ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 645/7324/21 Номер провадження 22-ц/814/4031/23Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л.І. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Чумак О.В.
суддів: Обідіної О.І., Пилипчук Л.І.
за участю секретаря Галушко А.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимівідеоконференції цивільну справу за апеляційноюскаргою Людмили Сусло, яка діє від імені та в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті,
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня 2023 року, ухвалене суддею Савченко Л.І., повний текст рішення складено 23.05.2023 року,
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,
встановила:
01 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Фрунзенського районного суду м.Харкова з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним на скасування наказу голови Державної служби України з безпеки на транспорті Єгора Прокопчука № 166-Д від 29.07.2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» - оголошення догани ОСОБА_1 , старшому державному інспектору відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що працює в органах Укртрансінспекції, яка була реорганізована в Укртрансбезпеку, з 12.07.2013 року.
На посаду старшого державного інспектора відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті був переведений з 06.11.2020.
Згідно Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженогопостановою КМУ від 11.02.2015 року № 103, Укртрансбезпека є юридичною особою публічного права. За своєю посадою він не є державним службовцем, а є посадовою особою юридичної особи публічного права, тому спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Вказує, що дисциплінарне стягнення на нього було накладено без відповідного погодження з профспілковою організацією, яку він визначив третьою особою у цій справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
За весь час роботи він не притягувався до дисциплінарної відповідальності, сумлінно виконував свої посадові обов`язки.
29.07.2021 року наказом голови Державної служби України з безпеки на транспорті за № 166-Д від 29.07.2021 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення - догана - за неналежне виконання посадових обов`язків.
Вважає вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він не вчиняв жодного інкримінованого йому порушення, наказ прийнято всупереч об`єктивним обставинам та за відсутності його вини. Прохав позов задовольнити.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 06 грудня 2022 року справу прийнято до провадження Октябрського районного суду м. Полтави, на підставі розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану».
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ голови Державної служби України з безпеки на транспорті Єгора Прокопчука № 166-Д від 29.07.2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» - оголошення догани ОСОБА_2 , старшому державному інспектору відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 грн.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що підставою для перевірки наявності у діях позивача дисциплінарного проступку була службова записка начальника відділу внутрішнього контролю Укртрансбезпеки від 27.07.2021, в якій повідомлялося, що позивачу було доручено провести моніторинг технічних розслідувань обставин та причин дорожньо-транспортних пригод на автомобільному, міському електричному та залізничному транспорті за 2021 рік та провести поточні технічні розслідування ДТП, відповідно до наказів Укртрансбезпеки на транспорті, які постійно надходять до управління, забезпечити надання інформації щодо діяльності підприємства та здійснити звірку інформації щодо автомобільних перевізників, які зазначені в актах з інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В результаті перевірки встановлено, що моніторинг технічних розслідувань обставин та причин ДТП на транспорті за 2021 рік належним чином проведено не було, забезпечено надання інформації щодо діяльності підприємств міського електричного транспорту та здійснити звірку інформації щодо автомобільних перевізників, які зазначені в актах з інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Судом першої інстанції при розгляді справи було розглянуто лише необхідність ОСОБА_1 проведення поточних технічних розслідувань ДТП, відповідно до наказів Укртрансбезпеки на транспорті. В результаті зроблено висновок, що згідно діючого законодавства позивач не мав можливості приймати участь у проведенні технічних розслідувань ДТП.
Відтак поза увагою суду залишилося доручення керівництва Укртрансбезпеки про проведення моніторингу технічних розслідувань обставин та причин дорожньо-транспортних пригод на автомобільному, міському електричному та залізничному транспорті за 2021 рік.
10.07.2021 року згідно направлення на рейдову перевірку від 08.07.2021 року, ОСОБА_1 разом з іншими працівниками Управління здійснював перевірку на маршруті «31592 «Харків-Пісочин», однак до роботи не долучився, не перевірив транспортні засоби та не оформив матеріали про порушення чинного законодавства. Зазначений факт порушення трудової дисципліни позивачем не було розглянуто судом першої інстанції.
Відповідач вважає, що позивачем був допущений дисциплінарний проступок, порушено п.п.1.6, 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників, які не є державними службовцями Державної служби України з безпеки на транспорті, що затверджені наказом Укртрансбезпеки від 01.07.2016 № 357.
Застосовуючи до нього дисциплінарне стягнення у виді догани, було дотримано визначену законодавством процедуру, що не взято до уваги місцевого суду.
Відповідач вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки відсутній предмет спору, так як оскаржуваний позивачем наказ від 29.07.2021 №166-Д є розпорядчим актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію відповідно до ч.1 ст. 151 КЗпП України, не створює позивачеві будь-яких нових прав та обов`язків; дія наказу завершена, тому відновити права шляхом його скасування об`єктивно неможливо.
Крім цього відповідач посилається на те, що місцевий суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити без змін рішення суду першої інстанції, яке вважає обґрунтованим та законним.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_3 , позивача ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ст.374ч.1п.1ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що 15.10.2020 року головою Державної служби України з безпеки на транспорті Прокопчуком Є. затверджено посадову інструкцію старшого державного інспектора відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті (том 1 а.с.109-116).
На підставі наказу № 1770-к від 06 листопада 2020 року ОСОБА_1 переведений на посаду старшого державного інспектора відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті з 06 листопада 2020 року (а.с.19).
06.11.2020 року ОСОБА_1 ознайомився з посадовою інструкцією старшого державного інспектора відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті (а.с.109-116).
Згідно Наказу голови Державної служби України з безпеки на транспорті за № 166-Д від 29.07.2021 року, відповідно до ст.ст.139,147,147-1 КЗпП України, п.1.6 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників, які не є державними службовцями Державної служби України з безпеки на транспорті, затверджених наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 01 липня 2016 року № 357, п.п.2.5, 2,9, 2.10, 2.11, 2.27, 2.32, 2.38, 4.4 розділу 2 посадової інструкції старшого державного інспектора відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті, затвердженої Головою Державної служби України з безпеки на транспорті, ОСОБА_1 , старшому державному інспектору відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті, оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків, а саме: невиконання п.3 протоколу №6 від 08 липня 2021 року щодо моніторингу технічних розслідувань обставин та причин ДТП на автомобільному, міському електричному та залізничному транспорті за 2020-2021 роки, а також невиконання доручення керівництва Укртрансбезпеки від 07 липня 2021 року № 161/3.2/13-21.
Підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стала доповідна записка начальника Слобожанського міжрегіонального управління ОСОБА_4 від 19 липня 2021 року №33691/28/18-21, службова записка в.о.начальника Управління Внутрішньої безпеки Ігоря Кривошеї від 27 липня 2021 року № 45740/6.2/18-21, пояснення старшого державного інспектора відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті Королькова В. від 26 липня 2021 року № 45643/28/18-21 (том 1 а.с.20-21).
Із зазначеним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 02.08.2021 року, про що свідчить його підпис на наказі (том 1 а.с.20-21).
Із службової записки в.о.начальника Управління Внутрішньої безпеки Ігоря Кривошеї від 27 липня 2021 року вбачається, що відповідно до п.2.9 Посадової інструкції старшого державного інспектора відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті, затвердженої Головою Укртрансбезпеки від 15.10.2021, та Протоколу № 6 від 08.07.2021 року робочої наради із працівниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, ОСОБА_1 було доручено провести моніторинг технічних розслідувань обставин та причин ДТП на автомобільному, міському електричному та залізничному транспорті за 2021 рік та провести поточні технічні розслідування ДТП, відповідно до наказів Укртрансбезпеки на транспорті, які постійно надходять до управління. Також згідно п.2.5 завдань та обов`язків посадової інструкції ОСОБА_1 здійснює контроль за додержанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування. Так 10.07.2021 року згідно направлення на рейдову перевірку № 012095 від 08.07.2021 року ОСОБА_1 разом з іншими працівниками Управління здійснював перевірку на маршруті 31592 «Харків-Пісочин». Однак до роботи не долучився, не перевірив ні один транспортний засіб, не оформив матеріали про порушення чинного законодавства (а.с.118-121).
У своїх поясненнях від 26.07.2021 року ОСОБА_1 вказав, що після відпустки та хвороби 07.07.2021 року прибув до Слобожанського міжрегіонального управління, де йому було передано акти проведення перевірки, доручено зробити витяги та провести звірку відомостей щодо суб`єктів господарювання. 08.07.2021 року на початку робочого дня йому дали на опрацювання інші акти, о 11.30 його ознайомили із Протоколом № 6 від 08.07.2021 року робочої наради щодо питань діяльності управління, на якій він присутній не був. Для отримання копії цього Протоколу № 6, йому поставили умову підписатися на оригіналі Протоколу № 6. Після цього йому вручили доручення Голови Укртрансбезпеки від 07.07.2021 року № 161/3.2/13-21 стосовно надання інформації щодо діяльності підприємств міського електричного транспорту та сім наказів Укртрансбезпеки «Про створення комісій з технічних розслідувань обставин та причин дорожньо-транспортних пригод» № №338, 339 від 26.05.2021, № 382 від 08.06.2021, № 401 від 15.06.2021, № 427 від 25.06.2021, № 440 від 01.07.2021, № 449 від 06.07.2021. У складах комісій він присутній не був. 13.07.2021 року на запитання керівника він пояснив, що завдання Протоколу № 6 виконуються. Стосовно технічних розслідувань пояснив, що засідання комісії оформлюється протоколом, який підписується всіма членами комісії та затверджується головою комісії. До нього не було доведено, що його призначено до складу комісії з технічного розслідування, не було доведено про продовження строків розслідування, не доведено план з основним напрямком діяльності комісії, строків виконання завдання та виконавців. Щодо бездіяльності під час проведення рейдової перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт 08.07.2021 року вказав, що 08.07.2021 року о 16.00 написав згоду на роботу у вихідний день 10.07.2021, після цього отримав направлення № 012095 від 08.07.2021. Фактично рейдова перевірка проводилася 10.07.2021 смт Пісочин Харківської області на кінцевій зупинці приміського автобусного маршруту загального користування «Харків (АС «Холодна гора» - Пісочин». В його діях бездіяльності не було, а навпаки була співпраця з іншими правоохоронними органами в ході заходу (а.с.25-29).
При вирішенні спору суд першої інстанції дійшов висновку, що дисциплінарне стягнення на позивача було накладено неправомірно, що не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, тому місцевий суд дійшов висновку про скасування наказу № 166-Д від 29.07.2021 року.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1ст. 21 КЗпП Українитрудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідност. 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Згідно з частиною першоюстатті 147 КЗпП Україниза порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Відповідно до частини першоїстатті 148 КЗпП Українидисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно достатті 149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Згідност. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XVцього Кодексу).
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.07.2020 року у справі № 554/9493/17, провадження № 61-38286св18, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбаченістаттями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Місцевий суд при розгляді цієї справи встановив, що у наказі № 166-Д від 29 липня 2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» зазначено, що ОСОБА_1 не виконав п.3 Протоколу № 6 від 08 липня 2021 року щодо моніторингу технічних розслідувань обставин та причин ДТП на автомобільному, міському електричному та залізничному транспорті за 2020-2021 роки, а також не виконав доручення керівництва Укртрансбезпеки від 07 липня 2021 року № 161/3.2/13-21.
Як убачається з п.6 розділу 2 Порядку технічного розслідування дорожньо-транспортних пригод, катастроф, аварій на автомобільному та міському електричному транспорті (трамвай, тролейбус), затвердженому Наказом Міністерства інфраструктури України від 23.06.2015 № 231, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2015 за № 818/27263 (далі Порядку), строк проведення технічного розслідування становить 30 діб з дати створення комісії. За наявності поважних причин цей строк може бути продовжено керівником органу, який створив комісію.
Згідно з п.7 розділу 2 Порядку комісія працює за планом, проект якого розглядається на організованому засідання комісії та затверджується її головою. План повинен передбачати основні напрями діяльності комісії, строки виконання завдань та відповідальних виконавців.
Відповідно до п.8 розділу 2 Порядку, засідання комісії оформляється протоколом, який підписується всіма членами комісії та затверджується головою комісії.
Пунктом 2 розділу 3 Порядку визначено, що голова комісії є відповідальною посадовою особою, доручення якої відносно технічного розслідування підлягають обов`язковому виконанню всіма членами комісії.
Пунктом 3 розділу 3 Порядку визначені обов`язки голови комісії, зокрема, забезпечення оформлення та підписання Акту членами комісії.
Відповідно до п.5 розділу 3 Порядку голова комісії відповідає, зокрема, за належну організацію та повноту проведення технічного розслідування, проведення технічного розслідування з дотриманням установлених строків.
Отже проведення технічного розслідування було доручено особі, яка не входить до складу відповідної комісії, що підтверджується наказами про створення комісій (а.с.34-58).
Накази Голови Укртрансбезпеки, в яких би було змінено склад комісії з технічного розслідування, на якому було б доведено план з основними напрямами діяльності комісії, строків виконання завдань та відповідальних виконавців, відсутні.
Доводи відповідача про те, що позивач зобов`язаний був провести технічне розслідування відповідно до покладених на нього обов`язків посадовою інструкцією, обґрунтовано не взяті до уваги місцевого суду, оскільки вони суперечать положенням вказаного Порядку.
Твердження позивача ОСОБА_1 , надані ним у письмових поясненнях від 26.07.2021 року, не були враховані під час прийняття рішення про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, та не спростовані відповідачем.
Як встановив суд першої інстанції, і це не заперечувалося сторонами, що 08.07.2021 року ОСОБА_1 було передано доручення голови Укртрансбезпеки від 07.07.2021 року № 161/3.2/13-21 стосовно надання інформації щодо діяльності підприємств міського електричного транспорту в межах функціонування територіального органу.
Вказаним дорученням зобов`язувалося у строк до 30.07.2021 року надати інформацію щодо діяльності підприємств міського електричного транспорту в межах функціонування територіального органу (а.с.61).
Матеріалами справи підтверджено, що це доручення було виконане позивачем 27.07.2021 року, що вбачається з листа Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 27.07.2021 року (а.с.63).
Поряд із цим відповідачем 29.07.2021 року, до закінчення строку виконання вказаного доручення, притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за невиконання цього доручення.
Крім того суд першої інстанції правильно зазначив, що службова записка, яка стала підставою для винесення наказу про застосування дисциплінарного стягнення, не містить конкретизованих порушень, які були допущені ОСОБА_1 , та належних доказів його бездіяльності.
Доповідної записки начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Андрія Тимчука від 19 липня 2021 року № 33691/28/18-21, яка стала підставою для наказу про застосування дисциплінарного стягнення, матеріали справи не містять і відповідачем не надано.
Окрім цього наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, оскільки у ньому не зазначено, чи врахована попередня робота працівника, ступінь тяжкості вчиненого проступку та чи заподіяна ним шкода.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами вчинення позивачем дисциплінарного проступку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасування наказу голови Державної служби України з безпеки на транспорті Єгора Прокопчука № 166-Д від 29.07.2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» - оголошення догани ОСОБА_2 , старшому державному інспектору відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті.
Доводи апеляційної скарги відповідача переважно дублюють заперечення проти позову, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням та переоцінки доказів, правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, тому не заслуговують на увагу колегії суддів.
Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що під час рейдової перевірки на маршруті «31592»Харків-Пісочин» позивач не оформляв матеріали про порушення чинного законодавства, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як пояснив позивач, і вказане не спростоване відповідачем, ним не було виявлено порушень чинного законодавства, тому підстави для складання таких матеріалів були відсутні.
В апеляційній скарзі відповідач також посилається на те, що оскаржуваний позивачем наказ від 29.07.2021 №166-Д є розпорядчим актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію відповідно до ч.1 ст. 151 КЗпП України, не створює позивачеві будь-яких нових прав та обов`язків; дія наказу завершена, тому відновити права шляхом його скасування об`єктивно неможливо. Тому вважає, що існують підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору та не погоджується з висновками місцевого суду про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
Перевіряючи вказані доводи, колегія суддів апеляційного суду зазначає таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У відповідності до вимогст. 151 КЗпП Україниякщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.
Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
У постановах від 13 травня 2020 року у справі №686/20582/19-ц та від 15 квітня 2020 року у справі № 538/1426/13-ц Верховним Судом зроблені правові висновки про те, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першоїстатті 255 ЦПК Українивстановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно достатті 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Поряд з цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255ЦПК Українисуд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Предметом позову у цій справі є наказ № 166-Д від 29 липня 2021 року, згідно якого ОСОБА_1 , старшому державному інспектору відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті, оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків, а саме: невиконання п.3 протоколу № 6 від 08 липня 2021 року щодо моніторингу технічних розслідувань обставин та причин ДТП на автомобільному, міському електричному та залізничному транспорті за 2020-2021 роки, а також невиконання доручення керівництва Укртрансбезпеки від 07 липня 2021 року № 161/3.2/13-21.
З позовом до суду про визнання вказаногонаказу протиправнимта йогоскасування ОСОБА_1 звернувся 01 листопада 2021 року, коли дія цього наказу не закінчилася.
Сплив строку дії оспорюваного позивачем наказу не свідчить про те, що між сторонами відсутній спір.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено.
За таких обставин апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені відповідачем витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1362,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 05.12.2023.
Головуючий суддя О.В.Чумак
Судді О.І.Обідіна
Л.І.Пилипчук
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2023 |
Оприлюднено | 07.12.2023 |
Номер документу | 115412945 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Чумак О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні