Постанова

від 07.03.2024 по справі 344/16079/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/16079/23

Провадження № 22-ц/4808/322/24

Головуючий у 1 інстанції Кіндратишин Л. Р.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,

суддів: Максюти І. О., Фединяка В. Д.,

секретаря Кузнєцова В. В.

за участі апелянта ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарг у ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2023 року в складі судді Кіндратишин Л. Р., ухвалене в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, повний текст якого складено 04 грудня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти у твердій грошовій сумі 6000,00 грн щомісячно на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, з проведенням індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»

Позов обґрунтованотим,що з29серпня 2015року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Івано-Франківськогоміського судуІвано-Франківськоїобласті від08вересня 2020року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірванняшлюбу малолітнійсин залишивсяпроживати ізнею. На час звернення до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу відповідач запевняв, що кошти на утримання сина буде виплачувати добровільно. Однак, ОСОБА_2 забезпечує матеріальне утримання сина періодично: з січня 2023 року двічі здійснив переказ коштів на утримання сина у березні та квітні 2023 року в загальній сумі 6 000,00 грн.

Зазначала, що вона є офіційно працевлаштована, її заробіток йде на придбання продуктів харчування, необхідних дитячих речей (одягу та взуття), засобів гігієни, придбання шкільного приладдя, розвиваючих іграшок та розваг для сина, оплату витрат на відвідування сином позашкільних гуртків та сплату комунальних послуг. Після досягнення сином шкільного віку, значно зросли його потреби в розвитку, харчуванні, побуті, та, як наслідок, витрати. Дитина навчається у Ліцеї №24 Івано-Франківської міської ради, відвідує позашкільний гурток з малювання та курси з вивчення англійської мови для дітей у навчальному центрі «Англійська Helen Doron». Також син ОСОБА_4 користується мобільним телефоном, поповнення якого також здійснює вона щомісяця у сумі 175,00 грн. У квітні 2023 року син розпочав відвідувати заняття з образотворчого мистецтва у студії «INDIGO» у м. Івано-Франківську. ЇЇ доходу не вистачає для повноцінного забезпечення потреб дитини та його розвитку, враховуючи інфляційні зміни та ріст цін на продукти харчування та одяг, оплату комунальних послуг.

Водночас, відповідач належної участі в утриманні та вихованні сина не приймає, хоча є здоровим, працездатним, спеціаліст у сфері права, з 20 жовтня 2005 року здійснює адвокатську діяльність. А тому вважає, що ОСОБА_2 спроможний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 6 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 29 листопада 2023 року, з урахуванням ухвал про виправлення описки, позов задоволено частково.

Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі по 3 500 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з 31 серпня 2023 року до досягнення дитиною повноліття.

Виконання рішення у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Також з ОСОБА_2 у дохід держави стягнуто 1 073,60 грн судового збору.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив із того, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Враховуючи інтереси дитини, принцип розумності та справедливості, витрат, які позивач несе на утримання сина ОСОБА_4 (близько 6 000 грн у місяць без витрат на харчування поза межами навчального закладу), особу відповідача (молодого віку, працездатного, наявність сім`ї (другого шлюбу), суд дійшов вважав, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача аліменти на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 3 500 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неповно врахував витрати на утримання дитини, які вона несе щомісяця. Так, щомісячні витрати на утримання сина, окрім придбання продуктів харчування, одягу та взуття, засобів гігієни, лікування нескладних захворювань, становлять 6205,00 грн. Таким чином, у призначену суму аліментів суд зовсім не врахував витрати на придбання одягу та взуття, включаючи сезонного, які є дороговартісними, та витрати на харчування дитини поза межами навчального закладу.

Крім того вважає, що при визначенні розміру аліментів суд не врахував матеріальне становище платника аліментів. ОСОБА_2 є здоровим, працездатним чоловіком, практикуючим адвокатом, який свою діяльність здійснює у м. Києві та Київській області. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору у І-ІІ кварталі 2023 року відсутня інформація про доходи відповідача, окрім 13,08 грн нарахованих та виплачених АТ «Таскомбанк». Водночас, у лютому 2023 року відповідач подарував сину самокат вартістю 2500,00 грн, а у березні, квітні 2023 року відповідач здійснив переказ коштів, вказавши призначення «сплата аліментів на утримання дитини» у загальному розмірі 6000,00 грн. Наведене свідчить про отримання відповідачем доходів від здійснення адвокатської діяльності. Суд не надав оцінки тому, що ухвала про витребування відомостей про доходи відповідача виконана частково. Головне управління ДПС у Київській області не надало інформацію про доходи за ІІІ квартал 2023 року, тоді коли сам відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав про своє працевлаштування у ТОВ «Пауер» на посаді заступника керівника юридичного відділу, а отже отримував доходи.

Також вказує, що при визначенні розміру аліментів суд врахував укладення відповідачем другого шлюбу. Однак, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів утримання неповнолітніх дітей дружини від попередніх шлюбів.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в частині постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . При цьому зазначає, що позивачкою подано позовну заяву без додержання вимог пунктів 3, 9 частини третьої статті 175 ЦПК України. Крім того, вважає, що часткового задовольняючи позовну заяву суд застосував норм матеріального та процесуального права із різних видів провадження (позовного та наказного).

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовомузасіданні апеляційногосуду ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду справи.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи

Суд першої інстанції встановив, що 29 серпня 2015 року сторони зареєстрували шлюб.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18 лютого 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2020 року у справі №344/9916/20 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки від 13 вересня 2023 року №469 ОСОБА_3 навчається у 2-Д класі ліцею №24 Івано-Франківської міської ради. Вартість ліцейних сніданків - 28 грн та обідів - 32 грн, які оплачує мама.

Згідно з довідкою ФОП ОСОБА_5 від 18 вересня 2023 №09-01/23 ОСОБА_3 відвідує заняття в Навчальному центрі міжнародної мовної школи «Англійська Helen Doron» з травня 2022 року. Оплата за навчання становить 1 590 грн і здійснюється до першого числа місяця, в якому надаються послуги. Починаючи з другого числа оплата становитиме 1 790 грн. Вартість посібників для навчання становить 2 400 грн.

Відповідно до квитанцій про оплату ОСОБА_1 здійснювалась оплата за заняття в басейні ОСОБА_3 (840 грн 29 вересня 2023 року, 420 грн 03 жовтня 2023 року); за надання послуг по вивченню основ образотворчого мистецтва (вартість заняття за один місяць 600 грн).

Згідно з довідкою від 30 вересня 2023 року №02-29/3263/23 ОСОБА_1 з 15 квітня 2022 року працює в Івано-Франківському окружному адміністративному суді на посаді начальника відділу документального забезпечення канцелярія.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_2 обліковується у Раді адвокатів Київської області, дата видачі свідоцтва №2952/10 20 жовтня 2005 року, Київською обласною КДКА.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого ) податку та військового збору, наданих ГУ ДПС у Київській області на виконання ухвали суду від 12 жовтня 2023 року, сума доходу ОСОБА_2 у лютому 2022 року становила 7 810,16 грн, у листопаді 2022 року - 15 000 грн, у грудні 2022 року - 22,93 грн та 20 000 грн. За І квартал 2023 року сума доходу ОСОБА_2 становила 13,08 грн нарахованих та виплачених АТ «Таскомбанк», за ІІ квартал 2023 року відсутня інформація про доходи відповідача. Також зазначено що 23 лютого 2022 року звільнений з роботи ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», та 31 грудня 2022 року - з ССД Боярської міської ради.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 24 червня 2023 року виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 24 червня 2023 року зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис №110.

Згідно з довідки №427 від 19 вересня 2023 року ОСОБА_7 перебуває на обліку у Вишнівській жіночій консультації, вагітність 14-15 тижнів.

Відповідно до свідоцтв про народження, дружина відповідача - ОСОБА_7 є матір`ю трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України відомості про батька дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 записані відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України.

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років 2833 грн.

Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача, суд першої інстанції забезпечивши повний та всебічний розгляд справи на підставі наданих сторонами доказів, доводів і заперечень, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, надавши їм належну правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3500,00 грн щомісячно.

Доводи апелянта про те, що розмір доходів відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти у більшому розмірі не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені належними доказами у справі.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2023 рік, наданих ГУ ДПС у Київській області на виконання ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 16 лютого 2024 року, загальний дохід відповідача становив 47889,46 грн. При цьому, у 3 кварталі 2023 року сума доходу ОСОБА_2 складала 4103,51 грн, з яких: 82,67 грн та 9,91 грн нараховано та виплачено АТ «Таскомбанк» як додаткове благо, 4010,93 грн заробітна плата у ТОВ «Компанія «Пауер».

Доказів про отримання відповідачем значних доходів від здійснення адвокатської діяльності матеріали справи не містять, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, враховуючи положення частини 1 статті 141 СК України про те, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, позивачкою не надано доказів про те, що вона несе витрати на утримання дитини щомісячно у розмірі 12000,00 грн, з яких половину на утримання дитини має сплачувати відповідач.

Згідно з частиною першою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції надано неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам та доводам сторін.

При цьому колегія суддіввраховує також,що визначенийрішенням судурозмір аліментівв твердійгрошовій сумі3500,00грн відповідає мінімальномурекомендованому розміруаліментів наодну дитину виходячи з прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. А отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Посилання ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу про те, що часткового задовольняючи позовну заяву суд застосував норм матеріального та процесуального права із різних видів провадження (позовного та наказного) підлягає відхиленню, оскільки відповідач апеляційної скарги не подавав. Апеляційним судом не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, чи неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 11 березня 2024 року.

Суддя-доповідач Л. В. Василишин

Судді: І. О. Максюта

В. Д. Фединяк