Ухвала

від 06.12.2023 по справі 279/7833/23

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/7833/23

Провадження № 2/279/2088/23

У Х В А Л А

06.12.2023 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирськоїобласті Недашківська Л.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 прозабезпечення позовушляхом зупинення стягненняна підставівиконавчого документупо цивільнійсправі №279/7833/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Коростенської міської ради про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Коростенського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Коростенської міської ради про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

05.12.2023 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого листа у справі №279/5199/13-ц від 19.11.2013 року, за виконавчим провадженням №40829744 від 10.12.2013 року.

Заяву обґрунтовує тим, що в даний час ним порушується питання щодо зміни місця проживання дитини з батьком, припинення стягнення з нього аліментів, невжиття засобів забезпечення позову призведе до примусового стягнення з нього аліментів, хоч дитина і проживає з ним та перебуває на його утриманні.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

За змістом частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Положеннями статті 150 ЦПК України визначенівиди забезпеченняпозову тазазначається,що позовзабезпечується: 1)накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; 1-1)накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; 2)забороною вчинятипевні дії; 3)встановленням обов`язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин; 4)забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі, або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання; 5)зупиненням продажу арештованого майна,якщо поданопозов провизнання прававласності наце майноі прозняття знього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч.10 ст.150 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що між позивачем та відповідачем виник спір, предметом якого є припинення стягнення аліментів.

При цьому стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 проводиться органом ДВС в рамках виконавчого провадження ВП №40829744 від 10.12.2013 року на підставі виконавчого листа №279/5199/13-ц від 19.11.2013 року, який видав Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.

Відповідно до приписів пункту 9 статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з засад судочинства.

Згідно частини 1статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Зупинення виплат аліментів на утримання дитини за виконавчим провадженням, фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що в свою чергу призведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду.

Метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала відповідне клопотання, інших осіб, які є учасниками справи, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням судового рішення.

Відповідно п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову`та постанови Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі №524/188/18 (провадження № 61-38051св18), недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року по справі N 950/2492/19, провадження N 61-11673ск20.

В даному випадку позивач фактично просить зупинити виконання судового рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дитини, яке набрало законної сили, що суперечить гарантованому Конституцією Українипринципу обов`язковості судових рішень.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 149, 150, 151, 152, 153, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 прозабезпечення позовушляхом зупинення стягненняна підставівиконавчого документупо цивільнійсправі №279/7833/23 запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:Орган опікита піклуванняКоростенської міськоїради проприпинення стягненняаліментів тастягнення аліментівна утриманнянеповнолітньої дитини відмовити.

Ухвала може бути оскарженав апеляційному порядку в 15-денний строк, який обчислюється з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Недашківська Л.А.

Копія згідно з оригіналом