Рішення

від 29.11.2023 по справі 344/16079/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/16079/23

Провадження № 2/344/3260/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Литвин Х.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

31.08.2023 позивач звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача, у якому просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі 6000,00 грн. щомісячно на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позов обґрунтовує тим,що в період з 29.08.2015 до 08.10.2020 сторони перебували у шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 . Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.09.2020 у справі №344/9916/20 шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу малолітній син ОСОБА_4 залишився проживати із позивачкою.

На час звернення до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу відповідач запевняв, що кошти на утримання малолітнього сина будуть виплачуватися ним добровільно. Однак, відповідач забезпечує матеріальне (грошове) утримання сина ОСОБА_4 періодично: з січня 2023 року двічі здійснив переказ коштів на утримання сина у березні та квітні 2023 року в загальній сумі 6 000,00 грн.

До 24.02.2022 позивач з малолітнім сином проживали у м. Києві, а з березня 2022 року з сином ОСОБА_4 постійно проживають у м. Івано-Франківську в зв`язку із військовою агресією рф проти України та веденням бойових дій на території Київської області та м. Києва. На даний час малолітній син проживає із позивачкою та перебуває на її утриманні. Вона є офіційно працевлаштована, її заробіток йде на придбання продуктів харчування, необхідних дитячих речей (одягу та взуття), засобів гігієни, придбання шкільного приладдя, розвиваючих іграшок та розваг для сина, оплату витрат на відвідування сином позашкільних гуртків та сплату комунальних послуг. Після досягнення сином ОСОБА_4 шкільного віку, значно зросли його потреби в розвитку, харчуванні, побуті, та, як наслідок, витрати. Дитина навчається у Ліцеї №24 Івано-Франківської міської ради, відвідує позашкільний гурток з малювання та курси з вивчення англійської мови для дітей у навчальному центрі "Англійська Helen Doron ", про що достовірно відомо відповідачу. Також син ОСОБА_4 користується мобільним телефоном, поповнення якого також здійснює позивач щомісяця у сумі 175,00 грн. У квітні 2023 року син розпочав відвідувати заняття з образотворчого мистецтва у студії "INDIGO " у м. Івано-Франківську.

Окрім витрат на забезпечення базових потреб дитини (придбання продуктів харчування, одягу й взуття, предметів гігієни, лікування нескладних захворювань), витрати на шкільне харчування, кишенькові кошти для сина у навчальні дні, відвідування сином гуртка з малювання та курсів з вивчення англійської мови є не разовими витратами, а постійними, які забезпечують нормальний розвиток малолітнього сина при звичайному способі життя й не викликані особливими обставинами, а отже відносяться до витрат, які повинні оплачуватись відповідачем, як батьком дитини, при сплаті аліментів на її утримання.

Відтак, її доходу не вистачає для повноцінного забезпечення потреб дитини та його розвитку, враховуючи інфляційні зміни та ріст цін на продукти харчування та одяг, оплату комунальних послуг.

У той же час, відповідач належної участі в утриманні та вихованнісина не приймає. ОСОБА_2 є здоровим, працездатним, спеціаліст у сфері права, з 20.10.2005 здійснює адвокатську діяльність, а отже спроможний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 6 000,00 грн. Також відповідач нову сім`ю не створив, аліментних зобов`язань немає, будь-які стягнення за виконавчими документами з відповідача не проводиться, інших неповнолітніх дітей чи перестарілих батьків на утриманні немає. Враховуючи матеріальне становище відповідача, обсяг витрат для забезпечення малолітнього сина всім необхідним та рівня життя, достатнього для його фізичного, інтелектуального, культурного, духовного та соціального розвитку, позивач вважає, що справедливим та достатнім розміром аліментів, який не буде ставити відповідача у скрутне фінансове становище, повинен становити у твердій грошовій сумі 6 000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с.1-7).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 31.08.2023 справа передана головуючій Кіндратишин Л.Р. (а.с.27-28).

Ухвалою суду від 01.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.33).

25.09.2023 (згідно штампу на поштовому конверті) відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 6 000,00 грн. щомісячно.

У відзиві зазначено, що позивачем у поданій позовній заяві не зазначено ціну позову, ані попереднього, ані орієнтовного розрахунку суми судових витрат. Вважає, що світлини відвідування сином курсів з вивчення англійської мови для дітей, та позашкільного гуртка з малювання "INDIGO ", додані позивачем до позовної заяви, не є доказами в розумінні ст.76 Цивільного процесуального кодексу України та не мають прийматися судом до уваги. Також відповідачем вказано, що на час звернення до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу ні про що позивача не запевнював. До розірвання шлюбу, так і після постійно та систематично (дев`ятого числа) кожного місяця здійснював перерахування грошових коштів на утримання малолітнього сина в середньому 3000 гривень на місяць. На момент введення в дію воєнного стану працював на посаді керівника юридичного відділу ПРАТ "СК "Юнівес" та мав стабільну заробітну плату. Проте, з початком воєнних дій, змушений був звільнитися. Такі події вплинули на можливості щодо перерахування грошових коштів на утримання дитини. Більш того, всі кошти, які були отримані відповідачем, як розрахункові при звільненні були перераховані позивачу. Станом на день винесення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі (01.09.2023) працював на посаді заступника керівника юридичного відділу ТОВ "Пауер".

Крім того, він систематично відвідував сина (один раз на 3 місяці), дарував коштовні подарунки, надавав грошові кошти як сину, так і позивачу. Вважає, що позивач свідомо замовчує факт постійного перерахування грошових коштів, маючи на меті виключно вплинути на його матеріальний та моральний стан, прикриваючись інтересами дитини.

Відповідач створив нову сім`ю, та саме з цієї причини позивач свідомо налаштовувала сина проти нього, заборонила спілкуватися. До цього моменту, він щодня спілкувався із сином засобами мобільного зв`язку, також за допомогою відеозв?язку (месенджер Вайбер). 24.06.2023 між ним та ОСОБА_5 (прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_6 ) було укладено шлюб. ОСОБА_7 є матір`ю трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які станом на сьогоднішній день проживають разом із відповідачем та перебувають на повному його матеріальному утриманні. Також ОСОБА_7 перебуває на 5 місяці вагітності.

06.10.2023 ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, відповідно до якого вважає викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечення проти поданого нею позову необгрунтованими. Зазначає, що у батьків немає і не може бути більшої цінності за свою дитину, а тому утримання дитини має домінувати над усіма іншими витратами. Дитині, в усякому разі, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, а відмова батька сплачувати аліменти у більшому розмірі, за наявності такої можливості, не повинна обмежувати права дитини у належному та достатньому утриманні.

При цьому, під час телефонної розмови відповідач відмовив у наданні відомостей про доходи. На час звернення до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу ОСОБА_2 , під час телефонної розмови, просив не звертатися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , оскільки на той час був не працевлаштований. При цьому запевнив, що з появою у нього доходу добровільно сплачуватиме допомогу на утримання дитини. У період з вересня 2020 року по січень 2022 року відповідач в підтвердження усної домовленості між сторонами 9-12 числа кожного місяця перераховував кошти на утримання нашого сина у сумі від 2 000,00 грн. до 3600,00 грн. (як який місяць, в середньому 2800,00 грн.), а тому не подавала такого позову раніше. 07.03.2022 кошти у сумі 2000,00 грн. та 6000,00 грн. (очевидно розрахункові) та 04.06.2022 у сумі 3500,00 грн. відповідач перерахував на утримання сина на її картковий рахунок. Упродовж 2023 року ОСОБА_2 тільки двічі здійснив переказ коштів на утримання сина у березні та квітні 2023 року у загальній сумі 6000,00 грн. За період з серпня 2020 року по сьогоднішній день відповідач готівкових коштів сину надав лише один раз - 30.06.2023 у розмірі 100,00 грн. Неналежне виконання відповідачем обов`язку утримувати свого малолітнього сина ОСОБА_4 у період 2022-2023 років і слугувало підставою для її звернення до суду з даним позовом.

Твердження відповідача про те, що вона свідомо налаштувала сина проти відповідача та заборонила спілкуватися з ним, у зв`язку із створенням відповідачем нової сім`ї, а також те, що до цього моменту він щодня спілкувався із сином засобами мобільного зв`язку та за допомогою відео зв`язку (месенджер Вайбер) є голослівними та такими, що не відповідають дійсності. Зазначає, що у період з середини липня 2020 року і до 24 лютого 2022 року відповідач з сином зовсім не бачився та не спілкувався в телефонному режимі, що можуть підтвердити спільні знайомі. І це при тому, що до введення воєнного стану в Україні позивачка з сином проживали у м. Києві. Спілкування з сином відповідач відновив із введенням в Україні воєнного стану з телефону позивачки, а з грудня 2022 року за допомогою відео зв`язку у мережі Viber, однак не щодня. Вперше після розірвання шлюбу відповідач особисто зустрівся з сином ОСОБА_4 01.09.2022 у м. Івано-Франківську. Наступні зустрічі батька з сином відбулися 18-20.12.2022, 09-10.02.2023, 22-23.04.2023 та 30.06.2023. З кінця червня 2023 року відповідач з сином не спілкується, дитині не телефонує і такого бажання не проявляє. У серпні 2023 року за час перебування з сином у м. Києві, позивачка ініціювала зустріч батька з сином 05.08.2023. Однак, така зустріч тривала менше 20 хв. з ініціативи відповідача, а її прохання приділити сину більше часу й уваги відповідач тричі залишив без реагування.

Крім того зазначено, що син ОСОБА_4 самостійно виявив бажання займатися плаванням. З метою належного фізичного розвитку та оздоровлення з вересня 2023 року відвідує заняття у басейні, вартість заняття 105,00 грн., у вересні 2023 року двічі на тиждень, з жовтня 2023 року тричі.

Відповідач не повідомляв ні позивачці, ні сину про те, що ним офіційно зареєстрований шлюб. Про укладення відповідачем шлюбу з ОСОБА_11 , її вагітність, наявність у дружини трьох неповнолітніх дітей дізналася із відзиву на позов.

Щодо тверджень відповідача про те, що троє неповнолітніх дітей його дружини, які станом на сьогоднішній день проживають разом із ним та перебувають на повному його матеріальному забезпеченні, позивачем зазначено, що відповідно до свідоцтв про народження неповнолітніх дітей дружини відповідача у кожного з дітей є свій батько. Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не здійснюють виховання та утримання власних дітей ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 відповідно. В той же час, згідно з рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.03.2023 у справі №369/827/23 стягуються з ОСОБА_14 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_10 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 24.01.2023 до повноліття дитини. Отже, утримання неповнолітнього ОСОБА_10 здійснюють його мати ОСОБА_18 та рідний батько - ОСОБА_14 , а не відповідач, як він сам стверджує. За таких обставин, факт спільного проживання з відповідачем трьох неповнолітніх дітей його дружини ОСОБА_18 від попередніх шлюбів не є безумовною підставою для визнання доведеним факту утримання ОСОБА_19 таких дітей.

При цьому, додана відповідачем до відзиву на позовну заяву довідка Вишнівської жіночої консультації підтверджує факт перебування ОСОБА_7 на 14-15 тижні вагітності та не підтверджує батьківство відповідача стосовно ще ненародженої дитини. Також доказів свого працевлаштування/звільнення, понесених витрат на утримання дитини за період 2022-2023 років, відомостей про отриманий дохід чи його відсутність відповідач не надав.

12.10.2023 ОСОБА_1 подала суду клопотання про витребування доказів. Ухвалою суду від 12.10.2023 витребувано з Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (додаток 15 до Положення) та відомості про джерела виплачених доходів та утриманих податків (додаток 16 до Положення) стосовно ОСОБА_2 , за період 2022-2023 роки.

09.10.2023 (згідно штампу на поштовому конверті) ОСОБА_2 подав клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи та клопотання про встановлення строку подання заперечення.

19.10.2023 (згідно штампу на поштовому конверті) ОСОБА_2 подав заперечення на відповідь на відзив. Де зокрема, зазначено, що його дружина ОСОБА_7 має статус одинокої матері, тобто здійснює виховання та утримання дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 без участі батьків. Відомості про батьків записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Також, станом на сьогоднішній день ОСОБА_14 , батьком дитини ОСОБА_10 , не сплачено жодної копійки відповідно до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.03.2023 у справі №369/827/23 про стягнення з ОСОБА_14 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_10 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 24.01.2023 до повноліття дитини, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів. Також в органах досудового розслідуваня перебуає кримінальне провадження №12023116450000284 за ознаками ч.1 ст. 164 КК України відносно ОСОБА_14 . Отже, зазначене підтверджує його твердження про повне матеріальне утримання ним трьох неповнолітніх дітей. Ніяких спорів щодо батьківства по відношенню до дитини, якою вагітна законна дружина ОСОБА_7 відповідача не має. Це підтверджується і відсутністю будь-яких судових або інших спорів. Також відповідач вважає, що позивачкою несвоєчасно подано докази у справі, та всі подані документи та інформація після подання позовної заяви, не мають прийматися судом до розгляду.

30.10.2023 ОСОБА_1 подала клопотання про залишення заперечення на відповідь на відзив без розгляду, відповідно до якого зазначено, що у відзиві від 19.09.2023 на позовну заяву відповідач зазначив, що троє неповнолітніх дітей його дружини ОСОБА_7 перебувають на його повному матеріальному утриманні. Проте, всупереч вимог статті 83 ЦПК України відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного (відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (додаток 15 до Положення) та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела виплачених доходів та утриманих податків (додаток 16 до Положення) ОСОБА_7 ). Враховуючи те, що чинний ЦПК України покладає на відповідача обовязок щодо подання суду доказів разом з поданням відзиву, звертає увагу на те, що 10.05.2023 державним виконавцем Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №71767085 за виконавчим листом від 05.05.2023 №369/827/23 по стягнення аліментів з боржника - ОСОБА_14 на користь ОСОБА_11 , що слідує зі змісту інформації про виконавче провадження. 20.06.2023 відкрито кримінальне провадження №12023116450000284 за ознаками частини 1 статті 164 КК України (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей) за заявою ОСОБА_11 від 19.06.2023, що слідує зі Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформованого 25.07.2023. Витяг №00041267015 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька, згідно якого батько ОСОБА_8 записаний відповідно до частини 1 статті 135 СК України, датований 05.09.2023. Витяг №11141313222 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька, згідно якого батько ОСОБА_9 записаний відповідно до частини 1 статті 135 СК України, датований від 08.09.2023. Отже, на час подання відзиву 19.09.2023 відповідач володів вказаною інформацією, вищезазначені докази (документи) мав у наявності, міг та, відповідно до статті 83 ЦПК України, повинен був надати суду. Несплата аліментів на утримання дитини колишнім чоловіком дружини відповідача не підтверджує факт утримання ОСОБА_2 дитини ОСОБА_10 . Наявність зазначеного кримінального провадження за ознаками ч.1 ст.164 КК України і є доказом того, що обов`язок по утриманню сина дружини покладається на її колишнього чоловіка батька дитини.

30.10.2023 ОСОБА_1 подала додаткові пояснення, заяву про уточнення позовних вимог, заперечення на клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, клопотання про долучення доказів. З урахуванням уточнених позовних вимог позивачка просила постановити рішення про стягнення з ОСОБА_2 в її користь аліменти у твердій грошовій сумі 6000,00 грн. щомісячно на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення сином повноліття,з проведенням індексації відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Ухвалою судувід 30.10.2023у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи - відмовлено.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просили їх задоволити. Додатково вказала, що відповідач належної участі в утриманні та вихованні сина не приймає. Син відвідує гуртки з малювання та курсів з вивчення англійської мови, займається плаванням. Просила врахувати, що її власного доходу невистачає дляповноцінного забезпеченняпотреб дитинита йогорозвитку,враховуючи інфляційнізміни таріст цінна продуктихарчування таодяг.Витрати наутримання синав місяцьстановлять близько6000грн.без врахуваннявитрат нахарчування позамежами навчальногозакладу. Вказала, що надавала суду докази по мірі несення витрат на утримання дитини. Із відзиву на позовну заяву їй стало відомо, що відповідач створив нову сімю. Крім того, ОСОБА_2 у відзиві зазначив про своє працевлаштування станом на 01.09.2023 у ТОВ "Пауер" на посаді заступника керівника юридичного відділу. Також відповідач більше 15 років займається адвокатською діяльністю, здійснює представництво в судах, що підтверджується витягом із сайту "Судова влада України". Вказала, що середня заробітна плата штатних працівників по регіонах за місяць у 2022 році у Київській області становила 15 152 грн., та у м. Києві 21 347 грн. Вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 6000,00 грн. Створення відповідачем нової сімї, а також наявність у його дружини неповнолітніх дітей від попередніх шлюбів не є підставою для невиконання чи ухилення від виконання обов`язку батьків утримувати дітей. Відомо, що батько відповідач помер, а мати отримує пенсію, а також після смерті чоловіка може оформляти пенсію по втраті годувальника.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань від відповідача до суду не надходило, а тому з метою дотримання строків розгляду цивільних справ, та наявності належного повідомлення, суд вважав за можливе розглянути дану цивільну справу по суті за відсутності відповідача на підставі наданих доказів.

Заслухавши вступне слово позивачки, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Встановлено, що 29.08.2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.

Згідно з копією свідоцтва про народження, виданого Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18.02.2016 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис за №82. Батьки: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с.11).

08.09.2020 рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/9916/20 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , укладений 29.08.2015 у Виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис №488 (а.с. 13).

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади №2023/006650641 від 23.08.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

Згідно з довідки від 30.08.2023 №02-29/3263/23, виданої Івано-Франківським окружним адміністративним судом, ОСОБА_1 дійсно працює в Івано-Франківському окружному адміністративному суді на посаді начальника відділу документального забезпечення - канцелярія з 15 квітня 2022 року по цей час (а.с.26).

Відповідно до довідки від 13.09.2023 №469, виданої Ліцеєм №24 Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_3 навчається у 2-Д класі Ліцею №24 Івано-Франківської міської ради. Вартість ліцейних сніданків - 28 грн та обідів - 32 грн., та все оплачує мама (а.с.41).

Згідно з довідкою від 18.09.2023 №09-01/23, виданої ФОП ОСОБА_20 , ОСОБА_3 відвідує заняття в Навчальному центрі міжнародної мовної школи "Англійська Helen Doron" з травня 2022 року по сьогоднішній день. Оплата за навчання становить 1590 грн. і здійснюється до першого числа місяця, в якому надаються послуги. Починаючи з другого числа оплата становитиме 1 790 грн. вартість посібників для навчання становить 2400 грн. (а.с.57).

Відповідно до квитанцій про оплату, ОСОБА_1 здійснювалась оплата за заняття в басейні ОСОБА_3 ( 840 грн. від 29.09.2023, 420 від 03.10.2023); за надання послуг по вивченню основ образотворчого мистецтва (вартість заняття за один місяць 600 грн.)

Що стосується квитанцій на придбання медикаментів, канцелярських приладь, то такі неможливо віднести до достатніх, достовірних доказів, які і скірншоти переписок ( ст.ст. 79,80, 100 ЦПК України).

Що стосується особи відповідача, то судом встановлено наступне :

Згідно з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, ОСОБА_2 з 20.10.2005 обліковується у Раді адвокатів Київської області, дата видачі свідоцтва 2952/10 від 20.10.2005, Київською обласною КДКА (а.с.16).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого ) податку та військового збору, наданих ГУ ДПС у Київській області на ухвалу суду від 12.10.2023, сума доходу ОСОБА_2 у лютому 2022 року становила 7810,16 грн., у листопаді 2022 року - 15 000 грн., у грудні 2022 року - 22,93 грн. та 20 000 грн. За І квартал 2023 року сума доходу ОСОБА_2 становила 13,08 грн. нарахованих та виплачених АТ "Таскомбанк", за ІІ квартал 2023 року відсутня інформація про доходи відповідача. Також зазначено що 23.02.2022 звільнений з роботи ПРАТ "СК "ЮНІВЕС", та 31.12.2022 - з ССД Боярської міської ради (а.с.151).

Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого 24.06.2023, виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб 24.06.2023, про що складено відповідний актовий запис №110, прізвище чоловіка після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_6 , дружини ОСОБА_6 (а.с. 25).

Згідно з довідки №427 від 19.09.2023, виданої Вишнівською міською лікарнею, ОСОБА_7 перебуває на обліку у Вишнівській жіночій консультації, вагітність 14-15 тижнів (а.с. 76).

Крім того,як вбачаєтьсяз свідоцтвпро народження,дружина відповідача- ОСОБА_7 єматір`ю трьохнеповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та у кожного з дітей зазначено батьків, зокрема ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с. 78-79).

Згідно з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00041267015 від 05.09.2023, відомості про батька дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_12 записані відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 164).

Також, з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00041313222 від 08.09.2023, вбачається, що відомості про батька дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - ОСОБА_13 записані відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 165).

Посилання відповідача на наявність другого шлюбу, на відсутність матеріального забезпечення трьох дітей дружини зі сторони рідних батьків таких дітей, не є підставою для звільнення відповідача від сплати аліментів стосовно сина ОСОБА_4 .

У відповідності дост. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно дост. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно із ч.3ст. 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно дост. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч. 1ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1ст.7Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 роківстановить 2 833 гривні.

Відповідно до змістуст.17 Закону України "Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини ", при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Відповідно до ст.5 "Рівноправність подружжя " Протоколу №7Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікованаПостановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 рокуі набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст.6 цієї Конвенції).

Також, частинами 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1ст. 81 ЦПК України).

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Також, перебування батьків у шлюбі або його розірвання не впливає на обов`язок батьків утримувати дитину, адже аліменти на дитину є гарантією виконання кожним з батьків свого обов`язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. Аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Батьки лише їх отримують та використовують їх від імені дітей.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2022р. у справі №640/15771/19 виснував, що положення ст. 185 СК стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається у цій статті. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. Такі особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

У постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №545/3115/19 викладено правовий висновок, що відшкодування одним із батьків половини вартості ремонту технічних пристроїв, половини вартості витрат на лікування, відвідування секцій та позашкільних закладів не є додатковими витратами в розумінні вимог СК України та охоплюються розміром аліментів, що стягуються з нього на утримання дитини на користь іншого з батьків.

Суд враховує обов`язок та відповідальність обох батьків малолітнього сина за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, а отже, й обов`язок батька дитини, який з ним не проживає, дбати про виховання, здоров`я і матеріальний добробут дитини, виходячи тільки з найкращих інтересів дитини.

Також суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, витрат, які позивач несе на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( близько 6 000 грн. в місяць без витрат на харчування поза межами навчального закладу), особу відповідача ( молодого віку, працездатного, наявність сім`ї ( другого шлюбу)), суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 3 500 (три тисячіп`ятсот) гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, що в свою чергу відповідає конкретним обставинам справи.

Під час розгляду справи, за результатами досліджених по справі доказів, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідач може сплачувати аліменти на сина в розмірі 6 000 грн.

Усі інші доводи і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні та не надали можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до вимог ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня, коли позивач звернулась із позовом до суду, з 31.08.2023.

У разі зміни матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, сторони не позбавлені можливості звернутися до суду із позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Відтак, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави.

На підставі та керуючись ст.ст. 76-81, 89, 223, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі по 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які підлягають індексації відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 21.08.2023.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 1073 (одну тисячу сімдесят три гривні) 60 копійок судового збору в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 04 грудня 2023 року.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.