Ухвала

від 30.11.2023 по справі 166/1113/16-к

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 166/1113/16-к Провадження №11-кп/802/401/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Шацького районного суду Волинської області від 07 березня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Даним вироком суду ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в смт.Ратне Ратнівського району Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, військовозобов`язаного, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього, передбачені ст.76 КК України обов`язки:періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Задоволено цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Управління фінансів Ратнівської РДА Волинської області,Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області, Управління охорони здоров`я Волинської обласної державної адміністрації до ОСОБА_7 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_9 . Стягнуто з ОСОБА_7 витрати, понесені лікувальними закладами охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_9 на користь держави:

- в особі Ратнівської селищної ради в розмірі 135 грн. (сто тридцять п`ять) грн.;

- в особі Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області в розмірі 2199 (дві тисячі сто дев`яносто дев`ять) грн. 40 коп.;

- в особі Управління охорони здоров`я Волинської обласної державної адміністрації в розмірі 354 (триста п`ятдесят чотири) грн. 86 коп.

Стягнуто з ОСОБА_7 в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні в розмірі 6046 (шість тисяч сорок шість) грн. 80 коп.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта у кримінальному провадженні, у розмірі 1104 (одна тисяча сто чотири) грн. 84 коп. віднесено на рахунок держави.

Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ 21063», номерний знак НОМЕР_1 повернуто власнику ОСОБА_10 ;моторолер-А марки «РATRIOT», номерний знак НОМЕР_2 повернуто власнику Ратнівській районній державній лікарні ветеринарної медицини.

Так, ОСОБА_7 визнаний винним і засуджений за те, що він 03 вересня 2015 року, приблизно о 20:50 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно несправним мопедом марки «РATRIOT», номерний знак НОМЕР_2 , що належить Ратнівській районній державній лікарні ветеринарної медицини, рухаючись в смт.Ратне Ратнівського району Волинської області по вул.Газіна в напрямку до перехрестя вулиць Газіна і Механізаторів, зі швидкістю 40 км/год., порушивши вимоги п. 2.3, п. 11.2, п. 11.3, п.12.3, п.31.1, п. 31.4, п.31.4.1аПравил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 (з подальшими змінами і доповненнями), передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення,під час керування вказаним транспортним засобом проявив неуважність, не прослідкував за безпекою руху і не простежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого мопед під його керуванням в районі перехрестя вулиць Газіна і Механізаторів виїхав на зустрічну смугу руху на вул.Газіна, де зіткнувся з автомобілем марки «ВАЗ-21063», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 , який виїхав з вул.Механізаторів на вул.Газіна та рухався по вул.Газіна в зустрічному напрямку.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди і зіткнення транспортних засобів пасажир мопеда ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого оскольчатого перелому правої великогомілкової кістки в середній третині, що утворилися від дії тупого предмета (предметів) без відображення їх контактуючої поверхні, які згідно з висновком експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

У прямому причинному зв`язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди і зазначеними наслідками, що настали, стало порушення водієм мопеда ОСОБА_7 вимог п.2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п.11.2 (нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини), п.11.3 (на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків, виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу), п.12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди), п.31.1 (технічний стан транспортного засобу та його обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації), п.31.4, п.31.4.1а (забороняється експлуатація транспортного засобу згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, щодо гальмової системи: застосування окремих деталей, що не відповідають вимогам підприємства-виробника)Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України №1306 від 10.10.2001.

Сторона захисту та сторона обвинувачення на вищевказаний вирок подали апеляційні скарги:

- обвинувачений ОСОБА_7 не погоджується з таким вироком, оскільки вважає його необґрунтованим та незаконним. Зазначає про те, що саме водій автомобіля марки «ВАЗ-21063», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_10 не дотримався ПДР України, тобто рухаючись по другорядній дорозі не надав переваги в русі його транспортному засобі, який рухався по головній дорозі в результаті чого виникло ДТП, і дана обставина стверджена висновком експертизи №42 від 15.02.2016. Також сам ОСОБА_10 повідомляв, що нікого не бачив під час виїзду на головну дорогу, а помітив лише коли він рухався перед його автомобілем, що свідчить про те, що саме він проявив неуважність при виїзді з другорядної дороги на головну і в його діях наявний причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ДПР України та ДТП. Однак, таких обставин суд першої інстанції до уваги не взяв. Окрім того, вважає безпідставними доводи місцевого суду про те, що ДТП трапилось на зустрічній смузі руху, оскільки згідно схеми до протоколу огляду місця події, воно відбулось на самому перехресті. Не погоджується також з тим, що суд зазначив про керування мопедом з несправною і непрацездатною гальмівною системою, оскільки під час руху він неодноразово зупинявся і ніяких нарікань на гальмівну систему у нього не виникало. Крім того, він проявляв максимальну увагу під час руху і рухався ближче правого краю своєї смуги зі швидкістю приблизно 40 км/год. Технічний огляд мопедів законодавством не передбачено, а тому він не міг візуально виявити несправність гальмівної системи. При цьому, згідно висновку інженерно-транспортної експертизи №10 від 14.12.2015 гальмівна система в автомобілі марки «ВАЗ-21063», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 перебувала в непрацездатному стані, що вплинуло на зменшення ефективності гальмування і як наслідок збільшення гальмівного шляху і йому заборонялось експлуатувати автомобіль з такими несправностями. Також вказує, що виїзд на смугу зустрічного руху він ( ОСОБА_7 ) був змушений здійснити внаслідок дій водія автомобіля ОСОБА_10 . Враховуючи, що ширина дороги становить 4,5 м, і при виїзді автомобіль перегородив її повністю, то він ( ОСОБА_7 ) при виникненні перешкоди прийняв рішення об`їхати її зліва, однак під час маневру автомобіль вдарив його в бік. До під`їзду автомобіля до головної дороги він його помітити не міг, оскільки там обмежений кут огляду листяними деревами, і при цьому сам ОСОБА_10 повідомляв, що змушений був двічі зупинятись на перехресті і трішки виїхати на головну дорогу, щоб переконатись у тому чи немає перешкоди для його руху. Окрім того вказує про те, що саме автомобіль здійснив наїзд на мопед, а не навпаки. Під яким кутом зіткнулись транспортні засоби судом не встановлено. Судом також неповно викладено покази потерпілого ОСОБА_9 , який детально розповів про обставини ДТП та вказував як рухався автомобіль і, що саме останній перегородив смугу руху по якій він рухався у зв`язку з чим змушений був об`їхати автомобіль через незначну відстань до перешкоди. Вказує і про те, що слідчий експеримент за його участі проведено було з порушенням вимог КПК України, тому вихідні дані для проведення експертиз були хибними. При доведеності його вини суд постався на висновок експерта №129 від 16.11.2015 відповідно до якого він мав технічну можливість уникнути ДТП, однак судом не враховано, що автомобілем на перехресті для нього була створена перешкода, яку він за лічені секунди намагався об`їхати і ніхто не встановлював чи мав він можливість психологічно прийняти рішення про гальмування за такий короткий проміжок часу та незначної відстані до перешкоди. Переконаний, що саме порушення ПДР України зі сторони водія ОСОБА_10 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням ДТП та її наслідками. Посилаючи на викладене, обвинувачений просить скасувати оскаржуваний вирок та прийняти нове судове рішення, яким визнати його невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

- прокурор у кримінальному провадженні не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого та кваліфікацію дій останнього, оскаржує вирок через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого у зв`язку із м`якістю, а також через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що вирок не містить переконливого обґрунтування того, що такі обставини як не притягнення до адміністративної відповідальності, вперше притягнення до кримінальної відповідальності, наявність постійного місця проживання, посередня характеристика обвинуваченого, наявність на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, його позитивна поведінка протягом тривало часу після вчинення кримінального правопорушення, а також відсутність претензій потерпілого, у своїй сукупності дають підстави для призначення покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки із встановленням мінімального іспитового строку. Такі обставини є лише характеризуючими даними обвинуваченого в загально-соціальному плані та не зменшують суспільної небезпеки, а також його вини у вчиненому кримінальному правопорушенні. Суд також формально у вироку вказав на врахування тяжкості кримінального правопорушення при призначенні покарання, однак не надав належної оцінки обставинам кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп`яніння, грубо порушивши ПДР України, що доводять матеріали кримінального провадження, однак своєї вини не визнав та заперечував факти порушення ним ПДР України. Будь-яких пом`якшуючих покарання обставин встановлено не було. Окрім того зазначає про те, що судом необґрунтовано виключено з формулювання обвинувачення порушення обвинуваченим п.2.9 та п.31.4.1 ПДР України, що перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з ДТП та заподіянням потерпілому тяжчого тілесного ушкодження. Посилаючись на це, прокурор просить вирок місцевого суду скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, без позбавленням права керування транспортними засобами, а також застосувати положення ст.ст.75, 76 КК України. Просить також визнати доведеним, що ОСОБА_7 03 вересня 2015 року о 20:50 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно несправним мопедом марки «РATRIOT», номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись в смт.Ратне Ратнівського району Волинської області по вул.Газіна в напрямку до перехрестя вулиць Газіна і Механізаторів, зі швидкістю 40 км/год., порушивши вимоги п.2.3, п.2.9, п.11.2, п.11.3, п.12.3, п.31.1, п.31.4, п.31.4.1, п.31.4.1аПравил дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ-21063», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 , та заподіяння потерпілому ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень. В решті вирок просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляційних скарг, учасників кримінального провадження щодо скарг, перевіривши їх доводи та матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Судове рішення відповідно до положень ст.370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За положеннями ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню :1)подія кримінальногоправопорушення (час,місце,спосіб таінші обставинивчинення кримінальногоправопорушення); 2)винуватість обвинуваченогоу вчиненнікримінального правопорушення,форма вини,мотив імета вчиненнякримінального правопорушення; 3)вид ірозмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,а такожрозмір процесуальнихвитрат; 4)обставини,які впливаютьна ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,характеризують особуобвинуваченого,обтяжують чипом`якшують покарання,які виключаютькримінальну відповідальністьабо єпідставою закриттякримінального провадження; 5)обставини,що єпідставою длязвільнення відкримінальної відповідальностіабо покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення .

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно зі ст.94 КПК України суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вказаних вимог законумісцевимсудом при ухваленні вироку дотримано.

Ухвалюючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст.286 КК України, місцевий суд проаналізував зібрані у кримінальному провадженні докази для вирішення питань, зазначених у ст.368 КПК України.

Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення за обставин вказаних у вироку, стверджуються зібраними у кримінальному провадженні та належним чином перевіреними в судовому засіданні доказами, яким місцевий суд дав правильну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши його дії за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При цьому, посилання сторони захисту про відсутність вини обвинуваченого у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовується сукупністю наявних в матеріалах кримінального провадження доказів, які були досліджені судом першої інстанції.

Як встановлено в ході судового розгляду провадження місцевим судом, і з цим погоджується апеляційний суд, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, які колегія суддів вважає належними та допустимими в розумінні положень ст.ст.85, 86 КПК України.

Так, суд першої інстанції дав належну юридичну оцінку показанням самого обвинуваченого ОСОБА_7 , який вину в пред`явленому обвинуваченні не визнав. При цьому, він суду показав, що03 вересня 2015 року до нього зателефонував ОСОБА_9 та попросив завезти його у Ратнівську районну лікарню до дружини. Тоді він взяв у свого товариша ОСОБА_11 мопед марки «РATRIOT», номерний знак НОМЕР_2 і приблизно о 21:00 год. вони з ОСОБА_9 поїхали в напрямку лікарні. У той час надворі вже темніло і були сутінки. Мопедом керував він, а ОСОБА_9 сидів позаду нього, і рухались вони зі швидкістю до 40 км/год. з увімкнутим ближнім світлом фар. Коли вони рухалися по головній дорозі на вул.Газіна в смт.Ратне, то з другорядної дороги з вул.Механізаторів виїхав автомобіль марки «ВАЗ-21063» під керуванням ОСОБА_10 і ніби з увімкненим світлом фар, який не пропустив їх у зв`язку з чим він мопедом не встиг проїхати. Додав, що цей автомобіль він побачив на відстані приблизно 20-30 метрів, коли той поволі виїжджав з вул.Мехнізаторів на вул.Газіна, а тому він пригальмував. Він подумав, що автомобіль надасть їм перевагу в русі, оскільки на перехресті для останнього стояв дорожній знак «Дати дорогу», однак коли автомобіль перегородив їм дорогу, то він щоб уникнути зіткнення, за кілька метрів виїхав на зустрічну смугу руху аби об`їхати автомобіль. Проте, об`їхати автомобіль він не встиг і останній їх збив в`їхавши в задню частину скутера, яким вони рухались. Внаслідок цього удару вони пролетіли ще кілька метрів та опинилися під парканом на лівому узбіччі по ходу їх руху і пасажир скутера ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження. Саме зіткнення транспортних засобів відбулося на зустрічній смузі руху, а на вул.Газіна була наявна дорожня розмітка, яка розділяла дві смуги руху. Окрім того, показав, що цим мопедом він їхав не вперше, і транспортний засіб перебував у робочому стані, працювало світло фар, а також гальмівна система. Від місця свого проживання до місця події в той день він проїхав цим мопедом приблизно 500 м і жодних несправностей в скутері не помітив. Показав і те, що в цей день перед ДТП він вживав спиртні напої - випив бокал пива. Посвідчення водія він не має, навчався водінню на категорії «мотоцикл» і «легковий автомобіль», але екзамен не здав.

Ухвалюючи рішення про доведеність винуватості ОСОБА_7 суд першої інстанції обґрунтував своє судове рішення повністю або частково наступними доказами:

Показаннями потерпілого ОСОБА_9 , який фактично підтвердив показання обвинуваченого в частині, що стосується місця, часу, учасників, обставин ДТП та його наслідки. Окрім того він показав, що у той день він з дружиною зареєстрували шлюб, тому він вживав спиртні напої у невеликій кількості. ОСОБА_7 п`яним не був, і вважає, що ДТП сталася не з вини першого.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 помер.

Показаннями свідка ОСОБА_10 , який суду показав, що він 03 вересня 2015 року приблизно о 22:00 год. в смт.Ратне, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21063», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул.Механізаторів ближче до правого краю дороги в напрямку до перехрестя з вул.Газіна, зі швидкістю 40-45 км/год. Були сутінки і по дорозі до перехрестя транспортних засобів не було. Він їхав з увімкненим ближнім світлом фар, а вуличного освітлення на час події не було. Під`їжджаючи до перехрестя він спочатку побачив на вул.Газіна світло фар і після цього сам автомобіль білого кольору типу «мінівен», який проїхав по вул.Газіна в напрямку з центру до лікарні. Коли з`явилося світло фар, то він вимкнув передачу та їхав накатом, увімкнувши покажчик лівого повороту і перед перехрестям повністю зупинився, оскільки в іншому разі в`їхав би у задню частину автомобіля, що проїжджав по вул.Газіна. При виїзді з вул.Механізаторів на вул.Газіна права сторона проглядається добре, а ліва гірше, але достатньо. Там встановили тумбу, тому ніхто з водіїв не виїде із повороту з вул.Механізаторів на вул.Газіна не зупинившись і не подивившись вліво. Після цього на вул.Газіна інших транспортних засобів та світла фар не було. Йому необхідно було повертати вліво, але він почув звук мопеда: він газонув на місці звук пропав, і так продовжувалося декілька разів. Він знову подивився вліво і при цьому відкрив вікно, але нікого не було. Тому він увімкнув першу передачу і нешвидко поїхав через перехрестя, пересік на вул.Газіна першу смугу і на другій почав повертати наліво та тут вже почув звук мопеда, повернув голову вліво аби подивитися звідки іде звук, і побачив якийсь силует, що наближається, в його бік «летить» щось темне, під косим кутом, зліва направо через всю проїзну частину, прямо до нього напереріз (неначе хто швидше), тому він натиснув на гальма і в цю мить відбулося зіткнення. В цей момент його автомобіль вже був на смузі руху в напрямку до центру селища, ближче до її правого краю, боком, так як він ще не завершив маневр і не вирівняв автомобіль, бо мав стати на узбіччі, щоб заїхати поряд у двір за місцем свого проживання. Зіткнення його автомобіля відбулося правою передньою частиною з мопедом, яким керував ОСОБА_7 , який їхав вул.Газіна зі сторони вул.Центральної в напрямку Ратнівської районної лікарні. Після зіткнення він вийшов з автомобіля та викликав поліцію і швидку допомогу, так як побачив, що є потерпілий. ОСОБА_12 , який був на місці події, повідомив йому, що в його автомобілі хтось є. Коли він підійшов до свого автомобіля, то побачив, що на місці водія сидить ОСОБА_7 , однією ногою оперся на асфальт, однак що він там робив, йому невідомо. На місці події ОСОБА_7 був з ознаками алкогольного сп`яніння, у нього була нестійка хода, він не міг стояти на місці. Також додав, що він вважав, що виїжджав автомобілем з вул.Механізаторів на вул.Газіна на перехресті рівнозначних доріг, оскільки на момент ДТП дорожнього знаку «Дати дорогу» перед виїздом на вул.Газіна не було. Його встановили лише 11-12 вересня 2015 року вже після ДТП. Знаку «Головна дорога» на вул.Газіна не було і немає по даний час. Однак перед виїздом з повороту він пересвідчився, що це буде безпечно. Він постійно проїжджає це перехрестя, оскільки проживає на вул.Газіна у будинку, наступному зліва від того, що якраз навпроти повороту на вул.Механізаторів. Тому він бачив, що перед виїздом з вул.Механізаторів на вул.Газіна стояв знак, але повернутий в бік лікарні, що означає аварійну зупинку, можливо, це погано прикріплений і перевернутий знак «Дати дорогу». Окрім того показав, що про несправність гальмівної системи його автомобіля йому нічого не відомо. Після ДТП він проїхав своїм ходом ще два перехрестя і гальмував без проблем. Коли він забирав автомобіль з відділення поліції, то його попередили, що несправні гальма, однак він їхав без проблем, гальмував, а не працювало лише стоянкове гальмо.

Показання свідка ОСОБА_13 , яка суду показала, що моменту ДТП вона не бачила, однак чула звук удару, оскільки перебували у квартирі неподалік. Коли вона вийшла на вулицю, то на вул.Газіна в районі перехрестя з вул.Механізаторів на дорозі побачила пошкоджений автомобіль, а далі на узбіччі був мопед. Були сутінки, на місці події були люди, а згодом приїхала карета швидкої допомоги та працівники поліції.

Аналогічні показання надала свідок ОСОБА_14 .

Показання свідка ОСОБА_15 , який надав покази про те, що він почув звук сильного удару, тому вибіг на дорогу на перехресті вулиць Механізаторів і Газіна, оскільки проживає неподалік, де побачив пошкоджений автомобіль, що стояв на зустрічній смузі руху, якщо їхати в напрямку до лікарні, з увімкненим лівим покажчиком повороту. Зі слів водія автомобіля ОСОБА_10 , водій мопеда їхав без світла фар. Після цього приїхала швидка допомога та працівники поліції.

Показання свідка ОСОБА_16 , яка суду показала, що приблизно вісім років тому їй на роботі уРатнівській районній державній лікарні ветеринарної медицини надали у користування новий скутер марки«РATRIOT», номерний знак НОМЕР_2 . У зв`язку з тим, що у неї не було гаража, то цей транспортний засіб певний час стояв у ОСОБА_17 , з яким товаришував її син ОСОБА_18 . Вона не постійно їздила скутером по роботі. У 2015 році їй стало відомо, що ОСОБА_19 попросив у її сина ОСОБА_20 мопед і потрапив на ньому у ДТП в смт.Ратне на вул.Газіна. Коли вона користувалася мопедом, то він перебував у робочому стані, у тому числі гальмівна система.

В основу вироку як на підставу винуватості ОСОБА_7 суд першої інстанції вірно поклав і досліджені письмові докази, а саме:

ПовідомленняРатнівської ЦРЛв поліцію (на той час міліція) від 03.09.2015 про травму невиробничого характеру, з якого вбачається, що 03 вересня 2015 року за медичною допомогою з тілесними ушкодженнями, отриманими в результаті ДТП, що мала місце о 21:00 год. цього числа, звернувся потерпілий ОСОБА_9 , 1988 року народження. Діагноз: відкритий перелом кісток правої гомілки (а.с.9 т.2).

Висновок судово-медичної експертизи №129 від 16.11.2015 з якого вбачається, що за результатами дослідження медичної документації щодо потерпілого ОСОБА_9 , оформленої з приводу його перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку отриманою ним 03.09.2015 внаслідок ДТП травмою лівої ноги, експерт дійшов висновку, що у нього виявлено тілесні ушкодження у вигляді відкритого оскольчатого перелому правої великогомілкової кістки в середній третині, відкритого оскольчастого перелому правої малогомілкової кістки в верхній третині, саден та забійних ран на колінному суглобі та правій гомілці, вивиху правої стегнової кістки. Такі тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмета (предметів) без відображення їх контактуючої поверхні, можливо за вказаних у постанові слідчого обставин під час ДТП, термін утворення відповідає даним, вказаним у медичній документації. Тілесні ушкодження у вигляді відкритого оскольчатого перелому правої великогомілкової кістки в середній третині відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Решта тілесних ушкоджень відносяться до категорії середньої тяжкості та до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.87-88т.2).

Постанова слідчого від 04.09.2015, якою два вищевказані транспортні засоби визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с.12-19 т.2).

Протокол огляду від 07.09.2015 з фото-таблицями в ході проведення якого детально зафіксовано пошкодження, які отримав мопед (моторолер-А) марки «РATRIOT», номерний знак НОМЕР_2 , чорного кольору, в результаті ДТП, що мала місце 03.09.2015 і, зокрема, на ньому наявні пошкодження - відбита задня фара з номерним знаком НОМЕР_2 з транспортного засобу, але не розбита, погнута рама, погнута труба виходу вихлопних газів, сидіння зігнуте у ліву сторону, розбите покриття з полімерного матеріалу у нижній частині рами, побите ліве та праве крило, від`єднаний акумулятор (а.с.75-79 т.2).

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 відповідно до якого автомобіль марки «ВАЗ-21063», номерний знак НОМЕР_1 , 1991 року випуску, з 20.10.2016 належить ОСОБА_10 (а.с.41 т.1), та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , - мопед (моторолер-А) марки «РATRIOT», номерний знак НОМЕР_2 , 2012 року випуску, належитьРатнівській районній державній лікарні ветеринарної медицини (а.с.20 т.2).

Протокол огляду місця події від 03.09.2015 з фото-таблицями та схемою до нього, яким зафіксовано час, місце і обставини ДТП, транспортні засоби, їх водіїв і пасажира, що стали учасниками ДТП, розміщення транспортних засобів на місці події після ДТП, пошкодження транспортних засобів. При огляді встановлено, що місцем ДТП є ділянка автомобільної дороги в смт.Ратне, а саме на перехрестя доріг на вулиць Газіна - Механізаторів. Зокрема, встановлено, що на відстані 14,7м від електроопори №6910 та на відстані 1,42м від правого краю проїзної частини на обочині знаходиться заднє колесо мопеда марки «РATRIOT», номерний знак НОМЕР_2 , а переднє колесо - на відстані 14,7м від електроопори №6910 та 1,72м від правого краю проїзної частини. На відстані 0,2м від мопеда (заднього колеса) та на відстані 3,2м від правого краю проїзної частини знаходиться задня фара мопеда та номерний знак НОМЕР_5 . На відстані 2,1м від задньої фари мопеда та на відстані 1,4м від правого краю проїзної частини на проїзній частині знаходиться заднє (праве) колесо автомобіля марки «ВАЗ 21063», номерний знак НОМЕР_1 . На краю проїзної частини і на обочині (ближче до краю проїзної частини) знаходиться осип скла протяжністю 1,33 м. Під час огляду слідів гальмування, ковзання та юзу не виявлено. З місця події було вилучено згаданий автомобіль та мопед, які доставлено на майданчик Ратнівського РВ УМВС України у Волинській області (а.с.12-18 т.2).

Висновок судової інженерно-транспортної експертизи (транспортно-трасологічне дослідження) №17 від 08.12.2015, відповідно до якого зіткнення мопеда марки «РATRIOT», номерний знак НОМЕР_2 з автомобілем марки «ВАЗ-21063», номерний знак НОМЕР_1 мало місце на правій частині вул.Газіна в смт.Ратне, у напрямку до вул.Центральна, в районі початку зони осипу скла (об`єкт №5 згідно схеми) (а.с.107-109 т.2).

Проколом проведення слідчого експерименту від 26.11.2015 за участі свідка ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_9 , в ході якого було відтворено місце розташування автомобіля марки «ВАЗ-21063», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 та мопеда марки «РATRIOT», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням обвинуваченого ОСОБА_7 та проведено відповідні заміри. Також було відтворено рух транспортних засобів по відповідній траєкторії, до їх зіткнення і зафіксовано час (три спроби). При проведенні замірів встановлено, що зіткнення відбулося на відстані 0,3 м від правого краю проїжджої частини дороги. За результатами слідчого експерименту складено схему, що є додатком до протоколу. Перед перевіркою і уточненням відомостей про факт ДТП свідок ОСОБА_10 повідомив учасникам слідчої дії, що рухався автомобілем з увімкненим світлом фар по вул.Механізаторів. Під`їжджаючи до повороту на вул.Газіна, увімкнув лівий покажчик повороту та перед поворотом зупинився, щоб подивитися, чи нікого немає. Пересвідчившись, що транспортних засобів та пішоходів немає, він почав здійснювати виїзд на перехрестя. Закінчуючи маневр повороту, перебуваючи вже на своїй смузі руху, перед автомобілем побачив чорний силует, який рухався зліва направо без освітлення. Почав гальмувати і в цей момент відчув удар (а.с.110-112 т.2).

Висновок судової інженерно-транспортної експертизи (дослідження технічного стану транспортного засобу) №68 від 19.01.2016, відповідно до якого, на момент експертного огляду мопеда марки «РATRIOT», номерний знак НОМЕР_2 виявлено технічну несправність та непрацездатність гальмової системи і ходової частини. Технічна несправність та непрацездатність гальмової системи у вигляді граничного зносу робочих поверхонь гальмових колодок та гальмового барабана заднього колеса виникла до моменту ДТП, поступово, в процесі тривалої експлуатації за відсутності належного технічного обслуговування. Технічна несправність та непрацездатність ходової частини у вигляді зламу верхнього кріплення заднього правого амортизатора виникла під час ударного навантаження у момент ДТП. З технічної точки зору, водій мопеда міг виявити технічну несправність гальмової системи у вигляді граничного зносу робочих поверхонь гальмових колодок та гальмового барабана під час експлуатації транспортного засобу, оскільки ця несправність має зовнішню ознаку, а саме - непрацездатність гальмового механізму заднього колеса. З технічної точки зору, виявлена технічна несправність гальмової системи мопеда призводила до зменшення ефективності гальмування досліджуваного транспортного засобу в цілому (а.с.117-124 т.2).

Висновок інженерно-транспортної експертизи №42 від 15.02.2016, з якого вбачається, що з технічної точки зору водій мопеда марки «РATRIOT», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ-21063», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. Мопед під керуванням ОСОБА_7 у момент виникнення небезпеки для руху перебував за 80.3м - 94.4м від автомобіля, яким керував ОСОБА_10 , що встановлено шляхом розрахунків. У заданій дорожній ситуації з технічної точки зору водій мопеда марки «РATRIOT», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_7 , повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.3., 31.1., 31.4 та 31.4.1.а) ПДР, тобто з моменту виявлення виїзду автомобіля марки «ВАЗ-21063», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 на головну дорогу, повинен був негайно вжити заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. ОСОБА_7 заборонялося експлуатувати мопед за наявності технічної несправності гальмової системи у вигляді граничного зносу робочих поверхонь гальмових колодок та гальмового барабана заднього колеса, яку він міг виявити. Також вказаним висновком констатовано, що водій автомобіля ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 та п.16.1 1 ПДР, тобто повинен був завчасно подати сигнал покажчика повороту про намір здійснити поворот ліворуч; дати дорогу мопеду під керуванням ОСОБА_7 ; переконатися, що поворот ліворуч буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху і лише тоді безпечно здійснити маневр ліворуч на головну дорогу (а.с.135-141 т.2).

Протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_7 від 18.05.2016 в ході проведення якого ОСОБА_7 показав обставини ДТП, яка мала місце 03.09.2015 в смт.Ратне на вул.Газіна, та як здійснювався виїзд автомобіля з вул.Механізаторів і як він здійснював його об`їзд (а.с.144-146 т.2).

Висновок судової інженерно-транспортної експертизи (дослідження обставин і механізму ДТП) №189 від 03.06.2016 з якого вбачається, що у заданій дорожній ситуації з технічної точки зору водій мопеда ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 12.3, 31.1, 31.4.1а) ПДР, тобто повинен був з моменту виявлення виїзду автомобіля на головну дорогу негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. ОСОБА_7 заборонялося експлуатувати мопед за наявності технічної несправності гальмової системи у вигляді граничного зносу робочих поверхонь гальмових колодок та гальмового барабана заднього колеса, яку він міг виявити (а.с.151-158 т.2).

Висновок судової інженерно-транспортної експертизи (транспортно-трасологічне дослідження) №182 від 14.06.2016 згідно з яким, в момент первинного контакту взаємодіяла передня права частина автомобіля марки «ВАЗ-21063, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_10 і права сторона мопеда марки «РATRIOT», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 (а.с.161-168 т.2).

Висновок судової інженерно-транспортної експертизи (дослідження технічного стану транспортного засобу) №10 від 14.12.2015, в ході якого досліджувався автомобіль марки «ВАЗ-21063, номерний знак НОМЕР_1 та з якого встановлено, що система рульового керування і ходова частина автомобіля знаходились в працездатному стані. Гальмівна система перебувала у несправному та непрацездатному стані, що впливало на зменшення ефективності гальмування робочою гальмівною системою і як наслідок - збільшення гальмівного шляху автомобіля (а.с.91-101 т.2).

Висновок лікаря Ратнівської ЦРЛ від 03.09.2015 №149 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, з якого вбачається, що ОСОБА_7 на час огляду, станом на 23:00 год. 03 вересня 2015 року перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с.11 т.2), та аналогічний висновок від 03.09.2015 №148 відповідно до якого, у ОСОБА_10 на час огляду, станом на 22:42 год. 03 вересня 2015 року ознак алкогольного сп`яніння не виявлено (а.с.10 т.2).

При цьому, апеляційний суд вважає, що такі докази були отримані в законний спосіб, тобто у порядку передбаченому чинним законодавством.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано поклав вищевказані документальні та інші докази, які на думку апеляційного суду є послідовними та узгоджуються між собою, в основу вироку, як такі, що в своїй сукупності відтворюють картину подій, вказують на винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому ставиться у провину стороною обвинувачення, навівши при цьому переконливі мотиви свого рішення, що й відповідно спростовує доводи сторони захисту про те, що його дії не лежать у прямому причинному зв`язку між порушенням ПДР України та виникненням ДТП.

Проаналізувавши вищевказані докази колегія суддів вважає, що ними доводяться обставини, які підлягають доказуванню в порядку ст.91 КПК України.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, оцінивши зібрані під час досудового розслідування та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, обґрунтовано дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, повністю доведена в ході судового розгляду належними та допустимими доказами.

При цьому, апеляційні твердження сторони захисту про відсутність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення з посиланням на те, що саме водій марки «ВАЗ-21063, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_10 не дотримався ПДР України, оскільки він рухаючись по другорядній дорозі не надав переваги в русі транспортному засобу (скутер), яким керував ОСОБА_7 по головній дорозі внаслідок чого й виникло ДТП, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

З дослідженого висновку судової експертизи №42 від 15.02.2016 дійсно встановлено, що водій автомобіля ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1, 16.1 1 ПДР, тобто повинен був завчасно подати сигнал покажчика повороту про намір здійснити поворот ліворуч; дати дорогу скутеру під керуванням ОСОБА_7 ; переконатися, що поворот ліворуч буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху і лише тоді безпечно здійснити маневр ліворуч на головну дорогу. Водночас, свідок ОСОБА_10 під час проведення слідчого експерименту, а також наданні показів в суді показав, що він перед перехрестям увімкнув лівий покажчик повороту, повністю зупинився, переконався, що відсутні транспортні засоби та пішоходи, і лише тоді здійснив маневр повороту та вже коли перебував на своїй смузі руху і відповідно зустрічній для мопеда, побачив темний силует без будь-якого освітлення, що рухався на нього. Такі показання свідка на думку колегії суддів апеляційного суду є цілком послідовними, логічними і такими, що підтверджуються іншими дослідженими судом доказами. Так, з висновків експертиз, протоколу огляду місця події та протоколів проведення слідчого експерименту встановлено, що ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем і його наслідків, оскільки транспортний засіб ОСОБА_7 у момент виникнення небезпеки для руху перебував на відстані 80,3 94,4 м від автомобіля, яким керував ОСОБА_10 . Проте, ОСОБА_7 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи відповідних знань і навичок керування транспортним засобом (мопед), так як не мав посвідчення водія, керував технічно несправним транспортним засобом, та фактично враховуючи відстань з моменту виникнення небезпеки мав можливість належним чином відреагувати на обстановку, яка склалася та уникнути ДТП, однак здійснив маневр виїхавши на смугу зустрічного руху де зіткнувся з автомобілем. Окрім того, показання ОСОБА_10 в тій частині, що він увімкнув покажчик повороту підтверджується і показаннями свідка ОСОБА_15 , який суду показав, що бачив автомобіль першого відразу ж після ДТП, який стояв з увімкненим лівим покажчиком повороту.

Апеляційні доводи сторони захисту про те, що мопед марки «РATRIOT», номерний знак НОМЕР_2 не мав несправностей гальмівної системи із посиланням на те, що ОСОБА_7 протягом часу якого він рухався на ньому здійснював гальмування, є безпідставними, оскільки повністю спростовуються висновок експертизи, у висновках якого сумнівів не виникає. При цьому, як встановлено з досліджених судом доказів слідів гальмування немає, що відповідно також спростовує доводи обвинуваченого про застосування ним гальмування для уникнення зіткнення.

Не є таким, що заслуговує на увагу суду твердження обвинуваченого про те, що так як законодавством не передбачено технічний огляд мопедів, то він сам не міг візуально виявити несправність гальмівної системи, оскільки вони спростовуються висновком експертизи №68 від 19.01.2016, де зазначено, що водій мопеда міг виявити технічну несправність гальмівної системи через її зовнішню ознаку.

Цілком безпідставними є апеляційні твердження обвинуваченого про те, що слідчий експеримент за його участі проведено з порушенням КПК України у зв`язку з чим вихідні дані для проведення експертиз є хибними, оскільки дослідивши протокол цієї слідчої дії, апеляційний суд не знаходить жодних підстав вважати твердження апелянта такими, що порушували б якимось чином його права. Так, слідчий експеримент проведено за участі ОСОБА_7 , який розповів обставини ДТП, а також в присутності понятих, як того вимагає ст.240 КПК України. Протокол цієї слідчої після докладного викладення у ньому умов і результатів, він без жодних зауважень підписаний як ОСОБА_7 , його захисником ОСОБА_8 , так і понятими. Тобто при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_7 та його захисник не висловлювали будь-яких зауважень чи застережень щодо його проведення не у відповідності до положень КПК України.

Крім того, не беруться до уваги судом твердження сторони захисту про те, що суд не врахував, що автомобілем на перехресті доріг для ОСОБА_7 була створена перешкода, які він за лічені секунди намагався об`їхати і чи мав він можливість психологічно прийняти рішення про гальмування за такий короткий проміжок часу та незначної відстані до перешкоди, оскільки відповідно до висновку експертизи, він мав технічну можливість уникнути ДТП. При цьому, як встановлено з матеріалів провадження, транспортний засіб ОСОБА_7 у момент виникнення небезпеки для руху перебував на відстані 80,3 94,4 м від автомобіля, яким керував ОСОБА_10 , що вказує на те, що він мав можливість належним чином відреагувати на обстановку, яка склалася та уникнути ДТП, однак здійснив маневр виїхавши на смугу зустрічного руху де зіткнувся з автомобілем.

Твердження апелянта про те, що судом неповно викладено показання потерпілого ОСОБА_9 є власним судженням, оскільки судом викладено саме ті повідомлені ним обставини, які стосуються події кримінального правопорушення.

Окрім того, посилання сторони захисту на те, що саме автомобіль здійснив наїзд на мопед в даному випадку з урахуванням досліджених судом матеріалів кримінального провадження, правового значення не мають.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що певні доводи апеляційної скарги обвинуваченого фактично зводяться до його незгоди з висновками суду першої інстанції щодо оцінки доказів, які були досліджені судом та наведені у вироку.

Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду провадження, не спростовують висновків місцевого суду і не дають жодних підстав для скасування оскаржуваного вироку як про це просить апелянт, оскільки фактично були предметом дослідження судом першої інстанції і їм була надана відповідна юридична оцінка.

За таких обставин, апеляційна скарга обвинуваченого до задоволення не підлягає.

Прокурор у поданій апеляційній скарзі вказує про невідповідність призначеного обвинуваченому покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі винного внаслідок м`якості. Так, не оспорюючи виду покарання, яке призначене обвинуваченому - позбавлення волі, сторона обвинувачення вважає, що призначений його розмір (4 роки) є м`яким. Також вважає зам`яким призначений термін іспитового строку (1 рік).

Проте, такі твердження сторони обвинувачення до уваги судом не приймаються з огляду на таке.

Так, відповідно до ст.ст.50 та 65 КК України, які визначають мету та загальні засади призначення покарань, п.п.1, 2 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд призначає покарання у межах санкції статті (частини) статті Особливої частини Кодексу та з врахуванням вимог положень Загальної частини цього Кодексу. При цьому, суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Крім того, Пленум Верховного Суду України у п.20 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Зі змісту ст.75 КК України вбачається, що якщо суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбуття покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбуття покарання з випробовуванням.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що вищевказані вимоги матеріального права та роз`яснення ПВСУ при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання були дотримані судом першої інстанції, а також фактично у повній мірі враховані обставини, на які зроблено посилання в апеляційній скарзі, поданій стороною обвинувачення.

Так, призначаючи покарання ОСОБА_7 місцевим судом враховано, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, яке за формою вини є необережним, а за кваліфікацією злочинів по ступеню тяжкості відповідно до ст.12 цього Кодексу, відноситься до категорії тяжких злочинів, а також було враховано і наслідки від його вчинення.

Обставин, що пом`якшують покарання, судом встановлено не було.

До обставин, які обтяжують покарання, місцевий суд правильно відніс вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

З достатньою повнотою судом взято до уваги дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме те, що він до адміністративної відповідальності не притягувався, раніше не судимий, має постійне місце проживання, де характеризується посередньо, на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, він хоча і не має постійного місця роботи, однак забезпечує сім`ю за рахунок тимчасових сезонних заробітків, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також його поведінку після вчинення кримінального правопорушення (понад сім років), яка фактично є позитивною.

Враховано було і думку потерпілого ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 помер), який допитувався судом першої інстанції і, який жодних претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не мав. При цьому, потерпілий вважав ОСОБА_7 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення.

Окрім того, місцевим судом взято до уваги досудову доповідь представника органу пробації від 20.07.2022, згідно із якою при проведенні оцінки ризиків вчинення ОСОБА_7 повторного кримінального правопорушення, криміногенних факторів не виявлено, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. При цьому, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення і ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінено як середній.

Проаналізувавши вищенаведене, апеляційний суд вважає, що при призначенні ОСОБА_7 основного покарання у виді 4 років позбавлення волі та звільнення його від відбування цього покарання з випробуванням протягом 1 року, суд першої інстанції дотримався вимог закону та в повній мірі врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного й інші обставини кримінального провадження. При цьому, місцевий суд у своєму вироку навів переконливі доводи про необхідність та можливість застосування до обвинуваченого інституту умовного засудження, передбаченого ст.75 КК України та самого терміну іспитового строку.

Не призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами прокурором не оскаржується.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, і не є надто м`яким щодо його розміру, як про це зазначено в апеляційній скарзі прокурора.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що призначене обвинуваченому основне покарання за ч.2 ст.286 КК України із застосуванням ст.75 КК України, відповідає тяжкості вчиненого і особі винного.

Таким чином, підстав для скасування вироку та призначення обвинуваченому більш суворої міри покарання у виді позбавлення волі шляхом збільшення його розміру та збільшення терміну іспитового строку з мотивів наведених в апеляційній скарзі сторони обвинувачення, апеляційний суд не вбачає.

При цьому, ті обставини, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп`яніння і не визнає вини у вчиненому, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, не дають жодних підстав для збільшення йому призначеного судом покарання, оскільки такі обставини місцевим судом фактично належним чином були враховані.

Таким чином, усі доводи сторони обвинувачення щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі винного внаслідок м`якості не спростовують висновків місцевого суду та не дають жодних підстав для скасування або зміни оскаржуваного вироку в означеній нею частині.

Також прокурор в апеляційній скарзі вказує на безпідставне виключення судом з формулювання обвинувачення порушення ОСОБА_7 п.2.9 та п.31.4.1 ПДР України, які на його думку перебувають у прямому причинному зв`язку з ДТП та заподіянням потерпілому тяжкого тілесного ушкодження.

Однак, колегія суддів такі апеляційні доводи вважає цілком безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.91 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 при розгляді справ про злочини, відповідальність за які встановлено ст.286 КК України, диспозиція якої є блaнкeтнoю, суди повинні ретельно з`ясовувати і зазначати у вироках, у чому саме полягали названі у переліченій статті порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.

Із диспозиції ст.286 КК України вбачається, що це кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень з матеріальним складом, а тому ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння, є не будь-яке з порушень правил безпеки дорожнього руху, а лише ті з них, які створюють реальну можливість настання небезпечних наслідків і перебувають у причинному зв`язку.

Враховуючи викладене, порушення ОСОБА_7 п.2.9 Правил дорожнього руху належить до ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення і впливає на його кваліфікацію.

Під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушенняПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст.286 КК України, тобто знаходилися у причинному зв`язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.

Лише ті порушенняПДР, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченогост.286 ККУкраїни. Керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тобто порушення п.2.9 ПДР не є елементом об`єктивної сторони складу злочину, передбаченогост.286 ККУкраїни, адже саме по собі не призводить до суспільно небезпечних наслідків, передбачених у цій статті.

У вироку суду встановлено, що порушення обвинуваченим правил безпеки дорожнього руху, а саме п.п. 2.3, 11.2, 11.3, 12.3, 31.1, 31.4, 31.41а Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з ДТП.

При цьому, обставиною, що обтяжує покарання, місцевий суд визнав вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Отже, формулюючи обвинувачення, місцевий суд правильно виключив з обвинувачення на порушенням обвинуваченим п.2.9 ПДР України яке перебуває в прямому причинному зв`язку із ДТП та її наслідками, і відповідно врахував обставиною, що обтяжує покарання, - вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Правильно також як зайве було виключено із формулювання обвинувачення посилання на порушення п.31.4.1 ПДР України, оскільки, як вірно вказав місцевий суд, і з цим повністю погоджується апеляційний суд, цілком достатньо посилання в обвинуваченні на вимоги пункту 31.4.1а, що містить конкретний зміст порушення, яке ставиться у провину ОСОБА_7 , а саме - експлуатація транспортного засобу згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: щодо гальмової системи застосовано окремі деталі, що не відповідають вимогам підприємства-виробника.

Таким чином, апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає.

З огляду на вищевикладене, апеляційні скарги сторони обвинувачення та сторони захисту слід залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_7 , - без змін, як такий, що відповідає положенням ст.370 КПК України, тобто є законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Шацького районного суду Волинської області від 07 березня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом.

Головуючий

Судді