Рішення

від 30.11.2023 по справі 462/1491/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/1491/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 листопада 2023 року м.Львів

Суддя Залізничногорайонного судум.Львова БоровковД.О.,розглянувши уприміщенні судуу м.Львові успрощеному позовномупроваджені безповідомлення сторінцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтбуд ЛВ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсацію втрати частини доходів за період невиплати заробітної плати та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільнені,

встановив:

02 березня 2023 року предствник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ТзОВ «Альтбуд ЛВ» на користь позивача не виплачену заробітну плату за період від березня 2022 року по вересень 2022 року, компенсацію за невикористану відпустку, середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Альтбуд ЛВ» та 11 жовтня 2022 року звільнений на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України з посади виконавця робіт. Проте, відповідач не провів з позивачем повний розрахунок у день звільнення, зокрема, відповідач не оплатив заборгованість по заробітній платі з березня 2022 року по вересень 2022 року, а також, не виплатив компенсацію за невикористані щорічні відпустки. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

07 березня 2023 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

01 червня 2023 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Боровкова Д.О.

05 червня 2023 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова зобов`язано відповідача ТзОВ «Альтбуд ЛВ» надати суду докази, а саме: наказ про прийняття на роботу та звільнення позивача ОСОБА_1 , а також документи, які слугували підставою для його звільнення (акти, доповідні записки, тощо); відомості про розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за період від 05 жовтня 2018 року по 11 жовтня 2022 року; відомості про фактично виплачену заробітну плату ОСОБА_1 за період від 05 жовтня 2018 року по 11 жовтня 2022 року; інформацію про періоди перебування ОСОБА_1 у щорічній відпустці від 05 жовтня 2018 року по 11 жовтня 2022 року; відомості про нараховану грошову компенсацію за всі невикористані ОСОБА_1 дні щорічної відпустки; зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області надати суду докази, а саме: відомості про сплату ТзОВ «Альтбуд ЛВ» податку на доходи фізичних осіб та військового збору за працівника ОСОБА_1

11 вересня 2023 року Головним управлінням ДПС у Львівській області на виконання вимог ухвали від 05 червня 2023 року надано відомості.

04 жовтня 2023 року адвокат Жиравецький Т.М., діючи в інтересах позивача, подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача ТзОВ «Альтбуд ЛВ» на користь позивача не виплачену заробітну плату за період від березня 2022 року по вересень 2022 року у розмірі 36627,50 грн., компенсацію втрати частини доходів за період невиплати заробітної плати у розмрі 4552,29 грн., середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 30464,05 грн.

04 жовтня 2023 року ухвалою суду продовжено строк розгляду справи на термін не більше тридцяти днів з дня отримання судом відомостей щодо вручення поштового відправлення відповідачу.

Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з вимогами ч.13ст.7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8ст.279 ЦПК Українипри розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннямист.174 ЦПК Українизакріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8ст. 178 ЦПК Українивирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги ст.ст.279,280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 05 жовтня 2018 року був прийнятий на роботу у ТзОВ «Альтбуд ЛВ», на посаду виконавця робіт, що підтверджується записами у трудовій книжці /а.с.9-10/.

11 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звільнений на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України з посади виконавця робіт відповідно до наказу №1110/22 від 11 жовтня 2022 року «Про звільнення виконавця робіт ТзОВ «Альтбуд ЛВ» ОСОБА_1 » /а.с.11/.

Як убачається із виписки АТ «Приватбанк» від 27 січня 2023 року, ОСОБА_1 отримував заробітну плату, зокрема з січня 2022 року по березень 2022 року на загальну суму 15135,62 грн., а також у жовтні 2022 року у розмірі 11609,16 грн. /а.с.12/.

Відповідачем не надано доказів, що ним нараховувалась та виплачувалась позивачу заробітна плата в більших розмірах та в інші місяці 2022 року, ніж зазначеній у довідці АТ «Приватбанк».

Таким чином, спір між сторонами виник з приводу дотримання відповідачем вимог трудового законодавства щодо проведення своєчасного розрахунку при звільнені.

Конституційне право громадян на оплату праці розглядається як одне з найбільш важливих та пріоритетних засад становлення і розвитку суспільства, ефективний засіб стимулювання працівників та службовців до належного та якісного виконання службових обов`язків.

Згідно зіст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП Українивизначено, що законодавство про працю складається зКЗпП Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Положеннямист. 21 Закону України «Про оплату праці»працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч.1ст.115 КЗпП, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зіст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені вст.116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП Українипередбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно зіст. 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з ч. 1ст. 94 Кодексу законів про працю Українизаробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У частині 1 статті 1 Закону України«Про оплату праці», який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняттязаробітна плата.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оплату праці » мінімальназаробітна плата-це встановленийзаконом мінімальнийрозмір оплатипраці завиконану працівникоммісячну (годинну)норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

У пункті 20постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»роз`яснено, що у будь-якому випадку оплата праці при виконанні працівником місячної (годинної) норми праці (обсягу робіт) не може бути нижчою від встановленої законом мінімальної заробітної плати. При визначенні, чи не є заробітна плата нижчою від мінімальної, до неї не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Представник позивача подав розрахунок, відповідно до якого сума невиплаченої позивачу заробітної плати за період з березня 2022 року по вересень 2022 року становить 36627,50 грн. зазначений розрахунок проведений на підставі розмірів мінімальної заробітної плати, які встановлені у 2022 році.

Положеннями ч. 1 ст.13ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги, що відповідачем не надано доказів щодо нарахування та виплати заробітної плати позивачу, суд при розрахунку заборгованості із виплати заробітної плати виходить з розміру мінімальної заробітної плати у відповідні періоди, оскільки у будь-якому випадку оплата праці при виконанні позивачем місячної (годинної) норми праці (обсягу робіт) не може бути нижчою від встановленої законом мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» встановлено у 2022 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6500 гривень, з 1 жовтня - 6700 гривень.

Таким чином, розмір мінімальної заробітної плати, яка мала бути виплачена позивачу з березня 2022 року по вересень 2022 року становить 36627,50 грн. (45500 грн. (6500 грн. х 7 місяців) - 18 % ( податок на доходи фізичних осіб) 1,5% (військовий збір)= 36627,50 грн.).

Окрім цього, як убачається із довідки Головного управління ДПС у Львівській області працівникам ТзОВ «Альтбуд ЛВ» нараховувалась заробітна плата, проте окремого виділення сплати податку за найманих працівників, зокрема ОСОБА_1 не ведеться /а.с.59/.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення невиплаченої заробітної плати за період з березня 2022 року по вересень 2022 року є підставною та підлягає задоволенню, а відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути за вказаний період невиплачену заробітну плату в розмірі 36627,50 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, суд заначає наступне.

Відповідно дост. 34 Закону України «Про оплату праці»компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст.1 Закону України«Про компенсаціюгромадянам втратичастини доходіву зв`язкуз порушеннямстроків їхвиплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно дост.2Закону України«Про компенсаціюгромадянам втратичастини доходіву зв`язкуз порушеннямстроків їхвиплати» під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно з ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з ст.4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно доЗакону України«Про компенсаціюгромадянам втратичастини доходіву зв`язкуз порушеннямстроків їхвиплати» КабінетМіністрів Українипостановою від21лютого 2001року №159 затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати».

Відповідно до пункту 2.2 рішення Конституційного Суду від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

За змістом наведених норм права компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Оскільки заборгованість по заробітній платі позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати є обґрунтованими.

Згідно з наданим представником позивача розрахунком, розмір компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати становить 4552,29 грн.

Зазначена сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати відповідачем не спростована, а відтак підлягає виплаті позивачу.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем сплати на користь позивача належних йому коштів, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати у розмірі 4552,29 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільнені, суд заначає наступне.

Згідно з ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу,при відсутностіспору проїх розмірпідприємство,установа,організація повиннівиплатити працівниковійого середнійзаробіток завесь часзатримки подень фактичногорозрахунку,але небільш якза шістьмісяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1статті 117 КЗпП Україниобов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку.

Для визначення розміру середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача, суд виходить з Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, а відтак суд бере виплати заробітної плати позивача за останні два відпрацьовані ним календарні місяці його роботи, що передували звільненню з роботи.

Відповідно до представленого представником позивача розрахунку середній заробіток позивача за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, складає 30464,05 грн. (232 грн. 55 коп. середньоденної заробітної плати ?131 день).

Заробітна плата позивача за останні два календарні місяці перед звільненням становила за серпень 2022 року 5232,50 грн. (6500 грн. - 18 % ( податок на доходи фізичних осіб) 1,5% (військовий збір)= 5232,50 грн.), за вересень 2022 року 5232,50 грн. (6500 грн. - 18 % ( податок на доходи фізичних осіб) 1,5% (військовий збір)= 5232,50 грн.), а разом за два місяці 10465 грн. (5232,50 грн.+5232,50 грн.).

Середньоденний заробіток позивача два місяці /серпень-вересень 2022 року/ згідно з нормою робочого часу, де кількість робочих днів 45 днів, становить 232,55 грн. (10465 грн.: 45 днів).

Відтак, середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати становить 30464,05 грн., із розрахунку: 232,55 грн. (середньоденна заробітна плата) х 131 день (робочі дні за період 02 вересня 2022 року по 02 березня 2023 року) =30464,05 грн.

ТзОВ «Альтбуд ЛВ» не надало суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу, а відтак, суд, перевіривши зазначений розрахунок, знаходить його підставним.

Беручи до уваги, що відповідачем порушено строки виплати заробітної плати позивачу, суд, перевіривши розрахунок сум середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати ОСОБА_1 , який був проведений представником позивача, вважає, що з ТзОВ «Альтбуд ЛВ» слід стягнути на користь позивача 30464,05 грн. середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати.

Відповідно до положеньстаті 141ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 81,89,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтбуд ЛВ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсацію втрати частини доходів за період невиплати заробітної плати та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільнені задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтбуд ЛВ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати за період з березня 2022року повересень 2022року в сумі 36627,50 грн., компенсацію втрати частини доходів за період невиплати заробітної плати у розмрі 4552,29 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 30464,05 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтбуд ЛВ» на користь держави 1073 гривень 60 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ;проживає заадресою: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтбуд ЛВ» (79040, м. Львів, вул. Конюшинна, 9; ЄДРПОУ 41390227).

Суддя:

Оригінал рішення.