Постанова

від 06.12.2023 по справі 120/17795/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/17795/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції -Яремчук К.О.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

06 грудня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

заявник, ОСОБА_1 , звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з заявою про виправлення описки в ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року, в частині, що стосується невірного зазначення боржника в особі керівника Державної фіскальної служби України Мельника Вадима Івановича.

Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 29 вересня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, заявником подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2023 про відмову в задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі від 28 серпня 2023 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», Державна фіскальна служба України проходить процес реорганізації (припинення).

Відповідно до Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074, функції Державної фіскальної служби України в процесі її реорганізації (припинення) здійснює комісія з реорганізації Державної фіскальної служби, утворена постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2019 №395 «Питання державної податкової служби» (зі змінами).

Апелянт вказує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 внесено зміни до постанови КМУ від 15.05.2019 №395 «Питання Державної податкової служби», якими затверджено Головою комісії з реорганізації Державної фіскальної служби директора Департаменту фінансово-економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів Якубівського Володимира Леонідовича, увільнивши від виконання цих обов`язків ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови КМУ від 09.06.2023 №578 внесено зміни до п. 2 постанови КМУ від 15.05.2019 №395 «Питання Державної податкової служби» ОСОБА_3 та увільнено від виконання цих обов`язків ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, апелянт вважає, що оскільки в період з 12.01.2022 по 09.06.2023 посадові обов`язки керівника ДФС виконував Голова Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби, директор Департаменту фінансово-економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів Якубівський Володимир Леонідович, отже саме ця особа є відповідальною за невиконання рішення суду в даній справі та боржником за ухвалами Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2023 та від 02.05.2023.

На думку апелянта, викладені вище доводи не враховані судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали.

Згідно ч. 1, 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Оскільки оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції в порядку письмового провадження, апелянтом не заявлено клопотання про розгляд справи за його участі, а також враховуючи вимоги ст. 312 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи, в грудні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документів, необхідних для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов`язано Державну фіскальну службу України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документи, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2837 (дві тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 50 копійок.

Вказане судове рішення 16 червня 2022 року набрало законної сили, у зв`язку із чим судом видано виконавчий лист № 120/17795/21-а.

20 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив встановити судовий контроль за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року шляхом зобов`язання Державну фіскальну службу України подати звіт про виконання судового рішення.

У зв`язку із неподанням суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення судом розглядалось питання щодо накладення на керівника Державної фіскальної служби України штрафу.

Так, ухвалою від 30 січня 2023 року вирішено накласти на керівника Державної фіскальної служби України штраф за невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі № 120/17795/21-а в розмірі 53680 гривень. Цією ухвалою стягнуто половину суми штрафу в розмірі 26840 гривень на користь ОСОБА_1 , а іншу половину суми штрафу в розмірі 26840 гривень до Державного бюджету України. Також встановлено Державній фіскальній службі України новий строк для подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі № 120/17795/21-а.

Проте, у встановлений строк боржник знову не подав звіт про виконання судового рішення, а тому ухвалою суду від 02 травня 2023 року на керівника Державної фіскальної служби України накладено штраф за повторне невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі № 120/17795/21-а в розмірі 107360 гривень. Цією ухвалою вирішено стягнути половину суми штрафу в розмірі 53680 грн на користь ОСОБА_1 , а іншу половину в розмірі 53680 грн до Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 28 серпня 2023 року приведено у відповідність до вимог виконавчого документа ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року та від 02 травня 2023 року у справі № 120/17795/21-а, зокрема шляхом зазначення боржником керівника Державної фіскальної служби України Мельника Вадима Івановича (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39292197).

08 вересня 2023 року ОСОБА_1 подано до суду заяву, у якій він просить виправити описку, допущену в ухвалі від 28 серпня 2023 року, в частині, що стосується невірного зазначення боржника в особі керівника Державної фіскальної служби України Мельника Вадима Івановича, оскільки судом помилково зазначено боржника в особі керівника Державної фіскальної служби України Мельника Вадима Івановича, враховуючи, що належним боржником за наведеними вище ухвалами суду є голова комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України Якубівський Володимир Леонідович, а тому допущену судом описку належить виправити.

Приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції виходив з того, що ч. 1 ст. 253 КАС України передбачено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Наведеною нормою передбачено можливість усунення такого недоліку судового рішення, як допущені при його виготовленні помилки технічного (неюридичного) характеру.

Однак, на думку суду першої інстанції, твердження позивача про допущення судом описки в ухвалі від 28 серпня 2023 року щодо зазначення боржником за ухвалами Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року та від 16 травня 2023 року керівника Державної фіскальної служби України Мельника Вадима Івановича є помилковими, адже, зазначаючи боржником саме цю особу, суд виходив з того, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (запит № 175058 від 07 серпня 2023 року) керівником Державної фіскальної служби України з 22 грудня 2020 року є ОСОБА_5 .

Відтак, суд дійшов висновку, що саме ОСОБА_5 як посадова особа суб`єкта владних повноважень і є боржником за ухвалами Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року та від 02 травня 2023 року, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Виходячи із системного аналізу приписів КАС України описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

Таким чином, описка у розумінні статті 253 КАС України - це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення).

Отже, виправлення допущених у судовому рішенні, зокрема ухвалі, описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 800/520/16 (провадження № 11-684сап18) та постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 804/5600/16.

Так, Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 28 серпня 2023 року вирішив, зокрема, привести у відповідність до вимог виконавчого документа ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року та від 02 травня 2023 року у справі №120/17795/21-а шляхом зазначення, зокрема, боржником керівника державної фіскальної служби України Мельника Вадима Івановича (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39292197).

ОСОБА_1 , вважаючи, що судом допущено описку в ухвалі суду від 28 серпня 2023 року в частині визначення керівника боржника, звернувся з відповідною заявою до Вінницького окружного адміністративного суду.

Підставою для прийняття судом першої інстанції ухвали від 29.09.2023 про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки слугувало те, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (запит № 175058 від 07 серпня 2023 року) керівником Державної фіскальної служби України з 22 грудня 2020 року є ОСОБА_5 , у зв`язку з чим боржником зазначено саме цю особу.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що оскільки Державна фіскальна служба України перебуває в стані припинення, а в період з 12.01.2022 по 09.06.2023 посадові обов`язки керівника ДФС виконував Голова Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби, директор Департаменту фінансово-економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів Якубівський Володимир Леонідович, а тому наявні підстави для виправлення описки шляхом зазначення по тексту ухвали боржником ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39292197) замість ОСОБА_5 .

Однак, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що наведені заявником доводи свідчать про його незгоду із прийнятою ухвалою та не вказують про наявність в оскаржуваному судовому рішенні описок, виправлення яких може бути здійснено в порядку, передбаченому статтею 253 КАС України, оскільки визначаючи боржником керівника державної фіскальної служби України Мельника Вадима Івановича, судом досліджено, надано оцінку обставинам справи та наявним документам, зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 192-195), на підставі та з урахуванням якого зроблено висновок про те, що саме така особа є боржником.

Вказане свідчить про неможливість задоволення заяви позивача про виправлення описки шляхом зазначення по тексту ухвали від 28.08.2023 боржником ОСОБА_4 замість ОСОБА_5 , оскільки наведені заявником обставини, як підстава для внесення виправлення описки в рішення суду, не є ані очевидною арифметичною помилкою, ані опискою в розумінні приписів статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про виправлення описки.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржувану ухвалу відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо відмови в задоволенні заяви про виправлення описки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.