Рішення

від 27.11.2023 по справі 904/3157/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2023м. ДніпроСправа № 904/3157/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ЛІС"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

про стягнення боргу

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судових засідань Морозі А.О.

Представники:

Позивача Шевченко О.В.

Відповідача Дворніков А.О.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з Відповідача 833 847,88грн. - основного боргу, 292 442,67 грн. - інфляційних витрат, 58 447,00 грн. - 3 % річних, та суму сплаченого судового збору.

19.07.2023 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшло заперечення проти вирішення спору в господарському суді, оскільки п. 7.5 Договору сторони погодили, що всі спори, що виникають між сторонами у зв`язку із виконанням цього договору або стосуються його змін, припинення, недійсності підлягають розгляду та вирішуються у третейському суді для розгляду конкретного спору (третейський суд "ad hoc").

Від Позивача надійшов відзив на заперечення Відповідача.

Також сторони подали до справи додаткові пояснення, направлені на вирішення заперечення Відповідача.

Ухвалою суду від 05.10.2023 у задоволенні клопотання Відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено. Відмовляючи в клопотанні Відповідача суд виходив з того, що укладеним сторонами Договором (п.7.9) компетентний орган не визначений, тоді як Законом передбачено, що у випадку не обрання призначеними/обраними сторонами третейськими суддями третього третейського судді, розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.

Поняття компетентного органу, на який сторони посилаються в Договорі, не визначено, як самим Договором, так і Законом.

Отже, передбачений сторонами договору порядок формування складу третейського суду для вирішення конкретного спору із залученням компетентного органу не відповідає принципу правової визначеності, а тому є таким, що не може бути виконаним.

Суд вважає, що за відсутності домовленості двох третейських суддів про обрання ними третього третейського судді, за відсутності чіткого, зрозумілого порядку залучення ними компетентного органу для вирішення цієї проблеми, а також у зв`язку з відсутністю в третейському застереженні погодженого сторонами такого компетентного органу, передбачена договором третейська угода (третейське застереження) не може бути реально виконана в частині формування повного складу третейського суду, що, не дозволяє встановити дійсні наміри сторін стосовно створення певного третейського суду, що свідчить про можливість передання заінтересованою стороною господарського спору до компетентного суду.

Також вирішуючи клопотання Відповідача, суд виходить з принципу процесуальної економії, оскільки, у випадку непогодження обраними/призначеними сторонами третейськими суддями третього судді, спір може бути вирішено лише компетентним судом.

Сторона у справі не може бути позбавлена судового захисту в контексті нормативних приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

18.10.2023 від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Через систему "Електронний суд" 06.11.2023 від Відповідача надійшли заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, до яких останній надав контррозрахунок заявлених Позивачем до стягнення сум.

17.11.2023 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшли пояснення на стадії дослідження доказів, в яких зазначено, що ПАТ "Перший український міжнародний банк" (далі ПАТ "ПУМБ") та Позивач уклали Договір факторингу з регресом №MB-0-DNI-1375 від 12.01.2018 (далі Договір факторингу), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор (ПАТ "ПУМБ") зобов`язується здійснювати Факторингове фінансування Клієнта (Позивача) за плату на умовах Факторингу з регресом. Право вимоги є відступленим Клієнтом (набутим Фактором) з моменту підписання сторонами реєстру, що містить таке право вимоги. Відповідно до п.2.1. перелік Боржників згідно Додатку №1 до цього Договору. В Додатку №1 передбачено, що Боржником є: ПрАТ "ДТЕК"; Код ЄДРПОУ 00178353; Адреса: 51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вул. Соборна, буд. 76; максимальний розмір авансового платежу 95 %; Договір поставки №2351-ПУ від 12.01.2017. Таким чином, Боржник (ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля") відступив борг перед Клієнтом на користь Банку. Договором факторингу передбачено порядок та умови за яких Банк перераховує Клієнту грошові кошти як факторингове фінансування в розмірі заборгованості, яка існувала у Боржника перед Клієнтом до передачі такої заборгованості Боржником на користь Банку. З урахуванням викладеного, Відповідач вважає, що залишок грошових коштів за Договором поставки (5%) повинен сплатити Банк на користь Позивача у даній справі на підставі Договору факторингу.

У судовому засіданні Позивач позицію Відповідача про неналежного боржника стосовно стягнення 5% боргу заперечував, наполягаючи на своїх вимогах.

За клопотанням Відповідача судові засідання проводилися в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.01.2017 сторони уклали Договір поставки № 2351-ПУ (далі Договір), за п. 1.1. якого у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, Постачальник (Позивач) зобов`язується поставити у власність Покупця (Відповідача) продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК (надалі "Продукція"), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у цьому Договорі та Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього Договору (п. 1.2. Договору).

