Ухвала

від 05.12.2023 по справі 911/2321/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/2321/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача-1 - Ленько М. М. (в порядку самопредставництва),

позивача-2 - не з`явилися,

відповідача-1 - Левченко О. В. (адвокат),

відповідача-2 - не з`явилися,

прокуратури - Сельської О. З. (за посвідченням),

розглянув касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2023 (суддя Конюх О. В.), додаткове рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2023 (суддя Конюх О. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 (головуючий - Демидова А. М., судді Владимиренко С. В., Ходаківська І. П.) у справі

за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Фонду державного майна України,

2) Міністерства енергетики України

до: 1) Публічного акціонерного товариства "Центренерго",

2) Приватного підприємства "Флемос"

про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути нерухоме майно.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року керівник Обухівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, Фонд, позивач-1) і Міністерства енергетики України (далі - Міненерго, Міністерство, позивач-2) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго", Товариство, орендодавець, відповідач-1) та Приватного підприємства "Флемос" Міністерства енергетики України (далі - ПП "Флемос", Підприємство, орендар, відповідач-2) про:

1) визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 14.07.2022 № 21/3/1 (далі - договір оренди від 14.07.2022, договір № 21/3/1, оспорюваний договір), укладеного між відповідачами;

2) застосування правових наслідків недійсності правочину та зобов`язання ПП "Флемос" повернути ПАТ "Центренерго" нерухоме майно (частину Тимчасового вугільного причалу-залізобетонного, інвентарний № 0000020, довжиною 390 погонних метрів і частину Вугільного складу, інвентарний № 0005376, площею 27 000 м2 (далі - спірне майно, об`єкт оренди), розташоване на вул. Промисловій, 1-Г у м. Українці Обухівського району Київської області, з посиланням на норми статей 16, 108, 152, 203, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 22, 63, 73, 74, 136, 141, 145, 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 15 Закону України від 04.03.1992 № 2163-XII "Про приватизацію майна державних підприємств" у редакції, чинній з 30.03.1995 (далі - Закон України № 2163-XII), статей 3, 5- 7, 13, 15 Закону України від 03.10.2019 № 157-ІХ "Про оренду державного та комунального майна", введеного в дію з 01.02.2020 (далі - Закон України № 157-ІХ), статті 19 Закону України "Про господарські товариства", статті 1 Закону України "Про акціонерні товариства" (чинного до 31.12.2022), статті 4 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації", статті 23 Закону України "Про прокуратуру", пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (далі - постанова КМУ № 634).

Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) об`єкт оренди є державним майном, оскільки передане державою до статутного фонду державного унітарного підприємства, корпоратизованого в акціонерне товариство, 100 % акцій якого належить державі, та до моменту завершення процедури приватизації залишається у власності держави, в зв`язку з чим до спірного майна мають застосовуватися передбачені Законом України № 157-ІХ процедури, зокрема, шляхом проведення аукціону в електронній формі, позаяк орендар не входить до переліку визначених статтею 15 цього Закону суб`єктів, які мають право на отримання державного майна в оренду без аукціону; 2) відповідно до постанови КМУ від 09.10.2020 № 1109 Трипільська теплова електрична станція (далі - Трипільська ТЕС) належить до об`єктів критичної інфраструктури; санітарно-захисна смуга вказаної електростанції становить 1000 м, в наказі Обухівської районної військової адміністрації від 18.07.2022 № 258 "Про можливість здійснення навігації суден для видобутку піску та щебеню відповідно до законодавства" право на здійснення навігації надано обмеженому колу суб`єктів, до якого ПП "Флемос" не входить; 3) постановою КМУ № 634 на період воєнного стану тимчасово припинено передачу в оренду державного майна на визначених територіях, крім випадків, коли доцільність такої передачі визначена рішенням обласної військової адміністрації за місцем розташування майна, натомість Київська обласна військова адміністрація не приймала рішення щодо доцільності передачі в оренду майна Трипільської ТЕС.

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю з тих мотивів, що особливості та заборони, встановлені Законом України № 157-ІХ та постановою КМУ № 634, до оспорюваного договору відповідачами правомірно не застосовувалися, оскільки на дату його укладення державі належали корпоративні права - пакет акцій ПАТ "Центренерго", однак у процесі корпоратизації Державного підприємства "Центренерго" (далі - ДП "Центренерго") орендоване нерухоме майно було передано до статутного фонду Державної акціонерної енергогенеруючої компанії "Центренерго" (далі - ДАЕК "Центренерго"), правонаступником якої є ПАТ "Центренерго", та відповідно до записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно належало орендодавцю (Товариству) на праві приватної власності, а також відсутнє в переліках державного майна, облік якого здійснюється ФДМУ та Міненерго (схожий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 826/11262/15).

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 01.05.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, заяву ПП "Флемос" від 05.04.2023 № 2023/04/05-01 про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу у справі № 911/2321/22 задоволено повністю. Стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь Підприємства 42 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення аргументоване посиланням на норми статей 26, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статей 4, 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які місцевий господарський суд дійшли висновку про те, що заявлена відповідачем-2 сума судових витрат на правову допомогу є розумно необхідною, співмірною, обґрунтованою та підлягає стягненню з Київської обласної прокуратури, оскільки позивачі - ФДМУ та Міністерство впродовж розгляду справи заперечували проти заявлених прокурором позовних вимог, тобто під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, представництво інтересів якої здійснює прокурор, який бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи (схожий висновок щодо правомірності покладання судових витрат на прокуратуру сформульовано в постанові Великої Палати Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 916/1796/18).

Залишаючи вказане додаткове рішення без змін апеляційний суд також зазначив, що оскільки Обухівська окружна прокуратура та Київська обласна прокуратура із клопотаннями або заявами чи запереченнями щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу не зверталися до місцевого господарського суду, то з урахуванням вимог частини 6 статті 126 ГПК України та принципів диспозитивності та змагальності, в суду першої інстанції не було підстав для перегляду з власної ініціативи розміру заявлених відповідачем-2 судових витрат у контексті їх співмірності зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Не погоджуючись із рішенням і додатковим рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що суди не врахували викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 920/1077/16, від 28.03.2018 у справі № 925/792/17, від 08.05.2018 у справі № 925/875/17, від 22.05.2018 у справі № 915/1021/16, від 30.05.2018 у справі № 915/825/16, від 05.07.2018 у справі № 915/826/16, від 11.10.2018 у справі № 906/916/16, від 06.11.2018 у справі № 925/473/17, від 20.03.2019 у справі № 927/735/16, від 13.11.2019 у справі № 916/665/18, від 27.01.2020 у справі № 904/1146/18, від 10.09.2020 у справах № 923/197/18 і № 923/576/18, від 01.10.2020 у справах № 924/647/18 і № 912/1672/18, від 18.03.2021 у справі № 924/592/20, від 12.10.2021 у справі № 924/1430/20, від 03.02.2022 у справі № 904/5292/19, від 22.06.2022 у справі № 913/849/14 численних висновків щодо застосування положень статей 114, 115 ЦК України, частин 2, 3 статті 145 ГК України, статей 5, 15 Закону України № 2163-XII, статей 1, 3, 12, 26 Закону України "Про господарські товариства", статей 3, 5- 7, 13, 15 Закону України № 157-ІХ в подібних правовідносинах, а саме про те, що процедура корпоратизації державного підприємства у акціонерне товариство не є приватизацією такого державного підприємства, а тому внесення майна до статутного фонду такого корпоратизованого товариства не може розглядатися як підстава для зміни форми власності на передане державою до статутного капіталу перетвореного товариства державне майно.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.11.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2023, додаткове рішення Київської області від 01.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 911/2321/22 та призначено розгляд цієї скарги в судовому засіданні на 05.12.2023.

Під час розгляду матеріалів касаційної скарги Судом встановлено, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2023 (головуючий - Могил С. К., судді Волковицька Н. О., Случ О. В.) справу № 917/1212/21 разом із касаційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступлення від викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 826/11262/15 висновку щодо застосування положень статті 80 ГК України та статей 115, 155 ЦК України, а саме про те, що держава, набувши корпоративні права, втрачає право власності на майно, передане до статутного капіталу товариства за наслідком такої передачі.

Як і в справі, що розглядається, касаційна скарга на судові рішення в справі № 917/1212/21 містить посилання на неврахування судами попередніх інстанцій викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 915/826/16, від 11.10.2018 у справі № 906/916/16, від 06.11.2018 у справі № 925/473/17 висновків щодо застосування норм частин 2, 3 статті 145 ГК України (в контексті того, що передане державою до статутного фонду підприємства майно не змінює свого правового режиму та залишається державною власністю і стосовно нього діють обмеження щодо вільного розпорядження державним майном).

Водночас колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підставою передачі справи № 917/1212/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначила те, що зміна державної форми власності може відбуватися виключно шляхом приватизації, а оскільки Закон України № 2163-XII не відносить до способів приватизації передання такого майна державою до статутного фонду (капіталу) заснованого нею акціонерного товариства, то державне майно, що передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, 100 % акцій якого залишається у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації (продажу у приватну власність належних державі акцій такого акціонерного товариства) є державною власністю.

Ухвалою від 21.06.2023 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 917/1212/21 і призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 16.08.2023.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 16.08.2023 розгляд справи № 917/1212/21 відкладено на 18.10.2023.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 повідомлено учасників справи № 917/1212/21 (провадження № 12-24гс23) про те, що судове засідання з розгляду касаційної скарги заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 відбудеться 12.12.2023.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що в основу оскаржуваних рішення та постанови про відмову в задоволенні позову в цій справі судами попередніх інстанцій покладено саме зазначений вище правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений в постанові від 09.10.2018 у справі № 826/11262/15, питання щодо наявності підстав для відступлення від якого (висновку) наразі перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку згідно з положеннями пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи підстави касаційного оскарження, різну практику в судах господарської та адміністративної юрисдикцій щодо визначення моменту переходу права державної власності на майно до створеного державою господарського товариства шляхом внесення державного майна до статутного капіталу товариства, зокрема, за наслідком завершення процедури приватизації шляхом відчуження приватним особам акцій товариства, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи на те, що правовідносини в справах № 911/2321/22 і № 917/1212/21 щодо питання застосування положень статті 145 ГК України та статей 5, 15 Закону України № 2163-XII при вирішенні спорів щодо захисту прокурором інтересів держави у сфері розпорядження державним майном, яке включено до статутного капіталу акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, є подібними, Суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 911/2321/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 917/1212/21.

Керуючись статтями 228, 229, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 911/2321/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 917/1212/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай