Ухвала

від 07.12.2023 по справі 925/264/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"07" грудня 2023 р. Справа№ 925/264/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства "Вишенька Плюс"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.06.2023 (повний текст рішення складено 26.06.2023)

у справі № 925/264/23 (суддя Васянович А.В.)

за позовом керівника Золотоніської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Шрамківської сільської ради

до Фермерського господарства "Вишенька плюс"

про розірвання договору, скасування рішення та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Золотоніська окружна прокуратура Черкаської області в інтересах держави в особі Шрамківської сільської ради звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фермерського господарства "Вишенька плюс" про: розірвання договору оренди земельної ділянки від 05.01.2015 укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та громадянином ОСОБА_1 , що зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 30861922 від 21.03.2019, предметом якого є земельна ділянка 7120682100:01:001:0328, загальною площею 37,5245 га; скасування рішення державного реєстратора № 46135601 від 26.03.2019 про державну реєстрацію права оренди; зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку 7120682100:01:001:0328, загальною площею 37,5245 га.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.06.2023 позов задоволено повністю; вирішено:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 05.01.2015 укладений між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та громадянином ОСОБА_1 , що зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 30861922 від 21.03.2019, предметом якого є ділянка 7120682100:01:001:0328, загальною площею 37,5245 га;

- скасувати рішення державного реєстратора № 46135601 від 26.03.2019 про державну реєстрацію права оренди;

- зобов`язати Фермерське господарство "Вишенька плюс" повернути Шрамківській сільській раді земельну ділянку 7120682100:01:001:0328, загальною площею 37,5245 га;

- стягнути з Фермерського господарства "Вишенька плюс" на користь Черкаської обласної прокуратури в Державній казначейській службі України 8052,00 грн судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Фермерське господарство "Вишенька Плюс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд:

- визнати поважними причини пропущення Фермерським господарством "Вишенька Плюс" процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 20.06.2023 у справі № 925/264/23 та поновити відповідний пропущений процесуальний строк;

- визнати поважними причини пропущення Фермерським господарством "Вишенька Плюс" процесуального строку щодо подання доказів (документів) до суду першої інстанції у встановлений процесуальний строк та поновити відповідний пропущений процесуальний строк на їх подання до суду апеляційної інстанції;

- долучити до матеріалів справи докази (документи), що подаються до суду апеляційної інстанції разом з цієї апеляційною скаргою;

- рішення Господарського суду Черкаської області від 20.06.2023 у справі № 925/264/23 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023, апеляційну скаргу Фермерського господарства "Вишенька Плюс" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.06.2023 у справі № 925/264/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/264/23.

До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/264/23.

До суду апеляційної інстанції від Золотонівської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про прийняття вказаного відзиву до матеріалів справи.

Згідно витягу протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023, апеляційну скаргу Фермерського господарства "Вишенька Плюс" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.06.2023 у справі № 925/264/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 20.06.2023 було складено 26.06.2023, а отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є перший після нього робочий день, тобто 17.07.2023.

Апеляційну скаргу подано до Північного апеляційного господарського суду засобами поштового зв`язку 06.10.2023, тобто, з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Крім викладеного, повний текст оскаржуваного судового рішення було оприлюднено 27.06.2023 на сайті Єдиного держаного реєстру судових рішень.

Як вбачається зі тексту апеляційної скарги, відповідачем було викладено клопотання про визнання поважними причини пропущення ним процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 20.06.2023 у справі № 925/264/23.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що внаслідок введення на території України воєнного стану, а також веденням активних бойових дій у Черкаській області, постійної загрози життю та здоров`ю під час ракетних обстрілів, скаржник не мав об`єктивної можливості дізнатися про розгляд справи № 925/264/23.

При цьому, скаржник зазначає, що про наявність оскаржуваного судового рішення від 20.06.2023 він дізнався лише наприкінці вересня 2023 року із відкритих джерел в мережі Інтернет, зокрема, з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи, що на думку відповідача строки, на апеляційне оскарження рішення від 20.06.2023 у даній справі були пропущенні ним з поважних причин, останній просить суд апеляційної інстанції поновити йому пропущений строк на подання апеляційної скарги у даній справі.

Колегія суддів оцінює зазначені скаржником причини пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.06.2023 у даній справі критично, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).

Проте, у даному випадку відповідачем не доведено, що запровадження воєнного стану причинно-наслідковим зв`язком унеможливило виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку, в тому числі беручи до уваги, що розгляд справи відбувався вже у воєнний час.

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї справи, крім того, зобов`язаний утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу.

Чинне процесуальне законодавство не допускає довільного, необмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Отже рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції має застосовувати як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (п.п. 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Зокрема те, що необхідність дотримання розумних строків встановлена Конституцією України, п. 10 ч. 3 ст. 2, ст. 114 Господарського процесуального кодексу України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс Є.А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Отже, звернення до суду апеляційної інстанції поза межами встановленого строку, не підтверджує неможливість звернутися з апеляційною скаргою раніше, оскільки під час війни суди працювали безперебійно, а зазначені скаржником доводи не можуть бути взяті до уваги для поновлення відповідного строку, так як скаржник не навів будь-яких обґрунтованих доводів або об`єктивних причин неможливості подання апеляційної скарги, зокрема в електронному вигляді на електронну адресу суду чи з використанням підсистеми "Електронний суд".

З врахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає поважних підстав для задоволення клопотання про визнання поважними та поновлення строку для подання апеляційної скарги, і дійшла висновку про те, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику вказати підстави (інші) для поновлення строку шляхом подання до суду відповідної заяви.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, відповідних доказів.

При цьому колегія суддів зауважує скаржнику на тому, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Вишенька Плюс" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.06.2023 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Попередити Фермерське господарство "Вишенька Плюс", що якщо відповідну заяву не буде подано особою в зазначений строк, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська