печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8486/20-ц
пр. 2-1545/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Соколова О.М.,
при секретарі судових засідань: Проскурні А.Г.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 757/8486/20-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ.ДІ.ХОУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,-
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙ.ДІ.ХОУМ» (далі-позивач, ТОВ «ЕЙ.ДІ.ХОУМ») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу та просило стягнути з відповідача суму в розмірі 315 111 грн. на користь позивача та судові витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 06.12.2019 року між ТОВ «ЕЙДІ.ХОУМ» та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу квартири. Предметом вищезазначеного Договору є передача Продавцем (ТОВ «ЕЙДЕХОУМ») у власність Покупцеві ( ОСОБА_1 ) нерухомого майна у порядку та на умовах, передбачених Договором купівлі-продажу квартири від 06.12.2019 року. ТОВ «ЕЙДІ.ХОУМ» зобов`язалось передати у власність ОСОБА_1 наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , а Покупець зобов`язався прийняти вищевказане нерухоме майно, сплатити ціну його продажу і виконати інші істотні умови зазначені в Договорі купівлі-продажу квартири від 06.12.2019 року. Суму в розмірі 315 111 грн. відповідач зобов`язався сплатити на рахунок ТОВ «ЕЙ.ДІ.ХОУМ» протягом 10 робочих днів після того, як ТОВ «ЕЙ.ДІ.ХОУМ» зніме з реєстраційного обліку (випише) всіх зареєстрованих в квартирі, АДРЕСА_1 та надасть ОСОБА_1 підтвердження того, що у вищезазначеній квартирі ніхто не зареєстрований. ТОВ «ЕЙ.ДІ.ХОУМ» виконало істотні умови зазначені в Договорі купівлі-продажу квартири від 06.12.2019 року. У свою ж чергу ОСОБА_1 сплатив лише 900 000, 00 грн. з суми в розмірі 1 215 111, 00 грн. передбаченої вищевказаним Договором. Станом на ден звернення до суду з позовом сума в розмірі 315 111, 00 грн. ОСОБА_1 не була сплачена, що свідчить про порушення останнім умов Договору купівлі-продажу квартири від 06.12.2019 року. На підставі чого, позивач був вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.05.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено здійснювати за правилами позовного (загального) провадження.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2020 року відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ.ДІ.ХОУМ» Колєснікова І.М. про забезпечення позову у цивільній справі № 757/8486/20-ц .
09.04.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, відповідач вважає, що позовна заява не відповідає положенням чинного законодавства України та обставинам справи, а тому в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.
09.04.2021 року на адресу суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ.ДІ.ХОУМ» про зниження ціни квартири.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ.ДІ.ХОУМ» про зниження ціни квартири - повернуто позивачу.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2023 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, шляхом направлення судових повісток, про причини неявки суд не повідомили, проте в прохальній частині позовної заяви, представник позивача просить суд розглянути справу у його відсутність.
З рішень Європейського суду вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщення оголошення на сайті Печерського районного суду м.Києва, а тому, в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, в матеріалах справи міститься клопотання від представника відповідача в якому останній просив розглянути справу у його відсутність та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Так, судом встановлено, що, 15 листопада 2019 року відбувся електронний аукціон щодо продажу позивачем 3-х кімнатної квартири загальною площею 59,95 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (далі- квартира), що підтверджується протоколом електронного аукціону № UA-PS-2019-10-22-000004-1.
За результатами електронного аукціону відповідача було визнано переможцем та між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Агарковою А.М. від 6 грудня 2019 року за реєстровим номером 3062 (далі - Договір купівлі-продажу).
Відповідно до п. 2.3. Договору купівлі-продажу Сторони домовились, що Покупець сплачує 900 000 (дев`ятсот тисяч) гривень 00 копійок на поточний рахунок Продавця IBAN № НОМЕР_1 , відкритому в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МИНАРОДНИЙ БАНК», МФО банку: 334851, в день підписання цього договору. Суму в розмірі 315 111 (триста п`ятнадцять тисяч сто одинадцять) гривень 00 копійок Покупець зобов`язаний сплатити на вказаний вище рахунок Продавця протягом 10 (десяти) робочих днів після того, як Продавець зніме з реєстраційного обліку (випише) всіх зареєстрованих в Квартирі осіб та надасть Покупцю підтвердження того, що в Квартирі ніхто не зареєстрований.
Так, на виконання умов Договору купівлі-продажу відповідачем було сплачено позивачу 900 000 грн., що визнається позивачем у самому позові.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
10 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Агарковою А.М. було видано свідоцтво, яким було посвідчено перехід права власності на квартиру до відповідача.
24 січня 2020 року позивачем було надіслано відповідачу вимогу від 24 січня 2020 року, у якій позивач вимагав сплатити грошові кошти в розмірі 315 111 грн. відповідно до п. 2.3. Договору купівлі-продажу.
26 лютого 2020 року відповідач направив позивачу відповідь. Так, зі змісту відповіді вбачається, що відповідач повідомив позивача, що Вимога не підлягає задоволенню з огляду на невиконання позивачем обов`язку щодо повідомлення відповідача про права третіх осіб на квартиру на момент укладення Договору купівлі-продажу, а також вказав на наявність правових підстав для пропорційного зменшення ціни квартири у порядку статті 659 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) зазначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної ді (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, положеннями чинного законодавства України чітко встановлено, що строк виконання грошового зобов`язання встановлюється умовами договору купівлі- продажу.
Отже, пунктом 2.3. Договору купівлі-продажу чітко встановлено дві умови, які підлягають виконанню позивачем для виникнення у відповідача грошового зобов`язання щодо сплати 315 111 грн., а саме: 1) зняття з реєстраційного обліку всіх зареєстрованих у кватирі осіб; 2) надання Відповідачу підтвердження того, в квартирі більше ніхто не зареєстрований.
Відповідачем належним чином було виконано умову п. 2.3. Договору купівлі-продажу.
Так, в обґрунтування виконання позивачем умов п. 2.3. Договору купівлі-продажу щодо настання строку для сплати відповідачем 315.111 грн., позивач зазначає у позовній заяві, що 19.12.2019 року на мобільний телефон ОСОБА_1 (за допомогою Viber) було надіслано інформацію щодо зняття з реєстрації всіх зареєстрованих в Квартирі осіб.
Разом з тим, позивачем не додано до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження юридичного факту зняття з реєстрації в квартирі усіх осіб та надання такого підтвердження відповідачу.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем заявлених позовних вимог, а відтак про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.
Керуючись ст. ст. 16, 22, 509, 526,530,629 ЦК України, ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81,141, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд ЦПК України суд,-
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ.ДІ.ХОУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Соколов
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119190354 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Соколов О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні