Рішення

від 29.11.2023 по справі 914/2612/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2023 Справа № 914/2612/23

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ольги Махник розглянув матеріали

за позовом: Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг експо-2022», м. Київ,

предмет позову: стягнення 225 193, 67 грн та виселення з орендованого приміщення,

підстава позову: порушень зобов`язань за договором оренди майна, договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю,

за участю представників:

позивача: Сороки Ореста Євгеновича,

відповідача: не з`явився.

1. ПРОЦЕС

1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області 29.08.2023 надійшла позовна заява Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг Експо-2022» про стягнення 225 193, 67 грн та виселення з орендованого приміщення.

1.2. Ухвалою суду від 04.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

1.3. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, у судовому засіданні 08.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті.

1.4. Відводів складу суду сторонами не заявлено.

1.5. Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач за юридичною адресою (вул. Соловцова, буд. 2, офіс 38/1, м. Київ 14, 01014) не отримав з підстав «адресат відсутній за вказаною адресою», хоча така відповідає адресі, вказаній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. На електронну адресу 30993897@ukr.net документ (ухвалу про відкриття провадження) доставлено 26.09.2023, ухвалу виклик у судове засідання від 18.10.2023 доставлено 30.10.2023. Крім цього, на адресу суду повернулись поштові відправлення з ухвалами викликами у судове засідання від 04.10.2023 та від 18.10.2023, що надсилалась відповідачу за юридичною адресою, не одержані відповідачем з підстав «адресат відсутній за вказаною адресою».

1.6. Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

1.7. Суду не повідомлено про зміну місцезнаходження відповідача.

1.8. Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

1.9. Відповідно до позицій, висловлених у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

1.10. У разі направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

1.11. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.12. Одним із принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

1.13. У судове засідання 29.11.2023 з`явився представник позивача, відповідач явки повноважного представника у судове засідання повторно не забезпечив.

1.14. За таких обставин, враховуючи вжиття судом всіх заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи повторну неявку відповідача та неповідомлення причин неявки, відсутність від нього клопотань щодо процесу розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити спір по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача в межах встановлених законом строків.

1.15. У судовому засіданні 29.11.2023 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1. Позивач стверджує, що відповідач порушив договірні зобов`язання стосовно сплати орендної плати та комунальних послуг, у зв`язку з чим на момент звернення позивача до суду з позовом існує заборгованість за період з 01.09.2021 по 31.12.2022 в розмірі 45 457, 63 грн (з урахуванням індексу інфляції) в частині орендної плати і у розмірі 74 258, 23 грн з відшкодування комунальних платежів за період з 01.01.2021 по 31.12.2022. За порушення договірних зобов`язань позивачем нараховано 54 501, 78 грн пені, 6 428, 09 грн 3% річних. Крім того, на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, відповідно до положень п. 10.10 договору оренди, у зв`язку з невиконанням орендарем обов`язку щодо повернення майна, орендодавцем нараховано неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном у розмірі 44 547, 94 грн за період 01.01.2023 - 01.06.2023. Позивачем також заявлено вимогу про виселення з орендованого нежитлового приміщення орендаря, оскільки відповідач після закінчення строку дії договору оренди не повернув орендоване майно.

2.2. Відповідач, який вважається повідомленим про розгляд справи, відзиву на позовну заяву не подав, в судові засідання явку представника не забезпечив.

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

3.1. Товариством з обмеженою відповідальністю ТРК «Західтелесервіс» (після зміни найменування 15.12.2021 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемберг Експо-2022») (надалі - орендар, відповідач) та Інститутом прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України (надалі - орендодавець, позивач) 02.01.2020 укладено типовий договір оренди майна № 32 (надалі - договір оренди), що належить до майнового комплексу НАН України, предметом якого є передача в строкове платне користування державного майна: приміщення першого поверху інд. 11 - 20, 8 кв м, приміщення тех. поверху інд. І; II - 31, 28 кв м, частина даху - 57, 19 кв м, загальною площею 109, 27 кв м, розміщене за адресою м. Львів - 60, вул. Наукова, 3 б, що перебуває на балансі Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України.

3.2. На підставі договору оренди сторонами 02.01.2020 складено, підписано та скріплено печатками акт приймання - передачі нежитлового приміщення першого поверху інд. 11 - 20, 8 кв. м, приміщення тех. поверху інд. І; II - 31,28 кв. м, частина даху - 57,19 кв. м.

3.3. Порядок нарахування та сплати орендної плати визначено сторонами у статті 3 договору оренди, відповідно до умов п. 3.1 якого визначено орендну плату за базовий місяць розрахунку - січень 2020 року у сумі 4 911,16 грн. Згідно з п. 3.3 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць та підлягає оплаті за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця.

3.4. Додатковою угодою від 05.01.2021 до договору оренди сторони внесли зміни у п. 3.1 договору оренди в частині визначення розміру орендної плати без ПДВ за базовий місяць розрахунку - за березень 2020 у розмірі 4 945, 46 грн. Також погодили, що на час дії Постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року № 611 на період карантину орендна плата складає 50% від нарахованої орендної плати.

3.5. Відповідно до п. 10.1 договору оренди такий укладено строком на три роки і діє з 02.01.2020 до 31.12.2022 включно.

3.6. Позивачем долучено до позовної заяви рахунки - фактури на оплату орендної плати (за період серпень 2021 - грудень 2022, крім грудня 2021, лютого 2022): № 151 від 10.09.2021, № 172 від 11.10.2021, № 194 від 10.11.2021, № 223 від 13.12.2021, № 243 від 14.01.2022, № 7 від 11.02.2022, № 31 від 16.03.2022, № 65 від 12.04.2022, № 99 від 11.05.2022, № 134 від 14.06.2022, № 168 від 12.07.2022, № 202 від 18.08.2022, № 236 від 13.09.2022, № 270 від 12.10.2022, № 304 від 31.10.2022, № 329 від 30.11.2022, № 363 від 12.12.2022, а також акти здачі приймання наданих послуг за аналогічні періоди, підписані зі сторони орендодавця, на загальну суму 63 812, 59 грн.

3.7. Позивачем долучено до матеріалів справи виписки по рахунку позивача на підтвердження здійснення відповідачем часткових оплат за оренду приміщення на загальну суму 18 354, 96 грн, зокрема 27.05.2022 у сумі 3 774, 19 грн, 02.06.2022 - 3 660, 71 грн, 03.06.2022 - 3 447, 91 грн, 07.06.2022 - 3 403, 66 грн, 07.10.2022 - 4 068, 49 грн.

3.8. У абзаці 3 п. 3.1 договору оренди сторонами погоджено, що орендар, крім іншого, здійснює відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

3.9. Сторонами 02.01.2020 також укладено договір № 32-б про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (надалі - договір про відшкодування витрат). Відповідно до п. 1.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що є об`єктом оренди, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

3.10. Обов`язком орендаря є не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та в повному обсязі внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю) за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодовувати податок за землю (п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат).

3.11. Строк дії договору про відшкодування витрат відповідно до п. 5.2 договору - до 31.12.2022.

3.12. Позивачем долучено до матеріалів позовної заяви додатки до договору № 32 від 02.01.2020 - розрахунок на відшкодування комунальних та інших послуг, відповідно до яких визначено суму витрат на місяць з 02.01.2020, 02.01.2021, 03.01.2022, 01.10.2022, але без загальної вартості послуг. Крім цього, у відповідних додатках зазначено, що витрати за опалення підлягають сплаті по рахунку, а за спожиту електроенергію розраховуються відповідно до показників лічильника.

3.13. Відомості про показники лічильника у період, за який позивач здійснив нарахування комунальних послуг, що є предметом спору у справі, зокрема, за електроенергію, позивачем не надано.

3.14. У матеріалах справи є рахунки - фактури на відшкодування комунальних послуг на загальну суму 299 356, 77 грн, у яких платником вказано Фізичну особу - підприємця Гірного Романа Богдановича: № 238/1 від 14.01.2021, № 7/1 від 17.02.2021, № 28 від 12.03.2021, № 49 від 12.04.2021, № 69/1 від 17.05.2021, № 89/1 від 14.06.2021, № 109/1 від 12.07.2021, № 129/1 від 10.08.2021, № 151/1 від 10.09.2021, № 172/1 від 12.10.2021, № 194/1 від 15.11.2021, № 223/1 від 14.12.2021, № 243/1 від 17.01.2022, № 7/1 від 15.02.2022, № 31/1 від 18.03.2022, № 65 від 12.04.2022, № 99/1 від 10.05.2022, № 134/1 від 10.06.2022, № 168/1 від 14.07.2022, № 202/1 від 18.08.2022, № 236/1 від 14.09.2022, № 270/1 від 18.10.2022, № 329/1 від 15.11.2022, № 363/1 від 13.12.2022, № 9/1 від 12.01.2023, а також акти здачі приймання наданих послуг за аналогічні періоди.

3.15. Щодо зазначення у таких рахунках платником фізичної особи - підприємця Гірного Романа Богдановича, то позивач у письмових поясненнях, поданих до суду 01.11.2023, зазначив, що в межах правовідносин між позивачем та відповідачем з оренди майна, що передували укладенню договору від 02.01.2020, сторонами погоджено покладення на вказану фізичну особу - підприємця обов`язку з оплати витрат за електроенергію. На підтвердження наведених обставин долучено лист відповідача № 694 від 01.10.2014, яким останній звертався до позивача з ініціативою розробки тристороннього додатку до угоди про оренду, виставлення рахунків за господарські витрати та електроенергію з 01.10.2014 Фізичній особі - підприємцю Гірному Роману Богдановичу; угоду про співпрацю та організацію взаємовідносин № 1 від 02.01.2014, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю ТРК «Західтелесервіс» та фізичною особою - підприємцем Гірним Романом Богдановичем; угоду про оренду майна № 1/10 від 01.10.2014, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю ТРК «Західтелесервіс» та Фізичною особою - підприємцем Гірним Романом Богдановичем; додаткову угоду від 02.10.2014 до договору № 32 від 02.01.2013 щодо покладання на фізичну особу - підприємця обов`язку з відшкодування комунальних платежів, витрат за електроенергію, тощо.

3.16. Позивачем також долучено виписку по рахунку позивача за період 09.10.2020 - 02.12.2022, відповідно до якої Фізичною особою - підприємцем Гірним Романом Богдановичем здійснювались оплати з відшкодування комунальних послуг по рахунках позивача за період 2020 - 2022 років.

3.17. У матеріалах справи наявні складені, підписані та скріплені печатками сторін акти звіряння розрахунків станом на 15.01.2021 (заборгованість відповідача за оренду - 6 187, 61 грн), станом на 01.07.2020 (заборгованість відповідача за оренду - 52 330, 95 грн). Однак, долучені позивачем акти звіряння розрахунків не охоплюють період заборгованості відповідача, що є предметом спору у справі.

3.18. Позивач також долучив свої претензії про сплату заборгованості від 01.10.2020 (заборгованість станом на 18.09.2020 за оренду приміщень - 65 782, 82 грн, відшкодування комунальних послуг - 16 480, 27 грн), від 21.02.2022 (заборгованість станом на 17.02.2022 за оренду приміщень - 19 955, 92 грн, відшкодування комунальних послуг - 116 084, 58 грн), отримані орендарем, про що свідчить підпис директора відповідача.

3.19. Позивач надсилав відповідачу претензію від 09.10.2023 про необхідність сплати заборгованості по оренді в сумі 45 457,63 грн і по комунальних витратах у розмірі 74 258,23 грн, вимагав звільнити приміщення та підписати акт повернення майна, так як строк дії договору оренди закінчився 31.12.2022. Копія претензії з проектами актів звірки та акта повернення майна і з доказами її надіслання на юридичну адресу відповідача 11.10.2023 долучено до матеріалів справи. Вимоги претензії відповідачем не виконані.

4. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

4.2. Як вбачається із описаних обставин справи, між сторонами виникли правовідносини з оренди нежитлових приміщень, що є державним майном.

4.3. Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

4.4. Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

4.5. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

4.6. З матеріалів справи вбачається, що у користування відповідача на підставі договору оренди було передано нерухоме майно позивача, за що позивачем виставлялись відповідачу рахунки - фактури на оплату орендної плати, а також складались відповідні акти здачі - приймання наданих послуг, підписані зі сторони орендодавця.

4.7. Відповідно до погодженого у п. 3.4 договору оренди порядку оплати орендної плати орендна плата підлягала перерахуванню орендарем у повному обсязі за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця.

4.8. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.9. Суд зауважує, що долучені позивачем акти здачі - приймання наданих послуг з оренди приміщення підписані лише зі сторони орендодавця, докази надсилання актів здачі - приймання наданих послуг, а також рахунків на оплату орендної плати орендарю матеріали справи не подано. Водночас оскільки розмір орендної плати і строк її внесення орендарем погоджені в договорі оренди і такий строк оплати не залежить від підписання орендарем актів чи отримання ним рахунків на оплату, а також враховуючи чинність договору оренди у період до грудня 2022 року, то орендар повинен був виконувати свій обов`язок по сплаті орендної плати щомісяця, а саме не пізніше 25 числа поточного місяця.

4.10. З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів здійснення відповідачем орендної плати за договором з коефіцієнтом інфляції у період з 01.09.2021 по 31.12.2022 у сумі 45 457, 63 грн, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

4.11. Щодо вимоги позивача про виселення орендаря з орендованого приміщення суд зазначає таке.

4.12. Позивач просить суд виселити орендаря з орендованого приміщення у зв`язку з закінченням строку дії договору з огляду на недотримання орендарем вимог п. 10.8, 10. 9 договору оренди, відповідно до яких, у разі припинення або розірвання цього договору орендоване майно повертається орендарем орендодавцю протягом трьох робочих днів та вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

4.13. Відповідно до п.1. ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.

4.14. Як встановлено вище, строк дії договору визначено до 31.12.2022 року включно.

4.15. Як визначено сторонами у п. 10.4 договору оренди, продовження терміну дії договору оренди, строк дії якого закінчується, за умови належного виконання орендарем своїх зобов`язань за цим договором, відсутності заперечення орендодавця проти продовження та при обов`язковій наявності дозволу НАН України оформлюється договором про внесення змін до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору. Якщо орендар має бажання продовжити термін дії договору оренди, за умови належного виконання своїх зобов`язань за цим договором, він повинен повідомити орендодавця про свій намір не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку договору оренди. У разі відсутності такої заяви орендаря орендодавець повинен протягом останнього місяця оренди та/або першого місяця після закінчення терміну дії договору оренди поінформувати орендаря у письмовій формі про припинення договору оренди.

4.16. Тобто сторони передбачили право орендаря ініціювати продовження терміну дії договору оренди за певних умов: належного виконання своїх зобов`язань за договором і у спосіб повідомлення орендодавця про свій намір не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку договору оренди. Проте доказів реалізації відповідачем такого права не подано. Як наслідок, орендодавець повинен був поінформувати орендаря у письмовій формі про припинення договору оренди. Докази такого письмового повідомлення також відсутні. Однак враховуючи встановлені судом обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань по договору оренди у вигляді допущення заборгованості, відповідач апріорі не мав підстав на продовження терміну дії договору оренди. Незважаючи на ненадіслання орендодавцем повідомлення у передбачений договором строк, суд не залишає поза увагою умову договору про те, що договір діє до 31.12.2022. Тобто за відсутності доказів звернення орендаря про продовження дії договору та за відсутності волевиявлення орендодавця на продовження такого (про що свідчить факт звернення до суду), суд не має підстав вважати продовженим договір оренди, і доходить висновку про закінчення строку його дії 31.12.2022, як визначено в договорі. До того ж, така обставина визнається позивачем у письмових поясненнях по суті справи, у претензії від 09.10.2023.

4.17. Крім цього, застосовуючи правові висновки, наведені Верховним Судом у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, суд враховує, що помилковим є ототожнення правового інституту пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), урегульованого положеннями статті 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правового інституту продовження договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря (стаття 777 Цивільного кодексу України та частина третя статті 17 зазначеного Закону), сутністю якого є укладення договору оренди на новий строк, а не його автоматичне поновлення.

4.18. Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

4.19. Так, п. 10.8, 10. 9 договору оренди визначено, що у разі припинення або розірвання цього договору орендоване майно повертається орендарем орендодавцю протягом трьох робочих днів. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

4.20. У матеріалах справи немає доказів повернення орендованного майна у визначений строк після припинення дії договору - 31.12.2022 чи доказів складення орендарем акта приймання-передачі про повернення майна. Відповідачем не вчинено таких дій і після звернення позивача із претензією від 09.10.2023 про повернення майна. Тобто орендарем допущено порушення свого обов`язку, передбаченого п. 10. 9 договору оренди, чим порушується право орендодавця на отримання переданого в оренду майна після завершення строків його законного використання. Тому право позивача підлягає судовому захисту у спосіб задоволення позовної вимоги про виселення орендаря з орендованого приміщення.

4.21. Щодо нарахованої позивачем і заявленої до стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування майном у розмірі 44 547, 94 грн за період 01.01.2023 - 01.06.2023, суд зазначає таке.

4.22. Після спливу строку дії договору найму (оренди) невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

4.23. Неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

4.24. Згідно з п. 10.10 договору оренди, якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

4.25. Зважаючи на встановлені судом обставини щодо закінчення строку дії договору оренди 31.12.2022 та невиконання орендарем обов`язку з повернення орендодавцеві приміщення після припинення строку дії договору, позивач правомірно здійснив нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном у розмірі 44 547, 94 грн за період січня - червня 2023 року.

4.26. Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення неустойки у заявленому розмірі є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

4.27. Щодо заявленої до стягнення вартості відшкодування комунальних платежів у сумі 74 258, 23 грн за період з 01.01.2021 по 31.12.2022, суд зазначає таке.

4.28. З метою врегулювання порядку відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю сторонами 02.01.2020 укладено окремий договір №32-б.

4.29. Обов`язком орендаря відповідно до п.2.2.3. договору про відшкодування втрат є не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, отримати рахунки та в повному обсязі внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю) за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодовувати податок за землю.

4.30. Нарахування вартості спожитих комунальних послуг здійснюється, з урахуванням умов укладеного сторонами договору про відшкодування витрат, на підставі виставленого орендодавцем орендареві щомісячного рахунку, сума витрат на місяць погоджена сторонами у розрахунку на відшкодування комунальних та інших послуг (що є додатками до договору про відшкодування витрат), окрім витрат за опалення та спожиту електроенергію, сума яких визначається у рахунку та на підставі показників лічильника.

4.31. Однак позивачем не надано рахунків на оплату відповідних витрат на ім`я відповідача у справі, а також показників лічильника обліку електроенергії, тарифів за якими здійснювались відповідні нарахування, тощо.

4.32. Натомість на підтвердження заявленої суми позивач долучив рахунки - фактури на відшкодування комунальних послуг за період грудень 2020 - грудень 2022 років на загальну суму 299 356, 77 грн та акти здачі - приймання наданих послуг за аналогічний період.

4.33. Проте у таких документах платником вказано не відповідача, а Фізичну особу - підприємця Гірного Романа Богдановича. Крім цього, у рахунках не вказано договору, на підставі якого складались відповідні документи, і не у всіх рахунках вказано період спожитих послуг; акти не підписані замовником (Фізичною особою - підприємцем Гірним Р.Б.). Актів здачі - приймання наданих послуг і рахунків - фактур, виписаних відповідачу на підставі договорів оренди і відшкодування витрат балансоутримувача від 02.01.2020, позивачем не подано.

4.34. Стосовно пояснень позивача про те, що звичаєвим способом ділового обороту комунальні оплати виконував Фізична особа - підприємець Гірний Р.Б. на підставі угоди про співпрацю від 01.01.2014 та договору оренди від 01.10.2014, про що свідчать також виписки за період дії договору оренди від 02.01.2020, суд зазначає таке.

4.35. Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач самостійно визначає предмет, підстави позову, обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, зазначає суб`єктний склад у судовому процесі. Позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, суб`єктний склад цих конкретних спірних правовідносин, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник).

4.36. Суд зауважує, що підставою позову, у тому числі стосовно предмету - стягнення витрат по комунальних платежах, вказано порушення орендарем умов договору оренди та договору про відшкодування витрат балансоутримувача від 02.01.2020. Жоден із цих договорів, які укладалися вже після угоди про співпрацю і договору оренди в 2014 році, і навіть додаткова угода до договору оренди, яка укладена 05.02.2021, не передбачає участі у таких спірних відносинах Фізичної особи - підприємця Гірного Р.Б. та виконання ним частини обов`язків замість орендаря. Тристороння додаткова угода до договору № 32 від 02.01.2013, подана позивачем, жодним чином не поширює свої умови на спірні правовідносини в цій справі, адже стосується іншого договору оренди, а не того, що є підставою у цій справі. Більше того, здійснення платежів Фізичною особою - підприємцем Гірним Р.Б. на користь позивача, виставлення позивачем рахунків і складення актів на ім`я Фізичної особи - підприємця Гірного Р.Б. без вказівки на договір від 02.01.2020, можуть свідчити про наявність певних відносин саме між цими суб`єктами, і спори щодо неналежного виконання зобов`язань одним із них можуть також вирішуватись в загальному судовому порядку, з конкретним складом учасників, з конкретними самостійними підставами і предметом позову.

4.37. Стверджуючи про наведене вище, суд не заперечує та не нівелює наявності у орендаря обов`язку відшкодовувати витрати балансоутримувача за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, за комунальні послуги та податок за землю, який існує в орендаря на підставі п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат. Проте характерною особливістю відшкодування комунальних послуг є те, що розмір таких витрат по своїй суті не є сталим, на відміну від орендної плати, а залежить від спожитих у конкретний місяць послуг. Відповідно до договору про відшкодування витрат їх нарахування здійснюється на підставі виставленого орендодавцем орендареві щомісячного рахунку, який містить як суми витрат, зазначені у додатку до договору оренди, так, і витрат за опалення та спожиту електроенергію, які погоджені в додатках до договору не були і сума яких визначається у рахунку та на підставі показників лічильника. Водночас, крім того що акти і рахунки не містять вказівки на договір від 02.01.2020 і на орендаря (відповідача у справі), позивачем не надано і відомостей показників лічильника обліку електроенергії та тарифів, за якими здійснювались відповідні нарахування.

4.38. Так, суд обізнаний із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.04.2020 у справі № 915/641/19 про те, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Проте така позиція не є релевантною до спірних відносин, оскільки стосувалася правовідносин з поставки (купівлі - продажу) товару, особливість яких полягає в тому, що покупцеві відомо про вартість придбаного товару і про його придбання свідчить видаткова накладна чи інший первинний документ. Натомість вартість відшкодування витрат балансоутримувача у відносинах оренди не є сталою і, як зазначалось вище, залежить від обсягу спожитих послуг у відповідний місяць. Тому у суду немає підстав стягнути з відповідача вартість комунальних послуг у розмірі, вказаному в актах і рахунках, складених на ім`я суб`єкта господарювання, відмінного від відповідача.

4.39. Враховуючи зазначене, суд звертає увагу позивача, що заявлена до стягнення сума витрат балансоутримувача підлягає доведенню у загальному порядку належними і допустимими доказами, а вимога про їх стягнення з відповідача може бути задоволена за умови доведення наявності як відповідальної за конкретне зобов`язання особи, так і розміру здійсненного нарахування для такої особи.

4.40. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.41. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

4.42. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

4.43. Подані позивачем акти і рахунки не на ім`я відповідача, а на ім`я іншої особи, не учасника справи і не сторони договору оренди та відшкодування витрат, не підтверджують вимоги про стягнення саме 74 258,23 грн і саме з відповідача, та не відповідають критеріям вірогідності доказів, а навпаки викликають сумнів у їх вірогідності по відношенню до заявленої вимоги до відповідача у справі. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях про наявність у відповідача заборгованості в розмірі 74 258,23 грн на підставі актів, рахунків і виписки по рахунках, що стосуються іншої особи. Інших доказів, крім описаних і досліджених, які б підтверджували заявлений розмір зобов`язання відповідача по відшкодовуванню витрат балансоутримувачу на підставі договору № 32-б від 02.01.2020, позивачем не подано. Тому в задоволенні такої позовної вимоги суд відмовляє.

4.44. Щодо нарахованих позивачем пені та 3 % суд зазначає таке.

4.45. Позивач нарахував на підставі п. 3.7 договору оренди пеню за несвоєчасну оплату за оренду приміщення у період з 26.09.2021 по 26.12.2021 у сумі 313, 20 грн та у період з 01.01.2022 по 26.12.2022 у сумі 10 227, 84 грн, а також на підставі п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат за несвоєчасне відшкодування комунальних послуг за несвоєчасне відшкодування комунальних послуг у період з 01.01.2021 по 10.12.2021 у сумі 7 874, 21 грн, з 01.01.2022 по 01.01.2023 36 086, 03 грн.

4.46. Крім того, позивачем нараховано 3% річних у період 30.09.2021 - 01.12.2022 за порушення виконання грошового зобов`язання за договором оренди у сумі 1 365, 86 грн та у період 31.01.2021 - 01.01.2023 за договором про відшкодування витрат у сумі 5 062, 23 грн.

4.47. Однак, оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у сумі 74 258, 23 грн з відшкодування вартості комунальних послуг, то вимоги позивача про стягнення пені у сумі 43 960, 24 грн та 3% річних у сумі 5 062, 23 грн на заборгованість за договором про відшкодування витрат (за комунальні послуги) є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

4.48. Щодо нарахувань 3% річних на заборгованість за договором оренди, суд зазначає таке.

4.49. Позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних за безпідставне користування чужими коштами за оренду та відшкодування вартості комунальних послуг.

4.50. Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

4.51. Згідно зі статтею 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

4.52. Велика Палата Верховного Суду (справа № 910/1238/17, постанова від 23.05.2018) вказала, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Плату за прострочення виконання зобов`язання врегульовано законодавством, а саме охоплено диспозицією ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Тобто ця норма конкретизує визначений у ст. 536 Цивільного кодексу України обов`язок боржника сплачувати проценти за незаконне користування чужими грошовими коштами.

4.53. За наслідками аналізу здійснених позивачем нарахувань встановлено, що 3% річних позивачем нараховано за прострочення відповідачем оплати орендної плати у порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

4.54. Щодо нарахувань пені на заборгованість за договором оренди, суд зазначає таке.

4.55. Пунктом 3.7.договору оренди визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

4.56. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

4.57. Суд зауважує, що позивачем, згідно з долученим до позовної заяви розрахунком вказано дату виникнення прострочення 30.09.2021, сума заборгованості 3 037, 93 грн, кількість днів 30 днів. Однак з огляду на положення п. 3.4 договору оренди щодо обов`язку здійснювати орендні платежі до 25 числа поточного місяця, прострочення заборгованості з орендної плати за вересень 2022 року потрібно рахувати з 26.09.2022. Аналогічно за наступні періоди: прострочення орендної плати за жовтень потрібно рахувати з 26.10.2021, за листопад - з 26.11.2021, за грудень - з 26.12.2021.

4.58. Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення пені та 3% річних в межах визначених судом періодів виникнення прострочення, не виходячи за межі періодів, у якій відповідні нарахування здійснює позивач.

4.59. За наслідками перерахунку пені за період з 26.09.2021 по 26.12.2021 у сумі 313, 20 грн та у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 у сумі 10 227, 84 грн, а також 3% річних у період 30.09.2021 - 01.12.2022 у сумі 1 365, 86 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог у сумі 809, 02 грн 3% річних та 10 521, 74 грн пені відповідно до здійснених судом розрахунків, відображених у наведених нижче таблицях № 1, № 2. Відповідно, у задоволенні вимоги про стягнення 556, 84 грн 3 % річних і 19, 3 грн пені за порушення зобов`язань за договором оренди суд відмовляє.

Таблиця № 1. Розрахунок 3% річних

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 30/09/2021 до 30/10/2021 3 037,93 x 3 % x 31 : 365 : 100317,74 грнз 31/10/2021 до 29/11/2021 6 364,50 x 3 % x 30 : 365 : 1003015,69 грнз 30/11/2021 до 30/12/2021 9 721,01 x 3 % x 31 : 365 : 1003124,77 грнз 31/12/2021 до 30/01/2022 13 104,37 x 3 % x 31 : 365 : 1003133,39 грнз 01/02/2022 до 28/02/2022 16 508,02 x 3 % x 28 : 365 : 1002837,99 грнз 01/03/2022 до 31/03/2022 19 955,93 x 3 % x 31 : 365 : 1003150,85 грн 01/04/2022 до 30/04/2022 23 459,00 x 3 % x 30 : 365 : 1003057,84 грнз 01/05/2022 до 01/06/2022 27 119,71 x 3 % x 32 : 365 : 1003271,33 грнз 02/06/2022 до 02/06/2022 23 459,00 x 3 % x 1 : 365 : 10011,93 грнз 03/06/2022 до 06/06/2022 20 011,09 x 3 % x 4 : 365 : 10046,58 грнз 07/06/2022 до 25/06/2022 16 607,43 x 3 % x 19 : 365 : 1001925,93 грнз 26/06/2022 до 25/07/2022 20 483,53 x 3 % x 30 : 365 : 1003050,51 грнз 26/07/2022 до 25/08/2022 24 479,78 x 3 % x 31 : 365 : 1003162,37 грнз 26/08/2022 до 25/09/2022 28 504,00 x 3 % x 31 : 365 : 1003172,63 грнз 26/09/2022 до 06/10/2022 32 572,49 x 3 % x 11 : 365 : 1001129,45 грнз 07/10/2022 до 25/10/2022 28 504,00 x 3 % x 19 : 365 : 1001944,51 грнз 26/10/2022 до 25/11/2022 36 795,60 x 3 % x 31 : 365 : 1003193,75 грнз 26/11/2022 до 31/12/2022 41 148,69 x 3 % x 36 : 365 : 10036121,76 грн Всього:809, 02 грн

Таблиця №2. Розрахунок пені

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення3 037,9326.09.2021 - 25.10.2021308,500.04742,45 грн6 364,5026.10.2021 - 25.11.2021318,500.04791,89 грн9 721,0126.11.2021 - 09.12.2021148,500.04763,39 грн9 721,0110.12.2021 - 25.12.2021169,000.04976,70 грн13 104,3726.12.2021 - 20.01.2022269,000.049168,02 грн 13 104,3721.01.2022 - 25.01.2022510,000.05535,90 грн 16 508,0226.01.2022 - 25.02.20223110,000.055280,41 грн19 955,9326.02.2022 - 25.03.20222810,000.055306,17 грн 23 459,0026.03.2022 - 25.04.20223110,000.055398,48 грн27 119,7126.04.2022 - 25.05.20223010,000.055445,80 грн30 893,9026.05.2022 - 26.05.2022110,000.05516,93 грн27 119,7127.05.2022 - 01.06.2022610,000.05589,16 грн23 459,0002.06.2022 - 02.06.2022110,000.05512,85 грн20 011,0903.06.2022 - 06.06.2022425,000.137109,65 грн16 607,4307.06.2022 - 25.06.20221925,000.137432,25 грн20 483,5326.06.2022 - 25.07.20223025,000.137841,79 грн24 479,7826.07.2022 - 25.08.20223125,000.1371 039,55 грн28 504,0026.08.2022 - 25.09.20223125,000.1371 210,44 грн32 572,4926.09.2022 - 06.10.20221125,000.137490,82 грн28 504,0007.10.2022 - 25.10.20221925,000.137741,88 грн36 795,6026.10.2022 - 25.11.20223125,000.1371 562,55 грн41 148,6926.11.2022 - 25.12.20223025,000.1371 691,04 грн45 457,6326.12.2022 - 31.12.2022625,000.137373,62 грнВсього:10 521, 74 грн4.60. Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині вимог про стягнення 45 457, 63 грн орендної плати з урахуванням індексу інфляції, 44 547, 94 грн неустойки, 10 521, 74 грн пені та 809, 02 грн 3% річних, а також а також вимоги про виселення орендаря з орендованого приміщення, в решті заявлених вимог майнового характеру слід відмовити. У задоволенні позовних вимог про стягнення 74 258, 23 грн заборгованості з відшкодування вартості комунальних послуг, 43 980, 04 грн пені, 5 619, 07 грн 3% річних суд відмовляє через необґрунтованість.

4.61. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам. При цьому, оскільки позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, що задоволена судом у повному обсязі, та вимогу майнового характеру, що задоволена судом частково - у відсотковому відношенні 45, 00 % до ціни позову, то відшкодуванню відповідачем позивачу підлягає 4 384, 06 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг експо-2022» (ідентифікаційний код юридичної особи 30993897, 79040, 01014, місто Київ, вул. Соловцова Миколи, будинок 2, офіс 38/1) на користь Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України (ідентифікаційний код юридичної особи 03534430, 79060, Львівська обл., місто Львів, вулиця Наукова, будинок 3Б) заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції у сумі 45 457, 63 грн, 44 547, 94 грн неустойки, 10 521, 74 грн пені, 809, 02 грн 3% річних та 4 384, 06 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3. У задоволенні позовної вимоги про стягнення 74 258, 23 грн заборгованості з відшкодування вартості комунальних послуг, 43 980, 04 грн пені, 5 619, 07 грн 3% річних відмовити.

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемберг експо-2022» з орендованого приміщення першого поверху інд. 11 - 20, 8 кв. м, приміщення технічного поверху інд. І; II - 31, 28 м2, частини даху - 57,19 кв. м, загальною площею 109, 27 кв. м будівлі Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача Національної академії наук України за адресою м. Львів, вул. Наукова, 3 Б.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 06.12.2023.

Суддя Матвіїв Р.І.