Постанова

від 06.12.2023 по справі 490/1913/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

06.12.23

22-ц/812/1261/23

Єдиний унікальний номер судової справи: 490/1913/21

Номер провадження: 22-ц/812/1261/23 Суддя - доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2023 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Темнікової В.І., Тищук Н.О.,

із секретарем судового засідання - Стрілець К.О.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2023 року, постановлену під головуванням судді - Гуденко О.А. в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із спільного майна

в с т а н о в и л а :

У березні 2021 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просила виділити в натурі 62/100 частки квартири АДРЕСА_1 , яким на підставі рішеннявиконкому Миколаївської міської ради від 09 грудня 2016 року та від 24лютого 2017 року надано окрему адресу, виділивши їй у власність житлову кімнату 13-2, жилою площею 18,4 кв. м. та припинити її право спільної часткової власності на 62/100 часток у вказаній квартирі.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2021 року відмовлено у відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки зі спільного майна в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 .

Ухвалою Центрального районного суду м Миколаєва від 02 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із спільного майна залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвала суду мотивовано тим, що враховуючи принцип розумності строків розгляду справи та те, що позивач повторно втретє не з`явився у судове засідання для розгляду справи по суті, протягом року взагалі не проявляв жодного інтересу до своєї справи, наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просила ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не взято до уваги відсутність жодного доказу про належне повідомлення ОСОБА_1 про місце розгляду справи, як і відсутнє будь-яке поштове відправлення на її адресу, чи на її офіційну електронну пошту, чи в додаток «Дія» чи на її номер телефону. А тому, вважає, що її неявка до суду відбулась з поважним причин, оскільки місце проживання та засоби зв`язку не змінювалися, а судом не було належним чином повідомлено її про час і місце розгляду справи за її позовом.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника ОСОБА_1 адвоката ПоповськоїО.М. на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без її участі та без участі ОСОБА_1 . Крім того, зазначено про те, що вимоги апеляційної скарги вони підтримують та просять їх задовольнити.

Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та )або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до положень ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону оскаржувана ухвала не повній мірі відповідає.

Постановляючи ухвалу про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлена позивачка в судове засідання повторно чотири рази поспіль не з`явилася, заяву про розгляд справи у її відсутність чи про відкладення судового засідання з посиланням на поважні причини не подавала, а тому суд керуючись п.3 ч.1 ст.257ЦПК України дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

З таким висновком суду колегія суддів в повній мірі погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Статтею 223ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України).

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також, п.3 ч.1 ст.257ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з положеннями ч.ч.1,2 ст.211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

У постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №759/15271/17 та від 11 березня 2020 року у справі №761/8849/19 вказано на те, що аналіз змісту п.3 ч.1 ст.257ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з наведеної підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час розгляду справи, повторно не з`явився саме у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, а не в підготовче засідання.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи.

Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі №405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що 12 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ в натурі частки із спільного майна.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2021 року для розгляду даної справи визначено суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2021 року відмовлено у відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки зі спільного майна в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 .

Наступною ухвалою цього суду від 14 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки зі спільного майна. Призначено підготовче судове засідання на 16 липня 2021 року на 10-00 год.

ОСОБА_1 була повідомлена про призначення підготовчого засідання на 16 липня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 33).

16 липня 2023 року в судове засідання сторони не з`явились, розгляд справи відкладено на 25 листопада 2021 року на 15-00 год (а.с.37).

Виклик в судове засідання учасників справи на 25 листопада 2021 року було здійснено через оголошення на офіційному веб сайті «Судова влада України» (а.с. 42, 43).

Крім того, ОСОБА_1 також отримала судову повістку на 25 листопада 2021року по пошті, про що свідчить рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 44).

25 листопада 2021 року ОСОБА_1 до суду було подано заяву про проведення підготовчого судового засідання без її участі (а.с. 46).

Того ж дня, згідно ухвали суду підготовче судове засідання у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду на 11 лютого 2022 року на 10-00 год (а.с. 48-49).

ОСОБА_1 була повідомлена про призначення розгляду справи на 11 лютого 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.55).

11 лютого 2022 року у звязку з неявкою всіх учасників справи, судове засідання відкладено на 11 квітня 2022 року на 17-30 год (а.с. 57).

Виклик в судове засідання учасників справи на 11 квітня 2022 року було здійснено через оголошення на офіційному веб сайті «Судова влада України» (а.с. 58-59).

07 червня 2022 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено суддю Гуденко О.А. (а.с.65).

11 липня 2022 року згідно ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки зі спільного майна прийнято до провадження суддею Гуденко О.А. та призначено судове засідання у справі на 22 листопада 2022 року на 16 -00 год (а.с.67).

11 липня 2022 року копію ухвали судом направлено на поштову адресу ОСОБА_1 , однак відомості про отримання даного поштового відправлення як і про належне повідомлення останньої про час розгляду справи матеріали справи не містять (а.с.61).

В подальшому розгляд справи було відкладено на 26 квітня 2023 року на 11- 30 год, однак відомості про направлення на адресу ОСОБА_1 судової повістки про розгляд справи 26 квітня 2023 року матеріали справи не містять.

Наступне судове засідання було призначено на 02 серпня 2023 року на 11- 00 год, про що повідомлено представника ОСОБА_1 телефонограмою, між тим даних про особу представника ОСОБА_1 телефонограма не містить (а.с.72).

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із спільного майна залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Однак,судом апеляційноїінстанції встановлено,що вматеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи призначеного на 22 листопада 2022 року на 16-00 год, 26 квітня 2023 року на 11- 30 год, 02 серпня 2023року на 11- 00 год.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повторну неявку позивача в судове засідання без поважних причин, внаслідок чого допустив порушення норм процесуального права та дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження за матеріалами справи.

Згідно з п.4 ч.1 ст.379ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст.367,374,376,379, 382 ЦПК Україниколегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст.389ЦПК України.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді: В.І. Темнікова

Н.О. Тищук

Повний текст постанови складений 07 грудня 2023 року.