Постанова

від 08.11.2023 по справі 753/6661/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/6661/22

головуючий у суді І інстанції Лужецька О.Р.

провадження № 22-ц/824/10041/2023

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання: Лазоренко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Київської міської ради на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25 квітня 2023 року про закриття провадження

у справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдоіл Компані», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нікітенко Юлії Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права власності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

У липні 2022 року Київська міська рада звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Трейдоіл Компані», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової О.О., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М., у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 жовтня 2021 року № 6119335 на об`єкт нерухомого майна, обліковий код: 91:004:0201, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 листопада 2021 року № 61876101 на об`єкт нерухомого майна, обліковий код: 91:004:0201, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за ТОВ «Трейдоіл Компані»;

визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29 листопада 2021 року № 61911955 на об`єкт нерухомого майна, обліковий код: 91:004:0201, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за ТОВ «Трейдоіл Компані»;

припинити право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 9 кв.м за ТОВ «Трейдоіл Компані»;

зобов`язати ТОВ «Трейдоіл Компані» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 9 кв.м на АДРЕСА_1 та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25 квітня 2023 року закрито провадження у справі за позовною заявою Київської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ «Трейдоіл Компані», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової О.О., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права власності та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала мотивована тим, що предметом доказування у цій справі є факти, які підтверджують правомірність вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення її Київській міській раді у придатному для використання стані, зокрема факти, які підтверджують суб`єктивне право титульного володільця на майно; відсутність у відповідача юридичних підстав для збереження володіння таким майном.

Зазначені обставини підлягають встановленню у спорі між двома юридичними особами: Київською міською радою, як власника земельної ділянки та ТОВ «Трейдоіл Компані», як кінцевого набувача права власності об`єкта нерухомого майна, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що ефективний судовий захист буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи за правилами господарського судочинства.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Київська міська рада подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25 квітня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з позовної заяви Київської міської ради вбачається, що відповідач ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво об`єкта нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та набув право власності на цей об`єкт незаконно та у подальшому зареєстрував таке право в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно, а отже не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на його відчуження ТОВ «Трейдоіл Компані».

Водночас, між ОСОБА_2 та ТОВ «Трейдоіл Компані» укладений договори купівлі-продажу часток нежитлової будівлі від 26 листопада 2021 року № 2846 та від 29 листопада 2021 року № 2867.

Спір стосується правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна та передачі надалі у власність ТОВ «Трейдоіл Компані» спірного об`єкту нерухомості.

Саме позовна вимога про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення її Київській міській раді у придатному для використання стані, є похідною вимогою від вимог про визнання протиправними та скасування рішень приватних нотаріусів.

Позивач вважає, що закриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що цей спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки ефективний судовий захист буде можливим за умови розгляду цього спору у межах однієї справи за правилами цивільного судочинства. Такий принцип відповідає принципу юридичної визначеності, згідно з яким не допускається роз`єднання основної та похідних від неї вимог залежно від суб`єктного складу спору.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.

Представник Київської міської ради - Сойник О.В. у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги.

Представник ТОВ «Трейдоіл Компані» - адвокат Дмітрієва В.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Інші учасники у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, дійшла висновку про таке.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та (або) інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Так, Київська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Трейдоіл Компані», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової О.О., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права власності та зобов`язання вчинити дії.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції посилався на те, що наявний спір має розглядатися у порядку господарського судочинства як такий, що виник між двома юридичними особами: Київською міською радою, як власника земельної ділянки, та ТОВ «Трейдоіл Компані», як кінцевого набувача права власності об`єкта нерухомого майна.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідач 1 - ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно набув право власності на цей об`єкт, зареєстрував таке право в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно, а у подальшому здійснив відчуження такого об`єкту на користь ТОВ «Трейдоіл Компані».

Тобто спір стосується правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна та подальшої передачі спірного об`єкту нерухомості у власність ТОВ «Трейдоіл Компані».

Так, одну із позовних вимог Київської міської ради заявлено саме до ОСОБА_1 , у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 жовтня 2021 року № 6119335 на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 .

З огляду на зміст та характер спірних правовідносин, суб`єктний склад цього спору апеляційний суд вважає, що спір з урахуванням вимог статті 19 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому, відповідач ОСОБА_1 виступав у спірних правовідносинах, як фізична особа, а не суб`єкт господарювання, а тому, правовідносини, які склалися між ним та іншими учасниками справи не можна вважати господарськими.

Відповідно до статті 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Згідно з частиною 1 статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, зокрема, просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірний об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Трейдоіл Компані», припинити право власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Трейдоіл Компані» та зобов`язати ТОВ «Трейдоіл Компані» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 9 кв.м на АДРЕСА_1 та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

У свою чергу, вказана позовна вимога до кінцевого набувача - ТОВ «Трейдоіл Компані» є похідною від вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 , який є першим набувачем майна, що за доводами позовної заяви є самочинним.

Судом першої інстанції залишено поза увагою те, що одна з позовних вимог Київської міської ради заявлена до фізичної особи - ОСОБА_1 .

Вирішення позовних вимог, заявлених до ТОВ «Трейдоіл Компані» за правилами господарського судочинства, а позовної вимоги, заявленої до ОСОБА_1 у порядку цивільного судочинства, порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки дослідження того ж самого предмета, а також тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позовні вимоги Київської міської ради не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала про закриття провадження у справі підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії апеляційним судом не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25 квітня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 07 грудня 2023 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська