Ухвала

від 04.12.2023 по справі 160/13749/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/13749/23

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Лукманова О.М., перевіривши на відповідність нормам КАС України апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 160/13749/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фрут» до Дніпровської митниці Держмитслужби, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фрут» до Дніпровської митниці Держмитслужби, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації.

Дніпровська митниця, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подала 30.11.2023 року за допомогою системи «Електронний Суд» до суду, апеляційну скаргу.

Згідно ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подана до суду 30.11.2023 року.

Перебіг строку для подання апеляційної скарги починається з моменту проголошення судового рішення або складання повного тексту рішення. Для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об`єктивні, непереборні підстави.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з апеляційною скаргою обмежуються у часі, після закінчення строку може наступити питання виконання судового рішення. Після завершення строку, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

У пункті 41 справи «Пономарьов проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що «Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків».

Не надано доказів, які б підтвердили, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше.

Разом з апеляційною скаргою не заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Докази отримання рішення суду першої інстанції невчасно або інші докази, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційної скарго, до скарги не долучено.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 1 ч.5 ст. 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно змісту ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік», становить 2270,00 грн.

Для розрахунку суми збору за немайнову вимогу слід враховувати, що коли позов подавався до суду першої інстанції, діяла ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру юридичною особою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.).

Розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру юридичною особою, складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява у даній справі подана юридичною особою. Cпір у справі носить одночасно майновий (про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів) і немайновий (визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення) характер. Такі висновки відповідають правовій позиції викладеній в ухвалі Верховного Суду у справі № 826/11710/17 від 11.06.2018 року та в ухвалі Верховного Суду у справі № 480/52/19 від 08.08.2019 року

Ціною позову є сума, яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, з якої і має бути обрахований належний до сплати судовий збір, в тому числі і за подання апеляційної скарги. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 1.380.2019.001962 від 16.03.2020 року.

Верховний Суд вказує на те, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характер. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судовий збір варто вираховувати виходячи із різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. До такого судового збору варто додати суму, що підлягала сплаті у частині немайнової вимоги не майнового характеру як оплата у частині оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Дніпровська митниця наводить розрахунок суми різниці митних платежів.

Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 року у справі № 520/9086/19 вказував, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка існувала станом на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій (постанови від 12 червня 2018 року у справі №810/88/16, від 14 травня 2019 року у справі №826/8432/18 тощо), ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача, що в справах такої категорії являється різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом внаслідок коригування. При оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. Підтримано таку правову позицію й Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів КАС ВС в постанові від 16 березня 2020 року (справа №1.380.2019.001962). Також при визначенні кількості вимог та їх характеру, суд керується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.01.2021 року у справі №826/21860/15.

Окремо варто вказати, що згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються: зокрема, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.

Суд має нарікання на зазначення дати рішення суду першої інстанції, яке оскаржується. У прохальній частині апеляційної скарги Дніпровська митниця вказує, що просить суд задовольнити апеляційну скаргу митниці, скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2023 року у справі № 160/13749/23.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом надання документа про сплату судового збору, шляхом надання заяви про поновлення строку подання апеляційної скарги та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

За таких обставин, вважаю необхідним апеляційну скаргу у даній справі залишити без руху для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 169, 298 КАС України, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 160/13749/23 залишити без руху.

Зобов`язати Дніпровську митницю у строк десяти днів з моменту отримання ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, надавши до суду апеляційної інстанції:

- заяву про поновлення строку подання апеляційної скарги та докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою;

- докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, враховуючи одну майнову та немайнову вимоги при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації (реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *; 101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від____(Дата оскарження справи) по справі_____(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), (без врахування зменшення, передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СуддяО.М. Лукманова