Постанова

від 06.12.2023 по справі 600/3498/22-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 600/3498/22-а

провадження № К/990/25785/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Колективного проектно-кошторисного бюро побуту

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року (головуючий суддя Граб Л.С., судді Смілянець Е.С., Сторчак В.Ю.)

у справі №600/3498/22-а

за позовом Колективного проектно-кошторисного бюро побуту та Приватного підприємства "Грейп 2002"

до Міністерства культури та інформаційної політики України

про визнання протиправним та скасування приписів та постанов.

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2022 року Колективне проектно-кошторисне бюро побуту та Приватне підприємство "Грейп 2002" звернулися до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України, в якому просили:

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 14 вересня 2022 року №06/13/2087-22, виданий Колективному проектно- кошторисному бюро побуту з вимогою негайно припинити проведення робіт на об`єкті: Будівництво багатоквартирних житлових будинкiв iз об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. Шептицького, 7 у м. Чернівці;

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 14 вересня 2022 року №06/13/2085-22, виданий Приватному підприємству "Грейп 2002" з вимогою негайно припинити проведення робіт на об`єктi: Будівництво на багатоквартирних житлових будинків із об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. Шептицького, 7 у м. Чернівці;

- визнати протиправною тa скасувати постанову відповідача від 30 вересня 2022 року №06/13/2465-22 про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

2. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року задоволено клопотання представників Колективного проектно-кошторисного бюро побуту та Приватного підприємства "Грейп 2002" про відмову від позову та закриття провадження у справі, внаслідок чого:

- прийнято відмову від позову Колективного проектно-кошторисного бюро побуту та Приватного підприємства "Грейп 2002" до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправними та скасування приписів, постанови;

- рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року визнано нечинним, а провадження у справі закрито.

4. Не погодившись з ухвалою Сього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, Колективне проектно-кошторисне бюро побуту звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд змінити ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, виключивши з її тексту мотивування по суті спору, процитовані у касаційній скарзі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Чернівецької міської ради від 18 травня 1995 року № 94, центральну частину міста Чернівці оголошено історико-культурною заповідною територією, а також затверджено межі історико-культурної заповідної території міста Чернівці.

6. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878 м. Чернівці занесено до Списку історичних населених місць України.

7. Рішенням 14 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 28 лютого 2007 року № 252 затверджено «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів міста Чернівців».

8. 28 червня 2011 року на 35-й сесії комітету ЮНЕСКО архітектурний ансамбль «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації» включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

9. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг від 09 жовтня 2022 року № 5003480673319), Колективне проектно-кошторисне бюро побуту є користувачем (орендарем) земельної ділянки загальною площею 0,2532 га, кадастровий номер 7310136600:04:003:0017, що розташована за адресою: вул. Митрополита Андрея Шептицького, 7, м. Чернівці, для будівництва та обслуговування багатофункціональної будівлі з підземним паркінгом, на підставі укладеного між Чернівецькою міською радою та Колективним проектно-кошторисним бюро побуту договору оренди землі від 29 жовтня 2007 року № 4190, з урахуванням додаткових договорів, рішення Господарського суду Чернівецької області від 05 лютого 2020 року у справі № 926/2645/19, залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03 червня 2020 року, рішення Господарського суду Чернівецької області від 02 липня 2021 року у справі № 926/991/21, залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12 квітня 2022 року.

10. 29 жовтня 2007 року між Чернівецькою міською радою та Колективним проектно-кошторисним бюро побуту укладено договір оренди землі № 4190, на умовах якого Чернівецька міська рада передала, а Колективне проектно-кошторисне бюро побуту прийняло в строкове платне користування строком до 12 липня 2010 року земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатофункціональної будівлі з підземним паркінгом, яка знаходиться в м.Чернівці на вул. Митрополита Андрея Шептицького, 7, загальною площею 0,2532 кв. м, кадастровий номер 7310136600:04:003:0017.

11. 17 вересня 2010 року між Чернівецькою міською радою та Колективним проектно-кошторисним бюро побуту укладено додатковий договір № 1/4190 до Договору № 4190, яким поновлено договір оренди терміном до 26 березня 2013 року з цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування багатофункціональної будівлі з підземним паркінгом".

12. Згодом між Чернівецькою міською радою та Колективним проектно-кошторисним бюро побуту було укладено ряд додаткових договорів: від 13 травня 2013 року № 2/4190; додатковий договір від 19 вересня 2013 року № 3/4190; додатковий договір від 17 листопада 2016 року №4/4190, якими на підставі рішення 34 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 28 березня 2013 року № 805, рішення 39 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 29 серпня 2013 року № 954, рішення 13 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 13 жовтня 2016 року № 407, строк дії договору № 4190 поновлювався до 13 жовтня 2019 року з цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування багатофункціональної будівлі з підземним паркінгом".

13. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05 лютого 2020 року у справі №926/2645/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03 червня 2020 року, визнано укладеним додатковий договір до договору оренди землі від 29 жовтня 2007 року № 4190 (із внесеними змінами додатковими договорами) у редакції, запропонованій позивачем, відповідно до якої: Договір оренди землі поновлюється з 13 жовтня 2019 року до 13 жовтня 2022 року для будівництва та обслуговування багатофункціональної будівлі з підземним паркінгом.

14. На підставі рішення Чернівецької міської ради від 26 січня 2023 року № 1052, між Чернівецькою міською радою та Колективним проектно-кошторисним бюро побуту укладено додатковий договір від 09 лютого 2023 року № 6/4190 до договору оренди землі від 29 жовтня 2007 року № 4190, яким договір оренди землі поновлено з 13 жовтня 2022 року до 13 жовтня 2025 року.

15. 11 серпня 2015 року Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради видано Колективному проектно-кошторисному бюро побуту містобудівні умови та обмеження № 1075/15 забудови земельної ділянки по вул. Митрополита Андрія Шептицького, 7, з урахуванням змін до містобудівних умов та обмежень від 18 березня 2020 року № 04/01-08/1-1055.

16. Містобудівні умови та обмеження від 11 серпня 2015 року № 1075/15 були оскарженні до Шевченківського районного суду м. Чернівці.

17. Постановою Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 727/463/19 відмовлено у визнанні протиправними і скасування вказаних містобудівних умов та обмежень.

18. На підставі виданих містобудівних умов та обмежень від 11 серпня 2015 року № 1075/15, Колективним проектно-кошторисним бюро побуту виготовлено проектну документацію для будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом, на яку 19 серпня 2016 року отримано позитивний комплексний експертний звіт (серія бланку ХК № 3551).

19. На замовлення Колективного проектно-кошторисного бюро побуту, у 2015 році приватним підприємством «Археотектос» розроблено історико-містобудівне обґрунтування спорудження багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського обслуговування на вул. А.Шептицького, 7 у місті Чернівцях, яке погоджене Міністерством культури України 31 травня 2016 року для врахування при розробленні проектної документації.

20. 29 травня 2018 року Колективне проектно-кошторисне бюро побуту направило на адресу Міністерства культури України лист за вих. № 29/05, в якому просило погодити проект будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговуванням та паркінгом по вул. А. Шептицького, 7 в м. Чернівці.

21. За результатами розгляду вказаного листа, 13 серпня 2018 року Міністерство культури України направило на адресу Колективного проектно-кошторисного бюро побуту лист за вих. № 845/10-2/72-18, яким повідомило про опрацювання поданих матеріалів та взяття їх до уваги. Однак, зважаючи на розташування об`єкту реконструкції в охоронній (буферній) зоні об`єкту всесвітньої спадщини «Резиденція митрополитів Буковини та Далмації», Міністерство повернеться до розгляду можливості її погодження лише після отримання позитивного висновку ЦВС ЮНЕСКО.

22. 20 серпня 2018 року Колективне проектно-кошторисне бюро побуту отримало висновок №335-в/23-18 державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України за результатами наукового археологічного дослідження, відповідно на земельній ділянці (кадастровий номер 7310136600:04:003:0017) по вул. Шептицького Андрея Митрополита, 7 у м. Чернівці Чернівецької області площею 0,2532 га можна проводити земляні роботи. Ділянка може використовуватися для будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом.

23. На замовлення Колективного проектно-кошторисного бюро побуту, у 2020 році ФОП ОСОБА_1 розроблено історико-містобудівне дослідження реновації квартальної забудови в межах вулиць Головної, Шкільної, Турецької та А. Шептицького в м. Чернівцях, згідно з висновками якої ділянка опрацювання розташована в межах комплексної охоронної зони центрального історичного ареалу м. Чернівці та в межах буферної зони ЮНЕСКО (кол. Резиденція буковинських митрополитів). На дану територію розповсюджується статус центрального історичного ареалу м.Чернівці.

24. За наслідками опрацювання листа Міністерства закордонних справ України від 13 липня 2021 року № 413/14-194/087-4885, 15 липня 2021 року відповідач направив на адресу Колективного проектно-кошторисного бюро побуту лист № 8163/6.11.3, до якого долучив технічну оцінку ІКОМОС, в якій містяться зауваження до проекту.

25. На підставі судового рішення у справі № 600/7374/21-а, 30 червня 2022 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради видано Колективному проектно-кошторисному бюро побуту дозвіл на виконання будівельних робіт № ЧВ012220627740 на об`єкт будівництва "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом" за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вулиця Шептицького Андрея Митрополита, 7.

26. Враховуючи результати проведеного обстеження містобудівної ситуації за адресою вул. А.Шептицького, 7, м. Чернівці, 14 вересня 2022 року Міністерство культури та iнформацiйної політики України винесло приписи № 06/13/2085-22 та № 06/13/2087-22, пунктом 1 яких вимагало від позивачів негайно припинити проведення робіт на об`єкті: "Будівництво багатоквартирних житлових будинкiв iз об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. Шептицького, 7 у м. Чернівці", які проводяться в межах історичного ареалу м. Чернівців (наказ Міністерства культури і туризму України від 16 червня 2007 року № 661/0/16-07), а також в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Архітектурний ансамбль Резиденція митрополитів Буковини і Далмації", за відсутності погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини проекта та без відповідного дозволу, до приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

27. На підставі акта про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 19 вересня 2022 року, Міністерством культури та інформаційної політики України винесено постанову від 30 вересня 2022 року № 06/13/2465-22 про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, якою до Колективного проектно-кошторисного бюро побуту застосовано штраф у розмірі 170 000,00 грн за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць.

28. Вважаючи винесені приписи та постанову про застосування фінансових санкцій протиправними, позивачі звернулися до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

29. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції керувався тим, що нормами Закону України «Про охорону культурної спадщини» в редакції Закону від 28 квітня 2021 року № 1423-IX, з урахуванням змін, внесених Законом від 22 травня 2022 року № 2268-IX, не вимагалось подання на погодження відповідним органам місцевого самоврядування та затвердження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини вже існуючих (діючих) і визначених науково-проектною документацією меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць, як і не встановлювалось строку для здійснення таких дій.

30. Суд першої інстанції звернув увагу, що доказів того, що рішення 14 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 28 лютого 2007 року № 252 про затвердження «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів міста Чернівців», яким затверджені межі та режими використання зон охорони пам`яток культурної спадщини та історичного ареалу міста Чернівці, у встановленому законом порядку було скасовано, до суду подано не було, а отже, таке рішення є чинним. При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження скасування наказу Міністерства культури і туризму України «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам`яток, меж і режимів використання історичних ареалів населених місць» від 16 червня 2007 року № 661/0/16-07, яким затверджено межі та режими використання зон охорони пам`яток культурної спадщини та історичного ареалу міста Чернівці.

31. Суд апеляційної інстанції прийняв відмову позивачів від позову і закрив провадження у справі.

32. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції погодилася з висновками суду першої інстанції по суті спору та вважала, що відповідачем підставно винесено оскаржувані приписи і постанову.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

33. Касаційна скарга обґрунтована порушенням судом апеляційної інстанції частини 3 статті 9, статті 189, частини 1 статті 308, статті 314, частин1 і 2 статті 321 КАС України, оскільки при визнанні рішення нечинним на підставі відмови позивача від позову або при затвердженні мирової угоди сторонами суд апеляційної інстанції не переглядає справи та не перевіряє рішення суду першої інстанції, а, керуючись диспозитивним правом сторін укласти мирову угоду або відмовитись від позовних вимог, визнає рішення суду першої інстанції нечинним, тобто таким, що не породжує правових наслідків.

34. Заявник касаційної скарги стверджує, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції по суті розглянув апеляційну скаргу без дослідження доводів, які у ній наведені, хоча клопотання Колективного проектно-кошторисного бюро побуту та Приватного підприємства «ГРЕЙП 2002» про відмову від адміністративного позову були подані до початку судового засідання та розгляду справи по суті. Розгляд апеляційної скарги по суті в такому випадку суперечить приписам частини 3 статті 9 КАС України, якою регламентуються принцип диспозитивності в адміністративному судочинстві та право розпоряджатися своїми вимогами на свій розсуд зокрема.

35. До того ж, при винесенні ухвали суд апеляційної інстанції зробив висновок лише про правомірність рішень відповідача у справі, в той час як жоден із доводів апеляційної скарги, викладених позивачами, проаналізовано не було.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

37. За приписами частини 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

38. За змістом частини 1 статті 47 КАС України позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

39. Відповідно до частин 1, 3, 6 статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

40. Тобто, нормами частини 1 статті 47, частини 1 статті 189 КАС України передбачено право позивача, як учасника справи, з урахуванням приписів цього Кодексу та керуючись наявною у нього процесуальною метою, вільно обирати вид власної процесуальної поведінки, в тому числі, шляхом відмови від позову на будь-якій стадії судового процесу.

41. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

42. Під час апеляційного провадження право позивача відмовитись від позову регламентовано положеннями статті 314 КАС України, згідно із якою позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

43. Таким чином, суд апеляційної інстанції наділений процесуальними повноваженнями прийняти відмову позивача від позову під час апеляційного провадження за апеляційними скаргами осіб на судові рішення, якими закінчено розгляд справи. Прийняття відмови від позову та у зв`язку з цим закриття провадження у справі можливе лише у випадку, якщо таке провадження було відкритим.

44. У справі, що розглядається апеляційний розгляд справи було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07 червня 2023 року.

45. В судовому засіданні 07 червня 2023 року від представника позивача-Колективного проектно-кошторисного бюро побуту надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою від адміністративного позову та визнання рішення суду першої інстанції нечинним.

46. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року оголошено перерву у розгляді справи до 14 червня 2023 року та запропоновано Приватному підприємству "Грейп 2002" та Міністерству культури та інформаційної політики України надати суду до 13 червня 2023 року свої пропозиції з приводу відмови Колективного проектно-кошторисного бюро побуту від позову, Приватному підприємству "Грейп 2002"-щодо його позовних вимог.

47. 13 червня 2023 року від директора Приватного підприємства "Грейп 2002" надійшло клопотання про відмову від позову.

48. Оскаржуваною ухвалою від 21 червня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд прийнято відмову позивачів від адміністративного позову Колективного проектно-кошторисного бюро побуту, приватного підприємства "Грейп 2002" до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправними та скасування приписів, постанови, визнано нечинним рішення суду першої інстанції та закрито провадження у справі.

49. При цьому, варті уваги доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції помилково аналізував висновки суду першої інстанції, зроблені по суті спору, адже при поданні заяви про відмову від позову в апеляційному провадженні правила адміністративного судочинства не передбачають наступний розгляд справи та перегляд, аналіз на відповідність нормам чинного законодавства України рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції.

50. У зв`язку з викладеним, слід виключити з ухвали Сьомого апеляційного адміністративному суду від 21 червня 2023 року мотиви, які стосуються суті спору.

51. Відповідно до частин 1 та 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

52. З урахуванням викладеного, касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду апеляційної інстанції змінити, виключивши з її мотивувальної частини мотиви, що стосуються суті спору, а саме:

"Так, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову у даній справі, суд першої інстанції виходив із того, що нормами Закону України «Про охорону культурної спадщини» в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021, з урахуванням змін, внесених Законом № 2268-IX від 22.05.2022, не вимагалось подання на погодження відповідним органам місцевого самоврядування та затвердження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини вже існуючих (діючих) і визначених науково-проектною документацією меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць, як і не встановлювалось строку для здійснення таких дій. Суд звертає увагу, що доказів того, що рішення 14 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 28.02.2007 № 252 про затвердження «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів міста Чернівців», яким затверджені межі та режими використання зон охорони пам`яток культурної спадщини та історичного ареалу міста Чернівці, у встановленому законом порядку було скасовано, до суду додано не було, а отже, таке рішення є чинним. При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження скасування наказу Міністерства культури і туризму України «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам`яток, меж і режимів використання історичних ареалів населених місць» від 16.06.2007 № 661/0/16-07, яким затверджено межі та режими використання зон охорони пам`яток культурної спадщини та історичного ареалу міста Чернівці.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що містобудівна документація «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних i ареалів міста Чернівців», затверджена наказом Міністерства культури і туризму України «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам`яток, меж і режимів використання історичних ареалів населених місць» від 16.06.2007 № 661/0/16-07, є чинною, та відповідно, такою, що визначає межі та режими використання історичних ареалів міста Чернівців, а також режими обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів міста Чернівців. Отже, на час виникнення спірних правовідносин межі та режими використання історичного ареалу міста Чернівців були закріплені на нормативному рівні.

Також, на думку колегії суддів, судом першої інстанції обгрунтовано не взято до уваги, посилання позивачів на відсутність в Державному земельному кадастрі, містобудівному кадастрі як обмеження у використанні земель відомостей про визначені межі і режими використання буферної зони та історичного ареалу міста Чернівців, оскільки наведена обставина не спростовує та не виключає наявність затверджених меж та режимів використання історичного ареалу міста Чернівців, які розроблені та затверджені до дати внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини». Крім того, містобудівна документація «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних i ареалів міста Чернівців», затверджена рішенням 14 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 28.02.2007 № 252, з урахуванням якої, розроблялися Бюром проектна документація та отримувалися відповідні дослідження, висновки тощо, є нормативно-правовим актом, обов`язковим до виконання в силу вимог Закону України «Про місцеве самоврядування».

Поряд з цим, судом першої інстанції вірно зауважено, що в зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, об`єктах всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні встановлено особливий режим регулювання забудови, зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього погодження проектної документації на будівництво у встановленому законом порядку з Міністерством, а також має бути отримано дозвіл на проведення земляних робіт з метою виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва.

При цьому висновок суду першої інстанції, що територія за адресою вул. Шептицького Андрея Митрополита, 7 знаходиться в межах Центрального історичного ареалу м. Чернівців та в межах охоронної буферної зони включено до Списку всесвітньої спадщини об`єкта ЮНЕСКО Резиденції митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях, грунтується на належних та допустимих доказах. Зокрема суд послався на постанову Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878, згідно якої м. Чернівці занесено до Списку історичних населених місць України; рішення 35 сесії Комітету всесвітньої спадщини відповідно до Конвенції про охорону всесвітньої спадщини, навколо включеного до Списку всесвітньої спадщини об`єкта ЮНЕСКО Резиденції митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях затверджено охоронну буферну зону загальною площею 244,85 га; постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі № 600/7374/21-а встановлено, що містобудівною документацією "Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів м. Чернівці", затвердженою рішенням Чернівецької міської ради від 28.02.2007 № 252 та наказом Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 № 661/0/1607 визначено три історичні ареали в межах міста Чернівців, а саме: Центральний історичний ареал площею 550,05 га, історичний ареал "Гореча" площею 17,39 га та історичний ареал "Садгора" площею 14,66 га; рішення 14 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 28.02.2007 № 252 «Про затвердження «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів міста Чернівців», затвердженим наказом Міністерства культури і туризму України «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам`яток, меж і режимів використання історичних ареалів населених місць» від 16.06.2007 № 661/0/16-07, затверджено межі та режими використання зон охорони пам`яток культурної спадщини та історичногонні просили постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Міністерства культури та iнформацiйної політики України від 14 вересня 2022 року №06/13/2087-22, виданого Колективному проектно-кошторисному бюро побуту, з вимогою негайно припинити проведення робіт на об`єкті: "Будівництво багатоквартирних житлових будинків із об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. Шептицького, 7 у м. Чернівці" до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі; зупинення дії припису Міністерства культури та iнформацiйної політики України від 14 вересня 2022 року № 06/13/2085-22, виданого Приватному підприємству "Грейп 2002", з вимогою негайно припинити проведення робіт на об`єкті: "Будівництво багатоквартирних житлових будинкiв iз об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. Шептицького, 7 у м. Чернівці" до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

За таких обставин є безпідставними твердження позивачів про те, що на час прийняття оскаржуваних приписів не були визначені межі та режим використання буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Aрхітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації».

Поряд з цим, судом встановлено, що колективне проектно-кошторисне бюро побуту не зверталося до Міністерство культури та iнформацiйної політики України із заявою на отримання дозволу на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, з метою будівництва об`єкта «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці» на земельній ділянці, яка розташована в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу м. Чернівців та в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Aрхітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації». Відсутні в матеріалах справи також докази попереднього погодження Бюром проектної документації на будівництво вказаного об`єкту з Міністерством культури та інформаційної політики України.

Стосовно виявлених порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки у справі, яка розглядається, судом встановлено факт здійснення позивачем (замовником) будівельних робіт на об`єкті: "Будівництво багатоквартирних житлових будинкiв iз об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. Шептицького, 7 у м. Чернівці", які проводяться в межах історичного ареалу м. Чернівців, а також в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Архітектурний ансамбль Резиденція митрополитів Буковини і Далмації", без відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що є порушенням вимог ч. 7 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», сто відповідачем правомірно застосовано до Бюро фінансові санкції передбачені ч. 1 ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем підставно винесено оскаржувані приписи і постанову".

53. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Колективного проектно-кошторисного бюро побуту задовольнити.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі №600/3498/22-а змінити, шляхом виключення з мотивувальної частини ухвали висновків, що стосуються суті спору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб