Ухвала

від 10.01.2024 по справі 947/23683/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/54/24

Справа № 947/23683/23, 1-кс/947/15059/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника володільця майна ПП «АФФОН» адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріалисправи заапеляційною скаргоюпредставника володільцямайна ПП«АФФОН» адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.12.2023 року про арешт майна в кримінальному провадженні №42021160000000649 від 24.12.2021 року,

встановив:

оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №42021160000000649 від 24.12.2021 року заознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, та накладено арешт із забороною володіння, користування та розпорядження, на майно,вилучене 20.11.2023 року в ході проведення обшуку території та складських приміщень, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, а також інших приміщень, адміністративних, підсобних, складських і допоміжних будівель та споруд, які розташовані в межах вказаної земельної ділянки, а саме на сільськогосподарську продукцію, яка зберігається у складських приміщеннях, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, - зерно-сою загальним обсягом 71 т 500 кг, яка обліковується за ПП «АФФОН».

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ПП «АФФОН» - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт сільськогосподарської продукції, яка зберігається у складських приміщеннях, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, а саме зерна-сої загальним обсягом 71 т 500 кг, яка обліковується за ПП «АФФОН».

Апелянт посилаєтьсяна те,що арештна сільськогосподарськупродукцію сою,яка булавиявлена тавилучена 20.11.2023року вході обшуку,накладено безпідставно,оскільки вказанемайно немає відношеннядо ТОВ«ГРІНТЕКСА» тадо кримінального провадження за ч.2 ст. 364 КК України.

Адвокат вказує, що законність набуття та перебування вказаної сільськогосподарської продукції підтверджується договором №03-11/2023/2 від 10.11.2023 року між ФГ «ЮР-АГРО 2014» та ПП «АФФОН» відповідального зберігання сої; звітом про посівні площі сільськогосподарських культур ФГ «ЮР-АГРО 2014» під урожай 2023 року; договором №10/11-03 від 10.11.2023 року між ПП «АФФОН» та ТОВ «Нік-Агро-ЛТД» відповідального зберігання сої; актами передачі-приймання; а також товарно-транспортними накладними.

Заслухавши суддю-доповідача; вислухавши пояснення представника володільця майна ПП «АФФОН» - адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Вирішуючи питання про можливість розгляду апеляційної скарги, яка подана особою, яка, відповідно до матеріалів кримінального провадження, не має процесуального статусу і не є стороною цього провадження, апеляційний суд виходить з наступного.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України (далі - КПК) визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно зі ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає апеляційному оскарженню. При цьому, КПК не встановлено чіткого переліку осіб суб`єктів права на апеляційне оскарження цієї ухвали, але п. 10 ч.1ст. 393 КПК регламентовано, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених КПК.

Одним із учасників як кримінального, так і судового провадження є третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт(п. 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК).

Статтею ст. 64-2 КПК визначається зміст і процесуальний статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Водночас, в останньому абзаці ч. 7 ст. 173 КПК передбачено, що треті особи мають право на захисника та право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

За таких обставин, власник, володілецьмайна, щодо якого вирішується питання про арешт, є особою прав, свобод та інтересів якої стосується судове рішення, а отже, належить до категорії «інші особи», які вправі подати апеляційну скаргу на рішення слідчого судді.

Згідно матеріалів судового провадження та долучених до апеляційної скарги документів, вбачається, що відповідно до договору №03-11/2023/2від 10.11.2023року міжФС «ЮР-АГРО2014»та ПП«АФФОН» відповідальногозберігання сої;договору №10/11-03від 10.11.2023року міжПП «АФФОН»та ТОВ«Нік-Агро-ЛТД»відповідального зберіганнясої;актів передачі-приймання; володільцем сільськогосподарської продукції, а саме зерна - сої загальним обсягом 71 т 500 кг, яка вилучена 20.11.2023 року в ході проведення обшуку території та складських приміщень, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер5124110100:01:002:0049, а також інших приміщень, які розташовані в межах вказаної земельної ділянки, є ПП «АФФОН».

Таким чином, з урахуванням аналізу норм закону, закріплених у ст.41 Конституції України, ст.ст. 24, 64-2, 173, ч.1 ст.174, п.10 ч.1 ст.393 КПК, представник володільця майна адвокат ОСОБА_7 є особою, яка вправі звернутися з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно.

Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо незаконності ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.370КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіривши матеріали судової справи, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що, розглянувши клопотання слідчого, слідчий суддя, не звернув уваги на необґрунтованість та невідповідність клопотання вимогам ст.171 КПК, та дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно.

Рішення слідчого судді не можна вважати законним та обґрунтованим, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 173 КПК визначено, що слідчий суддя вправі відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК.

Ініціювання слідчим питання про накладення арешту на вказану в клопотанні сою, не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини, з наступних підстав.

Відповіднодо вимог ч.1 ст.171 КПК з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Апеляційний суд вважає, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ч.2 ст. 171 КПК, оскільки відсутнє належне обґрунтування підстав та мети відповідно до положень ст.170 КПК та обґрунтування необхідності арешту майна.

В порушення абз.2 ч.2 ст.171 КПК до клопотання не додановідповідних оригіналів або копій документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

З представлених апеляційному суду матеріалів вбачається, що в провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №42021160000000649 від 24.12.2021 року заознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Одеської митниці ДМС та ГУ ДПС в Одеській області, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи всупереч інтересам служби, на користь підприємств-експортерів, здійснюють оформлення операцій з експорту сільськогосподарської продукції на підставі підроблених документів щодо її походження, та не вживають заходів податкового контролю, чим завдано збитки економічним інтересам держави у великих розмірах.

Органом досудового розслідування встановлено, що організаторами схеми з ухилення від сплати податків, за сприянням невстановлених посадових осіб Одеської митниці та службових осіб юридичних осіб приватного права, залучено до протиправної діяльності з експорту сільськогосподарської продукції ряд підприємств-експортерів, у тому числі ТОВ «ГРІНТЕКСА» код ЄДРПОУ 44356613.

Так, ТОВ «ГРІНТЕКСА» код ЄДРПОУ 44356613 засноване 20.07.2021 року, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Набережна, буд.7а. Основний вид економічної діяльності - 46.21 Оптова торгівля зерном необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Засновником та директором одноосібно значиться ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

За період вересень-листопад 2023 року ТОВ «ГРІНТЕКСА», в межах діяльності Одеської митниці, здійснило оформлення експортних операцій сільськогосподарської продукції (насіння сої) загальним обсягом 15553 тони.

Отримувачами вантажу виступали наступні іноземні компанії: Hill Valley S.R.O., Bulgaria grain EOOD та Innovation Group LTD.

Також встановлено, що на теперішній час здійснюється митне оформлення насіння сої загальним обсягом 604 тони, експортером якої значиться ТОВ «ГРІНТЕКСА».

Орган досудового розслідування зазначає, що згідно отриманих у кримінальному провадженні відомостей, вказана сільськогосподарська продукції зберігається у складських приміщеннях, які розташовані в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049.

Митно-брокерські та транспортно-експедиторські послуги ТОВ «ГРІНТЕКСА» також надаються ТДВ «Ренійський елеватор».

Разом з тим, аналізом податкової звітності ТОВ «ГРІНТЕКСА» встановлено, що у підприємства відсутні земельні ділянки, засоби виробництва та трудові ресурси.

Під час оформлення операцій з експорту сільськогосподарської продукції ТОВ «ГРІНТЕКСА» надаються документи, які містять завідомо неправдиві відомості, що виробником експортованої продукції є ПСП агрофірма «Сиваш» код ЄДРПОУ 03784918.

Разом з тим, аналізом діяльності ПСП агрофірми «Сиваш» установлено, що у володінні підприємства наявні 722 земельні ділянки, що знаходяться у Геніченському районі Херсонської області, який з початку повномасштабної агресії Російської Федерації проти України по теперішній час перебуває в окупації.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що здійснення виробництва та подальше постачання насіння сої на користь ТОВ «ГРІНТЕКСА» є неможливим.

Також установлено, що відносно посадових осіб ПСП агрофірма «Сиваш» здійснюється спеціальне досудове розслідування кримінального за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України (пособництво державі агресору).

Орган досудового розслідування стверджує, що існує сукупність розумних підозр вважати, що в дійсності придбання сільськогосподарської продукції ТОВ «ГРІНТЕКСА» здійснюється за готівкові кошти, без відображення у податковій звітності, що у свою чергу можливо призвело до ухилення від сплати податків та обов`язкових платежів до бюджету в особливо великих розмірах.

Також органом досудового розслідування встановлено, що директор та бенефіціарний власник ТОВ «ГРІНТЕКСА» ОСОБА_9 є номінальним керівником та фактичного управління підприємством не здійснює.

Фактично діяльність ТОВ «ГРІНТЕКСА» контролюється ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Останні також є бенефіціарними власниками підприємств-нерезидентів: Bulgariagrain EOOD та Innovation GroupLTD, які є отримувачами сільськогосподарської продукції, що експортується ТОВ «ГРІНТЕКСА».

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими особами із використанням реквізитів ТОВ «ГРІНТЕКСА» здійснюється придбання сільськогосподарської продукції за готівкові кошти з метою їх подальшої реалізації без відображення у бухгалтерській та податковій звітності, ухиленням від сплати податків та зборів, отримання надприбутків, виведенням грошової маси в тіньовий сектор економіки з їх подальшою легалізацією (відмиванням) доходів отриманих злочинним шляхом.

На думку органу досудового розслідування, у складських приміщеннях, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049 зберігається сільськогосподарська продукція, яка отримана в незаконний спосіб організаторами схеми з ухилення від сплати податків, без відображення вказаних операцій у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

20.11.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси проведено обшук території та складських приміщень, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, а також інших приміщень, адміністративних, підсобних, складських і допоміжних будівель та споруд, які розташовані в межах вказаної земельної ділянки, в ході якого виявлено сільськогосподарську продукцію, яка зберігається у складських приміщеннях, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, а саме зерно-соя загальним обсягом 71 т 500 кг, яка обліковується за ПП «АФФОН».

Вказана сільськогосподарська продукція вилучена та передана на відповідальне зберігання ТОВ «Нік-Агро-ЛТД» в особі представника за довіреністю ОСОБА_12

21.11.2023 року постановою слідчого виявлене та вилучене в ході обшуку зерно-сою загальним обсягом 71 т 500 кг визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

22.11.2023 року до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження №42021160000000649від 24.12.2021року за ч.2 ст.364 КК України про арешт вказаного в клопотанні майна (а.п.1-77).

Звертаючись до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту, слідчий послався на те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене 20.11.2023 року в ході проведення обшуку майно, а саме на сільськогосподарську продукцію зерно - сою загальним обсягом 71 т 500 кг, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Апеляційний суд вважає, що посилання в клопотанні про накладення арешту на майно, на те, що є достатні підстави вважати, що сільськогосподарська продукція зерно - соя загальним обсягом 71 т 500 кг,є речовим доказом у кримінальному провадженні, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки органом досудового розслідування та прокурором не надано достатніх даних на підтвердження того, що зерно - соя загальним обсягом 71 т 500 кг, яка зберігається у складських приміщеннях, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, є речовим доказом та має доказове значення у даному кримінальному провадженні.

Вказані обставини слідчим суддею при прийнятті рішення про накладення арешту на майно враховані не були.

З врахуванням викладеного доводи слідчого та прокурора про те, що вказанав клопотанні сільськогосподарська продукція є речовим доказом кримінального правопорушення, відповідно до ст.98 КПК,єнеобґрунтованими та не підтверджуються матеріалами судового провадження.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що матеріали додані до клопотання про накладення арешту на вказане майно не містятьдоказівтого, що воно містять на собі сліди кримінального правопорушення, є засобом чи предметом кримінально караного діяння, та відповідно є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Апеляційним судом також встановлено, що клопотання слідчого не містить належного обґрунтування підстав та мети накладенняарешту на зазначене майно, крім посилання слідчого на загальнінорми кримінального процесуального законодавства, які регламентують застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчим суддею не взято до уваги, що клопотання слідчого про накладення арешту на вказану сільськогосподарську продукцію було подано в рамках розслідування кримінального провадження за ч.2 ст.364 КК України, за яким орган досудового розслідування вважає, що службові особи Одеської митниці ДМС та ГУ ДПС в Одеській області, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи всупереч інтересам служби, на користь підприємств-експортерів, здійснюють оформлення операцій з експорту сільськогосподарської продукції на підставі підроблених документів щодо її походження, та не вживають заходів податкового контролю, чим завдано збитки економічним інтересам держави у великих розмірах.

Крім того орган досудового розслідування посилається на те, що до протиправної діяльності причетні ТОВ «ГРІНТЕКСА» та ПСП агрофірма «Сиваш».

Однак, із викладу встановлених органом досудового розслідування обставин та мотивувальної частини клопотання слідчого не вбачається про існування обставин причетності ФГ «ЮР-АГРО 2014», ПП «АФФОН» та ТОВ «Нік-Агро-ЛТД» до можливих протиправних дій, які є предметом дослідження в даному кримінальному проваджені.

Не доведено наявності таких обставин і прокурором у судовому засіданні апеляційного суду.

Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.11.2023 року надавався дозвіл на проведення обшуку території та складських приміщень, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, а також інших приміщень, адміністративних, підсобних, складських і допоміжних будівель та споруд, які розташовані в межах вказаної ділянки, з метою виявлення, фіксації, відшукання та вилучення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, документів на підставі яких сільськогосподарська продукція ТОВ «ГРІНТЕКСА» накопичується та зберігається на вказаній території та у зазначених складських приміщеннях; а також документів, що стосуються вказаного товариства чи пов`язані з ним (справа №947/23683/23, провадження №1-кс/947/14767/23) (а.с.59-62).

В ході проведення обшуку 20.11.2023 року було виявлено зерно - соя загальним обсягом 71 т 500 кг, яка обліковується за ПП «АФФОН», яка була вилучена та передана відповідальне зберігання ТОВ «НІК-АГРО-ЛТД».

Тобто із протоколу обшуку не вбачається про виявлення та вилучення будь-якого майна чи документів, які мали б відношення до ТОВ «ГРІНТЕКСА», яке, на думку органу досудового розслідування, займається протиправною діяльністю.

З матеріалів судового провадження вбачається, що за Договором №03-11/2023/2 від 10.11.2023 року, укладеним між ФГ «ЮР-АГРО 2014» (Товароволоділець) та ПП «АФФОН» (Зберігач), Товароволоділець передає, а Зберігач приймає на відповідальне платне зберігання сою в кількості 71,500т (сімдесят одна тонна п`ятсот кілограм) (Товар) (а.с.92-93).

Відповідно до Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2023 року у ФГ «ЮР-АГРО 2014» посівні площі сої складають 300,00 га (а.с.95-96).

За товарно-транспортними накладними від 11.11.2023 року, від 13.11.2023 року, від 15.11.2023 року Вантажовідправником (ФГ «ЮР-АГРО 2014») направлено до Вантажоодержувача (ПП «АФФОН») 39 т 560 кг, 37 т 430 кг, 36 т 450 кг сої врожаю 2023 року на зберігання (пункт розвантаження: Одеська область, м. Рені, вул.Соборна, буд.1).

Відповідно до Договору №10/11-03 від 10.11.2023 року, укладеного між ПП «АФФОН» (Товароволоділець) та ТОВ «НІК-АГРО-ЛТД» (Зберігач), Товароволоділець передає, а Зберігач приймає на відповідальне платне зберігання сою в кількості 71,500тн (Товар) (а.с.68-70, 84-86, 90-91).

За Актом передачі-приймання сої на складське зберігання від 10.11.2023 року (до Договору №10/11-03 від 10.11.2023 року) сою в кількості 71,500 тонн було передано від ПП «АФФОН» до ТОВ «НІК-АГРО-ЛТД» (а.с.67, 87).

При цьому, 08.06.2023 року, за Договором оренди майна, ФОП ОСОБА_13 передав в оренду ТОВ «НІК-АГРО-ЛТД» нежитлові приміщення №1-4 у виробничому будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_2 (Майно); загальна площа майна становить 394,5 кв.м.; кадастровий номер земельної ділянки 5124110100:01:002:0049. Згідно п.2.1 Договору майно передано в оренду з метою отримання прибутку від його використання за цільовим призначенням, а саме для зберігання зернових (а.с.97-98).

Згідно Акту приймання-передачі майна від 08.06.2023 року (за Договором оренди майна від 08.06.2023 року) Орендодавець ФОП ОСОБА_13 передав, а Орендар ТОВ «НІК-АГРО-ЛТД» прийняв вищевказане Майно (а.с.99).

В подальшому, а саме 20.11.2023 року, органом досудового розслідування у вказаному місці було проведено вищевказаний обшук та виявлено сільськогосподарську продукцію сою.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтвердив про дійсне існування таких суб`єктів господарювання як ФГ «ЮР-АГРО 2014» та ПП «АФФОН» та здійснення ними діяльності.

Проте, прокурором не доведено, що ФГ «ЮР-АГРО 2014», ПП «АФФОН» та ТОВ «НІК-АГРО-ЛТД» скоєно будь-які протиправні діяння, що вони мають відношення до діяльності ТОВ «ГРІНТЕКС» чи ПСП агрофірма «Сиваш», а також до кримінального провадження №42021160000000649 від 24.12.2021 року заознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

В судовому засіданні апеляційного суду адвокат ОСОБА_7 наполягала на тому, що ПП «АФФОН» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює свою діяльність за відповідними зареєстрованими КВЕДами, а виявлена в ході обшуку сільськогосподарська продукція соя, не є предметом чи речовим доказом у кримінальному провадженні, та не має жодного відношення до діяльності ТОВ «ГРІНТЕКС» та ПСП агрофірма «Сиваш».

Стороною обвинувачення зазначені адвокатом обставини не спростовані.

Доводи прокурора щодо невідповідності відомостей вказаних в товарно-транспортних накладних стосовно відвантаження з ФГ «ЮР-АГРО 2014» до ПП «АФФОН» сільськогосподарської продукції сої, з посиланням на те, що за інформацію Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Одеській області за інформаційною підсистемою «Геопортал-Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» про пересування автомобілю, який був вказаний в товарно-транспортних накладних, згідно з якою цей транспортний засіб не був зафіксований в місцях навантаження та розвантаження сої, вказаних у товарно-транспортних накладних, колегія суддів визнає необґрунтованими.

Апеляційний суд звертає увагу, що в ході перегляду оскарженої ухвали слідчого судді про правомірність чи неправомірність накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, колегія суддів не повинна здійснювати повний аналіз господарських операцій на предмет їх реальності. Відповідна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платників податків, підстави та порядок проведення якої визначено положеннями Податкового кодексу України, а предметом розгляду в даному провадженні є виключно перевірка правомірності накладення арешту на сільськогосподарську продукцію, яка була виявлена в ході обшуку, а не здійснення господарських операцій між суб`єктами господарювання.

Також, слідчим суддею не враховано, що у кримінальному провадженні№42021160000000649від 24.12.2021року про підозру нікому не повідомлено, до клопотання про арешт майна не долучено документів, які свідчать про існування цивільного позову пред`явленого до власників/володільців арештованого майна. Матеріали провадження також не містять відомостей про те, що власник/володілець арештованого майна за законом несе цивільну відповідальність у даному кримінальному провадженні.

За таких обставин, ініціювання в клопотанні питання про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно, а саме сільськогосподарську продукцію, яка зберігається у складських приміщеннях, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, а саме зерно-сою загальним обсягом 71 т 500 кг, яка обліковується за ПП «АФФОН», право володіння на якеналежить юридичній особі та не скасоване у передбаченому законом порядку, не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.

З урахуванням встановлених під час апеляційного перегляду оскарженої ухвали обставин, колегія суддів констатує, що на день розгляду слідчим суддею клопотання та апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, відсутні підстави для застосування обмежувальних заходів щодо майна, володільцем якого є ПП «АФФОН».

Під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно поза увагою слідчого судді залишилося те, що для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону. Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності, володіння повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Крім того, колегія суддів враховує, що 24.11.2023 року (вих.№24/11/23) ФГ «ЮР-АГРО 2014» в особі Голови ОСОБА_14 звернулося із вимогою до ПП «АФФОН» про повернення Товару, а саме сою у кількості 71,500 т, на підставі п.4.4.1 Договору відповідального зберігання сої №03-11/2023/2 від 10.11.2023 року (а.с.94).

Тобто наразі перед ПП «АФФОН» поставлено вимогу про виконання зобов`язання за Договором, а безпідставно та необґрунтовано накладений арешт на майно, перешкоджатиме виконанню взятих зобов`язань в ході здійснення господарської діяльності, що є недопустимим.

З урахуванням наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що на день розгляду слідчим суддею клопотання та апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, відсутні підстави для застосування щодо сільськогосподарської продукції, яка зберігається у складських приміщеннях, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, а саме зерна-сої загальним обсягом 71 т 500 кг, яка обліковується за ПП «АФФОН», обмежувальних заходів, а тому оскаржена ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно є необґрунтованою.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги положення п.2 ч.3 ст.407 КПК, згідно з якими апеляційний суд, має право скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, апеляційний судвважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржену увалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ПП «АФФОН» адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.12.2023 року, якою в кримінальному провадженні №42021160000000649 від 24.12.2021 року накладено арештна майно, вилучене 20.11.2023 року в ході проведення обшуку території та складських приміщень, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер5124110100:01:002:0049, а також інших приміщень, адміністративних, підсобних, складських і допоміжних будівель та споруд, які розташовані в межах вказаної земельної ділянки, а саме на сільськогосподарську продукцію, яка зберігається у складських приміщеннях, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, а саме зерно - сою загальним обсягом 71 т 500 кг, яка обліковується за ПП «АФФОН» скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, вилучене 20.11.2023 року в ході проведення обшуку території та складських приміщень, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер5124110100:01:002:0049, а також інших приміщень, адміністративних, підсобних, складських і допоміжних будівель та споруд, які розташовані в межах вказаної земельної ділянки, а саме на сільськогосподарську продукцію, яка зберігається у складських приміщеннях, розташованих в межах земельної ділянки кадастровий номер 5124110100:01:002:0049, а саме зерно-сою загальним обсягом 71 т 500 кг, яка обліковується за ПП «АФФОН».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4