Постанова
від 15.05.2024 по справі 904/3157/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2024 м. Дніпро Справа № 904/3157/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), Іванова О.Г., Верхогляд Т.А. секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 (суддя Юзіков С.Г.) повний текст рішення складено 07.12.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост ліс», м. Павлоград, Дніпропетровської області

до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград, Дніпропетровської області

про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

В червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рост ліс» (позивач), з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з вимогою до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (відповідач) про стягнення 833847,88 грн - основного боргу за несплату вартості поставленого товару, 292442,67 грн - інфляційних витрат, 58447,00 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов Договору поставки від 12.01.2017 № 2351-ПУ в частині повної та своєчасної оплати вартості переданої у власність відповідача продукції.

Рішенням місцевого господарського суду від 27.11.2023 позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 591079,44 грн боргу, 285280,16 грн втрат від інфляції, 58447,00 грн 3 % річних та 14 022,10 грн судового збору.

В решті позову відмовлено.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням господарського суду відповідач оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду та просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове рішення, яким позов ТОВ «Рост ліс» залишити без розгляду.

Апеляційна скарга мотивована не забезпеченням місцевим господарським судом дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до надання господарським судом неналежної правової оцінки клопотанню відповідача, в якому останній обґрунтовано заперечував проти розгляду справи в господарському суді та просив залишити позовну заяву без розгляду, з огляду на чинність, дійсність та можливість бути виконаною третейської угоди, погодженої сторонами в п. 7.5. Договору поставки.

Скаржник вважає неправильним висновок місцевого господарського суду про відсутність у договорі чіткого та зрозумілого порядку визначення двома третейськими суддями третього третейського судді з залученням компетентного органу для вирішення цього питання, у зв`язку з відсутністю в третейському застереженні погодження такого компетентного органу, оскільки порядок формування третейського суду для вирішення конкретного спору у випадку недосягнення згоди обраними третейськими суддями щодо кандидатури третього третейського судді визначено Законом України «Про третейські суди».

Відповідно до статей 2, 8 Закону України «Про третейські суди» компетентний орган орган управління юридичної особи, який відповідно до її статуту чи положення має право приймати рішення про утворення постійно діючого третейського суду, затверджувати Положення про постійно діючий третейський суд, регламент третейського суду та списки третейських суддів.

Таким органом є орган управління всеукраїнських громадських організацій; всеукраїнських організацій роботодавців; фондових і товарних бірж, саморегулівних організацій професійних учасників ринку цінних паперів; торгово-промислових палат; всеукраїнських асоціацій кредитних спілок, Центральної спілки споживчих товариств України; об`єднанні, асоціації суб`єктів підприємницької діяльності юридичних осіб, у тому числі банків.

Позивач не надав будь-яких доказів того, що він звертався до будь-якого з перерахованих компетентних органів та вони відмовили йому у визначенні третього судді.

З посиланням на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі N 913/17/18 та від 22.05.2019 у справі N 756/3550/18 скаржник зазначає, що наявність дійсного третейського застереження та обов`язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи третейським судом, що її виявив відповідач, не є обмеженням прав позивача, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 55 Конституції України.

Норми Закону України «Про третейські суди» гарантують, у даному випадку, учасникам господарських відносин права розраховувати на швидкий та ефективний спосіб вирішення господарського спору альтернативним шляхом.

З урахуванням вищезазначеного, враховуючи чинність та можливість бути виконаною третейської угоди сторін, беручи до уваги, що відповідач до початку розгляду справи по суті звернувся із заявою, в якій заперечив проти розгляду справи в господарському суді, позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

3. Короткий зміст доводів відзиву на апеляційну скаргу.

Не погодившись з доводами апеляційної скарги ТОВ «Рост ліс» надав до суду відповідний відзив, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 залишити без змін.

На думку позивача, розгляд справи третейським судом є неможливим через низку неточностей в умовах договору, що призводить до неможливості виконання третейської угоди. Водночас, позивач вказує, що норми чинного законодавства не визначають будь-яких заборон вирішувати спори між сторонами саме господарським судом.

Позивач звертає увагу колегії судів на зміст п. 7.9. Договору поставки № 2351-ПУ від 12.01.2017, умовами якого не визначено компетентний орган, що на його думку викликає сумніви щодо виконання третейського застереження (абзац 5 п. 7.9. Договору), а саме: «У випадку недосягнення згоди у виборі третього третейського судді, протягом вказаного строку, такого третейського суддю призначає компетентний орган, за письмовим запитом однієї із сторін». Водночас, на думку позивача, невизначеність у Договорі поставки компетентного органу, не відповідає принципу правової визначеності, оскільки третейське застереження не могло бути реально виконаним в частині формування повного складу третейського суду, що надає можливість передачі заінтересованою стороною господарського спору до компетентного суду.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

12.01.2017 між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рост ліс» (продавець) укладено Договір поставки № 2351-ПУ (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, постачальник (позивач) зобов`язується поставити у власність покупця (відповідача) продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК (далі «Продукція»), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у цьому Договорі та Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього Договору (п. 1.2. Договору).

Постачання продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та у строки, погоджені сторонами у Специфікаціях до цього Договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, що супроводжується одним документом щодо якості та/або одним товаросупровідним документом (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору загальна сума Договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Договору. У разі відхилення кількості фактично поставленої продукції від погодженої до поставки кількості загальна вартість Договору змінюється пропорційно до кількості фактично поставленої продукції з розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних Специфікаціях до Договору. Толеранс (відхилення за кількістю) постачання продукції складає 10%, якщо інше не обумовлено сторонами у відповідних специфікаціях до Договору.

У будь-якому випадку загальна орієнтовна сума Договору не повинна перевищувати 84000000,00 гривень без ПДВ на дату укладання Договору. Сума Договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної Додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого органу управління Покупця.

Ціни на продукцію, що поставляється Постачальником, встановлюються сторонами у відповідних Специфікації до Договору (п. 5.2. Договору).

Розрахунки за продукцію, що постачається за цим Договором здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з 90 календарних днів з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання податкової накладної та документів, передбачених розділом 4 цього Договору (п. 5.4. Договору в редакцій Додаткової угоди від 13.12.2017).

Відповідно до п. 8.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у разі належного виконання обома сторонами своїх зобов`язань, строк дії Договору встановлюється до 31.12.2018 включно.

У разі не виконання (неналежного виконання) сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, термін дії Договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У разі укладення сторонами на виконання цього Договору Специфікації до Договору до закінчення строку дії Договору, встановленого в абзаці 1 п. 8.1. цього Договору, строки виконання зобов`язань за якими виходять за межі строку дії Договору, зазначеного в абзаці 1 п. 8.1. цього Договору, дія Договору продовжується на строк виконання сторонами зобов`язань за вказаними специфікаціями. Строк дії Договору продовжується лише щодо Специфікацій, які укладені у порядку, зазначеному в цьому пункті Договору, та лише на період виконання сторонами зобов`язань за вказаними Специфікаціями.

12.01.2018 ПАТ «Перший український міжнародний банк» (Банк, Фактор) та ТОВ «Рост ліс» (Клієнт) уклали Договір факторингу з регресом № МБ-Ф-DNI-1375 (далі - Договір № МБ-Ф-DNI-1375), за п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується здійснювати Факторингове фінансування Клієнта за плату на умовах Факторингу з регресом.

Ліміт Факторингового фінансування за цим Договором встановлюється в розмірі 1500000,00 грн зі строком дії до 01.07.2019 (п. 1.2. Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Право вимоги є відступленим Клієнтом (набути Фактором) з моменту підписання сторонами Реєстру, що містить таке право вимоги (п. 1.3. Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Перелік Боржників визначається сторонами у Переліку Боржників згідно Додатку № 1 до цього Договору (п. 2.1. Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Умови придбання Фактором права вимоги визначаються у реєстрі, що складається за формою згідно Додатку № 2 до цього Договору (п. 2.2. Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Відповідно до п. 2.11 Договору № МБ-Ф-DNI-1375 порядок здійснення факторингового фінансування. За умови підписання сторонами реєстру, банк (Фактор) перераховує грошові кошти в національній валюті України на поточний рахунок клієнта двома частинами в наступному порядку:

- первісна сума грошових коштів перераховується на користь клієнта в розмірі авансового платежу, розмір якого визначається в реєстрі, не пізніше банківського дня, наступного за днем підписання банком відповідного реєстру (підп. 2.11.1. Договору № МБ-Ф-DNI-1375);

- залишкова сума грошових коштів перераховується на користь клієнта в розмірі, який визначається як різниця між вартістю права вимоги та авансовим платежем, що був перерахований Банком на користь клієнта за відповідним правом вимоги згідно з умовами, що містяться в реєстрі, не пізніше Банківського дня, наступного за днем отримання Банком від боржника повної суми його заборгованості за відступленим Фактору відповідним правом вимоги в розмірі вартості права вимоги, за умови відсутності буд-якої заборгованості клієнта за борговими зобов`язаннями перед Фактором за цим Договором. Сума коштів, що підлягає перерахуванню Клієнту згідно з цим підпунктом Договору, визначається Банком за кожним окремим правом вимоги, яке виникло за відповідним документом/контрактом (абз. 1 підп. 2.11.2. Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Відповідно до п. 2.12. Договору № МБ-Ф-DNI-1375 незважаючи на положення п. 2.11. цього Договору, за бажанням клієнта, за відступленими Банку правами вимоги первісна сума коштів в розмірі авансового платежу може не перераховуватися Банком клієнту, в цьому випадку у графі реєстру «Розмір авансового платежу» зазначається « 0».

Факторингове фінансування за такими правами вимоги здійснюється не пізніше банківського дня, наступного за днем отримання Банком від боржника сум його заборгованості по відступленим Банку правам вимоги в розмірі сум, отриманих Банком від боржника за відповідними правами вимоги, за умови відсутності простроченої заборгованості клієнта за борговими зобов`язаннями перед Фактором за цим Договором. У разі наявності простроченої заборгованості клієнта за борговими зобов`язаннями за цим Договором, банк здійснює залік зустрічних однорідних вимог у порядку, передбаченому у абз. 2 п. 2.11.2. цього Договору.

У разі порушення (невиконання чи неналежного/часткового виконання) боржником зобов`язання (так і будь-якої його частини), боржник і клієнт відповідають перед фактором як солідарні боржники, що означає право фактора вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від боржника і клієнта разом, так і від кожного з них окремо (п. 3.4. Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками Банку, клієнта та діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по Договору та отримання Фактором грошових коштів в оплату повної вартості прав вимоги.

Положення Договору щодо відступлення Клієнтом на користь фактора певного права вимоги до боржника, так само як і здійснення фактором факторного фінансування, набираючи чинності з дати підписання сторонами та скріплення печатками Банку, клієнта реєстрів (згідно Додатку № 2 до цього Договору) (п. 13.1. Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Додатком № 1 до Договору факторингу з реєстром № МБ-Ф-DNI-1375, визначено перелік боржників, відповідно до якого, під номером 1 значиться ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»; назва Договір поставки; номер 2351-ПУ; Дата укладання 12.01.2017; термін дії 31.12.2018/ до повного виконання сторонами своїх зобов`язань; Максимальний розмір авансового платежу (% від вартості права вимоги включити % депонування) 95%; % депонування (% від суми авансового платежу) 5,0% - за умови, якщо строк відстрочення платежу (з урахуванням періоду очікування) становить до 120 календарних днів, 10,0 % - за умови, якщо строк відстрочення платежу (з урахуванням періоду очікування) становить з 121 до 180 календарних днів, 21,0% за умови, якщо строк відстрочення платежу (з урахуванням періоду очікування) становить з 181 до 360 календарних днів (в редакції Додаткової угоди № 6).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди до Договору від 13.12.2018, у відповідності до ст. 651, 653, 654 ЦК України, сторони дійшли взаємної згоди продовжити строк дії Договору до 31.12.2020.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 591079,44 грн, що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000001 від 06.01.2020 на суму 112118,40 грн, № РН-0000002 від 10.01.2020 на суму 99918,00 грн, № РН-0000003 від 13.02.2020 на суму 62840,16 грн, № РН-0000004 від 16.03.2020 на суму 102461,38 грн, № РН-0000005 від 17.03.2020 на суму 109664,35 грн, № РН-0000006 від 29.03.2020 на суму 104077,15 грн.

Позивач виставив відповідачеві рахунки-фактури: № СФ-0000001 від 06.01.2020 на суму 112118,40 грн, № СФ-0000002 від 10.01.2020 на суму 99918,00 грн, № СФ-0000003 від 13.02.2020 на суму 62480,16 грн, № СФ-0000004 від 16.03.2020 на суму 102461,38 грн, № СФ-0000005 від 17.03.2020 на суму 109664,35 грн, № СФ-0000006 від 29.03.2020 на суму 104077,15 грн.

Відповідач поставлений товар не оплатив.

За твердженням позивача, останній направив відповідачу претензію № 02-12/22 від 22.12.2022, в якій вимагав погасити заборгованість у сумі 833847,88 грн, з яких 591079,44 грн за видатковими накладними: № РН-0000001, № РН-0000002, № РН-0000003, № РН-0000004, № РН-0000005, № РН-0000006, та 242768,44 грн боргу за поставками 2019 року, за якими відповідачем не доплачено по 5 % за кожною видатковою накладною.

За даними позивача, наведену претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На прострочений борг відповідача у сумі 591079,44 грн позивач, з посиланням на ст. 625 ЦК України, нарахував 58447,00 грн 3 % річних за період з 05.05.2020 по 05.10.2023 та 292442,67 грн індексу інфляції за період з травня 2020 року по вересень 2023 року.

Всі нарахування проводилися окремо за кожним актом.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом до суду першої інстанції та є предметом виникнення спору по даній справі.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

За змістом доводів апеляційної скарги, предметом апеляційного оскарження є по суті ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023, постановлена у даній справі за результатами розгляду судом першої інстанції заявленого відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в порядку п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, в якому останній заперечував проти розгляду справи саме господарським судом з огляду на наявність визначеного умовами договору третейського застереження.

Вищевказаною ухвалою у справі від 05.10.2023 Господарський суд Дніпропетровської області відмовив ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Обставини справи, які стосуються вирішення спору по суті позовних вимог ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не оспорюються, оскільки в основу доводів апеляційної скарги включено лише заперечення на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023, яка не підлягала оскарженню окремо від рішення.

Отже, в межах доводів апеляційної скарги, перегляду в апеляційному порядку підлягає лише постановлена по даній справі ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023.

Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання про залишення позовної заяви ТОВ «Рост ліс» без розгляду, місцевий господарський суд зазначив в ухвалі, що укладеним сторонами Договором (п. 7.9.) компетентний орган не визначений, тоді як Законом передбачено, що у випадку необрання призначеними/обраними сторонами третейськими суддями третього третейського судді, розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.

Поняття компетентного органу, на який сторони посилаються в Договорі, не визначено, як самим Договором так і Законом.

Отже, передбачений сторонами Договору порядок формування складу третейського суду для вирішення конкретного спору із залученням компетентного органу не відповідає принципу правової визначеності, а тому, на думку місцевого господарського суду, є таким, що не може бути виконаним.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд вважає, що за відсутності домовленості двох третейських суддів про обрання ними третього третейського судді, за відсутності чіткого зрозумілого порядку залучення ними компетентного органу для вирішення цієї проблеми, а також у зв`язку з відсутністю в третейському застереженні погодженого сторонами такого компетентного органу, передбачена договором третейська угода (третейське застереження) не може бути реально виконана в частині формування повного складу третейського суду, що не дозволяє встановити дійсні наміри сторін стосовно створення певного третейського суду, що свідчить про можливість передання заінтересованою стороною господарського спору до компетентного суду.

Крім того, вирішуючи заявлене відповідачем клопотання, місцевий господарський суд виходив з принципу процесуальної економії, оскільки, у випадку непогодження обраними/призначеними сторонами третейськими суддями третього судді, спір може бути вирішено лише компетентним судом.

Дослідивши обставини даної справи, з урахуванням наведених у клопотанні відповідача заперечень проти вирішення спору в господарському суді, висновків, наведених місцевим господарським судом в ухвалі про відмову в задоволенні означеного клопотання, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача по справі, а від так безпідставно ухваленим є рішення у справі, яким позов ТОВ «Рост ліс» задоволено частково, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

З аналізу вказаних норм права вбачається право національного суду на відкриття провадження у справі у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди (третейського застереження), якщо суд визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, і від будь-якої сторони не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що спір між сторонами виник з Договору поставки від 12.01.2017 № 2351-ПУ.

Відповідно до п. 7.5. вказаного Договору всі суперечки, що виникають між сторонами у зв`язку з виконанням цього договору або стосуються його зміни, припинення, недійсності, підлягають розгляду і вирішуються в третейському суді для розгляду конкретного спору (третейський суд «ad hoc»).

За змістом п. 7.6. Договору третейський суд для розгляду конкретного спору формується і діє у складі трьох третейських суддів. Персональний склад третейського суду для розгляду конкретного спору визначається сторонами в порядку, передбаченому п. 7.9. Договору.

Третейське провадження порушується шляхом вручення позивачем відповідачу вимоги про третейський розгляд конкретного спору за цим договором (п. 7.8 Договору).

За змістом п. 7.9. Договору склад третейського суду для розгляду конкретного спору формується в наступному порядку.

Одного з третейських суддів обирає позивач, вказавши інформацію про нього у своїй вимозі, згідно з п. 7.10. Договору та Закону України «Про третейські суди» (далі Закон).

Другий третейський суддя обирається відповідачем протягом 30 (тридцяти) календарний днів з моменту отримання від позивача вимоги про третейський розгляд. У своєму повідомленні позивачеві про призначення третейського судді відповідач указує інформацію про нього згідно з п. 7.10. цього Договору та Закону.

Третій третейський суддя, який виступає в якості голови, обирається двома обраними третейськими суддями протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту вибору другого третейського судді, з урахуванням вимог п. 7.10. цього Договору та Закону.

У разі недосягнення згоди у виборі третього третейського судді протягом зазначеного терміну такого третейського суддю призначає компетентний орган на письмовий запит однієї із сторін.

Відповідно до п. 7.10. Договору сторони дійшли згоди про наявність обов`язкових вимог до третейських суддів, передбачені Законом.

Згідно з п. 7.13. Договору рішення третейського суду для розгляду конкретного спору (третейський суд «ad hoc») є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених законодавством України.

Пунктом 7.14. Договору сторони погодили, що процедура і правила, якими необхідно керуватися в ході третейського розгляду, визначаються Законом та цією третейською угодою.

Умови договору, що містять відомості про найменування сторін, їх місцезнаходження, місце і дату укладення договору, являються складовими частинами третейської угоди, викладеної в розділі 7 цього договору (п. 7.15. Договору).

Отже, шляхом вчинення третейського застереження в пунктах 7.5. 7.15. Договору поставки, зазначений спір має розглядати саме третейський суд для розгляду конкретного спору у складі трьох третейських суддів, персональний склад якого має визначається сторонами.

Зазначене третейське застереження є чинним, відповідає вимогам Закону, в судовому порядку недійсним не визнавалося, а тому може бути виконане.

Відповідно до ст. 1 Закону до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

За змістом ст. 2 Закону третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин;

Приписами ст. 5 Закону визначено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

У ст. 7 Закону передбачено, що в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди «ad hoc»). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.

Порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити положенням цього Закону (ч. 6 ст. 8 Закону).

Частинами 1, 4, 6, 9 ст. 12 Закону передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди; третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена, зокрема, шляхом обміну листами; посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору; третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Відповідно до ст. 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 - 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 Господарського процесуального кодексу України , з урахуванням частини другої цієї статті; 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Статтями 627, 629 ЦК України передбачено, що сторони є вільними, зокрема, в укладенні договору, визначенні умов договору, а також, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу принципу свободи договору сторони домовилися вирішувати між собою всі спори, які виникатимуть у зв`язку з виконанням Договору поставки в третейському суді, який формується і діє у складі трьох третейських суддів та визначається сторонами в порядку, передбаченому п. 7.9. Договору поставки.

Згідно ст. 14 Закону сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів. Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода.

Відповідно до приписів ст. 17 Закону формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами. Якщо сторони не погодили іншого, то формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в такому порядку: при формуванні третейського суду в складі трьох і більше третейських суддів кожна із сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості третейських суддів. Якщо одна із сторін не призначить чи не обере належної кількості третейських суддів протягом 10 днів після одержання прохання про це від іншої сторони або якщо призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 10 днів після їх призначення чи обрання не оберуть ще одного третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.

Як вже зазначалося вище, порядок формування складу третейського суду для розгляду конкретного спору визначений сторонами в третейському застереженні (п. 7.9. Договору поставки), який не є відмінним та не суперечить нормативним приписам ст. 17 Закону.

Висновок суду першої інстанції стосовно того, що укладеним сторонами Договором (п. 7.9.) компетентний орган не визначений, тоді як Законом передбачено, що у випадку необрання призначеними/обраними сторонами третейськими суддями третього третейського судді, розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду, колегія суддів відхиляє, оскільки, як зазначалося вище, в силу приписів ст. 12 Закону третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

За умовами Договору йдеться саме про створення сторонами третейського суду для вирішення конкретного спору що допускається ст. 17 Закону, а не про передачу спору конкретно визначеному постійно діючому третейському суду, утворення якого передбачено саме компетентним органом суб`єктів, визначених у ч. 1 ст. 8 цього Закону.

Колегія суддів зауважує на тому, що у даному конкретному випадку, позивач в порушення погоджених з відповідачем умов третейського застереження, взагалі не звертався до відповідача з вимогою про третейський розгляд конкретного спору, який виник в процесі виконання умов Договору поставки. Матеріали справи не містять будь-яких доказів, в підтвердження надсилання позивачем такої вимоги відповідачу.

За вказаних вище обставин, невиконання сторонами умов третейського застереження в частині визначення ними першого та другого третейських суддів позбавляє можливості обрання третейськими суддями третього третейського суддю, адже за умовами третейського застереження (п. 7.9.) третій третейський суддя, який виступає в якості голови, обирається двома обраними третейськими суддями протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту вибору другого третейського судді, з урахуванням вимог п. 7.10. цього Договору та Закону.

Також, колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції стосовно неможливості виконання третейського застереження в частині формування складу третейського суду для вирішення конкретного спору, з огляду на невизначеність сторонами в третейському застереженні компетентного органу для визначення третього третейського судді з огляду на наступне.

Згідно нормативних приписів ст. 2 Закону компетентний орган - орган управління юридичної особи, який відповідно до її статуту чи положення має право приймати рішення про утворення постійно діючого третейського суду, затверджувати Положення про постійно діючий третейський суд, регламент третейського суду та списки третейських суддів.

Порядок утворення третейських судів врегульований нормативними приписами ст. 8 Закону, якими, зокрема, визначено порядок утворення постійно діючого третейського суду компетентним органом.

Порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити положенням цього Закону.

Як зазначалося вище, погоджені сторонами в пунктах 7.5. 7.15. Договору поставки умови третейського застереження, положенням Закону не суперечать.

До початку розгляду справи по суті, місцевий господарський суд не визнав третейське застереження недійсним, таким що втратило чинність або не може бути виконаним, а від так, неможливість виконання третейського застереження не доведене.

При вирішенні даного спору, колегія суддів ЦАГС вважає необхідним врахувати висновок Великої Палата Верховного Суду, висвітлений у постанові від 28.08.2018 по справі № 904/493/16, згідно якого, господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди.

З огляду на зазначене вище, доводи наведені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, відносно неможливості розгляду справи третейським судом, через низку неточностей в умовах Договору, що призводить до неможливості виконання третейського застереження в частині формування повного складу третейського суду для розгляду конкретного спору, колегія суддів відхиляє.

Вищевказане спростовує доводи суду першої інстанції щодо необхідності застосування принципу процесуальної економії для вирішення даного спору саме компетентним судом.

Посилання позивача на судові рішення, ухвалені за аналогічних підстав (постанову ЦАГС від 13.01.2020 по справі № 904/3987/19, від 16.11.2021 по справі № 904/1747/21 та від 01.02.2022 по справі № 904/6328/21) колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки зазначені судові рішення не є релевантними для цієї справи, зважаючи на різні фактичні обставини справ, встановлені судами під час їх розгляду.

У зв`язку з встановленням факту наявності у даній справі укладеного між сторонами третейського застереження (п. 7.5. Договору поставки), враховуючи норми Закону щодо підвідомчості справ третейським судам, вказаний спір помилково розглянутий компетентним судом.

Колегія суддів ЦАГС також вважає безпідставними доводи позивача про наявність у нього конституційного права на звернення для вирішення спору саме до господарського суду, оскільки наявність дійсного третейського застереження та обов`язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи третейським судом, що її виявив відповідач, не є обмеженням прав позивача, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і ст. 55 Конституції України.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини добровільна відмова від судового порядку вирішення спору на користь арбітражу є загалом прийнятною в аспекті дотримання ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. зокрема рішення у справі Suovaniemi and others v. Finland, заява № 31737/96, 23.02.1999), тому залишення судом без розгляду позову через наявність арбітражної угоди саме по собі не становить неприйнятного обмеження доступу до суду.

З огляду на вищевикладені та встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованими заперечення відповідача проти розгляду справи господарським судом, внаслідок чого вимоги апеляційної скарги ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 по даній справі скасуванню повністю з ухваленням нового судового рішення про залишення без розгляду позовної заяви ТОВ «Рост ліс» до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення заборгованості, у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково (п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України), процесуально оформивши це постановою в силу прямої вказівки законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи встановлені апеляційним господарським судом обставини справи, колегія суддів ЦАГС дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2023 по даній справі.

Доводи позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів відхиляє, як такі, що не спростовують встановлених вище обставин по даній справі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у викладі підстав для прийняття судового рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (аналогічної позиції дотримується Консультативна рада європейських суддів щодо якості судових рішень у своєму Висновку № 11 [2008]).

7. Розподіл судових витрат.

Згідно нормативних приписів ст. 129 ГПК України у зв`язку з задоволенням апеляційної скарги, судові витрати за її подання підлягають відшкодуванню ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за рахунок позивача ТОВ «Рост ліс».

У зв`язку з залишенням позовної заяви без розгляду, судові витрати, у якості сплаченого судового збору за її подання, слід покласти на позивача по справі ТОВ «Рост ліс».

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області 27.11.2023 у справі № 904/3157/23 скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост ліс» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост ліс» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна , 19/180, код ЄДРПОУ 40945127) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, код. ЄДРПОУ 00178353) 16826,52 грн (Шістнадцять тисяч вісімсот двадцять шість гривень 52 копійки) судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Рост ліс».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.05.2024.

Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков

Судді:О.Г. Іванов

Т.А. Верхогляд

СудЦентральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення15.05.2024
Оприлюднено23.05.2024
Номер документу119165579
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —904/3157/23

Постанова від 17.07.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 15.07.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 17.06.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Судовий наказ від 24.05.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Юзіков Станіслав Георгійович

Постанова від 15.05.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Парусніков Юрій Борисович

Ухвала від 21.03.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Парусніков Юрій Борисович

Ухвала від 08.02.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Парусніков Юрій Борисович

Ухвала від 22.01.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Парусніков Юрій Борисович

Ухвала від 10.01.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Парусніков Юрій Борисович

Рішення від 27.11.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Юзіков Станіслав Георгійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні