Ухвала

від 05.12.2023 по справі 446/2455/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 446/2455/21 Головуючий у 1 інстанції Котормус Т.І.

Провадження № 22-ц/811/1861/22 Доповідач в 2-й інстанції Левик Я. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Назар Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 14 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив» «Вислобоки» про стягнення коштів,

в с т а н о в и л а :

рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 14 квітня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив» «Вислобоки» про стягнення коштів задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 925 199,00 грн. (дев`ятсот двадцять п`ять тисяч сто дев`яносто дев`ять тисяч гривень нуль копійок).

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив» «Вислобоки» відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 9 252, 00 грн. та 17000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини заяви представника позивача ОСОБА_2 адвоката Галайського Ореста Вікторовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 14.04.2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вважає, що рішення суду випливає на його права та обов`язки та зачіпає його інтереси, як співвласника земельної ділянки та співвласника будинку, при цьому ні судом ні позивачем по справі його не було залучено, як учасника по справі, оскільки в силу закону йому належить Ѕ частки на праві власності в земельній ділянці та житловому будинку. Суд та позивач неправильно визначили сторони по справі, тобто позов поданий до неналежного відповідача, що є підставою для відмови в позову. При цьому позовна заява ОСОБА_2 мала бути подана до Сокальського районного суду Львівської області за місцем їхнього проживання. Отже, справа розглянута неуповноваженим судом. Наголошує, що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки будинок було збудовано за їхні кошти та власними силами ще у 2019 та 2020 роках. За кошти ОСОБА_2 даний будинок не міг будуватись, оскільки між ОСОБА_2 та ЖБК договір було укладено лише в 2021 році, коли вже будинок було побудовано. Позивачем не доведено та судом не встановлено, кому були перераховані кошти по договору про пайову участь, укладеного 11.05.2021 року між ОК «Житлово-будівельний кооператив» «Вислобоки» та ОСОБА_2 . Із договору про пайову участь, укладеного 11.05.2021 року між ОК «Житлово-будівельний кооператив» «Вислобоки» та ОСОБА_2 не вбачається, на якій земельній ділянці буде будуватись житловий будинок, а лише зазначена будівельна адреса, яка не співпадає із адресою земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 . Позивачем не доведено та судом не встановлено чи за кошти позивача куплялись будь-які будівельні матеріали та оплачувались будівельні роботи та хто виконував дані роботи, обсяг даних робіт при ніби-то будівництві будинку АДРЕСА_1 Позивач по справі не представив жодного кошторису на будівництво житлового будинку, також не представив жодних дозвільних документів на будівництво житлового будинку. Рішення суду ґрунтується на показах свідків, які не могли ствердити хто будував будинок та за чи їх кошти та із яких будівельних матеріалів.

14 липня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 у якій такий просить відмовити у відкритті апеляційного провадження та вирішити питання повернення йому сплаченого судового збору в розмірі 13878 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що постановою Касаційного цивільного суду від 29.03.2023 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 14 квітня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 липня 2022 року в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на будівництво будинку в розмірі 925 199 грн та судових витрат скасовано. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на будівництво будинку в розмірі 925 199 грн відмовлено. Вказує, що з моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 14 квітня 2022 року та постанова Львівського апеляційного суду від 14 липня 2022 року в скасованих частинах втрачають законну силу та в подальшому виконанню не підлягають. Вказує на те, що оскаржуване рішення скасоване, тобто відсутній предмет оскарження. Вказує, що рішення суду не порушує його права, отже відсутній предмет оскарження.

В судовезасідання учасникисправи (їхпредставники)не з`явилися,однак судвважав заможливе проводитирозгляд справиза їхвідсутності (відсутностіїх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, а також письмових заяв та пояснень учасників справи (їх представників) колегія суддів вважає, що апеляційне провадження слід закрити.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 376 ЦК України, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, задовольняючи позов частково виходив з того, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,017 га. з кадастровим №4622185200:02:003:0262, яка розташована по АДРЕСА_1 та призначена для будівництва та обслуговування будівель (а.с. 29, 30, 178). Право власності на таку земельну ділянку ОСОБА_3 виникло на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.11.2018 (а.с. 176-177). 11.05.2021 між ОК «ЖБК «Вислобоки» та ОСОБА_2 було укладено договір про пайову участь, який посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Попович О.С. (а.с. 11-14). Відповідно до умов п. 1.1. цього договору, за цим договором, «ЖБК» зобов`язується організувати будівництво нерухомого майна «котеджу», обумовленого даним договором, здати його в експлуатацію, та передати у власність учаснику, який повністю сплатив свій пайовий внесок, та в подальшому організувати обслуговування котеджу. У п. 1.4.1. вказана адреса котеджу: АДРЕСА_1 , котедж №2. А у п. 4.3. визначено, що загальна вартість «котеджу» на момент укладення договору складає еквівалент 34 000,00 доларів США, що за курсом НБУ становить 945 000,00 грн. У додатку №1 до такого договору сторони визначили порядок розрахунків і у якому наявні відмітки про отримання коштів за договором 11.05.2021 у сумі 111,200 дол. США та 12050,00 доларів США і 30.06.2021 17950,00 доларів США (а.с. 15). Згідно листа приватного нотаріуса Попович О.С. від 21.02.2022 ним не посвідчувався додаток №2 до договору укладеного 11.05.2021 між ОК «ЖБК «Вислобоки» та ОСОБА_2 (а.с. 155). 18.10.2021 ОСОБА_3 повідомила ДБІ про початок виконання будівельних робіт по об`єкту на АДРЕСА_1 (а.с. 182-187). 08.12.2021 державним реєстратором Байко Т.Я. було зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим №4622185200:02:003:0262 за ОСОБА_3 (а.с. 109, 133, 170, 179). Звертаючись до суду з позовними вимогами, відповідно до останньої редакції заяви про зміну предмету позову, позивач вказував, що оскільки ним здійснено фінансування будівництва, яке було самочинним та в подальшому зареєстровано за собою власником земельної ділянки, то йому належить право на відшкодування вартості такого будівництва. Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_3 зазначала, що вона є власником земельної ділянки і будівництво здійснювала власними силами. Вирішуючи даний спір, суд виходив з наступних мотивів та положень закону. Судом беззаперечно встановлено, що спірний об`єкт нерухомого майна був збудований ОК «ЖБК «Вислобоки» на виконання умов договору про пайову участь від 11.05.2021, який укладено з ОСОБА_2 та виконано останнім в частині оплати. Так, у п. 1.4. цього договору вказано характеристики цього об`єкту такі як адреса та загальна площа, які співпадають з фактичним даними спірного об`єкту. Дана обставина також доводиться показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які повідомили суду, що їм відомі обставини здійснення будівництва цього котеджу силами кооперативу, а також про те, що ОСОБА_2 неодноразово був на будівництві та слідкував за ним. Підтвердженням цієї обставин є також відеозапис, який було досліджено у судовому засіданні. Суд прийшов до висновку, що враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, ОСОБА_2 , як особа, яка понесла витрати на здійснена самочинне будівництво на земельній ділянці відповідачки, має право на відшкодування вартості такого будівництва, з огляду на те, що власник земельної ділянки набув права власності на таке майно. Визначаючи розмір такого відшкодування, суд виходить з положень п. 4.3. договору про пайову участь від 11.05.2021, де вартість такого будівництва визначена на рівні 945 000,00 грн., а тому вважає, що саме така сума охоплює понесені витрати на будівельні матеріали і витрати за виконані роботи та оплачені послуги. Що стосується відповідача Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив» «Вислобоки», то позивачем хоч і визначено таку особу як відповідача у справі згідно його останньої редакції заяви про зміну предмету позову, однак будь-яких вимог до такого відповідача не заявлено, а заявлена вимога про стягнення коштів стосується саме ОСОБА_3 , як власника земельної ділянки. За таких умов, у задоволенні позову до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив» «Вислобоки» необхідно відмовити. Оскільки позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 задоволено, то стягненню підлягають і судові витрати, які понесені позивачем, зокрема сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, які заявлені до відшкодування.

У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Вислобоки» (далі ОК «ЖБК «Вислобоки», кооператив) про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку.

З урахуванням змінених позовних вимог, просив: стягнути з ОСОБА_3 витрати в сумі 925 199,00 грн на будівництво будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який був побудований самочинно на земельній ділянці № 4622185200:02:003:0262 за цією ж адресою, яка належить на праві власності ОСОБА_3 .

Позов мотивований тим, що 11 травня 2021 року між ОК «ЖБК «Вислобоки» та ОСОБА_2 укладений договір про пайову участь. Відповідно до договору ОК «ЖБК «Вислобоки» зобов`язався організувати будівництво нерухомого майна, а саме «котедж», здати його в експлуатацію та передати у власність ОСОБА_2 , який повністю сплатив свій пайовий внесок, та в подальшому організувати обслуговування котеджу. Нерухоме майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , котедж № 2. ОСОБА_2 внесено всі пайові внески за договором від 11 травня 2021 року. У жовтні 2021 року голова правління ОК «ЖБК «Вислобоки» Гутник В. В. трагічно загинув у ДТП, після чого діяльність кооперативу не проводилась. У січні 2022 року позивачу стало відомо, що за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок був побудований ОК «ЖБК «Вислобоки» за кошті, внесені позивачем, на земельній ділянці, яка з 2018 року належить ОСОБА_3 ОСОБА_2 не може зареєструвати право власності на спірний котедж, так як ОК «ЖБК «Вислобоки» не провів звірку з ОСОБА_2 , не надав довідку про повний розрахунок (виплату пайових внесків), акт прийому-передачі «котеджу».

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Львівського апеляційного суду від 14 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. РішенняКам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 14 квітня 2022 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 14 квітня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 липня 2022 року в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на будівництво будинку в розмірі 925 199 грн та судових витрат скасовано. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на будівництво будинку в розмірі 925 199 грн відмовлено.

Вказана постанова набрала законної сили.

Зважаючи на вказане слід вважати, що судового рішення, на яке подано апеляційну скаргу не існує, оскільки таке втратило свою чинність у зв`язку із його скасуванням Верховним Судом.

Відповідно перегляд не чинного рішення слід вважати не відповідає змісту норми чинного ЦПК України щодо завдань та основних засад судочинства (ст. 2 ЦПК України), оскільки може призвести до аналізу та ревізування будь-яких рішень, які втратили свою актуальність, є скасованими, вказане в подальшому може призвести до ретроспективного втручання у існуючі правовідносини (процесуальні чи матеріальні), які існують між сторонами та негативно впливатиме на такі, порушуючи принцип правової визначеності. Крім цього, перегляд таких рішень слід вважати зводитиметься лише до теоретичного аналізу тих правовідносин, які мали місце між сторонами та змінилися в подальшому, тобто у певному відокремленому стані.

Згідно п.1ч.1ст.358ЦПК України,суд апеляційноїінстанції відмовляєу відкриттіапеляційного провадженняу справі,якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Зважаючи, що стадія вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, на якій суд міг би вирішити питання відмови у відкритті провадження завершена, суд апеляційної інстанції виявивши вказану обставину на стадії розгляду справи по суті взмозі вирішити відповідно питання про закриття апеляційного провадження, що є аналогічним процесуальним механізмом на стадії розгляду справи до відмови у відкритті провадження у справі на стадії відкриття апеляційного провадження.

Враховуючи вказане, апеляційне провадження слід закрити, зважаючи на те, що оскаржуваного судового рішення фактично не існує (таке втратило свою чинність у зв`язку із скасуванням), тобто скарга подана на рішення, яке не може бути оскаржене в апеляційному порядку, як неіснуюче.

Крім цього, ОСОБА_1 у заяві просив повернути судовий збір за подання апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

В ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року в справі № 816/731/16 (адміністративне провадження № К/9901/9639/19) сформовано висновок про те, що пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає можливість повернення судового збору лише у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення оскаржуваних судових рішень в силі. Указане підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження» та неможливість їх ототожнення. Повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» не передбачено, що унеможливлює задоволення клопотання скаржника про повернення судового збору.

Закриття апеляційного (касаційного) провадження є процесуальною дією, яка є відмінною від закриття провадження у справі та на неї не поширюється правило пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», яка містить вичерпний перелік підстав повернення судового збору.

Оскільки наведеною нормою Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення судового збору лише у разі закриття (припинення) провадження у справі, а не у випадку закриття апеляційного провадження, то у задоволенні заяви ОСОБА_1 і в частині повернення судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 358, 367, 368, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення сплаченого судового збору відмовити.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 14 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив» «Вислобоки» про стягнення коштів закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст ухвали складено 05 грудня 2023 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра