Постанова

від 05.12.2023 по справі 380/7844/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/7844/23 пров. № А/857/17318/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Хомин Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 380/7844/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Новороздільське спеціалізоване управління 27 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

суддя в 1-й інстанції Сподарик Н.І.,

час ухвалення рішення 23.08.2023 року,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 28.08.2023 року,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Новороздільське спеціалізоване управління-27 до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 22.11.2022 за № 00123620901 (форми С) Головного управління ДПС у Львівській області на суму 14626,32 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 22.11.2022 Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2022 за № 0012-3620-901 (форма С) щодо ТзОВ Новороздільське спеціалізоване управління 27. Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 22.11.2023 року № 0012-3620-901 (форма С) Головного управління ДПС у Львівській області ТзОВ Новороздільське спеціалізоване управління 27 визначено суму за платежем Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки 21080900 - 14626, 32 грн. Позивач не погоджується з прийнятим 22.11.2022 податковим повідомленням-рішенням № 0012-3620-901 (форма С), вважає його протиправним та таким, що підлягає до скасування. Зазначив, що фактична перевірка 06.10.2022 ТОВ Новороздільське спеціалізоване управління 27, проведена ГУ ДПС у Львівській області без будь яких правових підстав, передбачених п.п. 80.2.1-80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам п.п. 58.1.2. п. 58.1 ст. 58 ПК України - в оскаржуваному ППР від 22.11.2022 № № 00123620901 (форма С) відсутні: обставини вчинених ТОВ Новороздільське спеціалізоване управління 27 правопорушень, які відображені в акті перевірки; - період (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення; відомості щодо надання або ненадання платником податків ТзОВ Новороздільське спеціалізоване управління 27 заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу; детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми цього Кодексу та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок. Зазначив, що службовими особами ГУ ДПС у Львівській області при проведенні фактичної перевірки 06.10.2022 позивача ТзОВ Новороздільське спеціалізоване управління 27 не надано ані позивачу, ані уповноваженому представнику позивача направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службових посвідчень осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки, що підтверджує незаконність проведення такої перевірки податковим органом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 380/7844/23 позовні вимоги задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що фактична перевірка позивача проведена відповідно до наказу ГУ ДПС у Львівській області «Про проведення фактичних перевірок» від 27.09.2022 №2090-ПП, в якому зазначено: з метою посилення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, запобігання порушень у сфері оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, на підставі статей 20, 61, 62, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (із змінами та доповненнями).

З аналізу пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України можна дійти до висновку, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Таким чином, апелянт вважає, що достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин, зокрема і у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням.

Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 380/7844/23 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги в справі, суд першої інстанції виходив з того, що порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Розглядаючи спір апеляційний суд виходить із наступного.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю Новороздільське спеціалізоване управління-27 зареєстровано як юридична особа з присвоєнням коду ЄДРПОУ 37672291. Місцезнаходження: 81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4/1. Видами діяльності є: Основний: 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. Інші: 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 56.30 Обслуговування напоями; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 41.10 Організація будівництва будівель; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів.

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Львівській області від 27.09.2022 №2090-ПП, з метою посилення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, запобігання порушень у сфері оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, на підставі статей 20, 61, 63. підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального (із змінами та доповненнями) наказано провести фактичні перевірки з 28.09.2022 по 07.2022 суб`єктів господарювання відповідно до додатку 1, серед яких значиться - ТзОВ Новороздільське спеціалізоване управління 27.

ГУ ДПС у Львівській області відповідно до наказу від 27.09.2022 №2090-ПП Про проведення фактичних перевірок та направлень на перевірку від 28.09.2022 №7066, №7067 проведена фактична перевірка магазину, що розташований за адресою: м. Новий Розділ, пр. Шевченка, 22 та належить суб`єкту господарювання ТзОВ Новороздільське спеціалізоване управління 27 (ЄДРПОУ: 37672291).

За наслідком перевірки складено Акт №11098/13-01-09-01/37672291 від 12.10.2022 року Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області складено акт №865/13-01-09-01/37672291 відмови від отримання та підписання акту перевірки від 12.10.2022 №11098/13-01-09-01/37672291.

На підставі Акту перевірки від 12.10.2022 року винесене податкове повідомлення рішення від 22.11.2022 №00123620901, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 14 626,32 грн.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій ТзОВ Новороздільське спеціальне управління-27 (акт перевірки від 12.10.2022 №11098/13-01-09-01/37672291, встановлено порушення п. 12. Закону України від 06.07.1995 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами та доповненнями: Суб`єкт господарювання не надав контролюючим органам під час проведення фактичної перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходиться у місці продажу (зберігання) на загальну суму 14626,32 гривень.

Відповідальність передбачена ст. 20 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

02.01.2023 позивачем подано скаргу на податкове повідомлення рішення від 22.11.2022 №00123620901, в якій позивач просив скасувати повністю вищезазначене податкове повідомлення-рішення.

08.03.2023 Державною податковою служби України (ДПС) прийнято рішення про результати розгляду скарги №5720/6/99-00-06-03-02-06, яким податкове повідомлення-рішення від 22.11.2022 №00123620901 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся в суд з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За правилами пункту 80.2 статті 80 ПК фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (підпункт 80.2.1 пункту 80.2 статті 80 ПК);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (підпункт 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 ПК);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 80.2.6 пункту 80.2 статті 80 ПК);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підпункт 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК).

Згідно із приписами пункту 81.1 статті 81 ПК посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

На переконання апеляційного суду, системний аналіз наведених правових норм давав суду першої інстанції підстави для висновку про те, що дотриманням балансу публічних і приватних інтересів передбачає дотримання контролюючим органом встановлених умов та порядку прийняття рішень про проведення перевірок. Тому невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а отже прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 16 лютого 2016 року у справі №826/12651/14, від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, від 17 березня 2018 року у справі №1570/7146/12, від 24 жовтня 2018 року у справі № 808/1746/15, від 04 лютого 2019 року у справі №807/242/14, від 10 листопада 2022 року у справі № 440/1074/21, що є усталеною судовою практикою та слушно враховано судом першої інстанції в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Окрім того, суд першої інстанції доречно зауважив, що відповідно до правових висновків, викладених у постанові Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки платник податків не позбавлений можливості оскаржувати у подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції у тому, що оскільки порушення процедури призначення та проведення перевірки нівелює її наслідки, то у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами такої перевірки і суд не зобов`язаний додатково надавати оцінку правомірності спірних рішень на предмет виявлених порушень.

При цьому апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у необхідності врахування при вирішенні спору усталеної судової практики, викладеної у низці постанов Верховного Суду про те, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки пунктом 81.1 статті 81 ПК України закріплено вимоги до змісту наказу про проведення перевірки, в тому числі необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом (постанови Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16, від 07 листопада 2019 року у справі №140/391/19, від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, від 12 серпня 2021 року у справі №140/14625/20, від 01 червня 2022 року у справі №520/7331/21, від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а).

При цьому підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК після внесення до нього змін Законом України №3609-VI від 07 липня 2011 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» став містити одразу дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері.

Із урахуванням особливості підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК апеляційний суд наголошує на тому, що наведення у наказі про проведення перевірки лише цієї юридичної підстави не дає можливості ані платнику податків при вирішенні питання про допуск до фактичної перевірки, ані суду, під час розгляду спору щодо правомірності проведення перевірки, ідентифікувати, яка саме із двох самостійних передбачених цим підпунктом підстав була обрана податковим органом під час прийняття цього рішення. За відсутності у наказі посилання на конкретну юридичну підставу унеможливлює перевірку юридичної кваліфікації фактичної підстави як такої, що стала підставою для призначення перевірки.

Отже, приймаючи рішення про проведення фактичної перевірки та оформлюючи відповідний наказ, контролюючий орган для належного визначення юридичної підстави разом із зазначенням підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК зобов`язаний також вказати відповідну фактичну підставу (або отримання інформації про порушення, або здійснення визначених законодавством функцій, або за наявності сукупності підстав вказати обидві).

Як підтверджено матеріалами справи, у наказі ГУ ДПС у Львівській області Про проведення фактичної перевірки від 27.09.2022 №2090-ПП відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (підп.80.2.5. п.80.2 ст.80 ПК України).

Також, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач не довів наявність підстав в розумінні підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки позивача.

З підстав вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками фактичної перевірки, оформленої вищевказаним актом ГУ ДПС у Львівській області, є протиправними та підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлені судом обставини, колегія суддів приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись ст. 308, 310, 313, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 380/7844/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 05.12.2023 року