Ухвала

від 05.12.2023 по справі 420/31638/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/31638/23

УХВАЛА

05 грудня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону ( Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

встановила

До суду звернувся адвокат Доготер Оксана Георгіївна, діюча в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до НОМЕР_1 Прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі в/ч НОМЕР_2 ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 Прикордонного загону ( Військова частина НОМЕР_2 ), щодо не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшену до 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ №168, з січня 2023 року.

- зобов`язати НОМЕР_1 Прикордонний загін ( Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшену до 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ №168, з січня 2023 року.

- зобов`язати НОМЕР_1 Прикордонний загін ( Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Ухвалою суду від 20.10.2023 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів або докази дотримання строку звернення до суду.

29.11.2023 року представником позивача надано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із даною позовною заявою, при цьому стверджує, що відповідно до положень статті 233 КЗпП України позивачем не порушено строків звернення до адміністративного суду, оскільки у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з урахуванням вказаного доводу представника позивача, суд враховує наступне.

Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом оскарження у даній справі є бездіяльність відповідача, які за позицією представника позивача полягають у не виплаті позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, передбаченої постановою КМУ № 168.

Відтак спір щодо стягнення належного позивачу грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

Умови проходження більшості видів публічної служби, у тому числі питання щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, зокрема, статтею 233 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 260/3564/22.

При цьому, відповідно до пункту першого глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 року Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України відмінено карантин.

Отже, з урахуванням закінчення дії карантину з 01.07.2023 року підлягають застосуванню строки, визначені статтею 233 КЗпП України, в редакції Закону № 2352-IX.

Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов`язаних з виплатою всіх сум, що належать працівникові при звільненні та інші виплати, пов`язані з проходженням публічної служби, встановлюється тримісячний строк.

З огляду на вказане, позиція представника позивача щодо не обмеження будь-яким строком звернення з даним позовом є помилковою.

При цьому, суд звертає увагу представника позивача, що статтею 233 КЗпП України, в редакції Закону України № 2352-IX, передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Вказаний висновок сформовано в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо її порушених прав, свобод та інтересів.

Разом з тим, позовні вимоги заявлені щодо оскаржуваної бездіяльності відповідача, які виникли з січня 2023 року, проте не зрозуміло щодо їх тривалості.

Відтак, на момент вирішення даного клопотання представника позивача, суд вважає, що звернувшись до суду за захистом своїх прав 16.11.2023 року, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, який закінчився 01.10.2023 року.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

У постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21 Верховний Суд указував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вищевказане та враховуючи, що у клопотанні про поновлення строку звернення до суду представником позивача не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду з позовом, а доводи щодо дотримання позивачем строку звернення до суду спростовані вищевказаними висновками суду, суд вважає за необхідне надати позивачу додатковий строк для усунення недоліків позовної заяви.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Керуючись статтями 121, 123, 160-162, 169, 171, 241-243, 248 КАС України,

ухвалила

Продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позивачу 5-ти денного строку з моменту отримання даної ухвали для надання письмових пояснень щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з належними та допустимими доказами на їх підтвердження.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя В.А. Дубровна