Постанова

від 05.12.2023 по справі 340/1708/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 340/1708/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року (головуючий суддя: Науменка В.В.) по адміністративній справі № 340/1708/23, розглянутої у порядку письмового провадження

за позовом Приватного Акціонерного Товариства "Гідросила" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне Акціонерне Товариство "Гідросила" (далі ПрАТ "Гідросила") 06.04.2023 року звернулося до суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі ГУ ДПС у Кіровоградській області), у якому просить визнати протиправними та скасувати

податкове повідомлення-рішення №000015670702 від 14.03.2023 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 607,00 грн.,

податкове повідомлення-рішення №000015680702 від 14.03.2023 року, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2022 року на рахунок платника у банку у розмірі 508 003,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки відповідачем безпідставно віднесено господарські операції з ТОВ «ДАК-ТРАНС» до нереальних, тим самим зменшено від`ємне значення ПДВ, незважаючи на наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, відмова у бюджетному відшкодуванні ПДВ по експортних операціях заснована на інформації про наявність кримінального провадження, яке на час звернення до суду перебувало на стадії досудового розслідування та предмет якого не стосується позивача, та його посадових осіб.

У відзиві на позов ГУ ДПС у Кіровоградській області зазначає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, сукупність доказів свідчить про порушення ПрАТ "Гідросила" вимог податкового законодавства, у зв`язку з чим у задоволенні позову просить відмовити.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року адміністративний позов ПрАТ "Гідросила" задоволено, визнані протиправними та скасовані прийняті ГУ ДПС у Кіровоградській області 14.03.2023 року податкові повідомлення-рішення №000015670702, №000015680702, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача стягнуті судові витрати в сумі 10304,05 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, та відмовити в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу на підставі ст.311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, яких достатньо для прийняття рішення за апеляційною скаргою відповідача, а тому клопотання представника ГУ ДПС у Кіровоградській області про розгляд справи в судовому засіданні задоволенню не підлягає.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду у відповідності до ст. 308 КАС України в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Гідросила" є платником податку на додану вартість, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Кіровоградській області, яким у період часу з 16.01.2023 року по 27.01.2023 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Гідросила" щодо дотримання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з ПДВ, яка становить більше 100 тис. грн., по деклараціях з ПДВ за жовтень 2022 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків , за наслідками якої складено Акт №486/11-28-07-02/36119987 від 03.02.2023 (а.с.41-51).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, абз. 1-3 п. 198.2, п. 198.3, абз.3 п. 198.6 ст. 198 ПК України в частині завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, за жовтень 2022 року на загальну суму 607,00 грн.; встановлено, що від`ємне значення з податку на додану вартість, задеклароване до відшкодування з бюджету, виникло за рахунок експортних операцій насосів аксіально-поршневих та запасних частин до них, які є об`єктом розслідування у кримінальному провадженні №220220000000000220 від 23.05.2023 року, відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України наявний факт для відмови бюджетного відшкодування за жовтень 2022 року на суму 508 003,00 грн. (а.с.50-зворот - 51).

На підставі Акту відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

-№000015670702 від 14.03.2023 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 607,00 грн. (а.с.36-37);

-№000015680702 від 14.03.2023 року, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2022 року на рахунок у банку у розмірі 508003,00 грн. (а.с.38-39).

Оскаржені в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення залишені без змін, після чого оскаржені позивачем в судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19, ст.92 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виключно законами України встановлюються, в тому числі, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Приписами пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1 - 198.3,198.6 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Положеннями п. 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 цього пункту; для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Приписами ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Викладене свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Згідно акту перевірки, податковим органом встановлено документальне оформлення господарських операцій протягом жовтня 2022 року по взаємовідносинах з ТОВ «ДАК-ТРАНС» щодо надання транспортних послуг по здійсненню перевезень вантажів на загальну суму 3640,00 грн., у т.ч. ПДВ 606,67 грн.

Посилаючись на порушення контрагентом позивача ТОВ «ДАК-ТРАНС» вимог податкового законодавства щодо ведення ним господарської діяльності, контролюючий орган розцінив надані позивачем до перевірки первинні документи по господарським операціям з придбання послуг з перевезення складеними всупереч вимогам чинного законодавства та такими, що не можуть підтвердити реальність вчинення господарських операцій позивача з цим контрагентом.

Висновок податкового органу щодо нереальності здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з контрагентом заснований на підставі аналізу податкової звітності контрагента та інших осіб, а також даних з державних реєстрів, зустрічна перевірка згаданих контрагентів не проводилась, що спростовується наступним.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ «ДАК-ТРАНС» укладено договір про надання транспортних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжміському сполученні №02-1/269 від 15.08.2018 (а.с.74-76), з додатковими угодами (а.с.77-79), виконання якого підтверджено актом надання послуг (а.с.80), товарно-транспортними накладними (а.с.81-82), видатковими накладними (а.с.83-84), за фактом здійснення поставки товару контрагентом складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну (а.с.85), результати цих господарських операцій використані позивачем у власній господарській діяльності.

Згідно матеріалів справи під час перевірки податковим органом досліджено та описано в Акті перевірки первинні документи, які складені та оформлені позивачем в зв`язку із здійсненням описаних господарських операцій, при цьому не встановлено порушення ним вимог ведення бухгалтерського чи податкового обліку в частині обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єкту оподаткування ПДВ.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача ТОВ «ДАК-ТРАНС» по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не породжує правових наслідків для платника податків.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його контрагентом.

Суд першої інстанції відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України врахував правові позиції Великої Палати Верховного Суду по справі №160/3364/19 від 07.07.2022 року, Верховного Суду у справі 1740/2194/18 від 19.08.2022 року, у яких зазначено, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Здійснивши аналіз доказів у справі та чинного податкового законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що висновок податкового органу щодо неможливості надання послуг позивачу ТОВ «ДАК-ТРАНС» не підкріплено належними та допустимими доказами, ґрунтується на припущеннях податкового органу, які, в свою чергу, базуються на податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо контрагентів позивача та дослідження первинних документів.

Судом першої інстанції вірно визнано неспроможними висновки податкового органу про те, що наявність кримінального розслідування є підставою для відмови ПАТ "Гідросила" у бюджетному відшкодуванні за жовтень 2022 року на загальну суму 508 003 грн. з огляду на наступне.

Положеннями п. 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, що передбачено п. 200.7 ст. 200 ПК України.

За приписами п. 200.10. ст. 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п.200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до абз. «в» п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Викладене свідчить, що умовою відмови в наданні бюджетного відшкодування, відповідно до ст.200 ПК України є виявлення податковим органом невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Матеріалами справи підтверджено, і зазначені обставини не заперечуються відповідачем, що під час проведеної документальної перевірки податковим органом не встановлено невідповідності заявленої ПрАТ "Гідросила" суми бюджетного відшкодування 508 003,00 грн. за жовтень 2022 року сумі, заявленій у податковій декларації.

Наявність факту досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022000000000220 від 23.05.2022 року з ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.11, ч.4 ст.11-1 КК України, з інформацією про кінчевого бенефіціарного власника та голови наглядової ради ПрАТ ''Гідросила Груп'' та попередньою оцінкою зовнішньоекономічних контрактів, вчинених з використанням належних йому суб`єктів господарювання, без наявності вироку не може бути підставою для позбавлення права позивача на отримання бюджетного відшкодування .

З огляду на викладене, доводи податкового органу про порушення ПрАТ "Гідросила" норм податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами, а тому є вірним висновок суду першої інстанції про визнання оскаржених податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.

Суд першої інстанції правомірно згідно з приписами ст.139 КАС України стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підтверджені документально судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 304,05 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року по адміністративній справі № 340/1708/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі 30 діб.

Головуючий - суддяТ.С. Прокопчук

суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий