Постанова

від 09.11.2023 по справі 910/1955/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2023 р. Справа№ 910/1955/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: Мічуріна О.В. (в залі суду);

від відповідача: Студзінський М.А. (в залі суду);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023

у справі № 910/1955/23 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта"

про стягнення 586 925, 62 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" (далі - позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта" (далі - відповідач) заборгованості у розмірі 586 925,62 грн за договором на транспортно-експедиторське обслуговування № SC/AF-SC/AF-007851 від 13.09.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/1955/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" 586 925,62 грн заборгованості та 8 803,88 грн судового збору.

Рішення мотивоване тим, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання та надав комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення вантажів відповідача, відповідно до узгоджених сторонами заявок, а відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання з компенсації документально підтверджених витрат експедитора (позивача), необхідність у яких виникла в процесі надання послуг, передбачених договором, відповідно до умов п. 4.1.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/1955/23, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тривіта" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тривіта" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/1955/23; долучити до матеріалів справи та дослідити у судовому засіданні наступні докази: копію рахунку-фактури № 3534, копію рахунку-фактури № 3681, копію платіжного доручення № 2847 та копію платіжного доручення № 2867; рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/1955/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є таким, що прийняте за відсутності доведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, встановленим обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, скаржник зазначає, що спірна сума до стягнення є відповідальністю (штрафною санкцією у формі детеншен/демердж), а не витратами позивача. Для встановлення факту доведеності/підтвердження правомірності стягнення з відповідача на користь позивача демереджу та/або детеншена, суд першої інстанції мав встановити: наявність події порушення, коректність нарахування штрафу, перевірки факту сплати позивачем відповідних штрафних санкцій, наявність чи відсутність вини позивача.

Апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції не враховані приписи п. 5.7 договору, відповідно до яких замовник зобов`язаний компенсувати експедитору розмір демереджу та/або детеншена, нарахованого перевізником або агентом перевізника. Замовник звільняється від зобов`язання компенсувати розмір демереджу та/або детеншена, якщо доведе наявність вини експедитора.

Крім того, скаржник вказує, що оскільки штраф не є послугою, то зазначення його в акті здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 8888 від 25.07.2022, який підписаний відповідачем, носить лише інформативний характер та не створює жодних юридичних наслідків.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду, вказує на те, що посилання апелянта, що спірна сума є штрафною санкцієї у формі детенш/демередж є необгрунтованими.

Так, відповідно до заявок, погоджених між позиваечм та відповідачем, умовами поставки вантажу відповідача CFR згідно Інкотермс-2010. Умови CFR передбачають, що після завантаження товару на борт ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають, переходять від продавця до покупця. Отже, відповідно до умов поставки CFR всі витрати в порту призначення покладаються на покупця, у даному випадку - ТОВ "Тривіта".

Вказані платежі не є штрафними санкціями в розумінні договору на транспортно-експедиторське обслуговування, укладеного між ТОВ "ДСВ Логістика" та ТОВ "Тривіта", а є додатковими платежами, пов`язаними із доставкою вантажу замовника.

Узагальнені доводи письмових пояснень, заяви та клопотання учасників справи

19.09.2023 від відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшли доповнення до апеляційної скарги, відповідно до яких зазначено, що ТОВ "Тривіта" в своїй апеляційній скарзі на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/1955/23 як на безпідставність позовних вимог позивача посилається на обставин, які є аналогічними тим, які стали підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/813/23. Крім того, відповідач просить суд поновити строк на подачу доповнень до апеляційної скарги.

21.07.2023 від відповідача до суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що згідно із рахунку № 4866 вбачається, що він виставлений на оплату саме штрафу за понаднормове використання обладнання.

07.11.2023 від позивача до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові дебати щодо апеляційної скарги ТОВ "Тривіта", відповідно до яких останній просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

09.11.2023 від відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшла промова в судових дебатах, відповідно до яких останній просить суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/1955/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/1955/23 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1955/23.

28.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/1955/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Тривіта" строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/1955/23. Призначено справу № 910/1955/23 до розгляду у судовому засіданні 22.08.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М., який є суддею-доповідачем, на лікарняному, розгляд справи призначений на 22.08.2023 о 13 год. 00 хв. не відбувся.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023, у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2023, для розгляду справи № 910/1955/23 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 прийнято справу № 910/1955/23 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О. та призначено до розгляду на 19.09.2023 о 12 год. 40 хв.

У судовому засіданні 19.09.2023 відмовлено у поновленні строку на подачу доповнень до апеляційної скарги та оголошено перерву до 17.10.2023 о 12 год. 00 хв.

У судовому засіданні 17.10.2023 колегія суддів задовольнила клопотання відповідача про долучення доказів поданих разом із апеляційною скаргою та оголосила перерву до 09.11.2023 о 14 год. 00 хв.

Явка та позиції учасників справи

Представник скаржника у судовому засіданні 09.11.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/1955/23 в повному обсязі; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні 09.11.2023 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/1955/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, 13.09.2017 між позивачем, як експедитором, та відповідачем, як замовником, укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування № SC/AF-SC/AF-007851 (далі - договір), за умовами якого експедитор за оплату та за рахунок замовника надає замовникові комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів замовника (надалі іменованих "вантажі") і вантажів замовника в 20-, 40- та понад 40-футових контейнерах стандартів ISO, в тому числі й збірних вантажів (надалі іменованих "контейнери з вантажами") від місця, зазначеного замовником, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом.

Пунктом 1.4 договору визначено, що асортименти, кількість/обсяг вантажів, маршрут перевезення, способи транспортування та види транспорту, перевалки, зберігання, їх особливі умови, що вимагають більш докладної регламентації, умови фрахтування (букінгу), необхідність стафірування/ розстафірування, а також спосіб доставки вантажів до місця призначення можуть обговорюватися сторонами в письмових інструкціях замовника/Заявках або в додаткових угодах, які є невід`ємними частинами цього договору.

За умовами п. 1.5 договору замовник своєчасно та у повному обсязі оплачує експедитору вартість послуг, виконаних у межах даного договору.

Експедитор за дорученням замовника здійснює, взаєморозрахунки з усіма учасниками транспортного процесу, проводить оплату фрахту, а також мита, податків, зборів та інших обов`язкових платежів, передбачених законодавством України, а замовник зобов`язується компенсувати експедитору всі понесені у зв`язку з цим витрати.

Відповідно до п. 4.1 договору вартість, ставки та тарифи виконуваних експедитором послуг, особливі умови перевезення, залежно від виду/асортименту вантажів, обговорюються сторонами в заявках та/або додаткових угодах до цього договору. У разі, якщо вартість послуг за тонну/одиницю/куб.м. вантажу виражена в іноземній валюті, оплата здійснюється в національній грошовій одиниці України - гривні, за курсом НБУ станом на момент виставлення рахунку, якщо інше не обумовлено сторонами в Заявці та/або додатковій угоді до цього Договору.

Встановлена додатковою угодою та/або Заявкою вартість (основна ставка) включає оплату тільки обговорених сторонами послуг. Будь-які інші послуги, передбачені сторонами як додаткові, оплачуються замовником додатково до погодженої вартості (основної ставки) за тарифами, обговореними сторонами в додаткових угодах та/або Заявках до цього договору або яким-небудь іншим способом у письмовій формі. Замовник також зобов`язується компенсувати всі документально підтверджені витрати експедитора, необхідність у яких виникла в процесі надання послуг, передбачених цим Договором.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що перелік і вартість послуг, а також ставки/розміри витрат експедитора, що пов`язані з наданням послуг та підлягають компенсації замовником, вказуються в рахунках експедитора. Сумою договору є сума всіх виставлених експедитором рахунків Замовнику.

Згідно з п. 4.3 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 24.04.2019 року) оплата послуг та компенсація витрат експедитора проводиться замовником протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту виставлення рахунку експедитором (у тому числі, його передача здійснюється за допомогою електронного зв`язку в порядку, передбаченому цим договором) на поточний рахунок останнього.

Пунктом 4.4 договору визначено, що після закінчення відвантаження партії вантажу та належного оформлення документів приймання-передачі, перевізних документів і актів на виконані додаткові послуги, експедитором складається акт прийому-передачi наданих послуг, що є фактом підтвердження, виконання послуг, їх кількості та вартості.

За умовами п. 4.5 договору замовник підписує акт прийому-передачі наданих послуг, передає його експедитору протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його отримання. У разі незгоди замовника з актом прийому-передачі наданих послуг, останній зобов`язаний надати експедитору обґрунтовані заперечення в такий самий термін. У разі не підписання або не повернення акту та відсутності обґрунтованих заперечень у зазначений в цьому пункті договору термін, акт вважається підписаним замовником, a відповідні послуги вважаються належним чином наданими експедитором і прийнятими замовником.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що замовник сплачує рахунки експедитора за додаткові послуги, виконані експедитором за заявками замовника, за фактичними витратами та/або за чинними тарифами та/або калькуляціями експедитора, якщо інше не було узгоджено сторонами в письмовій формі завчасно до початку відправлення/відвантаження вантажу/контейнерів з вантажами замовника.

Пунктом 5.16 договору визначено, що експедитор має право залучати третіх осіб до виконання своїх обов`язків за цим договором та укладати з ними договори від свого імені, при цьому експедитор відповідає за їх дії як за свої власні.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2017 року, але в будь-якому випадку до повного взаєморозрахунку між сторонами за надані послуги. У разі якщо жодна зі сторін за 20 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору не заявить про намір розірвати договір, термін дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік (п. 8.1 договору).

Для виконання умов договору позивач залучив третіх осіб (відповідно до п. 5.16 договору).

01.01.2022 року між DSV Air Sea SRL (експедитор 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" (експедитор 2) укладено договір транспортного експедирування №AF-391/22, за умовами якого експедитор 1 бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок експедитора 2 організувати виконання визначених договором транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні будь-яким видом транспорту, пов`язаних з перевезенням вантажу та митним оформленням, а також зберіганням вантажу (далі - послуги) у відповідності з умовами, узгодженими сторонами у заявках до даного договору та/або додаткових угодах, та/або рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною договору, а експедитор 2 зобов`язується оплачувати надані експедитором 1 послуги.

Відповідно до умов п. 1.4 договору сторонами погоджено заявки на організацію перевезення та експедирування вантажів: № SODS0008706 від 12.06.2022 року на суму 7 424,03 EUR (контейнер MAEU4068259), № SODS0008706 від 12.06.2022 року на суму 7 919,24 EUR (контейнер MAEU4099218), № SODS0008706 від 12.06.2022 року на суму 7 024,05 EUR (контейнер MAEU4112496), № SODS0008706 від 12.06.2022 року на суму 7 424,03 EUR (контейнер MAEU4225698).

За умовами п. 4 заявок, ТОВ "ДСВ Логістика" та ТОВ "Тривіта" погодили додаткові витрати, які сплачуються замовником у випадку їх фактичного виникнення:

4.1 догляд, зважування, рентген вантажу за вимогою державних, митних та інших органів (згідно з рахунками порту);

4.2 зберігання вантажу в порту (згідно з рахунками порту);

4.3 замовнику надається 48 годин на митне оформлення а вивантаження вантажу після прибуття вантажу до обумовленого митного терміналу. У випадку, якщо замовник не встигає вивантажити вантаж з автотранспорту замовник сплачує очікування автотранспорту (EUR 100/доба для вантажів в контейнерах, EUR 200/доба для негабаритних вантажів, якщо інше не передбачене у договорі);

4.4 у разі перевищення навантаження на осі ТЗ при перевезенні по території України (згідно з документами про сплату штрафів).

Пунктом 6 вищевказаних заявок визначено, що оплата послуг експедитора по узгодженій вартості виконується наступним шляхом: протягом 10 календарних днів з дати рахунку.

Поясненнями позивача, які викладені у позовній заяві, міжнародними товарно-транспортними накладними CMR, копії яких містяться в матеріалах справи, підтверджується факт здійснення позивачем перевезень відповідно до вищезазначених, узгоджених з відповідачем заявок на організацію перевезення та експедирування вантажів.

Відповідно до INVOISE RO322031932 на суму 21 340 USD, INVOISE RO322031262 на суму 2 030 USD, INVOISE RO322032715 на суму 9 000 USD компанія DSV Air Sea SRL нарахувала позивачу штраф за затримку та плату за простій вантажу відповідача на загальну суму 32 370 USD.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 4866 від 25.07.2022 року на суму 1 183 725,58 грн., що на момент виставлення рахунку еквівалентно 32 370 USD (36,5686 грн. за 1 долар США станом на 25.07.2022; 32 370 USD х 36,5686 грн. = 1 183 725,85 грн.).

09.01.2023 ТОВ "ДСВ Логістика" отримало від компанії DSV Air Sea SRL кредит-ноту на суму 20 400, 00 USD стосовно витрат (штраф за затримку) по контейнерам ТОВ "Тривіта": MAEU4068259, MAEU4099218, MAEU4112496, MAEU4225698.

Відповідно позивач в односторонньому порядку списав частину заборгованості відповідача в розмірі 596 799,96 грн, що на день списання еквівалентно 20 400,00 USD.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов`язання та надав комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення вантажів відповідача, відповідно до узгоджених сторонами заявок, а відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання з компенсації документально підтверджених витрат експедитора (позивача), необхідність у яких виникла в процесі надання послуг, передбачених договором (відповідно до умов п. 4.1 договору) та має перед позивачем заборгованість в сумі 586 925,62 грн.

Заперечуючи проти наявності заборгованості відповідач зазначає, що спірна сума до стягнення є відповідальністю (штрафною санкцією у формі детеншен/демерджі), а не витратами позивача. А тому, позивач повинен довести наявність порушення, коректність нарахування штрафу, наявність вини відповідача.

Крім того, відповідач звертає увагу, що відповідно до п. 5.7 договору замовник звільняється від зобов`язання компенсувати розмір демереджу та/або детеншена якщо наявність вини експедитора.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновками господарського суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваному рішенні, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно із ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб (ст. ч. 1 ст. 932 ЦК України).

Відповідно до п. 5.9 договору замовник компенсує збитки експедитора, що виникли у зв`язку із простоєм та/або конфіскацією транспортних засобів з вантажем/контейнерами з вантажами замовника, з вини замовника та залучених замовником третіх осіб, у тому числіі збитки, пов`язані з утриманням інших вантажів, що перебувають під еонтролем експедитора.

Експедитор не відповідає за простої суден, транспортних засобів з вантажами, що підлягають перевантаженню, робочої сили, перевантажувальних механізмів, які виникли з вини замовника або з причин, на які експедитор не має впливу (п. 5.8 договору).

Заперечуючи проти позовних вимог апелянт зазначає, що як вбачається із інфойсів виставлених третьою особою, спірна сума до стягнення є детеншеном/демердж.

Демередж - стягнення, яке може отримати вантажовласник у двох випадках: за затримку судна у порті довше встановленого в договорі між адміністрацією порту та морською лінією строку; за зберігання вантажу більше пільгового періоду.

Детеншн - стягнення, яке доведеться заплатити, якщо у встановлені строки контейнер не повернули власнику.

Колегія суддів зазначає, що згідно із 5.7 договору замовник компенсує експедитору розмір демереджу та/або детеншена, нарахованого перевізником або агентом перевізника. Підставою для компенсації є рахунок перевізника або його агента. Замовник звільняється від обов`язку компенсувати розмір демереджу (детеншена), якщо доведе, що прострочення повернення відбулося з вини експедитора.

Отже умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що відповідач компенсує позивачеві вказані суми, якщо не доведе, що прострочення повернення відбулося з вини експедитора.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Водночас, відповідачем, у відповідності до п. 5.7 договору, не надано належних та допустимих доказів того, що експедитор не виконав свої зобов`язання за договором та заявками щодо належної організації перевезення та доставки вантажу до місця вивантаження та передачі вантажоотримувачу та не організував належне виконання залученими позивачем третіми особами, а отже, що простій/затримка за які наразовані демередж/детеншн сталися з вини експедитора.

Таким чином на підставі п. 5.7 договору відповідач повинен компенсувати позивачеві розмір демердж/детеншн, виставлених останньому компанією-перевізником Maersk.

Перелік і вартість послуг, а також ставки/розміри витрат експедитора, що пов`язані з наданням послуг та підлягають компенсації замовником, вказуються в рахунках експедитора. Сумою договору є сума всіх виставлених експедитором рахунків замовнику (п. 4.2 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач виставив відповідачеві рахунок на оплату № 4866 від 25.07.2022 на суму 1 183 725,58 грн.

Крім того, сторонами підписаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 8888 від 25.07.2022 на суму 1 183 725,58 грн.

Твердження апелянта стосовно того, що при отриманні та підписанні акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 8888 від 25.07.2022 співробітник відповідача не звернув увагу, що до акту включена не вартість наданих послуг з організації перевезення, а штраф та те, що факт складання та підписання акту не є безумовним свідченням реальності господарської операції за договором, не спростовує обов`язок замовника - відповідача компенсувати експедиторові - позивачеві розмір демердж/детеншн як передбачено п. 5.7 договору.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із доводами апелянта щодо невідповідності висновку суду першої інстанції про здійснення відповідачем часткової компенсації у сумі 596 799,96 грн, оскільки вказана сума була списана на підставі кредит-ноти, яку отримала ТОВ "ДСВ Логістика" від компанії DSV Air Sea SRL.

Однак, зазначене не призвело до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги, що згідно умов укладеного договору відповідач компенсує позивачеві додаткові витрати, зокрема демередж та детеншн, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та про стягнення з відповідача 586 925, 62 грн, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994; п. 29-30), однак, це право не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006; п. 23; рішення у справі "Hirvisaari v. Finland" ("Хірвісаарі проти Фінляндії; п. 32).

Однак, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/1955/23, відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/1955/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/1955/23 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/1955/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/1955/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/1955/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 06.12.2023, зокрема, у зв`язку із знаходженням колегії суддів на підготовці для підтримання кваліфікації у НСШУ з 13.11.2023 по 17.11.2023, перебування суддів Ткаченка Б.О. (10.11.2023) та Гаврилюка О.М. (23.11.2023) у відпустках.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

В.В. Сулім