Ухвала

від 06.12.2023 по справі 179/2042/23

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/2042/23

провадження № 2-з/179/24/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2023 року смт Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., розглянувши заяву адвоката Івах Євгенія Вікторовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , про вжиття заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Івах Євгеній Вікторович, до ОСОБА_2 , державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко Вікторії Борисівни про припинення права на спадкування за заповітом, визнання права спадкування за заповітом, визнання незаконною та скасування постанови нотаріуса,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Івах Євгеній Вікторович, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко Вікторії Борисівни про припинення права на спадкування за заповітом, визнання права спадкування за заповітом, визнання незаконною та скасування постанови нотаріуса.

Разом з позовною заявою адвокат Івах Є.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд заборонити державному нотаріусу Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко В.Б. видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, складеним 20.02.2020 року від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 за реєстровим номером 4, посвідченим секретарем виконавчого комітету Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області Стрюковатою К.В. (спадкова справа за № 65/2023), а також накласти арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку розміром 4,070 га (кадастровий номер 1222383000:01:001:0101), передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ще за життя, 26.09.2012 року мати позивача та відповідача склала заповіт. Із заявами про отримання спадщини до нотаріуса звернулися позивач та відповідач. Постановою нотаріуса від 09.10.2023 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_3 20.02.2020 року склала інший заповіт, за яким скасовується попередній заповіт від 26.09.2012 року. Позивач переконаний, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів охорони матеріально правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, та вказаний спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Подальші дії з видачі на підставі оскаржуваного заповіту свідоцтва про право на спадщину, у випадку невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову, можуть утруднити та/або взагалі унеможливити захист і поновлення прав позивача.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову, суддя доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Одним із видів забезпечення позову, зазначених у ст.150 ЦПК України, є заборона вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Як роз`яснено у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При цьому слід мати на увазі, що при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Так позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить припинити право ОСОБА_2 на спадкування за заповітом, складеним 20.02.2020 року від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 за реєстровим номером 04, посвідченим секретарем виконавчого комітету Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області Стрюковатою К.В. Визнати у ОСОБА_1 право на спадкування за заповітом, складеним 26.09.2012 року ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого секретарем виконкому комітету Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області Круть К.О., та зареєстрованого в реєстрі за номером 12. Визнати незаконною та скасувати постанову державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко В.Б. від 09.10.2023 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована позивачем тим, що невжиття таких заходів може ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Статтею 42 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Згідно з пунктом 4.13 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальний дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Тобто, питання про зупинення вчинення нотаріальних дій може бути вирішено нотаріусом самостійно за наявності даних про пред`явлення позову до суду.

Таким чином, правові підстави для забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом заборони вчиняти певні дії відсутні. Проте, позивач не позбавлений права звернутись до нотаріальної контори з відповідною заявою про зупинення вчинення нотаріальної дії.

Щодо заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку розміром 4,070 га (кадастровий номер 1222383000:01:001:0101), передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 361/6799/14-ц, зауважив, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Відповідного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20.

Таким чином, заявником не підтверджено належними й допустимими доказами підстав застосування обраного заходу забезпечення позову.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.10.2021, справа № 910/7029/21).

Крім того, Верховний Суд у вищевказаній постанові зазначив, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третястатті 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Таким чином, враховуючи, що заявником належним чином не обґрунтовано та не підтвердженого відповідними доказами підстав застосування обраного заходу забезпечення позову, який є неспівмірним заявленим позовним вимогам, ризик невиконання можливого рішення суду про задоволення позову чи неможливості поновлення його прав позивачем в межах даного провадження також не доведений, недобросовісної поведінки відповідача чи державного нотаріуса з метою створити перешкоди позивачу шляхом оформлення прав на майно, на яке він претендує за даним позовом, за відповідачем чи іншими особами також не доведено, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Івах Євгеній Вікторович, про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.О. Чорна