ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 120/968/19-а
адміністративне провадження № К/990/19664/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В. М.,
суддів: Єзерова А. А., Кравчука В. М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20.12.2022 (постановлену у складі головуючого судді Яремчук К.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 (ухвалену у складі колегії суддів: Ватаманюк Р.В. (суддя-доповідач), Драчук Т.О., Полотнянко Ю.П.) у справі №120/968/19-а за позовом ОСОБА_1 до Тартацької сільської ради Чечельницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Тартацької сільської ради Чечельницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення 22 сесії 7 скликання Тартацької сільської ради Чечельницького району Вінницької області від 13.12.2018 №324 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для оформлення права власності ОСОБА_2 для ведення індивідуального садівництва".
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.
26.10.2022 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2019 у цій справі.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2022 подану заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків шляхом:
- надання документу про доплату судового збору в розмірі 160,20 гривень за подання до суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;
- подання клопотання про поновлення строку звернення на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;
- подання ще однієї копії заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для третьої особи.
18.11.2022 на виконання вимог ухвали від 31.10.2022 ОСОБА_1 подано заяву, до якої долучено документ про доплату судового збору в належному розмірі. Також в поданій заяві зазначено інформацію про третю особу, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 та долучено ще одну копію заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Окрім того, заявник просив поновити строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду 23.11.2022 продовжено ОСОБА_1 строк до 09.12.2022 для усунення недоліків, що визначені ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2022, в частині необхідності повідомлення обставин, що унеможливили вчасне звернення його до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також підтвердження таких відповідними доказами.
На виконання вимог ухвали від 23.11.2022 заявником подано до суду клопотання про поновлення строку звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2019 у цій справі.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.12.2022, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2019 за нововиявленими обставинами у справі № 120/968/19-а повернуто позивачеві без розгляду відповідно до частини 4 статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з позицією якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивачем пропущено тридцятиденний строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, встановленого частиною 1 статті 363 КАС України та визнанням неповажними причин пропуску такого строку, оскільки про висновок експерта КНДЕКЦ МВС України від 25.03.2021, на яке позивач посилається як на підставу для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, позивачеві було відомо станом на момент прийняття Чечелицьким районним судом Вінницької області рішення від 11.06.2021 у справі № 151/464/20, що давало об`єктивну можливість реалізувати право на подання такої заяви у межах визначеного процесуальним законом строку.
Не погодившись з такими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20.12.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до допущення судами попередніх інстанцій порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки доводам позивача щодо пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2019 за нововиявленими обставинами. Окрім того, скаржник стверджує, що ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 20.12.2022 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 підлягають скасуванню на підставі пункту 5 частини 3 статті 353 КАС України, оскільки вказані судові рішення не підписані суддями.
Учасниками справи до закінчення встановленого судом строку відзиву на касаційну скаргу подано не було, що відповідно до приписів статті 338 КАС України не перешкоджає її розгляду по суті.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
За правилами частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, враховуючи зазначені приписи процесуального закону, суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості збирати нові докази або додатково перевіряти докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого.
Відповідно до частин 1, 2 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.
Так, за приписами частини 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Аналіз наведеної норми свідчить, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Відповідно до частини 3 статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Приписами частини 1 статті 121 КАС України обумовлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В силу частини 4 статті 366 КАС України крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
З аналізу наведених норм процесуального закону висновується, що моментом, з яким законодавець пов`язує початок перебігу строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
У випадку пропуску вказаного строку з поважних причин він може бути поновлений судом за клопотанням учасника справи відповідно до загального правила щодо поновлення строків, передбаченого у статті 121 КАС України.
При цьому, в разі відхилення зазначеного клопотання, настає процесуальний наслідок у вигляді повернення заяви без розгляду особі, яка її подала.
Аналогічна позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.04.2023 у справі № 580/7306/21.
Слід зазначити, що зі змісту заяви про розгляд судового рішення за нововиявленими обставинами, істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи позивач визначає висновок експерта КНДЕКЦ МВС України від 25.03.2021, яким, на думку позивача, встановлені істотні обставини, які не могли бути відомі позивачеві на час розгляду цієї справи №120/968/19-а.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що про існування висновку експерта КНДЕКЦ МВС України від 25.03.2021 ОСОБА_1 було відомо, зокрема, під час розгляду справи № 151/464/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області про визнання помилковим і скасування рішення Тартацької сільської ради народних депутатів Чечельницького району Вінницької області щодо затвердження матеріалів інвентаризації та приватизації земельних ділянок та зобов`язання вчинити дії.
Рішення у справі № 151/464/20 постановлено Чечельницьким районним судом Вінницької області за участю позивача - ОСОБА_1 11.06.2021.
Варто зауважити, що ОСОБА_1 є позивачем у справі № 151/464/20, встановлені в якій обставини (висновок експерта КНДЕКЦ МВС України від 25.03.2021) позивач вважає нововиявленими щодо цієї справи № 120/968/19-а.
При цьому, аргументи клопотання про поновлення строку для звернення до суду, подане на виконання ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2022 про залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху, зводяться до того, що позивач є особою похилого віку, має інвалідність, а також не обізнаний із тонкощами процесуального законодавства. Окрім того, ОСОБА_1 брав участь у численних судових процесах, що ним ініціювалися, що також унеможливило вчасне звернення його до суду із відповідною заявою. Також заявник вказує на те, що перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2019 за нововиявленими обставинами є останньою надією на відновлення порушених прав. Також у поданому клопотанні заявник визнає, що ним пропущений строк звернення до адміністративного суду із відповідною заявою. Водночас за наведених обставин з метою ефективного захисту прав та інтересів заявника останній вважає, що строк звернення до адміністративного суду у цьому випадку підлягає поновленню.
Слід зазначити, що з моменту постановлення Чечельницьким районним судом Вінницької області рішення від 11.06.2021 у справі № 151/464/20 за позовом ОСОБА_1 і до моменту його звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (26.10.2022) у цій справі № 120/968/19-а минуло понад п`ятнадцять місяців.
Таким чином, викладені в заяві про усунення недоліків доводи не стосуються об`єктивних факторів, а свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 800/125/17 зауважено, що пунктом 1 частини 1 статті 363 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок перебігу строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення своїх прав через байдужість до них або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У параграфі 41 рішення від 03.04.2008 «Пономарьов проти України» ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обмеження строком можливості подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами застосовується для досягнення стабільності судових рішень та з метою дотримання принципу юридичної визначеності, що є однією зі складових верховенства права. Натомість поновлення процесуального строку без наявності поважних причин його пропуску суперечить принципу res judicata.
У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).
Варто зазначити, що питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Водночас, як правильно було встановлено судами попередніх інстанцій, заявником у клопотанні про поновлення строку не було наведено належних та достатніх підстав, за наявності яких причини пропуску встановленого законом строку звернення до суду з цією заявою, можна визнати поважними.
З огляду на викладене, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка з дотриманням норм процесуального права, адже позивач, порушуючи питання про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не вказав поважних причин, які б, за наявності у нього заінтересованості у відновленні своїх прав, довели помилковість (за твердженням скаржника) судових рішень у його справі.
За таких обставин та правового врегулювання, висновок судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правильному застосуванні судом частини 4 статті 366 КАС України.
Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також свідчили б про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
Доводи касаційної скарги з приводу того, що ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 20.12.2022 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 не містить підписів суддів, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, оскільки судові рішенні підписані суддями.
За приписами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20.12.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 у справі № 120/968/19-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Судді В. М. Шарапа
А. А. Єзеров
В. М. Кравчук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2023 |
Оприлюднено | 07.12.2023 |
Номер документу | 115453827 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шарапа В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні