Рішення

від 01.10.2024 по справі 420/31638/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/31638/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду з позовом звернулась адвокат Доготек Оксана Георгіївна, діюча в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі відповідач, НОМЕР_1 ПЗ ДПСУ ( в/ч НОМЕР_2 ), у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( військова частина НОМЕР_2 ) щодо не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшену до 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ №168, з січня 2023 року

зобов`язати НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України ( військова частина НОМЕР_2 ) здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшену до 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ №168, з січня 2023 року.

зобов`язати НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України ( військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв?язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

II. Позиція сторін.

На обґрунтування вказаних позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідно до службового посвідчення НОМЕР_3 ОСОБА_1 займає посаду головного сержанта в НОМЕР_1 прикордонному загоні та виконує конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України.

Позивач з січня 2023 року перебував в оперативному підпорядкуванні (у відрядженні) та брав участь у бойових діях, на підставі бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України, проте за цей час йому не нарахована додаткова винагорода відповідно до Постанови № 168 в розмірі 100 000 грн за безпосередню участь в бойових діях та відповідних заходах.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168, пунктом 2-1 якої, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, яка застосовувалася у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року, установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Оскільки Позивач приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, то Відповідач зобов`язаний виплатити йому додаткову винагороду, збільшену до 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ № 168, з січня 2023 року.

При цьому, покликаючись на положення Порядку та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, визначені Інструкцією, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 № 188, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 488/28618 (далі - Інструкція), представник позивач вказує, на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100 000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів (вогневий контакт з противником, вогневі ураження противником території, на якій здійснюються бойові дії, розвідка на території противника). Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15 грудня 2022 року № 297) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789, деякі територіальні громади Чернігівської області є територіальними громадами, які розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Оскільки під час участі з відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України такі райони, де ведуться активні воєнні (бойові) дії, а саме: Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська, акваторія Чорного та Азовського морів у межах територіальних вод України, свідчить про безумовну наявність у Позивача права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн.

23.02.2024 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечує задоволення позовних вимог, вказуючи, що відповідно до бойового розпорядження Оперативного угруповання військ «Херсон» від 26.11.2022 № 26 (гриф), для 79 ПЗ ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ) були визначені завдання щодо спостереження надводної обстановки, протидія вірогідному десанту військ противника на правобережжі річки Дніпро та Дніпровського лиману, які носять характер оборонних завдань виконуваних поза районами ведення воєнних (бойових) дій. Жодних завдань, які б носили атакувальний або контратакувальний характер для 79 ПЗ ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ) визначено не було, в свою чергу лише такі завдання передбачають безпосереднє перебування у районах ведення воєнних (бойових) дій.

Зауважує, що весь 2023 рік Позивач отримував додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, в порядку визначеному «Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36 та «Особливостями виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 726, у розмірі до 30 000 гривень за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань у складі діючого угруповання військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, у межах операційної зони Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке залучене до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, при цьому не перебуваючи в районах безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Також зазначає, що відповідно до абзацу 27 статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII, «район воєнних (бойових) дій» - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії. В свою чергу згідно «Положення про Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2016 № 376, у вказаного центрального органу державної влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, відсутні повноваження (компетенція) щодо визначення районів ведення воєнних (бойових дій) або визнання окремих територій відповідними районами. Відповідно до наказів (рішень) Головнокомандувача Збройних Сил України прийнятих в період з 01.01.2023 по 31.12.2023 до районів ведення бойових дій не входить жоден з районів або територіальних громад Херсонської або Миколаївської області, які були б розташовані на Правому березі річки Дніпро, а відповідними районами визначаються виключно райони лівобережжя Херсонщини.

Оскільки перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій є однією з основних умов отримання військовослужбовцями всіх військових формувань, додаткової грошової винагороди збільшеної до 100 000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2023 № 168, а 01.01.2023 - до вказаних районів (районів ведення бойових дій) не входить частина Херсонської області та безпосередньо міста Херсон, які знаходяться на Правому березі річки Дніпро, де постійно дислокуються всі підрозділи НОМЕР_1 прикордонного загону, у т.ч. і позивач, відповідно Позивач отримував додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 в розмірі 30 000 гривень щомісячно пропорційно часу виконання відповідних бойових та спеціальних завдань, поза районами ведення бойових дій та без безпосереднього вогневого контакту з противником, а тому у відповідача відсутні підстави для виплати позивачу додаткової грошової винагороди збільшеної до 100 000 гривень, починаючи з 01 січня 2023 року.

29.02.2024 року представником позивача надана відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідні документи про участь в бойових діях наявні у відповідача, а на адвокатські запити відповідач їх не відповідає. При цьому, представник позивача зауважує що, у спірний період позивач перебував в зоні Херсонської міської територіальної громади в межах території Чорнобаївської сільської територіальної громади, яка згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, за винятком с. Чорнобаївка з 11.11.2022 року є зоною бойових дій і до теперішнього часу не виключена із списку зон, де ведуться активні бойові дії. Відтак, позивач має право на додаткову винагороду до 100000 згідно постанови КМУ від 28.02.2022 № 168.

16.02.2024 та 19.02.2024 до суду від відповідача надійшли пояснення, в яких зазначено, що місце дислокації відповідача з 01.01.2023 не знаходиться безпосередньо в районі ведення воєнних (бойових) дій. При цьому, позивач не відноситься до тих, окремих груп військовослужбовців, які періодично відряджаються на нетривалий термін у район ведення воєнних (бойових) дій та відповідно отримують збільшену до 100 000,00 грн. додаткову винагороду.

Крім того відповідач у своїх поясненнях зазначає, оскільки позивач не перебував у районах ведення воєнних (бойових) дій та не виконував відповідних бойових завдань, відповідно 79 ПЗ ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ) позбавлений можливості надати витребувані судом докази.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20.11.2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 05.12.2023 року продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 18 грудня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Цією ж ухвалою зобов`язано позивача надати, зокрема, пояснення з належним чином засвіченими доказами щодо заявлених позовних вимог в частині оскаржуваної бездіяльності відповідача "з січня 2023 року" та їх тривалості на момент звернення до суду.

Зобов?язано НОМЕР_1 Прикордонний загін ( Військова частина НОМЕР_2 ) разом з відзивом надати суду належним чином завірені копії документів, зокрема:

- наказ про включення позивача до списків особового складу НОМЕР_1 Прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 );

- інформації/відомості щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в сумі 100000 грн. на місяць, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, починаючи з січня 2023 року із нормативно-правовим обґрунтуванням підстав їх нарахування або не нарахування, а також належних доказів, які вплинули на їх нарахування або не нарахування;

- накази АДПСУ, прийняті на реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 у спірному періоді.

Щодо зазначення представником відповідача в прохальній частині відзиву на позов про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання, то суд враховує наступне.

За положеннями частин 1 та 2 статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відтак, викладене у відзиві на позов прохання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін не є заявою, клопотанням у розумінні ст. 166 КАС України.

При цьому, у змісті відзиву на позов представником відповідача не наведено жодних доводів, з яких вбачалось би необхідність вирішення вказаного питання.

За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін по суті.

Разом з тим, суд зауважує, ухвалою про відкриття провадження у справі від 18 грудня 2023 року судом вирішено, що розгляд справи буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, виходячи із характеру та обсягу доказів по справі та характеру спірних правовідносин, які не потребують усного заслуховування сторін.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. ( частина 3 ст. 257 КАС України).

Натомість, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не позбавлений права викласти свої міркування та заперечення у додаткових письмових поясненнях та надати додаткові докази по справі, тобто не позбавлений прав, передбачених ст. 44 КАС України.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

З огляду на вказане справа розглядається судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 проходить військову службу у НОМЕР_1 прикордонного загоні Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України з 16.07.2021 на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії - снайпер 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (тип В) відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується біографічною довідкою головного сержанта ОСОБА_1 (П-044717), що підтверджується Біографічною довідкою ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України № 1160 від 09.09.2023 року про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 по 30.06.2023 року, додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» була нарахована

- - в сумі (30 000,00 грн) за період з червня 2022 по червень 2023 року;

- в сумі (70 000 грн) за період з червня 2022 по січень 2023 року включно. (а.с.16).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача у невиплаті з січня 2023 року додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн., передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168, позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до Конституції України основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає та регулює відносини у цій галузі Закон України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII), яким визначено,

- держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. ( частина 1 статті 9 Закону № 2011-XII)

- до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. ( частина 2 статті 9 Закону № 2011-XII)

- грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. ( частина 3 статті 9 Закону № 2011-XII)

- грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. ( абзаци 1-2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII)

За змістом частини першої статті 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року № 661-IV (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; .

Частиною першою статті 14 Закону № 661-IV визначено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Згідно зі статтею 16 Закону № 661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260).

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України затверджено постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022р. № 168 (у редакції чинній з 18.10.2022 р.) ( далі постанова КМУ № 168), серед іншого, передбачено,

- установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. ( абзац перший пункту 1 постанови КМУ № 168, із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 217 від 07.03.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року, № 350 від 22.03.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року, № 754 від 01.07.2022 - застосовується з 1 червня 2022 року, № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року, № 1146 від 08.10.2022 - застосовується з 1 вересня 2022 року).

- виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) ( абзац третій пункту 1 постанови КМУ № 168).

- установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. ( пункт 2-1 постанови КМУ № 168 в редакції постанови КМ № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року)

Пунктом 2-1 постанови №168 (в редакції постанови КМ № 43 від 20.01.2023) установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 533 затверджено Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України (далі - Положення № 533).

Пунктом 1 Положення № 533 визначено, що Адміністрація Державної прикордонної служби України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Згідно пункту 9 Положення № 533 Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (із змінами) та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ № 392/0/81-22-АГ від 30.07.2022, уведений в дію з 01 серпня 2022 року, який діяв до набрання чинності 01 грудня 2022 року наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 628/0/81-22-АГ від 09.12.2022 р. «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», положення якого застосовувались з 01.12.2022 року по 31.01.2023 року.

У пункті 2 наказу № 392-АГ конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:

бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

Пунктом 4 наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

бойового наказу (бойового розпорядження);

журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 10 наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

Пунктом 11 наказу № 392-АГ визначено, що склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Згідно з пунктом 12 наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 000 грн на місяць, в обов`язком порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

Аналогічного змісту положення містяться і в наказі № 628-АГ, який дещо змінив перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

Так, згідно з пунктом 3 наказу № 628-АГ документами, що підтверджують безпосередньою участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал), журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.

Відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та з метою визначення порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36 затверджений Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Порядок №36), який набув чинності 01.02.2023 року, а втратив чинність 05.09.2023 року.

Так, відповідно до п. 2 Порядку № 36, на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується:

1) у розмірі до 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил), а також у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;

наземної охорони та оборони об`єктів критичної інфраструктури;

у районах ведення воєнних (бойових) дій у складі військових адміністрацій;

із усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

2) у розмірі, збільшеному до 50 000 гривень, у порядку, визначеному абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки);

3) у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Згідно з визначення пункту 3 Порядку №36, до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:

1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

3) бойових завдань з охорони об`єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;

4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів;

8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.

Пунктом 4 Порядку №36 передбачено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.

Згідно пунктів 5-6 Порядку №36, облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах та виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктами 1, 2 пункту 2 цих Порядку та умов, та підготовка проектів наказів про виплату додаткової винагороди в органі Держприкордонслужби здійснюється штабами військових частин.

Начальники (командири) органів Держприкордонслужби, до яких відряджені (прикомандировані) військовослужбовці, щомісяця до 5 числа інформують органи Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовців про їх безпосередню участь у бойових діях за минулий місяць.

Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється щомісяця за минулий місяць на підставі наказів Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня, які видаються до 8 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 7 Порядку №36, райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

VI. Оцінка суду.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що військовослужбовцям Держприкордонслужби на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн гривень розмірі, їхня безпосередня участь у бойових діях та заходах повинна бути підтвердженою документально, про що свідчить зміст наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, від 01 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ, а також Порядку №36, які були чинними у спірному періоді.

Документальне підтвердження такої участі здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у наступних документах: 1) бойовому наказі (бойовому розпорядженні); 2) журналі бойових дій (службово-бойових дій, вахтовому, навігаційно-вахтовому, навігаційному журналі), журналі ведення оперативної обстановки, бойовому донесенні (підсумковому, терміновому, позатерміновому) або постовій відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорті (донесенні) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

З наведеного можна виснувати, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою №168.

Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови №168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року по справі № 200/1473/23.

Спірним питанням у межах розгляду даної справи є наявність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно п. 1 постанови №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з січня 2023 року.

За позицією Позивача, з січня 2023 року він перебував в оперативному підпорядкуванні (у відрядженні) та брав участь у бойових діях, на підставі бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України, проте за цей час йому не нарахована додаткова винагорода відповідно до Постанови № 168 в розмірі 100 000 грн за безпосередню участь в бойових діях та відповідних заходах. При цьому, в якості безумного права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. позивач вважає його участь у відбитті збройної агресії Російської Федерації проти України в районі, де ведуться активні воєнні (бойові) дії, а саме, Херсонська область, акваторія Чорного та Азовського морів тощо.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн. розмірі відповідач покликається на відсутність підстав для здійснення позивачу такої виплати з тих причин того, що відповідно до бойового розпорядження Оперативного угруповання військ «Херсон» від 26.11.2022 № 26 (гриф), для НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) були визначені завдання щодо спостереження надводної обстановки, протидія вірогідному десанту військ противника на правобережжі річки Дніпро та Дніпровського лиману, які носять характер оборонних завдань виконуваних поза районами ведення воєнних (бойових) дій. Тобто, відповідач стверджує, що жодних завдань, які б носили атакувальний або контратакувальний характер для НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) визначено не було, що в свою чергу виключало безпосереднє перебування у районах ведення воєнних (бойових) дій або на територіях між нашою першою лінією оборони та військами країни-агресора, та безпосередній вогневий контакт (зіткнення) з противником. Як наслідок відповідач вказує, що ОСОБА_1 , як військовослужбовець НОМЕР_1 прикордонного загону також не виконував та не міг виконувати такі завдання, а отже відповідно у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, не перебував та не міг перебувати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін, суд вказує про таке.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України № 1160 від 09.09.2023 року про види грошового забезпечення, що нараховані позивачу за період з 01.06.2022 по 30.06.2023 року, він отримував лише додаткову грошову винагороду у розмірі до 30 000 гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, та згідно Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Порядок № 36), відповідно до п. 2 якого, на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі до 30 000,00 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Натомість, відповідно до вищенаведених положень Постанови КМУ № 168 та прийнятих на її виконання нормативно-правових актів, збільшена до 100000 гривень додаткова винагорода на місяць підлягає розрахунку пропорційно часу участі у таких діях та заходах, зокрема, 1) безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; 2) перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених цих заходів.

При цьому, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, що дає підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн., здійснюється на підставі відповідних документів, що передбачені вищенаведеними нормативно-правовими актами.

Отже, право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у розмірі до 100 000 гривень не є безумовним, а виникає виключно у разі, коли у військовослужбовці беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

При цьому, суд зауважує, що покладений на суб`єктів владних повноважень тягар доказування правомірності їхніх рішень, дій чи бездіяльності не звільняє позивача від обов`язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Натомість, позивачем разом з позовом надано лише довідку Військової частини НОМЕР_2 ДПСУ № 1160 від 09.09.2023 року про види грошового забезпечення, що нараховані позивачу за період з 01.06.2022 по 30.06.2023 року.

Стосовно віднесення у спірний період Херсонської області до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій, то як вже зазначалось вище перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою №168, а відтак сам по собі факт віднесення Херсонської області до районів активних бойових дій не свідчить про наявність у особи права на отримання вказаної додаткової винагороди.

З огляду на вказане, надані відповідачем накази Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 року №26, від 14.02.2023 року №35, від 01.03.2023 року №52, від 17.03.2023 року №67, від 17.03.2023 року №68, від 01.04.2023 року №89, від 01.05.2023 року №111, від 01.06.2023 року №147, від 01.07.2023 року № 183, від 01.08.2023 року № 210, від 01.09.2023 року №247, від 01.10.2023 року № 273, від 01.11.2023 року №301, від 01.12.2023 року № 341, від 01.01.2024 року № 2 з віднесенням кількових районів Херсонської області до районів ведення воєнних (бойових) дій, також не є безумовною підставою для отримання позивачем спірної додаткової винагороди.

Щодо покликання представника позивача у відповіді на відзив щодо наявності у відповідача документів про участь позивача в бойових діях, проте на адвокатські запити він не відповідає, то матеріали справи не містять таких доказів.

При цьому, суд вказує на помилковість покликання представника позивача на Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду визначений Інструкцією, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 № 188, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 488/28618, оскільки вказана Інструкція не може застосовуватися до правовідносин, які стосуються додаткової винагороди, виплата якої встановлена Постановою № 168 і пов`язана з дією воєнного стану; воднораз накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ і від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ та Порядок № 36 позаяк встановлюють порядок і умови виплат, які передбачені Постановою № 168, можуть застосовуватися до правовідносин, які виникають у зв`язку із застосуванням/реалізацією приписів пункту 1 цієї Постанови.

З вказаного питання та з подібних обставин Верховний Суд у справі № 200/216/23 від 26.06.2024 висловив аналогічну позицію.

Як зазначалось вище, згідно з пунктом 4 наказу №392-/0/81-22-АГ та пунктом 4 Порядку №36 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах. ( бойовий наказ (бойове розпорядження);журнал бойових дій, рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах тощо)

Проте, в матеріалах справи, немає жодних доказів, які би підтверджували безпосередню позивача участь у бойових діях і заходах, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, у спірні періоди часу, тобто січня по червень 2023 року, як це передбачено у вищевказаній довідці про види грошового забезпечення позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач не надали таких доказів до суду і суд їх не отримав після витребування ухвалою від 18 грудня 2023 року.

При цьому, відповідач у поясненнях від 16.02.2024 та від 19.02.2024 зазначає, оскільки позивач не перебував у районах ведення воєнних (бойових) дій та не виконував відповідних бойових завдань, відповідно 79 ПЗ ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ) позбавлений можливості надати витребувані судом докази.

Відтак, під час розгляду справи судом з`ясовано, що матеріали справи не містять доказів участі позивача у бойових діях або забезпеченні заходів національної безпеки, оборони та стримування агресії, відсутні докази його перебування в районах цих заходів і кількості днів участі. При цьому, дії або бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу інформації та документів про його участь в бойових не є предметом спору й не досліджується судом.

З огляду на викладене суд вважає недоведеними обставини безпосередньої участі позивача у спірні періоди часу у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100 тис грн відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 за службу у спірні проміжки часу, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, то враховуючи її похідний характер від вимоги в частині протиправної бездіяльності та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 спірну додаткову винагороду, у задоволені якої судом було відмовлено, відповідно відсутні підстави для її задоволення.

VII. Висновок суду.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

VIII. Розподіл судових витрат.

Оскільки судом відмовлено у задоволені позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

вирішив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до НОМЕР_1 Прикордонного загону ( Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов?язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

.