Постанова

від 28.02.2024 по справі 695/594/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/340/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №695/594/23 Категорія: 307000000 Ватажок-Сташинська А.В. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Новіков О.М.секретар Матюха В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.11.2023 (повний текст складено 21.11.2023, суддя в суді першої інстанції Ватажок-Сташинська А.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Зорівської сільської ради Золотоніського району, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Шипович Я.І., про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в :

у лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив:

- встановити факт спільного сумісного проживання однією сім`єю спадкоємця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , із спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із березня 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за позивачем в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку кадастровий №7121587400:04:004:0081, площею 2,7368 га, адреса Черкаська область, Золотоніський район, Зорівська (колишня Лукашівська) сільська рада;

В обґрунтування вимог вказано на те, що позивач звернувся до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. та прийняв у спадщину після смерті ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий №7121587400:04:004:0081, площею 2,7368 га, яку останній успадкував після смерті ОСОБА_4 . Позивач зазначає, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П. від 21.02.2015, ОСОБА_4 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_5 земельну ділянку кадастровий №7121587400:04:004:0081, площею 2,7368 га. З березня 2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у домоволодінні, що належало ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний побут, обслуговували будинок та надвірні споруди, обробляли присадибну земельну ділянку. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, за життя заповіту не складала, тому ОСОБА_3 подав до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. заяву про прийняття спадщини, як особа, яка проживала разом із спадкодавцем не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, однак не реалізував своє право на оформлення цієї спадщини, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, залишивши заповіт на ім`я позивача.

Підставою видачі в інтересах позивача свідоцтва про право на спадщину за заповітом було рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.05.2017, яким встановлено факт проживання однією сім`єю спадкоємця ОСОБА_3 із спадкодавцем ОСОБА_4 . 03.06.2020 Черкаський апеляційний суд це рішення скасував, вказавши, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі ОСОБА_2 , як можливого спадкоємця 2-ї черги після смерті її брата ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_4 , зазначивши, що спір стосується спадкового майна. Також у позові вказано, що на даний час у Золотоніському міськрайонному суді Черкаської області перебуває цивільна справа №695/3015/21 за позовом Зорівської сільської ради Золотоніського району до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадкове майно та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. На думку позивача, задоволення позову Зорівської сільської ради Золотоніського району буде прямою перешкодою у реалізації його права власності на спірну земельну ділянку.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.11.2023 позовні вимоги у справі відхилено з посиланням на те, що позивачем не доведено факт спільного сумісного проживання однією сім`єю спадкоємця ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , отже підстав для визнання за позивачем, як спадкоємцем ОСОБА_3 , права власної в порядку спадкування по заповіту стосовно спадщини ОСОБА_4 не встановлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав 27.12.2023 через відділення поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість висновків суду, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням задовольнити позов. Скаржник зазначає, що суд помилково відхилив посилання позивача на правовий висновок ВС від 03.11.2021 у справі №691/1237/20, адже вона визначає застосування норм права за аналогічних фактичних обставин встановлення юридичного факту стосовно померлих осіб, що необхідне для захисту прав позивача щодо спадкового майна. Суд не надав належної оцінки документальним доказам у підтвердження заявлених у справі позовних вимог, а також показанням свідків. Заперечення сільської ради проти позовних вимог, які ґрунтуються на тому, що ОСОБА_4 уклала договір соціального обслуговування, отже не могла проживати однією сім`єю з ОСОБА_3 , спростовується наявними у справі доказами. Іншими належними та допустимими доказами заперечення сільської ради проти позову не обґрунтовуються. Письмові показання свідків, відібрані адвокатом сільської ради у 2020 році, спростовуються їх же показаннями, наданими суду у 2017 році при розгляді справи №695/442/17. Заяви сільської ради про підроблення підпису ОСОБА_3 у його заповіті від 22.11.2016 нічим не підтверджуються. Суд перекрутив покази свідка ОСОБА_6 , який вказав про своє вороже ставлення до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , оскільки мав судовий спір у справі №695/3731/18 з родиною позивача. Показання свідка ОСОБА_9 слід оцінити критично, адже вона не мала близьких стосунків зі своїми сусідами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Вказівка суду на те, що закриття провадження у справі №695/3451/16-ц у зв`язку зі смертю заявника ОСОБА_3 свідчить про не доведення спадкових прав заявника є помилковою, адже позовні вимоги не були вирішені з незалежних від позивача підстав.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_1 , що народився в станиці Новотроїцькій Єгорлицького району Ростовської області 24.05.1940 згідно із складеним заповітом все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося заповідав своїй дружині ОСОБА_4 .

