцем четвертої черги.

Суд зауважує, що встановлення факту проживання однією сім`єю померлого ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_4 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідно позивачеві як наслідок лише для отримання права на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 та самостійно не породжує юридичних наслідків, тому факт проживання ОСОБА_3 із спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в цій конкретній справі, не підлягає встановленню, оскільки не породжує юридичних наслідків для позивача.

Так, суд бере до уваги, що встановлення факту проживання однією сім`єю осіб лежить в площині сімейних правовідносин, які є особистими немайновими.

Особисті немайнові права пов`язані з особою і є невід`ємними від неї. Їх неможливо продати, подарувати, передати будь-яким іншим чином.

Так, Сімейний кодекс України не містить інституту представництва.

Водночас особисті немайнові права подружжя мають певні особливості порівняно з особистими немайновими правами, що становлять предмет цивільно-правового регулювання.

По-перше, особисті немайнові права подружжя виникають не від народження, а у зв`язку зі вступом у шлюб, зареєстрований в установленому порядку. Вони діють лише в сімейних відносинах.

По-друге, особисті немайнові права подружжя є не абсолютними, як у цивільному праві, а відносними. Вони можуть бути порушені не будь-ким, а лише іншим із подружжя. Тому особистим правам одного із подружжя протистоїть обов`язок іншого з подружжя не перешкоджати їх здійсненню, не порушувати їх.

По-третє, особисті немайнові права подружжя є визначальними в сімейних правовідносинах. Саме з цих прав виникають усі інші права подружжя. В їх основі лежать одвічні духовні цінності, без яких неможливо створити міцну, щасливу сім`ю.

По-четверте, здійснення особистих немайнових прав одним із подружжя можливе не тільки за умови погодження своїх дій з іншим із подружжя, а й з урахуванням інтересів сім`ї в цілому (дітей, батьків, інших її членів).

По-п`яте, припинення особистих немайнових прав відбувається разом із припиненням шлюбу. Припинення шлюбу може відбутись не тільки з настанням смерті одного з подружжя, а й з інших підстав. Тому особисті немайнові права подружжя на відміну від особистих немайнових прав інших громадян припиняються як природним шляхом, так і з волі учасників шлюбних відносин - шляхом розірвання шлюбу.

В основі особистих немайнових правовідносин подружжя лежить правовий статус кожного з подружжя. Під правовим статусом подружжя розуміється забезпечена законом можливість набуття та реалізації особистих і майнових прав подружжя з метою зміцнення сім`ї, виховання дітей і досягнення особистого щастя.

Особисті немайнові права становлять лише частину правового статусу подружжя, але ця частина має суттєве значення, бо є фундаментом для створення міцної сім`ї.

Зміст правового статусу подружжя розкривається в нормах, що визначають конкретні права і обов`язки. Чинний закон дає можливість розрізняти особистий і майновий правовий статус подружжя. Особистий правовий статус - це особисті немайнові права і обов`язки подружжя.

Для усіх суб`єктів сімейних правовідносин характерною ознакою є наявність право- і дієздатності.

Водночас за даних конкретних обставин особи, відносно яких позивач просить встановити факт спільного сумісного проживання однією сім`єю станом на час звернення з даними позовом до суду померли.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду стосовно померлих позовні вимоги не можуть заявлятися, оскільки померлі особи не мають цивільної процесуальної правосуб`єктності.

При вирішенні даної справи суд відхиляє як безпідставні посилання сторони позивача на правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 03.11.2021 у справі №691/1237/20, оскільки у вказаній справі встановлення юридичного факту родинних відносин між померлими бабою та матір`ю позивачки було необхідним для підтвердження народження бабою матері позивачки.

Крім тогосуд зауважує,що напідтвердження фактупроживання однієюсім`єю, ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_4 сторонапозивача посилаєтьсяна обставинизазначені удовідках №495від 20.10.2016та №87від 08.02.2017виконавчого комітетуЛукашівської сільськоїради Золотоніськогорайону Черкаськоїобласті,відповідно до яких ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була постійнимжителем с.Хрущівка Золотоніськогорайону Черкаськоїобласті,проживала всвоєму володінніразом ізспівмешканцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_1 ,вели спільнегосподарство талистах виконавчогокомітету Лукашівськоїсільської ради,адресовані Золотоніському міськрайонному суду Черкаської області по цивільній справі №105/01-10 від 27.02.2017 та № 182/01-10 від 31.03.2017.

Разом зтим судзауважує,що наспростування факту проживанняоднією сім`єю, ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_4 відповідачі вказують,що ОСОБА_4 проживала заадресою: АДРЕСА_1 одиноко,отримувала соціальнудопомогу збоку працівниківТериторіального центрусоціального обслуговування(наданнясоціальних послуг)в Золотоніському районі,що стверджуєтьсялистом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі № 70 від 01.03.2018.

Надаючи оцінку показанням свідків зі сторони позивача на підтвердження того, що ОСОБА_3 проживав зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім`єю у вказаний період, суд зауважує, що їх пояснення носять узагальнений характер та стосуються здебільшого констатації факту сумісного проживання сторін та не підтверджують наявності у них усталених відносин, які притаманні подружжю.

Стороною позивача належних та допустимих доказів ведення померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільного господарства, наявності у них спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї суду не названо та не надано.

Показання свідківОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також листи виконавчого комітету Лукашівської сільської ради №105/01-10 від 27.02.2017 та № 182/01-10 від 31.03.2017 наявні в матеріалах цивільної справи № 695/442/17, не можуть свідчити про факт наявності між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сімейних відносин та не можуть бути визначальними у вирішенні даного питання, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні подібних спорів.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання фактичного подружжя сім`єю без наявності інших ознак.

Крім того судом встановлено, що саме сільський голова позивач у справі та секретар сільської ради свідок ОСОБА_12 займалися похованням ОСОБА_4 та оплатою всіх необхідних ритуальних послуг, організацією проведення та оплати поминального обіду.

Наявність записів у актовому записі про смерть ОСОБА_4 про те, що заявником про факт смерті останньої є ОСОБА_3 та наявність у нього свідоцтва про її смерть не є належними доказами, оскільки ці документи не підтверджують факт перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах, ведення ними спільного господарства та наявності між ними взаємних прав та обов`язків, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у постанові від 25.11.2019 у справі № 202 5003 16-ц.

Суд зазначає, що обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач для відхилення його заперечень проти позову.

Таким чином на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів сторони позивача в цій частині та відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо встановлення факту спільного сумісного проживання однією сім`єю спадкоємця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 із спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із березня 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, враховуючи, що позовна вимога про визнання за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7121587400:04:004:0081, площею 2,7368 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, адреса Черкаська область, Золотоніський район, Зорівська (колишня Лукашівська) сільська рада є похідною від вимоги про встановлення факту спільного сумісного проживання однією сім`єю спадкоємця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 із спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із березня 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , у задоволенні позову у даній справ належить відмовити повністю.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛвід 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, витрати зі сплати судового збору належить покласти на позивача.

Керуючись ст.4,5,12, 13,76-84, 89, 133,141,263,265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська