Ухвала

від 01.12.2023 по справі 947/23683/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/23683/23

Провадження № 1-кс/947/15059/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2023 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника ПП « ОСОБА_4 » - ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №42021160000000649 від 24.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням ГУ НП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42021160000000649 від 24.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням встанволено, що службові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , зловживаючи своїм службовим становищем та діючи всупереч інтересам служби, на користь підприємств-експортерів, здійснюють оформлення операцій з експорту сільськогосподарської продукції на підставі підроблених документів щодо її походження, та не вживають заходів податкового контролю, чим завдано збитки економічним інтересам держави у великих розмірах.

Крім того, встановлено, що організаторами схеми з ухилення від сплати податків, за сприянням невстановлених посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 та службових осіб юридичних осіб приватного права, залучено до протиправної діяльності з експорту сільськогосподарської продукції ряд підприємств-експортерів, у тому числі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

Так, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄДРПОУ НОМЕР_1 засноване20.07.2021, юридична адреса: АДРЕСА_1 . Основний вид економічної діяльності -46.21 Оптова торгівля зерном необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Засновником та директором одноосібно значиться ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За періодвересень-листопад2023року ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »,в межах діяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 ,здійснило оформленняекспортних операційсільськогосподарської продукції(насіннясої)загальним обсягом 15 553 тони. Отримувачами вантажу виступали наступні іноземні компанії: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Також становлено, що на теперішній час здійснюється митне оформлення насіння сої загальним обсягом 604 тони, експортером якої значиться ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Згідно отриманих у кримінальному провадженні відомостей, вказана сільськогосподарська продукції зберігається у складських приміщеннях, які розташовані в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049.

Митно-брокерські та транспортно-експедиторські послуги ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » також надаються ТДВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

Разом з тим, аналізом податкової звітності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » встановлено, що у підприємства відсутні земельні ділянки, засоби виробництва та трудові ресурси.

Під час оформлення операцій з експорту сільськогосподарської продукції ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » надаються документи, які містять завідомо неправдиві відомості, що виробником експортованої продукції є ПСП агрофірма « ІНФОРМАЦІЯ_9 » код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Разом з тим, аналізом діяльності ПСП агрофірма « ІНФОРМАЦІЯ_9 » установлено, що у володінні підприємства наявні 722 земельні ділянки, що знаходяться у Геніченському районі Херсонської області, який з початку повномасштабної агресії рф проти України по теперішній час перебуває в окупації.

Таким чином, здійснення виробництва та подальше постачання насіння сої на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » є неможливим.

Також установлено, що відносно посадових осіб ПСП агрофірма « ІНФОРМАЦІЯ_9 » здійснюється спеціальне досудове розслідування кримінального за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України (пособництво державі агресору).

Враховуючи викладене, існує сукупність розумних підозр вважати, що в дійсності придбання сільськогосподарської продукції ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » здійснюється за готівкові кошти, без відображення у податковій звітності, що у свою чергу можливо призвело до ухилення від сплати податків та обов`язкових платежів до бюджету в особливо великих розмірах.

Також установлено, що директор та бенефіціарний власник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_7 є номінальним керівником та фактичного управління підприємством не здійснює.

Фактично діяльність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » контролюється ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Останні також є бенефіціарними власниками підприємств-нерезидентів: ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_12 , які є отримувачами сільськогосподарської продукції, що експортується ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Таким чином, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами із використанням реквізитів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » здійснюється придбання сільськогосподарської продукції за готівкові кошти з метою їх подальшої реалізації без відображення у бухгалтерській та податковій звітності, ухиленням від сплати податків та зборів, отримання надприбутків, виведенням грошової маси в тіньовий сектор економіки з їх подальшою легалізацією (відмиванням) доходів отриманих злочинним шляхом.

З огляду на викладене, у складських приміщеннях, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049 зберігається сільськогосподарська продукція, яка отримана в незаконний спосіб організаторами схеми з ухилення від сплати податків, без відображення вказаних операцій у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно, має суттєве значення для проведення подальшого об`єктивного, повного та неупередженого досудового розслідування, з метою збереження речових доказів, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з вказаним клопотанням про арешт майна.

Так, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси 20.11.2023 року проведено обшук території та складських приміщень, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, а також інших приміщень, адміністративних, підсобних, складських і допоміжних будівель та споруд, які розташовані в межах вказаної земельної ділянки, в ході якого виявлено сільськогосподарську продукцію, яка зберігається у складських приміщеннях, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, а саме зерно-соя загальним обсягом71 т 500 кг, яка обліковується за ПП « ОСОБА_10 ».

Вказана сільськогосподарська продукція вилучена та передана на відповідальне зберігання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » в особі представника за довіреністю ОСОБА_11 .

Постановою слідчого від 21.11.2023 року означена сільськогосподарська продукція визнана речовими доказами у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні:

-прокурор підтримав вимоги клопотання про арешт майна та звернув увагу слідчого судді на договір відповідального зберігання, укладений між ФГ « ОСОБА_12 » та ПП « ОСОБА_10 », який містить ознаки нікчемності та є недостовірним доказом з огляду на наступне: ПП « ОСОБА_10 » не має жодних підстав зберігати вищевказану сою, оскільки він не є власником складських приміщень, також у нього не перебувають на праві оренди/суборенди вказані приміщення, у таких приміщеннях він має право зберігати тільки сою, володільцем якої є. Крім того, у судовому засіданні 24.11.2023 року адвокатом ОСОБА_13 було повідомлено, що товарно-транспортних накладених взагалі не існує, оскільки це не є необхідним, а тому прокурор критично оцінює долучені представником ПП « ОСОБА_10 » товарно-транспортні накладні. Прокурор просив накласти арешт на означене майно з метою забезпечення збережння речових доказів, оскільки у сторони обвинувачення наявні підстави вважати, що вказана соя могла бути отримана кримінальтно-протиправним шляхом, а саме з використанням підроблених документів та без сплати відповідних податкових зобов`язань.

-представник ПП« ОСОБА_10 » -адвокат ОСОБА_14 заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, оскільки ПП « ОСОБА_10 » взагалі не є фігурантом у даному кримінальному провадженні, а тому висновки щодо того, що соя є речовим доказом є безпідставними, крім того, в минулому судовому засіданні іншим представником адвокатом ОСОБА_13 та наразі адвокатом ОСОБА_5 слідчому судді були надані документи, підтверджуючі право володіння та зберігання означеної сої, а також товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт перевезення сої, а тому остання вважає, що вищезазначена соя не може бути речовим доказом та не підлягає арешту та враховуючи, що дана сільськогподарська продукція є швидкопсувною просила відмовити у задоволенні клпоотання сторони обвинувачення.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачаєтьсязклопотаннята долученихдоньогоматеріалів,досудоверозслідуванняв рамкахкримінальногопровадження № 42021160000000649від24.12.2021здійснюєтьсяза фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК КК України.

Так, в ході проведення досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді від 16.11.2023 року було проведено обшук обшук території та складських приміщень, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, а також інших приміщень, адміністративних, підсобних, складських і допоміжних будівель та споруд, які розташовані в межах вказаної земельної ділянки, в ході якого виявлено сільськогосподарську продукцію, яка зберігається у складських приміщеннях,розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, а саме зерно-соя загальним обсягом 71 т 500 кг, яка обліковується за ПП « ОСОБА_10 », яке постановою слідчого від 21.11.2023 року визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження № 42021160000000649 від 24.12.2021 року.

Так, з огляду на обставини даного кримінального провадження, як вони викладені у клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя погоджується з висновком слідчого про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, оскільки на думку слідчого судді, вилучене майно може містити відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за обставинами даного кримінального провадження, в зв`язку з чим наявна необхідність в забезпеченні його збереження.

Крім того, слідчий суддя враховує доводи сторони обвинувачення з приводу того, що сільськогосподарська продукція зерно-соя загальним обсягом 71 т 500 кг, яка була виявлена у складських приміщеннях, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, ймовірно отримана в незаконний спосіб організаторами схеми з ухилення від сплати податків, без відображення вказаних операцій у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Також слідчий суддя вважає, що означена сільськогосподарська продукція, будучи речовими доказом в рамках означеного кримінлаьного провадження, може підтвердити робочу наразі версію сторони обвинувачення та необхідність у накладенні арешту на таке майно у тому числі ти, що воно може сприяти викриттю незаконної діяльності службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що не застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна об`єктивно може призвести до знищення або ж переховування виявленої сільськогосподарської продукції, а саме зерна сої загальним обсягом 71 т 500 кг, так як очевидно, що оскільки таке майно може містити відповідну доказову інформацію, яка в свою чергу може свідчити про ймовірну причетність до вчинення кримінально-протиправних дій наразі невстановлених досудовим розслідуванням осіб, останні не зацікавлені у її отриманні органом досудового розслідування.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

При цьому, враховуючи суспільний інтерес, який існує в рамках даного кримінального провадження, а саме, щодо привласнення бюджетних коштів в умовах воєнного стану, слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, якого буде завдано в результаті дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Відтак, викладене свідчить про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України, що свідчить про наявність необхідності в забезпеченні їх збереження, а тому з метою підтвердження або спростування факту можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, встановлення обставин, які підлягають доказуванню в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для арешту майна, в свою чергу завданням арешту майна є запобігання можливого приховання, вилученого майна, а також забезпечення подальшого проведення відповідних процесуальних дій з таким майном, зокрема й у вигляді слідчих (розшукових) дій, а саме експертних досліджень.

Відтак, подане стороною обвинувачення клопотання відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки останнє містить підставу і мету, та, відповідно, обґрунтування необхідності арешту майна.

З огляду на викладене, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на згадане майно та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №42021160000000649 від 24.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити.

Накласти арешт із забороною володіння, користування та розпорядження, на майно, вилучене 20.11.2023 року в ході проведення обшуку території та складських приміщень, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, а також інших приміщень, адміністративних, підсобних, складських і допоміжних будівель та споруд, які розташовані в межах вказаної земельної ділянки, а саме на сільськогосподарську продукцію, яка зберігається у складських приміщеннях, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, а саме зерно-сою загальним обсягом 71 т 500 кг, яка обліковується за ПП « ОСОБА_10 ».

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1