Ухвала

від 07.12.2023 по справі 38/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

07.12.2023Справа № 38/148

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши клопотання Акціонерного товариства «Сенс Банк» про заміну сторони виконавчого провадження за судовим наказом Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 року у справі №38/148

За заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соверк»

про видачу судового наказу

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

20.05.2010 постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Українських Банків» прийнято рішення за яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соверк» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість у розмірі 1278742,39 грн, витрати пов`язані з вирішенням спору Третейським судом у розмірі 131887,42 грн.

21.04.2011 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про видачу виконавчого документа у справі №548/10 на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Українських Банків" від 20.05.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 року у справі №38/148 постановлено видати наказ на виконання рішення постійно діючого незалежного Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.05.2010 у справі №548/10.

Цього ж дня, Господарським судом міста Києва видано наказ на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.05.2010, яке набрало законної сили 20.05.2010 та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соверк» на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» заборгованість у розмірі 1278742,39 грн та витрати, пов`язані з вирішенням спору Третейським судом у розмірі 13187,42 грн.

29.11.2023 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства «Сенс Банк» надійшло клопотання про зміну стягувача у виконавчому провадженні за судовим наказом Господарського суду міста Києва №38/148 від 12.05.2011 року.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/1277/23 від 29.11.2023 року у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 призначено повторний автоматизований розподіл клопотання, що подане в межах справи №38/148, за результатом проведення якого подане клопотання передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Розглянувши клопотання Акціонерного товариства «Сенс Банк» про заміну сторони виконавчого провадження за судовим наказом Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 року у справі №38/148, суд дійшов висновку про його повернення на підставі статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за приписами статті 338 Господарського процесуального кодексу України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Частинами 1 та 2 статті 334 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

З аналізу приписів частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України слідує, що письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

З поданого клопотання про заміну сторони виконавчого провадження від 29.11.2023 у справі №38/148 вбачається, що його підписано представником Акціонерного товариства «Сенс Банк» - Капустинською Мариною Олександрівною.

На підтвердження наявності у Капустинської М.О. повноважень діяти від імені та в інтересах Акціонерного товариства «Сенс Банк» до суду подано довіреність №020412/23 від 17.11.2023 року на ім`я Капустинської М.О., яка видана членом правління АТ «Сенс Банк» Шкляруком О.Г..

Частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України, та доповнено Основний Закон окремими статтями.

Статтею 59 Конституції України (в редакції цього Закону) визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Також, Конституцію України було доповнено статтею 131-2, за частинами першою, третьою та четвертою якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

29.12.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 №390-IX.

Відповідно до вказаних змін, зокрема, частини третьої статті 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За змістом частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи в порядку самопредставництва або адвокатом.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 17.06.2020 у справі №922/2246/19 та від 23.11.2020 у справі №908/592/19, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

У даному випадку, клопотання про заміну сторони виконавчого провадження підписано Капустинською М.О. на підставі довіреності №020412/23 від 17.11.2023 року, виданої Акціонерним товариством "Сенс Банк" на ім`я Капустинської М.О..

Проте, зазначені матеріали, які додані до клопотання на підтвердження наявності у Капустинської М.О. повноважень представляти інтереси Акціонерного товариства «Сенс Банк» в судах, не містять інформації про те, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, довіреність, за відсутності доказів, передбачених ч. 3 ст. 56 ГПК України, не є доказом того, що відповідна особа уповноважена діяти від імені підприємства в порядку самопредставництва.

Суд звертає увагу, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2021 у справі №917/106/20 та від 23.11.2020 у справі №908/592/19.

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація про особу, що підписала клопотання від імені Акціонерного товариства «Сенс Банк», а саме Капустинську М.О., в такому Реєстрі відсутня.

Водночас, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 60 ГПК України).

Так, згідно частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Клопотання про заміну сторони виконавчого провадження від імені Акціонерного товариства «Сенс Банк» підписано його представником Капустинською М.О., яка діє на підставі довіреності без надання доказів на підтвердження того, що вказана особа має статус адвоката.

Довіреність, яка додана до позовної заяви, на підтвердження наявності у Капустинської М.О. повноважень представляти інтереси заявника, зокрема, у Господарському суді міста Києва, також не містить інформації, що вказана особа має статус адвоката та за даними Єдиного реєстру адвокатів України судом такі відомості не встановлені.

Отже, суду жодними доказами не доведено, що подане до Господарського суду міста Києва клопотання про заміну сторони виконавчого провадження за судовим наказом Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 року у справі №38/148 від імені Акціонерного товариства «Сенс Банк» підписано особою, яка має право його підписувати у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

У зв`язку з викладеним, клопотання і додані до нього документи слід повернути Акціонерному товариству «Сенс Банк» без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що повернення без розгляду клопотання не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись статтями 170, 234, 235, 334, 338 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Акціонерного товариства «Сенс Банк» про заміну сторони виконавчого провадження за судовим наказом Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 року у справі №38/148 повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 07.12.2023 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Т. В. Васильченко