Постанова

від 22.02.2024 по справі 160/13749/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/13749/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року (суддя Царікова О.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 05.09.2023 року) в справі №160/13749/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фрут» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

в с т а н о в и в:

19.06.2023 року ТОВ «Юнайтед Фрут» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці (далі по тексту відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.05.2023 року №UA110130/2023/000085/1, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.05.2023 року №UA110130/2023/000223.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року позовні вимоги задоволено.

Дніпровська митниця не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подала до суду апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару він керувався вимогами Митного кодексу України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товарів виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при їх обчисленні відповідно до умов поставки, декларанта було повідомлено про виявлені розбіжності, однак у відповіді на запит ним недоліки не усунуто. Апелянт вказував, що поставка оцінюваного товару «Виноград сушений Indian Raisins (Malayar R) (ізюм), без додавання цукру та інших речовин, без будь-якої обробки, призначений для споживання. Родзинки індійські Маlауаг-В - 2000 коробок по 10 кг. Вага нетто - 20000 кг. Врожай 2023 року» Країна походження Індія, проводиться на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.03.2023 №VACS22-23C317 між компанією «Vishaka Agri Cold Storage» (Індія) та покупцем TOВ «Юнайтед Фрут» та заявлений до митного оформлення шляхом електронного декларування за ЕМД від 11.05.2023 №UA1101302023009165 (23UA110130009165U0). Документи, які були подані при митному оформленні товару не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких розрахована митна вартість, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідно до п. 2.2, 2.3 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 №631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст.254 МКУ, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що пореміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, переклади документів митного оформлення декларантом: не надано (митна декларація країни відправлення від 13.03.2023 №SB22130320231735, страховий поліс від 18.03.2023 № С001115892). Згідно до умов специфікації від 01.03.2023 року № 1 передбачено оплату за товар: 20% - передплата та 80% - оплата після відправки відвантажувальних документів. Декларантом: під час здійснення митного оформлення надано банківсько платіжне доручення від 06.03.2023 SWIFT б/н на суму - 3240,00 дол. США; банківське платіжне доручення від 17.04.2023 SWIFT б/н на суму - 12960,00 дол. США, в графі «Призначення платежу» банківських платіжних доручень зазначено «Передоплата за товари відповідно до контракту від 01.03.2023 №VACS22-23C317». У платіжних доручання відсутня вказівка на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, вони не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Платіжні доручення від 06.03.2023 SWIFT б/н та від 17.04.2023 SWIFT б/н не містять інформації щодо ідентифікації зазначених документів із задекларованими партіями товарів, митна вартість яких скоригована. Апелянт вказував, що відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів (Інкотермо2010), поставка за терміном CIF означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. До складових митної вартості товару належить фактурна вартість товару, витрати на страхування та фрахт судна. Інспектором митниці досліджено товаросупровідні документи, надані декларантом на підтвердження складових митної вартості, зокрема витрат пов`язаних з доставкою вантажу. Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Згідно копії митної декларації країни відправлення від 13.03.2023 №SB22130320231735 оцінюваний товар відвантажено в порту Джавахарлал Перу (Індія) до порту призначення Варна (Болгарія). Здійснено розрахунок складових митної вартості товару від виробника, враховуючи курс індійської рупії до долара США, ціна товару на FOB складає - 14739,00 дол. США (1204913,25 Індійських рупій), страхування - 20,00 дол. США (1635,00 Індійських рупій), фрахт - 1441,00 дол. США (117802 Індійських рупій). Наданим страховим полісом від 18.03.2023 № С001115892 заявлено розмір страхової премії у розмірі 704 Індійських рупій, окрім того, страховим полісом від 18.03.2023 року № С001115892 заявлено про страхування товару до порту Констанца (Румунія). Вищезазначене суперечить відомостям товаросупровідним документам та заявленому розміру страхування у копії митної декларації країни відправлення від 13.03.2023 року № SB22130320231735. Апелянт вказував на розбіжності у визначенні вартості транспортування товару. В якості документа, що підтверджує розмір витрат на доставку товару від порту Варна до міста Дніпро, надано заявку від експедитора ТОВ «Єврофорвардінг» на організацію транспортування та експедицію вантажу від 10.05.2023 № СФ00000225, яка є частиною договору від 09.06.2022 № 090520221. Проте відвантаження товару у порту Варна (Болгарія) на НОМЕР_1 ВН2497XF здійснено перевізником ПП ОСОБА_1 відповідно до товаротранспортної накладної (CMR) 05.05.2023, тобто до укладення заявки від експедитора ТОВ «Єврофорвардінг» та ТОВ «Юнайтед Фрут» на організацію транспортування та експедицію вантажу від 10.05.2023 № СФ00000225, яка с частиною договору від 09.06.2022 № 090520221. Договірні відносини з перевізником не підтверджено, ставка на перевезення вантажу визначена пізніше, ніж здійснено перевезення, числові значення рахунку від 10.05.2023 року № 2562 не підтверджено. У посадової особи митного органу були всі правові підстави для здійснення коригування митної вартості заявленого товару. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товарів, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України цим же постачальником.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Юнайтед Фрут» при поданні до митного органу митної декларації, обґрунтовано застосовано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що Дніпровська митниця не мала підстав змінювати митну вартість імпортованих товарів, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товарів, розбіжності не перешкоджають встановити справжню вартість товарів, документи дають змогу ідентифікувати товар та об`єктивно визначити його ціну по договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару, що між позивачем та митницею не відбувалось. Суд першої інстанції зазначав, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення його митної вартості. Суд першої інстанції вказував, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, тобто, можливість надання додаткових документів передбачена законом. Суд першої інстанції зазначав, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, зокрема, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість), резервний. Суд першої інстанції вказував, що Дніпровська митниця посилається на те, що банківські платіжні доручення оформлені без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, оскільки останні не містять вказівки на рахунок - фактуру (інвойс) та підписів відповідальних осіб платника, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком. Відповідно до п. 4.4 контракту порядок розрахунків за кожну партію товару, що поставляється за цим контрактом, вказується в додатках до контракту, сторони погодили поставку товару, а саме: родзинки індійського походження малаер клас В у кількості 20 тон за ціною по 810,00 доларів США за тону, загалом 16200,00 доларів США, визначено порядок оплати за товар: 20% передплата, 80% після відправки копій відвантажувальних документів; умови поставки: CIF Варна, Болгарія, потім Україна; відправку призначено на березень місяць 2023 року. Інвойсом (invoice/рахунок-фактура) №VACS/2223/EXР166 від 12.03.2023 сторони погодили поставку товару: родзинки індійського походження Malayar-B у кількості 20 тон за ціною по 810,00 доларів США за тону, загалом 16200,00 доларів США. Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції. Банківські платіжні доручення в іноземній валюті від 06.03.2023 на суму 3240,00 доларів США та від 17.04.2023 на суму 12960,00 доларів США є підтвердженням оплати за поставлені позивачу товари, містять посилання на зовнішньоекономічний контракт, дату операції, суму операції в іноземній валюті, найменування банку відправника і банку отримувача, розрахункові рахунки сторін, що повною мірою узгоджується з іншими документами, поданими до митного оформлення; суми, на які здійснювались платежі, відповідають умовам додатку №1 від 01.03.2023 до Контракту №VACS22-23C317 від 01.03.2023, а саме: 20% (3240,00 доларів США) передплата, 80% (12960,00 доларів США) після відправки копій відвантажувальних документів. Платіжні доручення від 06.03.2023 на суму 3240,00 доларів США та від 17.04.2023 на суму 12960,00 доларів США містять усі обов`язкові реквізити, передбачені законодавством, а тому, є підтверджуючими документами, що посвідчують сплату за поставлений товар. Зазначені відповідачем зауваження жодним чином не вказують на наявність невідповідностей чи недоведеність якихось складових митної вартості товару, з огляду на що, такі зауваження митного органу не можуть бути підставою коригування митної вартості товару. Суд першої інстанції вказував, що обраний позивачем спосіб поставки товару відповідає Міжнародним правилам тлумачення комерційних термінів Інкотермс-2010 Варна (Болгарія), згідно цієї умови поставки, продавець зобов`язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження, покупець зобов`язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження, на продавця також покладається обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати ушкодження товару під час перевезення. Саме продавець повинен забезпечити страхове покриття ризику втрати товару покупцем або пошкодження товару під час перевезення. Страхування на ділянці від Варни (Болгарія) до місця прибуття в Україні, позивачем не здійснювалось. На підтвердження цього факту, позивачем було подано довідку про транспортно-експедиційні витрати за вих. №ЄФ000002257 від 30.03.2023 до договору № 0905221, у якій вказано, що страхування вантажу не здійснювалось. Пунктом 2.1 та підпунктами 2.1.1, 2.2.4. Договору №0905221 про транспортне-експедиторське обслуговування від 09.05.2022, наданого позивачем до митного оформлення разом з ЕМД, передбачено, що відповідно до цього договору експедитор зобов`язаний: за рахунок клієнта організовувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених сторонами, а також надати інші послуги клієнтові за погодженням сторін, в тому числі, митне оформлення вантажу. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями; доручити виконання цього договору третій особі Позивач не повинен надавати підтвердження договірних відносин з перевізником ПП ОСОБА_1 , оскільки експедитор ТОВ «Єврофорвардінг» має право залучати до виконання договору №0905221 про транспортне-експедиторське обслуговування від 09.05.2022 третіх осіб, зокрема транспортні компанії. Довідкою ТОВ «Єврофорвардінг» №ЄФ000002257 від 30.03.2023 до договору №0905221 встановлено загальну вартість транспортно-експедиційних послуг у розмірі 141712,00 грн, а відповідно до товарно-транспортної накладної (СМR) від 05.05.2023 відвантаження товару було здійснено 05.05.2023 перевізником ПП ОСОБА_1 , з яким у ТОВ «Єврофорвардінг» є договірні відносини з приводу виконання договору №0905221 про транспортне-експедиторське обслуговування від 09.05.2022. Посилання відповідача на відсутність договірних відносин позивача з перевізником є помилковими, оскільки договором №0905221 про транспортно-експедиторське обслуговування від 09.05.2022 передбачено, що експедитор має право укладати від свого імені договори з транспортними організаціями та доручати виконання цього договору третій особі, в даному випадку TOB «Єврофорвардінг» доручило виконання цього договору, зокрема, здійснення перевезення ПП ОСОБА_1 . За приписами ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» до виконання зобов`язань за договором транспортного експедирування експедитором можуть залучатись інші особи, у відносинах з якими експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. TOB «Єврофорвардінг» наділено повноваженнями залучати до виконання договору третіх осіб, то залучення ПП ОСОБА_1 , не ставить під сумнів заявлену позивачем вартість транспортування товару. Суд першої інстанції вказував, що митним законодавством не визначено вид доказів, якими декларант повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом підтвердження розміру витрат на перевезення імпортованих товарів і суд не встановив жодних суперечностей в наданих позивачем документах на підтвердження транспортних витрат. Надані ТОВ «Юнайтед Фрут» разом митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, відтак, у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Відповідно до матеріалів справи, 01.03.2023 року між ТОВ «Юнайтед Фрут» та Компанією Vishaka Agri Cold Storage (Індія), укладено контракт №VACS/22-23/С317 відповідно до умов якого, продавець зобов`язується поставити покупцю товар, у кількості, по ціні та вимогам, вказаних у замовленні покупця та погоджені сторонами у специфікаціях. Умовами контракту передбачено, що постачальник супроводжує вантаж наступними документами: коносамент, CMR тощо (оригінал); інвойс (оригінал); сертифікат походження (оригінал); пакувальний лист (оригінал); сертифікат якості (оригінал); фітосанітарний сертифікат (оригінал); санітарний сертифікат; фумігаційний сертифікат (оригінал). Ціни за одиницю товару вказані у додатках, які є невід`ємною частиною цього контракту, і включають вартість тари, упаковки товару, всі витрати у порту завантаження та митні витрати. Згідно п. 4.3 контракту загальна сума договору становить 50000 доларів США.

Згідно додатку №1 від 01.03.2023 до контракту №VACS22-23C317 від 01.03.2023 року, сторони погодили поставку товару, а саме: родзинки індійського походження малаер клас В у кількості 20 тон за ціною по 810,00 доларів США за тону, загалом 16200,00 доларів США, погоджено порядок оплати за товар: 20% передплата, 80% після відправки копій відвантажувальних документів; умови поставки: CIF Варна, Болгарія, потім Україна; відправку призначено на березень місяць 2023 року.

Інвойсом (invoice/рахунок-фактура) №VACS/2223/EXР166 від 12.03.2023 сторони погодили поставку товару: родзинки індійського походження Malayar-B у кількості 20 тон за ціною по 810,00 доларів США за тону, загалом 16200,00 доларів США.

11.05.2023 року ТОВ «Юнайтед Фрут» було задекларовано до митного органу в`їзду Одеської митниці товар: виноград сушений Indian Raisins (Malayar R) (ізюм), без додавання цукру та інших речовин, без будь-якої обробки, призначений для споживання. Родзинки індійські Маlауаг-В - 2000 коробок по 10 кг. Вага нетто - 20000 кг. Врожай 2023 року, не в первинній упаковці, не містить ГМО, шляхом електронної митної декларації №23UA110130009165U0. Разом з митною декларацією подано до митного оформлення: зовнішньоекономічний договір (контракт) №VACS/22-23/С317 від 01.03.2023 року; сертифікат якості №ALR/VA/00216032023 від 16.03.2023 року; пакувальний лист VACS/2223/EXP166 від 12.03.2023 року; рахунок-фактуру VACS/2223/EXP166 від 12.03.2023 року; коносамент MAEU225695272 від 18.03.2023 року; автотранспортну накладну №б/н від 05.05.2023 року; фітосанітарний сертифікат PSC160NA2023001673 від 12.03.2023 року; сертифікат про походження товару №63048 від 18.03.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) від 06.03.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) від 17.04.2023 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2562 від 10.05.2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (заявка №ЄФ00000225 від 10.05.2023 року; страховий поліс №С001115892 від 18.03.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №1 від 01.03.2023 року; договір про надання послуг митного брокера №БД-01082022 від 01.08.2022 року; договір (контракт) про перевезення №01102 від 01.11.2021 року; договір (контракт про перевезення № 0905221 від 09.05.2022 року; договір (контракт) про перевезення №ВО200423/5П від 20.04.2023 року; платіжне доручення від 10.05.2023 року; сертифікат здоров`я №EIA/MUM/M від 24.03.2023 року; сертифікат фумігації №EXP/NS від 13.03.2023 року; митну декларацію країни відправлення №SB22130320231735 від 13.03.2023 року. Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до ст.58 МК України на рівна 0,81 доларів США за 1 кг товару.

Дніпровською митницею в ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Керуючись вимогами статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; страхові документи, а також документи, шо містять відомості про вартість страхування; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На підставі ст. 254 МК України необхідно надати переклад товаросупровідних документів (митна декларація країни відправлення від 13.03.2023 №SB22130320231735, страховий поліс від 18.03.2023 №С001115892), складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5 розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672.

У листі декларанта від 11.05.2023 року б/н зазначено про те, що можливість надати додаткові документи у 10-денний термін відсутня.

Згідно матеріалів справи, Дніпровською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 11.05.2023 року № UA110130/2023/000085/1 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товару, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаної/визначеної митної вартості, згідно подібних поставок ВМД від 23.02.2023 року № UA110130/2023/3720, з розрахунку 1,2010 доларів США за 1 кг товару.

