Повістка

від 05.12.2023 по справі 158/508/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 158/508/23 Провадження № 22-з/802/80/23 Головуючий у 1 інстанції: Костюкевич О. К. Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

з участю секретаря судового засідання - Губарик К. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Санаторій матері і дитини «Пролісок», Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща», Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про відшкодування майнової шкоди за апеляційними скаргами відповідача Комунального підприємства «Санаторій матері і дитини «Пролісок», представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 травня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Волинського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року апеляційні скарги відповідача Комунального підприємства (далі - КП) «Санаторій матері і дитини «Пролісок», представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 травня 2023 року у цій справі скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Стягнуто з КП «Санаторій матері і дитини «Пролісок», Державного спеціалізованого господарського підприємства (далі - ДСГП) «Ліси України» солідарно на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 124 439 грн 73 коп.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» про відшкодування майнової шкоди - відмовлено.

02 листопада 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подав до Волинського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яку обґрунтовував тим, що ухвалюючи у цій справі постанову від 07 вересня 2023 року, апеляційний суд не вирішив питання про розподіл судових витрат понесених позивачем, а саме: 1 244 грн 40 коп. - сплаченого судового збору за подання позовної заяви; 20 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу, які він просив стягнути у позовній заяві. Просив апеляційний суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідачів КП «Санаторій матері і дитини «Пролісок», ДСГП «Ліси України» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 244 грн 40 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цій справі підлягає задоволенню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Сторони по справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Їх неявка не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового рішення у цій справі. Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення не підлягає до задоволення відповідно до положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності учасників справи відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття постанови у цій справі є 05 грудня 2023 року - дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, складання відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до пп. в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції повинна містити зазначення розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявив про необхідність стягнення з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат, а саме: судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 244 грн 40 коп., та витрат на професійну правничу допомогу, яка ним була надана позивачу у розмірі 20 000 грн.

До позовної заяви представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 додав: договір про надання правової допомоги від 19 листопада 2022 року, укладений між ним та ОСОБА_1 ; ордер на представництво інтересів позивача ОСОБА_1 від 14 лютого 2023 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 19 листопада 2022 року; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 616, видане 15 лютого 2012 року; квитанцію до прибуткового касового ордера № 11 від 19 листопада 2022 року про сплату ОСОБА_1 йому як адвокату грошових коштів у розмірі 20 000 грн.

Згідно з пунктами 3.2., 3.3., 3.4. вказаного договору про надання правової допомоги від 19 листопада 2022 року гонорар складається з суми вартості послуг, тарифів які узгоджені сторонами. Вартість послуг (гонорар) за цим договором є фіксованим та становить 20 000 грн. На момент підписання договору клієнт сплатив адвокату 20 000 грн, на підтвердження чого видано прибутковий касовий ордер.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

У випадку визначення договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формальних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц викладено наступний правовий висновок.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас як встановлено апеляційним судом у цій справі, відповідачі клопотань про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляли, хоча відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Разом з тим, відповідач КП «Санаторій матері і дитини «Пролісок» в доводах апеляційної скарги, а відповідач ДСГП «Ліси України» у відзиві на позовну заяву не зазначали про неспівмірність витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у цій справі.

З огляду на наявність доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн, вказаний розмір витрат є фіксованим, та за відсутності клопотань відповідачів про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в апеляційного суду відсутні передбачені законом підстави для зменшення таких витрат.

Враховуючи наведене, а також те, що реально понесені витрати позивача на правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн відповідають обсягу виконаних робіт, є співмірними з предметом позову та складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому за відсутності заперечень відповідачів щодо зменшення цих витрат та їх неспівмірності, вказані витрати підлягають стягненню з відповідачів КП «Санаторій матері і дитини «Пролісок», ДСГП «Ліси України» на користь позивача ОСОБА_1 . Крім того, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 244 грн 40 коп.

Керуючись ст. ст. 268, 270, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити та ухвалити у цій справі додаткове рішення.

Стягнути з Комунального підприємства «Санаторій матері і дитини «Пролісок», Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 244 (одна тисяча двісті сорок чотири) гривні 40 (сорок) копійок з кожного по 622 (шістсот двадцять дві) гривні 20 (двадцять) копійок.

Стягнути з Комунального підприємства «Санаторій матері і дитини «Пролісок», Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень з кожного по 10 000 (десять тисяч) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді: