Ухвала

від 05.12.2023 по справі 140/33747/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/33747/23

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф. А., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Волинській області, відповідно до якого просить суд:

1) визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку вислуги років у календарному та пільговому обчисленні на момент звільнення зі Служби судової охорони, яка становила на момент звільнення в пільговому обчисленні - 25 років 00 місяців 04 днів та внесення відповідних змін до наказу про звільнення № 30 о/с від 23.01.2023;

2) зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Волинській області перерахувати ОСОБА_1 вислугу років при звільненні з Служби судової охорони у Волинській області 27.01.2023 та зарахувати до вислуги років в пільговому обчисленні час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції, з врахуванням часу проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції - 00 років 08 місяців 18 днів без врахування календарної вислуги (періоди перебування на посадах в ОВС з 05.11.2002 по 12.08.2003 та АТО з 21.08.2014 по 21.09.2014), а також врахуванням періоду навчання з 01.09.1995 по 22.06.2000 у цивільному закладі вищої освіти з розрахунку шість місяців за один рік - 02 роки 04 місяців 00 днів. Вислуга років на момент звільнення становить - 25 років 00 місяців 04 дні з внесенням відповідних змін до Наказу № 30 о/с від 23.01.2023;

3) зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Волинській області підготувати та скерувати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області відповідні матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до положень п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови КМУ від 17липня 1992 року № 393.

Ухвалою від 20.11.2023 позовну заяву залишено без руху в зв`язку із недотриманням позивачем строку звернення до суду із цим позовом та надано строк на подання до суду заяви про поновлення вказаного строку із вказанням підстав для поновлення строку та доказів поважності причин пропуску цього строку.

30.11.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій наголошує на тому, що у позовній заяві ним оскаржуються протиправні дії Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області щодо відмови в здійсненні перерахунку вислуги років у календарному та пільговому обчисленні на момент звільнення зі Служби судової охорони, яка становила на момент звільнення в пільговому обчисленні - 25 років 00 місяців 04 днів та внесення відповідних змін до наказу про звільнення № 30 о/с від 23.01.2023, що необхідно позивачу для призначення пенсії за вислугу років відповідно до положень п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.

Таким чином, позивач оскаржує протиправні дії відповідача, щодо позбавлення його соціальних гарантій та прав на належне пенсійне забезпечення згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а не оскарження дій про звільнення позивача з публічної служби.

Тому місячний строк звернення до суду визначений частиною п`ятою статті 122 КАС України не застосовується в даній справі в зв`язку із тим, що позивачем оскаржуються протиправні дії відповідача, які виразилися у відмові здійснення перерахунку пенсії за вислугу років в календарному та пільговому обчисленні та внесенні відповідних змін до наказу про звільнення, а не у звільненні його з публічної служби.

Позивач вважає, що у даній справі застосовується шестимісячний строк звернення до суду визначений статтею 122 КАС України.

Як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, 24.04.2023 позивач звертався до відповідача з листом про здійснення перерахунку вислуги років.

19.05.2023 відповідачем відмовлено в задоволені заявлених вимог. Саме з цієї дати позивач дізнався про порушення своїх прав.

Із даним позовом позивач звернувся до суду 13.11.2023, тобто у межах шестимісячного строку звернення до суду, а тому вважає за необхідне прийняти позовну заяву та відкрити провадження в справі.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом, суд виходить з наступного.

Змістом спірних правовідносин є незгода позивача із порядком обрахунку Територіальним управлінням Служби судової охорони у Волинській області строку перебування позивача на державній службі (вислуги років) на момент звільнення позивача, а відтак спір є таким, що пов`язаний із проходженням та звільненням з публічної служби.

Відносини щодо призначення позивачу пенсійних виплат хоч і пов`язані із спірними, однак становлять окремий склад правовідносин.

Зважаючи на вказане, суд розцінює твердження позивача про те, що ним оскаржуються протиправні дії відповідача, які виразилися у відмові здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, такими що не відповідають фактичним обставинам справи та змісту спірних правовідносин.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду із позовом про захист його права щодо проходження державної служби, то у спірних правовідносинах до застосування належить саме місячний строк звернення до суду встановлений частиною п`ятою КАС України.

Щодо порядку обрахування строку звернення до суду у даній справі, суд виходить з такого.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що 20.04.2023 позивач звернувся з офіційною заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області з вимогою про здійснення перерахунку вислуги років у календарному та пільговому обчисленні на момент його звільнення зі Служби судової охорони (27.01.2023).

З доданої до адміністративного позову заяви від 20.04.2023 вбачається, що її змістом є незгода з порядком обрахунку при звільненні позивача вислуги років та прохання здійснити перерахунок такої вислуги і направити відповідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії. При цьому заяву обґрунтовано тими ж доводами та підставами, що й даний позов.

Суд звертає увагу, що звернення позивача 20.04.2023 до відповідача та подальшого отримання позивачем листа відповідача від 19.05.2023 не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Як заначено в ухвалі від 20.11.2023 про залишення позовної заяви без руху, із адміністративного позову та доданих матеріалів неможливо встановити коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав.

А тому суд виходить з того, що на момент написання вказаної заяви (20.04.2023) позивачу достеменно було відомо про порушення його прав та інтересів, а відтак строк звернення до суду із даним позовом слід обраховувати починаючи з 21.04.2023.

Однак до суду з адміністративним позовом позивач звернувся лише 13.11.2023, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції канцелярії суду, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Щодо доводів позивача про дотримання ним загального шестимісячного строку звернення до суду встановленого приписами частини першої статті 122 КАС України, суд вважає за необхідне вказати на таке.

Як зазначалось вище строк звернення до суду із даним позовом слід обраховувати з 21.04.2023, а відтак шестимісячний строк звернення до суду закінчив свій перебіг 21.10.2023, тоді як позивачем подано позов до відділення поштового зв`язку 13.11.2023.

Таким чином, позивачем не дотримано і загального шестимісячного строку звернення до суду із даним адміністративним позовом.

За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Вказані положення кореспондуються із приписами частини четвертої статті 169 КАС України, згідно з якими позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу

Позивачем в заяві поданій до суду на виконання ухвали від 20.11.2023 не наведено жодних причин чи обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

При цьому, суд наголошує, що неправильна оцінка позивачем його процесуальних прав та обов`язків не може слугувати поважною причиною для уникнення наслідків недотримання приписів процесуального закону, в даному випадку наслідків пропуску визначених строків звернення до суду, оскільки суперечить принципам юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

СуддяФ. А. Волдінер