Згідно з даними витягу зі спадкової справи № 506/2014, заведеної після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , із заявою про прийняття спадщини після його смерті зверталася лише ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_1 , посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_1 від 26.10.2011, видана Черкаським ВГІРФО.

Як зазначено у посвідці на постійне проживання серія НОМЕР_1 від 26.10.2011, виданій Черкаським ВГІРФО ОСОБА_4 , та наявній в спадковій справі, заведеній після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є особою без громадянства, у 1997 році прибула з Латвії.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія НАМ 117590 від 21.02.2015, посвідченого державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , особа без громадянства з Латвії, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є спадкоємцем майна ОСОБА_5 , 1940 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина складається з: земельної ділянки, площею 2,7368 га, кадастровий №7121587400:04:004:0081, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована Золотоніський район, Лукашівська сільська рада, право власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №271012, виданим на підставі розпорядження Золотоніської РДА від 26.01.2005 №21, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 28.04.2005 за №010578400036.

Згідно з копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серія ЕЕТ 113102, індексний номер 33962446 від 21.02.2015 власником земельної ділянки кадастровий №7121587400:04:004:0081, площею 2,7368 га, є ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 04.05.2016, виданого виконавчим комітетом Лукашівської сільської ради Золотоніського району, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 76 років, про що складено відповідний актовий запис №11.

Остаточне лікарське свідоцтво про смерть № 14 від 03.05.2016 видане Лукашівською лікарською амбулаторією загальної практики сімейної медицини. Заявник смерті ОСОБА_4 ОСОБА_3 .

Відповідно до копії матеріалів спадкової справи №246/2016, заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. ОСОБА_3 19.10.2016 подав заяву про прийняття спадщини, як особа, яка проживала разом із спадкодавцем не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Вказана заява посвідчена секретарем сільської ради с. Хрущівка Кестелею А.В.

Згідно із наявною в матеріалах спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , довідкою виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Золотоніського району від 20.10.2016 № 495, за підписом секретаря сільської ради Кестелі А.В., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була постійним жителем с. Хрущівка Золотоніського району, проживала в своєму володінні разом із співмешканцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство. У власності ОСОБА_4 мала земельну частку (пай) розміром 2,74 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також у матеріалах спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , наявна довіреність від 19.10.2016, якою ОСОБА_3 доручає ОСОБА_1 бути його представником в усіх компетентних органах та установах, організаціях з питань переоформлення спадщини на ім`я ОСОБА_3 після смерті його покійної співмешканки ОСОБА_4 .

10.11.2016 до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. надійшла заява № 663 від ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 , на підставі довіреності посвідченої 19.10.2016 секретарем Привітненської сільської ради Багмет С.В. за реєстром № 43, про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. від 10.11.2016 ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що факт проживання однією родиною спадкодавцем не менше п`яти років до часу відкриття спадщини встановлюється в судовому порядку, рішення суду не надано.

Згідно із копією заповіту від 22.11.2016, посвідченого секретарем Привітненської сільської ради Багмет С.В., зареєстрованого в реєстрі за № 34, ОСОБА_3 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Леонідово Поронайського району Сахалінської області та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 все своє майно рухоме і нерухоме, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося заповідав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер у віці 64 роки, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 04.05.2016, виданим виконавчим комітетом Лукашівської сільської ради Золотоніського району, про що складено актовий запис № 25.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 46368789 від 05.01.2017, відповідно до якої спадкова справа заведена приватним нотаріусом Черненко О.О. 04.10.2016 за №59595944, місце заведення Полтавська область, Оржицький район.

Відповідно до копії матеріалів спадкової справи №4/2017, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини.

Згідно наявної в матеріалах спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , довідкою виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Золотоніського району від 04.01.2017 № 10, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був постійним жителем с. Хрущівка Золотоніського району, проживав одиноко, без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Місце його проживання було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.12.2016 провадження у цивільній справі №695/3451/16-ц про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу за заявою ОСОБА_3 закрито у зв`язку зі смертю заявника 25.11.2016.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.05.2017 у справі №695/442/17 встановлено факт спільного сумісного проживання однією сім`єю спадкоємця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із березня 2011 року до 02.05.2016 за адресою: АДРЕСА_1 .

29.05.2017 до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. надійшла заява № 295 від ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.05.2017, посвідченого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І., спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_3 , 1952 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Спадщина складається із: земельної ділянки площею 2,7368 га, кадастровий №7121587400:04:004:0081, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лукашівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, належної померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 24.05.2017 державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П. за реєстром № 1365, замість втраченого свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 21.02.2015 державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П. за реєстром № 586, спадкоємцем якого був ОСОБА_3 , особа, яка проживала однією сім`єю зі спадкодавцем не менше 5-и років до часу відкриття спадщини, який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав.

Згідно з висновком експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України № 1/478 від 13.05.2019 встановити ким виконаний підпис від імені ОСОБА_3 в графі «підпис» в заповіті від 22.11.2016 від ОСОБА_3 на ОСОБА_1 не є можливим; рукописний текст від імені ОСОБА_3 в заповіті від 22.11.2016 від ОСОБА_3 на ОСОБА_1 виконаний ОСОБА_10 .

Відповідно до договору про соціальне обслуговування одинокого (проживаючого самотньо) громадянина від 03.06.2014 Територіальний центр соціального обслуговування в Золотоніському районі зобов`язався здійснювати соціально-побутове обслуговування ОСОБА_4 та надавати їй безкоштовні послуги згідно переліку.

Договір укладений в двох примірниках терміном на один рік, набрав чинності 03.06.2014 та засвідчений підписами сторін.

Листом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі № 70 від 01.03.2018 підтверджується, що громадянка с. Лукашівка ОСОБА_4 перебувала на обліку в територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі з 23.11.2011 по 04.05.2016. Знята з соціального обслуговування згідно з наказом установи № 146 від 04.05.2016 у зв`язку зі смертю. За вищевказаний період соціальну послугу догляду вдома їй надавали соціальні робітники: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Вказуючи про неможливість оформлення спадкових прав на земельний пай, який належав ОСОБА_4 та перейшов у порядку спадкування до ОСОБА_3 , позивач у даній справі, як спадкоємець за заповітом останнього, звернувся до суду з вимогами про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання за ним права на спадкове майно.

Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають таке правове рулювання.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); ст. 1217 ЦК України - спадкування здійснюється за заповітом або за законом; ст. 1218 ЦК України - до складуспадщини входятьусі правата обов`язки,що належалиспадкодавцеві намомент відкриттяспадщини іне припинилисявнаслідок йогосмерті;ч.1ст.1220ЦК України-спадщина відкриваєтьсявнаслідок смертіособи;ч.1ст.1223ЦК України-право наспадкування маютьособи,визначені узаповіті; ч.1 ст.1264 ЦК України - у четвертучергу правона спадкуванняза закономмають особи,які проживализі спадкодавцемоднією сім`єюне меншяк п`ятьроків дочасу відкриттяспадщини; ч. 5ст. 1268 ЦК України- незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Крім того, як зазначено в п.23постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Частиною 1статті 1269ЦК Українивстановлено,що спадкоємець,який бажаєприйняти спадщину,але начас відкриттяспадщини непроживав постійноіз спадкодавцем,має податинотаріусу заявупро прийняттяспадщини;ч.1ст.1270ЦК України- для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Такий правовий висновок викладено ВС у постанові від 26.11.2021 у справі №755/18012/16-ц.

У постановах ВП ВС від 03.07.2019 у справі №554/8023/15-ц та ВС від 31.05.2022 у справі №554/8629/17 зроблено висновок, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті3,74 СК України).

Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді даної справи фактичні обставини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог з урахуванням такого.

Як вірно вказав суд, на підтвердження факту проживання однією сім`єю, ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_4 позивач посилається на довідки № 495 від 20.10.2016 та №87 від 08.02.2017 виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Золотоніського району,відповідно до яких ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була постійним жителем с. Хрущівка Золотоніського району, проживала в своєму володінні разом із співмешканцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство та листах виконавчого комітету Лукашівської сільської ради,адресовані Золотоніському міськрайонному суду Черкаської області поцивільній справі №105/01-10 від 27.02.2017 та № 182/01-10 від 31.03.2017.

На спростування зазначеного факту відповідачі вказують, що ОСОБА_4 проживала за адресою: АДРЕСА_1 одиноко, отримувала соціальну допомогу з боку працівників Територіального центрусоціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі, що стверджуєтьсялистом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі № 70 від 01.03.2018.

Також з показань свідків, наданих у справі, слідує, що вони стосуються, в першу чергу, спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_4 та зовсім не доводять існування між ними усталених правовідносин, притаманних подружжю, зокрема, наявність спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов`язків.

Суд вірно встановив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів ведення померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільного господарства, наявності у них спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї, сплати комунальних послуг та ін.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю без укладення шлюбу до уваги беруться показання свідків, які підтверджують спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Відповідно, лише проживання в одному житловому приміщенні та проведення разом вільного часу, зокрема і вживання разом алкогольних напоїв тощо, не є достатнім для визнання фактичного подружжя сім`єю без наявності інших ознак.

Таким чином апеляційні доводи позивача про те, що суд не надав належної оцінки документальним доказам у підтвердження заявлених у справі позовних вимог, а також показанням свідків, свого підтвердження при апеляційному перегляді справи не знайшли.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За недоведеності факту того, що ОСОБА_3 є спадкоємцем четвертої черги стосовно майна ОСОБА_4 , як особа, що проживала з нею однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України), у суду відсутні підстави для визнання за позивачем у справі права власності у порядку спадкування після ОСОБА_3 на майно, яке належало ОСОБА_4 .

Інші доводи позивача стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судом першої інстанції, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції, адже беззаперечно не доводять факт того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали відносини, притаманні сім`ї, зокрема, вели спільні господарство, бюджет, дбали один про одного.

Одночасно апеляційнийсуд приймаєдо уваги,що позовнівимоги усправі заявленодо двохвідповідачів:сільської ради,на територіїякої проживавспадкодавець ОСОБА_3 , та до ОСОБА_2 .

Так рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.04.2018 у справі № 695/375/18, яке набрало законної сили 21.05.2018, встановлено факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Постановою Черкаського апеляційного суду від 03.06.2020 скасовано рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.05.2017 у справі №695/442/17 за заявою ОСОБА_1 , з посиланням на те, що ОСОБА_2 не була залучення до участі у розгляді справи №695/442/17 (справа, що переглядається) за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, тому між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір про спадкове право.

Однак у матеріалах цієї справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 , як рідна сестра колишнього чоловіка ОСОБА_4 , приймала спадщину після її смерті, відтак стверджувати про те, що вирішення спору у даній справі за позовом ОСОБА_1 , спрямованим на захист його спадкових прав щодо майна, яке, за доводами позивача успадкував спадкодавець ОСОБА_3 після ОСОБА_4 , стосуватиметься спадкових прав ОСОБА_2 підстав не має.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови ВП ВС від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц). Тому в частині позовних вимог ОСОБА_14 до ОСОБА_2 слід відмовити саме з вказаних підстав, а не за недоведеністю вимог, як зазначив суд першої інтанції.

Відповідно дост.376 ЦПКУкраїни підставоюдля зміничи скасуваннярішення судупершої інстанціїє неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи;недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими;невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи;порушення нормпроцесуального праваабо неправильнезастосування нормматеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Отже рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.11.2023 у даній справі слід змінити, привівши його мотивувальну частину у відповідність до змісту цієї постанови апеляційного суду, у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, частково задовольнивши вимоги апеляційної скарги.

На підставі ст.141 ЦПК України витрати позивача по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи слід залишити за ним.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.11.2023 у даній цивільній справі змінити, привівши його мотивувальну частину у відповідність до змісту цієї постанови апеляційного суду.

У решті рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.11.2023 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за скаржником.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 28.02.2024.

Суддя-доповідач

Судді