Постачання продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та у строки, погоджені сторонами у Специфікаціях до цього Договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, що супроводжується одним документом щодо якості та/або одним товаросупровідним документом (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору загальна сума Договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Договору. У разі відхилення кількості фактично поставленої продукції від погодженої до поставки кількості загальна вартість Договору змінюється пропорційно до кількості фактично поставленої продукції з розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних Специфікаціях до Договору. Толеранс (відхилення за кількістю) постачання продукції складає 10%, якщо інше не обумовлено сторонами у відповідних специфікаціях до Договору.

У будь-якому випадку загальна орієнтовна сума Договору не повинна перевищувати 84 000 000,00 гривень без ПДВ на дату укладання Договору. Сума Договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної Додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого органу управління Покупця.

Ціни на продукцію, що поставляється Постачальником, встановлюються сторонами у відповідних Специфікації до Договору (п. 5.2. Договору).

Розрахунки за продукцію, що постачається за цим Договором здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з 90 календарних днів з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання податкової накладної та документів, передбачених розділом 4 цього Договору (п. 5.4. Договору в редакцій Додаткової угоди від 13.12.2017).

Відповідно до п. 8.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у разі належного виконання обома сторонами своїх зобов`язань, строк дії Договору встановлюється до "31" грудня 2018 року включно.

У разі не виконання (неналежного виконання) сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, термін дії Договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У разі укладення сторонами на виконання цього Договору Специфікації до Договору до закінчення строку дії Договору, встановленого в абзаці 1 п. 8.1. цього Договору, строки виконання зобов`язань за якими виходять за межі строку дії Договору, зазначеного в абзаці 1 п. 8.1. цього Договору, дія Договору продовжується на строк виконання сторонами зобов`язань за вказаними специфікаціями. Строк дії Договору продовжується лише щодо Специфікацій, які укладені у порядку, зазначеному в цьому пункті Договору, та лише на період виконання сторонами зобов`язань за вказаними Специфікаціями.

12.01.2018 ПАТ "Перший український міжнародний банк" (Банк, Фактор) та ТОВ "РОСТ ЛІС" (Клієнт) уклали Договір факторингу з регресом № МБ-Ф-DNI-1375 (далі Договір № МБ-Ф-DNI-1375), за п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується здійснювати Факторингове фінансування Клієнта за плату на умовах Факторингу з регресом.

Ліміт Факторингового фінансування за цим Договором встановлюється в розмірі 1 500 000,00 грн. зі строком дії до "01" липня 2019 року (п. 1.2. Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Право вимоги є відступленим Клієнтом (набути Фактором) з моменту підписання сторонами Реєстру, що містить таке право вимоги (п. 1.3. Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Перелік Боржників визначається сторонами у Переліку Боржників згідно Додатку №1 до цього Договору (п. 2.1. Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Умови придбання Фактором Права вимоги визначаються у Реєстрі, що складається за формою згідно Додатку №2 до цього Договору (п. 2.2. Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Відповідно до п. 2.11 Договору № МБ-Ф-DNI-1375 порядок здійснення факторингового фінансування. За умови підписання сторонами Реєстру, Банк (Фактор) перераховує грошові кошти в національній валюті України на поточний рахунок Клієнта двома частинами в наступному порядку:

- первісна сума грошових коштів перераховується на користь Клієнта в розмірі Авансового платежу, розмір якого визначається в Реєстрі, не пізніше банківського дня, наступного за днем підписання Банком відповідного Реєстру (підп. 2.11.1. Договору № МБ-Ф-DNI-1375);

- залишкова сума грошових коштів перераховується на користь Клієнта в розмірі, який визначається як різниця між Вартістю права вимоги та Авансовим платежем, що був перерахований Банком на користь Клієнта за відповідним правом вимоги згідно з умовами, що містяться в Реєстрі, не пізніше Банківського дня, наступного за днем отримання Банком від Боржника повної суми його заборгованості за відступленим Фактору відповідним Правом вимоги в розмірі Вартості Права вимоги, за умови відсутності буд-якої заборгованості Клієнта за борговими зобов`язаннями перед Фактором за цим Договором. Сума коштів, що підлягає перерахуванню Клієнту згідно з цим підпунктом Договору, визначається Банком за кожним окремим Правом вимоги, яке виникло за відповідним документом/контрактом (абз. 1 підп. 2.11.2. Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Відповідно до п. 2.12. Договору № МБ-Ф-DNI-1375 незважаючи на положення п.2.11. цього Договору, за бажанням Клієнта, за відступленими Банку Правами вимоги первісна сума коштів в розмірі Авансового платежу може не перераховуватися Банком Клієнту, в цьому випадку у графі Реєстру "Розмір Авансового платежу" зазначається "0".

Факторингове фінансування за такими правами вимоги здійснюється не пізніше Банківського дня, наступного за днем отримання Банком від Боржника сум його заборгованості по відступленим Банку правам вимоги в розмірі сум, отриманих Банком від Боржника за відповідними Правами вимоги, за умови відсутності простроченої заборгованості Клієнта за Борговими зобов`язаннями перед Фактором за цим Договором. У разі наявності простроченої заборгованості Клієнта за Борговими зобов`язаннями за цим Договором, Банк здійснює залік зустрічних однорідних вимог у порядку, передбаченому у абз. Другим п. 2.11.2. цього Договору.

У разі порушення (невиконання чи неналежного/часткового виконання) Боржником зобов`язання (так і будь-якої його частини), Боржник і Клієнт відповідають перед Фактором як солідарні боржники, що означає право Фактора вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від Боржника і Клієнта разом, так і від кожного з них окремо (п. 3.4. Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками Банку, Клієнта та діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по Договору та отримання Фактором грошових коштів в оплату повної вартості прав вимоги.

Положення Договору щодо відступлення Клієнтом на користь Фактора певного Права вимоги до Боржника, так само як і здійснення Фактором Факторного фінансування, набираючи чинності з дати підписання сторонами та скріплення печатками Банку, Клієнта Реєстрів (згідно Додатку № 2 до цього Договору) (п. 13.1. Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Додатком № 1 до Договору факторингу з реєстром № МБ-Ф-DNI-1375, визначено перелік боржників, відповідно до якого, під номером 1 значиться ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"; назва Договір поставки; номер 2351-ПУ; Дата укладання 12.01.2017; термін дії 31.12.2018/ до повного виконання сторонами своїх зобов`язань; Максимальний розмір Авансового платежу (% від вартості Права вимоги включити % депонування) 95%; % депонування ( % від суми Авансового платежу) 5,0% - за умови, якщо строк відстрочення платежу (з урахуванням періоду очікування) становить до 120 календарних днів, 10,0 % - за умови, якщо строк відстрочення платежу (з урахуванням періоду очікування) становить з 121 до 180 календарних днів, 21,0% за умови, якщо строк відстрочення платежу (з урахуванням періоду очікування) становить з 181 до 360 календарних днів ( в редакції Додаткової угоди № 6).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди до Договору від 13.12.2018, у відповідності до ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, сторони Договору дійшли взаємної згоди продовжити строк дії Договору до "31" грудня 2020 року.

На виконання умов Договору, Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 591 079,44 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000001 від 06.01.2020 на суму 112 118,40 грн., № РН-0000002 від 10.01.2020 на суму 99 918,00 грн., № РН-0000003 від 13.02.2020 на суму 62 840,16 грн., № РН-0000004 від 16.03.2020 на суму 102 461,38 грн., № РН-0000005 від 17.03.2020 на суму 109 664,35 грн., № РН-0000006 від 29.03.2020 на суму 104 077,15 грн.

Позивач виставив Відповідачеві рахунки-фактури: № СФ-0000001 від 06.01.2020 на суму 112 118,40 грн., № СФ-0000002 від 10.01.2020 на суму 99 918,00 грн., № СФ-0000003 від 13.02.2020 на суму 62 480,16 грн., № СФ-0000004 від 16.03.2020 на суму 102 461,38 грн., № СФ-0000005 від 17.03.2020 на суму 109 664,35 грн., № СФ-0000006 від 29.03.2020 на суму 104 077,15 грн.

Відповідач поставлений товар не оплатив.

За твердженням Позивача, останній направив Відповідачеві претензію № 02-12/22 від 22.12.2022, в якій вимагав погасити борг у розмірі 833 847,88 грн., з яких 591 079,44 грн. за видатковими накладними: № РН-0000001, № РН-0000002, № РН-0000003, № РН-0000004, № РН-0000005, № РН-0000006, та 242 768,44 грн. боргу за поставками 2019 року, за якими Відповідачем не доплачено по 5 % по кожній Видатковій накладній.

За даними Позивача, наведену претензію Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На прострочений борг Відповідача у розмірі 591 079,44 грн. Позивач, з посиланням на ст. 625 ЦК України, нарахував 58 447,00 грн. 3 % річних за період з 05.05.2020 по 05.10.2023 та 292 442,67 грн. індексу інфляції за період з травня 2020 року по вересень 2023 року.

Всі нарахування проводилися окремо за кожним актом.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт поставки товару Відповідачеві, наявність підстав для оплати поставленого товару, обґрунтованість стягуваних сум.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст. 1078 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 ЦК України).

За ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов заперечує з викладених у поясненнях підстав.

Перевіривши доводи сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд частково приймає позицію й доводи Відповідача, та частково погоджується з Позивачем.

Так, 12.01.2017 сторони уклали Договорі поставки № 2351-ПУ, за п. 1.1. якого у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК, в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у цьому Договорі та Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього Договору (п. 1.2. Договору).

Розрахунки за продукцію, що постачається за цим Договором здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з 90 календарних днів з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання податкової накладної та документів, передбачених розділом 4 цього Договору (п. 5.4. Договору в редакцій Додаткової угоди від 13.12.2017).

На виконання умов Договору, Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 591 079,44 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000001 від 06.01.2020 на суму 112 118,40 грн., № РН-0000002 від 10.01.2020 на суму 99 918,00 грн., № РН-0000003 від 13.02.2020 на суму 62 840,16 грн., № РН-0000004 від 16.03.2020 на суму 102 461,38 грн., № РН-0000005 від 17.03.2020 на суму 109 664,35 грн., № РН-0000006 від 29.03.2020 на суму 104 077,15 грн.

Позивач виставив Відповідачеві рахунки-фактури: № СФ-0000001 від 06.01.2020 на суму 112 118,40 грн., № СФ-0000002 від 10.01.2020 на суму 99 918,00 грн., № СФ-0000003 від 13.02.2020 на суму 62 480,16 грн., № СФ-0000004 від 16.03.2020 на суму 102 461,38 грн., № СФ-0000005 від 17.03.2020 на суму 109 664,35 грн., № СФ-0000006 від 29.03.2020 на суму 104 077,15 грн.

Відповідач поставлений товар не оплатив (суду доказів не надав).

Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, видаткові накладні, ТТН, накладні залізничного транспорту), беручи до уваги ненадання Відповідачем доказів оплати поставленого товару, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу 591 079,44 грн.

Щодо стягнення 242 768,44 грн., суд бере до уваги, що 12.01.2018 ПАТ "Перший український міжнародний банк" та ТОВ "РОСТ ЛІС" уклали Договір факторингу з регресом № МБ-Ф-DNI-1375, за п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується здійснювати Факторингове фінансування Клієнта за плату на умовах Факторингу з регресом.

Право вимоги є відступленим Клієнтом (набути Фактором) з моменту підписання сторонами Реєстру, що містить таке право вимоги (п. 1.3. Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Перелік Боржників визначається сторонами у Переліку Боржників згідно Додатку № 1 до цього Договору (п. 2.1. Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Додатком № 1 до Договору факторингу з реєстром № МБ-Ф-DNI-1375, визначено перелік боржників, відповідно до якого, під номером 1 значиться ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"; назва Договір поставки; номер 2351-ПУ; Дата укладання 12.01.2017; термін дії 31.12.2018/ до повного виконання сторонами своїх зобов`язань; Максимальний розмір Авансового платежу (% від вартості Права вимоги включити % депонування) 95%; % депонування ( % від суми Авансового платежу) 5,0% - за умови, якщо строк відстрочення платежу (з урахуванням періоду очікування) становить до 120 календарних днів, 10,0 % - за умови, якщо строк відстрочення платежу (з урахуванням періоду очікування) становить з 121 до 180 календарних днів, 21,0% за умови, якщо строк відстрочення платежу (з урахуванням періоду очікування) становить з 181 до 360 календарних днів ( в редакції Додаткової угоди № 6).

За Договором факторингу Позивач відступив Фактору право вимоги усієї суми боргу, без зворотного відступлення, під умовою сплати Банком первісної суми (95 % відображених у погодженому переліку боржників), як авансового платежу та з оплатою залишкової суми (5% ) не пізніше банківського дня, наступного за днем отримання Банком від Боржника (Відповідача) повної суми його заборгованості за відступленим Фактору відповідним правом вимоги…

Договором факторингу передбачено порядок та умови за яких Банк перераховує Клієнту грошові кошти як факторингове фінансування в розмірі заборгованості, яка існувала у Боржника перед Клієнтом до передачі такої заборгованості Боржником на користь Банку.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що до матеріалів справи не надано доказів зворотного відступлення права вимоги від Банку до Позивача, суд вважає, що сума боргу за поставками 2019 року за якими, за даними Позивача, Відповідач не сплатив по 5 % за кожною видатковою накладною з вартості кожної партії поставленого товару, у розмірі 242 768,44 грн. не підлягає стягненою з Відповідача, оскільки цей обов`язок перед Позивачем залишився у Фактора (Банку).

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що за заявлені Позивачем періоди розмір 3 % річних становить 58 447,00 грн., індекс інфляції 285 280,16 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 591 079,44 грн. боргу, 285 280,16 грн. індексу інфляції, 58 447,00 грн. 3 % річних, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, код 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ЛІС" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Центральна, буд. 19, кв. 180, код 40945127) 591 079,44 грн. боргу, 285 280,16 грн. індексу інфляції, 58 447,00 грн. 3 % річних, 14 022,10 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Повне судове рішення складене 07.12.2023.

Суддя С.Г. Юзіков