На підставі рішення, відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2023/000223 від 11.05.2023 року.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2023/000223 від 11.05.2023 року Дніпровською митницею пояснено, що підставою коригування митної вартості є розбіжності у поданих документах до митного оформлення. Умовами специфікації №1 від 01.03.2023 року до контракту від 11.03.2023 №VACS22-23C317 передбачено наступний графік оплати за товар: 20% передплата та 80% передплата після відправки відвантажувальних документів. До митного оформлення декларантом надано банківське платіжне доручення від 06.03.2023 б/н на суму 3240,00 дол. США; банківське платіжне доручення від 17.04.2023 року б/н на суму 12960,00 дол. США. В графі «Призначення платежу» банківських платіжних доручень зазначено: «Передоплата за товари відповідно до контракту від 01.03.2023 року №VACS/22-23/C317». Відповідно до п. 7 висновків постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Банківські платіжні доручення оформлені без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216. А саме: вищезазначені документи не містять підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатися рахунком. Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) поставка за терміном CIF означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. До складових митної вартості товару належать фактурна вартість товару, витрати на страхування, фрахт судна. На підставі вищенаведеного досліджено товаросупровідні документи, надані декларантом на підтвердження складових митної вартості, зокрема, витрат пов`язаних з доставкою вантажу. Відповідно до наданої копії митної декларації країни відправлення від 13.03.2023 року №SB22130320231735 оцінюваний товар відвантажено в порту Джавахарлал Неру (Індія) до порту призначення Варна (Болгарія). Здійснено розрахунок складових митної вартості товару від виробника, враховуючи курс індійської рупії до долара США. Ціна товару на FOB складає 14739,00 дол. США (1204913,25 інд. рупій), страхування 20,00 дол.США (1635,00 інд. рупій), фрахт 1441.00 дол. США (117802 інд. рупій). Разом з тим, наданим страховим полісом від 18.03.2023 №С001115892 заявлено розмір страхової премії у розмірі 704 інд. рупій. Окрім того, страховим полісом від 18.03.2023 №С001115892 заявлено про страхування товару до порту Констанца (Румунія). Вищезазначене суперечить відомостям у товаросупровідних документах та заявленому розміру страхування у копії митної декларації країни відправлення від 13.03.2023 року №SB22130320231735. В якості документа, що підтверджує розмір витрат на доставку товару від порту Варна до міста Дніпро, надано заявку від експедитора ТОВ «Єврофорвардінг» на організацію транспортування та експедицію вантажу від 10.05.2023 №ЄФ00000225, яка є частиною договору від 09.06.2022 №090520221. Разом з тим, відвантаження товару у порту Варна (Болгарія) на а/м НОМЕР_1 /BH2497XF здійснено перевізником ПП ОСОБА_1 відповідно до товаротранспортної накладної (CMR) 05.05.2023, тобто до укладення заявки від експедитора ТОВ «Єврофорвардінг» та ТОВ «Юнайтед Фрут» на організацію транспортування та експедицію вантажу від 10.05.2023 №ЄФ00000225, яка є частиною договору від 09.06.2022 року №090520221. Договірні відносини з даним перевізником не підтверджено. Ставка на перевезення вантажу визначена пізніше, ніж здійснено перевезення, числові значення рахунку від 10.05.2022 №2562, не підтверджено.

Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що для випуску товару у вільний обіг, позивачем до митного підрозділу було подано митну декларацію № 23UA11013000922U8 від 11.05.2023 року де ціну товару визначено за резервним 2 методом на виконання рішення про коригування митної вартості товарів від 11.05.2023 року № UA110130/2023/000085/1.

Відповідно до ст. 49, ч. 1, ч. 3 ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митної декларацію, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною 2 ст. 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що митниця, окрім поданих документів до митних декларацій просила позивача надати додаткові підтвердження заявленої митної вартості.

Отже, митний орган мав нарікання щодо вартості заявленої партії товару. Вказував, що до митного оформлення партії товарів не надано докази щодо підтвердження транспортних витрат, перевезення здійснював перевізник, з яким позивач не укладав договір, у платіжних документах відсутні посилання на номер інвойсу, занижено страхові витрати.

Відповідно до п. 4.4 контракту №VACS/22-23/С317 від 01.03.2023 року, порядок розрахунків за кожну партію товару, що поставляється за цим контрактом, вказується в додатках до контракту. Згідно додатку №1 сторони погодили поставку товару у кількості 20 тон за ціною по 810,00 доларів США за тону, загалом 16200,00 доларів США, визначено порядок оплати за товар: 20% передплата, 80% після відправки копій відвантажувальних документів; умови поставки: CIF Варна, Болгарія, потім Україна; відправку призначено на березень місяць 2023 року.

Інвойсом (invoice/рахунок-фактура) №VACS/2223/EXР166 від 12.03.2023 року сторони погодили поставку товару: родзинки індійського походження Malayar-B у кількості 20 тон за ціною по 810,00 доларів США за тону, загалом 16200,00 доларів США.

ТОВ «Юнайтед Фрут» здійснено оплату за поставлений товар згідно умов додатку № 1 до контракту та інвойсу №VACS/2223/EXР166 від 12.03.2023 року, що підтверджується банківськими платіжними дорученнями в іноземній валюті від 06.03.2023 на суму 3240,00 доларів США та від 17.04.2023 на суму 12960,00 доларів США, які містять посилання на зовнішньоекономічний контракт, дату операції, суму операції в іноземній валюті, найменування банку відправника і банку отримувача, розрахункові рахунки сторін. З банківських платіжних доручень можливо ідентифікувати, що оплата здійснювалась за поставку товару у межах контракту від 01.03.2023 року №VACS/22-23/С317.

Відповідно до матеріалів справи, у додатку №1 від 01.03.2023 до контракту сторони погодили поставку товару, за правилами CIF Варна, Болгарія, потім Україна.

Згідно правил Інкотермс 2010 CIF, продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. На продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. До складових митної вартості товару належать фактурна вартість товару, витрати на страхування, фрахт судна.

Тобто витрати на страхування покладаються на продавця. Встановлено страхування вантажу до порту Варна Болгарія у розмірі 20,00 дол.США (1635,00 індійських рупій).

Страховим полісом від 18.03.2023 №С001115892 заявлено розмір страхової премії у розмірі 704 індійських рупій, заявлено про страхування товару до порту Констанца (Румунія).

Оскільки питання страхування покладається на продавця компанію Vishaka Agri Cold Storage, ТОВ «Юнайтед Фрут» не відповідає за страхування вантажу, не може пояснити розбіжності у страховій премії та заявку на страхування товару до порту Констанца (Румунія).

Встановлено, що страхування на ділянці транспортування від Варни (Болгарія) до місця прибуття в Україні, позивачем не здійснювалось. Надано довідку про транспортно-експедиційні витрати за вих. №ЄФ000002257 від 30.03.2023 року до договору № 0905221, у якій вказано, що страхування вантажу не здійснювалось.

Встановлено, що з метою транспортування товару, ТОВ «Юнайтед Фрут» було укладено договір з ТОВ «Євро Форвардінг» № 0905221 від 09.05.2022 року на транспортно-експедиторське обслуговування, умовами якого передбачено, що експедитор зобов`язаний за рахунок клієнта організовувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених сторонами, а також надати інші послуги клієнтові за погодженням сторін, в тому числі, митне оформлення вантажу. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями; доручити виконання цього договору третій особі.

ТОВ «Євро Форвардінг» залучило до перевезення вантажу третіх осіб, зокрема ПП ОСОБА_1 . Довідкою ТОВ «Євро Форвардінг» №ЄФ000002257 від 30.03.2023 року встановлено загальну вартість транспортно-експедиційних послуг у розмірі 141712,00 грн.

Посилання відповідача на відсутність договірних відносин позивача з перевізником є помилковими, оскільки договором №0905221 про транспортно-експедиторське обслуговування від 09.05.2022 року передбачено, що експедитор має право укладати від свого імені договори з транспортними організаціями та доручати виконання цього договору третій особі, в даному випадку TOB «Євро Форвардінг» доручило виконання цього договору, зокрема, здійснення перевезення ПП ОСОБА_1 . Безпосередній первеізник ТОВ «Євро Форвардінг» підтверджує транспортування товару та вартість такого транспортування.

Встановлено, що Дніпровською митницею при коригуванні митної вартості товарів, було використано інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за першим методом згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД, зокрема від 23.02.2023 року № 23UA110130003720U8.

В матеріалах справи наявна копія вантажно-митної декларації від 23.02.2023 року № 23UA110130003720U8, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товару: виноград сушений Indian Raisins (Malayar R) (ізюм), без додавання цукру та інших речовин, без будь-якої обробки, призначений для споживання. Родзинки індійські Маlауаг-В - 2000 коробок по 10 кг. Вага нетто - 20000 кг. Врожай 2023 року, не в первинній упаковці, не містить ГМО, країна походження Індія, умови поставки CIF BG Varna. Натомість, декларацією взятою для коригування вартості товару підтверджується, що на територію України на умовах поставки CFR BG Varna, ввезено товар виноград сушений Indian Raisins (Malayar R) (ізюм), без додавання цукру та інших речовин, без будь-якої обробки, призначений для споживання. Родзинки індійські Маlауаг-В - 2000 коробок по 10 кг. Вага нетто - 20000 кг. Врожай 2022 року, країна походження Індія.

Згідно умов поставки Інкотермс 2020 CIF, включає у себе страхування та фрахт (... назва місця призначення) продавець зобов`язується доставити товар названому перевізнику або у названий пункт, крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

Згідно правил CFR Інкотермс 2020 продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження. Після завантаження товару на борт ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають (наприклад, розвантаження та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця. Покупцеві, згідно CFR, належить сплатити страхування вантажу і прийняти на себе подальші ризики, пов`язані з можливим псуванням або втратою товарів, а також з урахуванням деяких витрат, що виникають після розміщення вантажів на плавзасобі і передачі їх перевізнику.

Порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією від 11.05.2023 року №23UA110130009165U0, та декларації, яка була використана митницею від 23.02.2023 року № 23UA110130003720U8, колегія суддів зазначає, що різними є умови транспортування, товар, який береться для порівняння (різний рік врожаю винограду сушеного). Тобто Дніпровська митниця неправомірно використала декларацію від від 23.02.2023 року № 23UA110130003720U8 для співставлення характеристик товару та умов поставки та для коригування митної вартості.

Варто вказати, що використана для митного коригування вартості товару митна декларація від 23.02.2023 року № 23UA110130003720U8 визначає вартість товару за резервним методом (6 метод), тобто митниця використала декларацію, що подана декларантом після коригування, де визначено митну вартість товару не за основним методом.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, митниця не довела правомірність свого рішення, не обґрунтувала в чому саме, на її думку, розбіжності в документах поданих позивачем, не дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом за ціною товару, визначеною позивачем у інвойсі до контракту.

Суд вказує, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Суд приходить до висновку, що позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості, відповідно до контракту, подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару.

При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції враховує позиції Верховного Суду, зокрема, викладені у постановах від 14.11.2019 року у справі № 809/33/17, від 25.02.2021 року у справі № 815/6799/17, від 02.03.2021 року у справі № 809/857/17, від 12.03.2021 року у справі № 826/16699/16, 05.03.2021 року у справі № 823/1461/17, від 17.05.2022 року у справі № 814/1916/17, від 29.06.2022 року у справі № 1.380.2019.001524, від 21.06.2022 року у справі № 820/6811/16, від 08.06.2022 року у справі № 380/1197/20.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року в справі №160/13749/23 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова