Постанова

від 07.12.2023 по справі 480/7390/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 р. Справа № 480/7390/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 (суддя Гелета С.М.; м. Суми) по справі № 480/7390/22

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 розміру щорічної одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня відповідно до частини 5 статті 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ в редакції Закону «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998р. №367-ХІУ, у повному обсязі виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком станом на 2022 рік;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій до 5 травня за 2022 рік згідно із частиною 5 статті 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. №3551-ХІІ в редакції Закону «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998р. №367-ХІУ, у повному обсязі виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.28 Закону «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» від 9.07.2003р. №1058-ІУ з урахуванням фактично нарахованої та виплаченої у 2022 році суми щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

23.06.2023 представник позивача подав до суду заяву в якій просив здійснити розподіл судових витрат зі стягненням на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, за професійну правничу допомогу адвоката у сумі 2700,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань сторони відповідача та поштове супроводження доказів на суму 27,99 грн.

Сумський окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 05 липня 2023 року заяву представника позивача задовольнив частково.

Стягнув на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації (вул. Київська, буд. 1, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 03197888) витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

У задоволенні інших вимог заяви відмовив.

Позивач не погодився із вказаним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції змінити додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 5.07.2023р. в частині заниженого розміру відшкодування (компенсації) витрат на правничу допомогу в розмірі 1000.00 грн зі стягненням на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката в повному обсязі у розмірі 2700.00 грн та скасувати додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 5.07.2023 № 480/7390/22 в частині відмови у відшкодуванні (компенсації) судових витрат, пов`язані з розглядом справи (поштове супроводження доказів по справі в розмірі 27.99 грн., зі стягненням на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи (поштове супроводження доказів по справі) в розмірі 27.99 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем були надані суду всі необхідні докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, проте суд першої інстанції не надав цим доказами належної правової оцінки та зробив помилкові висновки про наявність підстав для зменшення витрат на правову допомогу в зв`язку з їх неспівмірністю, адже за відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у суду були відсутні підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат.

Крім того позивач вважає, що відмовляючи у відшкодуванні витрат, пов`язаних з розглядом справи (поштове супроводження доказів по справі) у розмірі 27.99 грн з підстав того, що такі витрати КАС України не передбачено, суд першої інстанції не врахував положення ч.9 ст.44 КАС відповідно до якої, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, з таких підстав.

Постановляючи додаткове рішення у справі, cуд першої інстанції, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1000,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні вимоги щодо стягнення витрат зі сплати послуг по поштовому супроводженню заяв та доказів інших учасникам судового провадження у розмірі 27,99 грн, суд першої інстанції виходив з того, що такі витрати у вигляді оплати поштових послуг за направлення надіслання стороні відповідача заяви про стягнення витрат на правничу допомогу КАС України не передбачено.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Частинами 1, 3, 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 3, 5 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України).

Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7ст. 135 КАС України).

З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвокатом у цій справі надані до суду такі документи: договір про правничу допомогу від 05.11.2022 укладеного між позивачем та адвокатом Цуркан В.І. (а.с. 92-93); розрахункову квитанцію серії ЦВІ №5-11/2022 на суму 2700,00 грн (а.с. 89), акт приймання - передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу від 22.06.2023 (а.с. 90-91).

Зі змісту поданих документів судом встановлено, що вартість наданих адвокатом послуг в розмірі 2700,00 грн включає в себе надані клієнту такі послуги: консультація з питань щодо розгляду та вирішення адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської РДА про захист та реалізацію конституційного права громадянина України на належний соціальний захист шляхом визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги, зобов`язання вчинити дії; ознайомлення з документальними матеріалами, які можливо застосувати та надати суду у якості доказів до позову; підготовка, формування, оформлення та узгодження договору про правничу допомогу та умов договору з правового супроводу клієнта (підготовка процесуального документу правового характеру); визначення разом з клієнтом зі стратегією захисту інтересів клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог клієнта та найкращого захисту прав і інтересів клієнта; підготовка, формування та оформлення позовної заяви; ознайомлення з матеріалами судової справи в електронному суді підсистеми ЕС ЄСІТС; правовий супровід з надання правничої допомоги та процесуального представництво при розгляді цивільної справи; узгодження, підготовка, формування, оформлення та складання акту приймання - передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу з детальним описом роботи та послуг (допомоги), виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Загальна вартість наданих послуг визначена сторонами в сумі 2700,00 грн, факт оплати яких підтверджується розрахунковою квитанцією серії ЦВІ №5-11/2022.

Отже, відповідно до наданих зазначених документів вартість витрат на правову допомогу становить 2700,00 грн.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст.134 КАС України випливає, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

З огляду на це, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги отриманої при розгляді справи в суді першої інстанції, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, складністю справи та виконаних робіт (наданих послуг), часом витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг).

Зменшуючи заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу з 2700,00 грн до 1000 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про неспівмірність заявленої суми обсягу виконаної адвокатом роботи.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем заперечень з приводу заявленого до відшкодування розміру судових витрат, не наведено жодного доводу, який би свідчив про неспівмірність заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу зі складністю справи, характером та обсягом виконаних адвокатом робіт або непідтвердження вимоги про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо заявленого представником позивача розміру витрат на правничу допомогу, що в силу наведеного вище правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, свідчить про відсутність підстав у суду першої інстанції для відмови у відшкодуванні чи перегляду заявленої суми, колегія суддів вважає, що заява представника позивача про стягнення з відповідача, понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 2700,00 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення витрат зі сплати послуг по поштовому супроводженню заяв та доказів інших учасникам судового провадження у розмірі 27,99 грн, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 138 КАС України, розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Матеріали справи свідчать, що заявлені позивачем до відшкодування витрати зі сплати послуг по поштовому супроводженню заяв та доказів інших учасникам судового провадження у розмірі 27,99 грн складаються з того, що позивачем, на виконання вимог ч. 9 ст. 44 КАС України, на адресу відповідача були надіслані засобами поштового зв`язку докази за правничу допомогу (а.с. 88, 94).

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача суд зазначає, що згідно з ч. 8, 9 ст. 44 КАС України (тут і далі по тексту в редакції, чинній на час подання позивачем заяви від 23.06.2023), у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У випадку, коли інший учасник справи, відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього, має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

Зі змісту викладених правових норм випливає, що доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду в електронній формі документів має бути наданий до суду лише у тому разі, коли інші учасники справи не мають зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд. В іншому випадку, коли інший учасник справи має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. Відповідно, у сторони по справі, яка подає до суду документи в електронній формі через підсистему Електронний суд, відсутній обов`язок надсилати іншим учасникам справи, які мають Електронний кабінет, засобами поштового зв`язку такі документи.

Як свідчать матеріали справи, Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації має зареєстрований Електронний кабінет, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронних листів (а.с. 49, 72, 83). Отже, подані позивачем до суду через підсистему Електронний суд документи, в тому числі заява про стягнення судових витрат від 23.06.2023 разом з додатками до неї, були надіслані відповідачу до Електронного кабінету в автоматичному режимі.

За таких обставин, у позивача був відсутній обов`язок надсилати відповідачу засобами поштового зв`язку докази за правничу допомогу відповідно до ч. 9 ст. 44 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат зі сплати послуг по поштовому супроводженню заяв та доказів іншим учасникам судового провадження у розмірі 27,99 грн.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції належить змінити в частині мотивування розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги та замінити в абзаці п`ятому резолютивної частини рішення суму 1000 (одна тисяча) грн на суму 2700 (дві тисячі сімсот) грн, 00 коп.

В іншій частині доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 по справі № 480/7390/22 - змінити в частині мотивування розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги та замінити в абзаці другому резолютивної частини рішення суму витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 , у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень) на суму 2700,00 грн. (дві тисячі сімсот гривень).

В іншій частині додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 по справі № 480/7390/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова