П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/8671/23
Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.. Дата і місце ухвалення: 05.07.2023р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого Ступакової І.Г.
суддів Бітова А.І.
Лук`янчук О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРУН» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі за апеляційною скаргою Одеської митниці на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРУН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРУН» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.11.2022р. №UA500500/2022/200325/2, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001151.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2023р. позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості товару від 09.11.2022р. №UA500500/2022/200325/2.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001151.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ТОВ «ФАРУН» судовий збір у розмірі 5384,18 грн.
27.06.2023р. ТОВ «ФАРУН» звернулося до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, яким просило стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000,00 грн. та витрати на здійснення перекладу документів у розмірі 1900,00 грн.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2023р. залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023р заяву ТОВ «ФАРУН» задоволено частково.
Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ФАРУН» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. та витрати на здійснення перекладу документів у розмірі 1 900,00 грн.
23.10.2023р. до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ТОВ «ФАРУН» про ухвалення додаткового рішення по справі №420/7671/23 в частині розподілу судових витрат, зокрема, стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 14000 грн.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що на стадії апеляційного розгляду справи ТОВ «ФАРУН» понесло витрати на професійну правничу допомогу за договором про надання правової допомоги №17-3-11/22 від 17.11.2022 року., укладеним з адвокатським об`єднанням «Юріс Феррум», на загальну суму 14000 грн. А відтак, у зв`язку із залишенням апеляційної скарги Одеської митниці без задоволення, на підставі ч.1 ст.139 КАС України, зазначена сума витрат підлягає відшкодуванню товариству за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суб`єкта владних повноважень.
27.10.2023р. Одеська митниця подала клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, у зв`язку з їх не співмірністю з витраченими зусиллями на підготовку до справи. Митниця зазначила, що підготовка відзиву на апеляційну скаргу та письмових пояснень по даній справі не потребували значних витрат часу. Підготовлені адвокатом на стадії апеляційного розгляду справи матеріали не містять ніяких додаткових правових досліджень та/або нових доказів.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріалами справи, заслухавши суддю-доповідача та представника відповідача, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового його задоволення виходячи з наступного.
Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами першою та третьою статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі; якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно ч.5 цієї статті у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У поданому 22.08.2023р. до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Фарун», в порядку ч.7 ст.139 КАС України, зробило письмову заяву про подання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення П`ятим апеляційним адміністративним судом рішення у даній справі.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 15000 грн. ТОВ «Фарун» надало суду:
-договір про надання правової допомоги №17-3-11/22 від 17.11.2022 року, укладений з адвокатським об`єднанням «Юріс Феррум»;
-акт про надання послуг від 09.10.2023р.;
-рахунок-фактуру від 14.08.2023р. на суму 15000 грн. за номенклатурою «Передоплата за надання правової допомоги згідно з договору №17-03-11/22 від 17.11.2022р., рах. №СФ-03-1-08/23 від 03.08.2023 р. без ПДВ».
В акті про надання послуг від 09.10.2023р. наведено детальний опис виконаних адвокатами робіт та витраченого часу, а саме:
- підготовка та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи;
- ознайомлення з матеріалами справи;
-підготовка відзиву на апеляційну скаргу (вивчення та аналіз апеляційної скарги, розробка аргументації на спростування вимог апеляційної скарги), клопотання про розгляд справи за участю позивача, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
- підготовка та подання заяви про приєднання до електронної папкм справи у системі Електронний суд.
Колегія суддів вважає, що надані стороною позивача докази підтверджують, що витрати на професійну правничу допомогу фактично були понесені.
В той же час, у постановах Верховного Суду від 28.04.2023р. по справі №640/8003/20, від 25.05.2023р. по справі №440/7120/20, від 20.06.2023р. по справі №280/5922/21 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У постанові Верховного Суду від 17.05.2023р. по справі №560/3073/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Дослідивши матеріали справи, надані представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу письмові докази, а також врахувавши доводи заяви Одеської митниці про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у справі №420/8671/23, колегія суддів дійшла висновку про неспівмірність заявлених до відшкодування коштів із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Надання правничої допомоги у даній справі зводиться, передусім, до підготовки відзиву на апеляційну скаргу Одеської митниці на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року, який надійшов до суду апеляційної інстанції 22.08.2023р..
Також, колегія суддів враховує, що додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2023р. по справі №420/8671/23 Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ФАРУН» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. із заявлених до стягнення 20000 грн. та витрати на здійснення перекладу документів у розмірі 1 900,00 грн.
При цьому, аналіз матеріалів справи, підготовка правових позицій, формування позовної заяви з додатками та інших документів, судове представництво в суді першої інстанції потребували від адвоката позивача значно більшого обсягу правової та технічної роботи, аніж того потребувало представництво інтересів ТОВ Фарун в суді апеляційної інстанції, в тому числі, з урахуванням того, що справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження (без участі сторін).
Враховуючи викладене у сукупності колегія суддів вважає, що справедливим і обґрунтованим, а також співмірним зі складністю справи та витраченим адвокатом часом, буде стягнення з Одеської митниці на користь ТОВ Фарун 5000 грн. у відшкодування понесених витрат на правничу допомогу, пов`язаних з апеляційним розглядом судової справи.
Стягнення витрат у заявленому розмірі не становить надмірний тягар для відповідача.
А відтак, заява ТОВ «Фарун» підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 243, 252, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фарун» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених на стадії апеляційного розгляду справи, задовольнити частково.
Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРУН» (вул. Погранична, 29В, оф.А707, м. Миколаїв, 54020) витрати на професійну правничу допомогу, понесені на стадії апеляційного розгляду справи, в розмірі 5000 грн..
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 05 грудня 2023 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук`янчук
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2023 |
Оприлюднено | 07.12.2023 |
Номер документу | 115420530 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Ступакова І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні