Ухвала

від 14.12.2020 по справі 757/8486/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8486/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2020 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі - Проскурні А.Г.,

справа № 757/8486/20-ц

розглянувши у судвому засіданні в м. Києві заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ.ДІ.ХОУМ» Колєснікова І.М. про забезпечення позову у цивільній справі № 757/8486/20-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ.ДІ.ХОУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває на розгляді цивільна справа № 757/8486/20-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ.ДІ.ХОУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.

21.05.2020 року, представником позивача подано заяву, в якій просить накласти арешт на грошові кошти наявні у відповідача ОСОБА_1 або у інших осіб. В обґрунтування заяви зазначає, що невжиття заходів забезпечення може зробити неможливим виконання рішення суду.

В судове засідання сторони відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України не викликались.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши предмет та підстави пред`явленого позову, обсяг заявлених вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Всупереч вищевикладеним правилам процесуального закону заява позивача не містить належного обґрунтування припущення останнього про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення заявлених в позові вимог. Вказана заява ґрунтується тільки на припущеннях, а ініційовані позивачем види забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб. В заяві не наведено достатнього обґрунтування необхідності забезпечення позову та інших відомостей, потрібних для забезпечення позову.

Також, позивачем не конкретизовано на які саме грошові кошти відповідача необхідно накласти арешт.

Крім того, заява не містить зустрічного забезпечення, яке є вимогою до заяви про забезпечення позову.

Відтак, суду не надано даних, які б давали підстави стверджувати, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, заява задоволенню не підлягає.

Разом з тим, відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача, в подальшому звернутися з такою заявою до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 13, 149-153, 258-261, 268, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ.ДІ.ХОУМ» Колєснікова І.М. про забезпечення позову у цивільній справі № 757/8486/20-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ.ДІ.ХОУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. М. Соколов