Ухвала

від 06.12.2023 по справі 2-24/10

СОСНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-24/10

Провадження № 6/745/6/2023

У х в а л а

06.12.2023 Сосницький районний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Стельмаха А.П., із секретарем Савченко Д.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

30.08.2023 року до Сосницького районного суду Чернігівської області надійшла заява представника боржника ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів, виданих Сосницьким районним судом Чернігівської області 22.07.2010 року № 2-24/10 такими, що не підлягають виконанню. Заяву мотивовано тим, що рішення Сосницького районного суду 2-24/10 від 09.03.2010 року солідарно стягнута заборгованість з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованість та видано два виконавчі листи. На даний час дане рішення фактично виконано, проте у зв`язку з перебуванням на виконанні у двох різних територіальних підрозділах виконавчої служби відбувається подвійне стягнення заборгованості.

Представник Сосницького відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Тульчій І.О. надала до суду заперечення, згідно якого заперечує проти визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення суду фактично не виконано.

Представник Новозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Ярошенко А. надав до суду заперечення, згідно якого заперечує проти визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення суду фактично не виконано. Щодо ненадання матеріалів виконавчого провадження №48242358 повідомив, що приміщення де знаходився відділ зруйновано під час збройної агресії російської федерації.

Представник стягувача ТОВ «АНСУ» Кононов І.К. надав заперечення, згідно якого заперечує проти задоволення заявленої заяви, та вважає її безпідставною, оскільки борг стягувачу не відшкодовано.

Заявник та заінтересовані особи про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник заявниці ОСОБА_2 надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 09.03.2010 року позовні вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 26360,75 доларів США та 36 824,53 грн. 14.06.2010 року ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області рішення суду першої інстанції залишено в силі. Рішення суду у даній справі набрало законної сили.

22.07.2010 року на виконання рішення суду було видано виконавчий лист, з примусового виконання рішення Сосницького районного суду Чернігівської області № 2-24/10 від 09.03.2010 року.

На виконанні Сосницького відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області перебуває виконавче провадження №52254532 з примусового виконання виконавчого листа № 2-24/10 від 22.07.2010 року, щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «АНСУ» (першочерговий стягувач - ПАТ «ПУМБ»). З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що з ОСОБА_4 за період з 10.01.2017 року по 02.09.2023 року стягнуто заборгованості в розмірі - 4927,34 доларів США. Також, ОСОБА_4 звертався до Сосницького ВДВС з заявою про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з його фактичним виконанням, проте, виконавче провадження не закінчено, адже виконавцем проводилась взаємозвірка погашеної заборгованості.

На виконанні Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження №48242358 з примусового виконання виконавчого листа № 2-24/10 від 22.07.2010 року. Згідно якого за період з 15.10.2020 року по 09.08.2023 року з ОСОБА_1 стягнуто заборгованості в розмірі 15365,83 грн. Також, ОСОБА_1 зверталась до Новозаводського ВДВС з заявою про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з його фактичним виконанням, проте, виконавче провадження не закінчено. Виконавцем проводилась взаємозвірка погашеної заборгованості.

Виконавчі провадження №52254532 та №48242358 не закінчено, оскільки рішення суду у справі № 2-24/10 від 09.03.2010 року у повному обсязі фактично не виконано.

Згідно наданих ТОВ «АНСУ» розрахунків погашення за кредитним договором № 5857673 від 21.11.2007 року вбачається, що з ОСОБА_4 з 29.09.2014 року по 02.09.2023 року стягнуто заборгованості у розмірі 4964,56 доларів США, а з ОСОБА_1 з 07.06.2016 року по 11.08.2023 року стягнуто заборгованості у розмірі 1119,62 доларів США.

Також, заявник посилається на те, що в рахунок погашення заборгованості було реалізовано нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 .

Згідно акту державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про реалізацію предмета іпотеки № 773/11 від 23.12.2011 року, протоколу проведення прилюдних торгів № 12/213/11/і-4 від 12.12.2011 року та листа АТ «ПУМБ» від 30.11.2023 року, наданих на виконання ухвали Сосницького районного суду від 02.11.2023 року про витребування доказів вбачається, що 12.12.2011 року іпотечна квартира АДРЕСА_1 , реалізована в рамках примусового виконання виконавчого листа №2-24/10 виданого 22.07.2010 року Сосницьким районним судом Чернігівської області за 101300 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року (справа 2-4671/11) зазначено, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката.

Статтею 39 Закону України « Про виконавче провадження» передбачені обставини, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.

Закінчення виконавчого провадження здійснюється постановою виконавця, а підстави закінчення встановлюються в залежності від об`єктивних обставин та не мають альтернативного характеру.

Однією із підстав закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9 частини 1 статті 39 Закону України « Про виконавче провадження»).

Іншою підставою закінчення виконавчого провадження є визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню ( пункт 5 частини 1 статті 39 вказаного Закону).

Системний аналіз змісту статті 39 Закону України « Про виконавче провадження» та статті 432 ЦПК України свідчить про те, що добровільне виконання боржником зобов`язань за судовим рішенням поза межами процедури примусового виконання рішення органами виконавчої служби є підставою для застосування механізму, передбаченого статтею 432 ЦПК України, а фактичне виконання рішення на стадії примусового виконання (за наявності відкритого виконавчого провадження) позбавляє таке виконання ознак добровільності та є підставою для закінчення провадження згідно зі статтею 39 Закону України « Про виконавче провадження».

Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає, оскільки заявником в обґрунтування обставин для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, доказів на підставі яких останні можуть бути визнані такими, суду надано не було і такі відомості в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 353, 432 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.П. Стельмах