Постанова

від 07.12.2023 по справі 924/177/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 924/177/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Смарт ЛТД» - не з`явився,

відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Гольдхофер Юкрейн» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

клопотання/заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Гольдхофер Юкрейн»

про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 924/177/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Смарт ЛТД» (далі - ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» , позивач за первісним позовом)

до товариство з обмеженою відповідальністю «Гольдхофер Юкрейн» (далі - ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» , відповідач за первісним позовом),

про стягнення 2 000 802,17 грн.,

та за зустрічним позовом ТОВ «Гольдхофер Юкрейн»

до ТОВ «Техно-Смарт ЛТД»

про стягнення 865 939,36 грн збитків.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» про стягнення заборгованості у розмірі 2 000 802,17 грн., з яких: 113 244,59 грн на підставі договору поставки від 11.05.2020 № 11-05/2020 та 1 887 557,58 грн на підставі договору про виготовлення продукції з давальницької сировини від 04.01.2021 № 04/01-2021.

ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» подало до суду зустрічну позовну заяву до ТОВ «Техно-Смарт ЛТД», в якій просило суд (із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.05.2023) стягнути з ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» 865 939,36 грн. збитків.

Ухвалою суду від 20.03.2023 прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» до спільного розгляду з первісним позовом у справі №924/177/23.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.06.2023 у справі №924/177/23 первісний позов ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» задоволено повністю; присуджено до стягнення з ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» на користь ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» 2 000 802,17 грн заборгованості та 30 012,03 грн судового збору. Зустрічній позов ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» задоволено частково; присуджено до стягнення з ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» на користь ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» 544 711,00 грн збитків, що є вартістю неповернутих деталей та 8170,67 грн судового збору; у задоволенні решти зустрічних позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 321 228,36 грн відмовлено. Повернуто ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 13 114,48 грн.

Вказане рішення суду першої інстанції переглядалося апеляційним господарським судом лише в частині зустрічного позову про відмову у стягненні 212 286,16 грн., які становлять вартість зіпсованих (бракованих) деталей та стягненні 544 711,00 грн збитків, що є вартістю неповернутих деталей.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі №924/177/23 залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.06.2023 у справі №924/177/23. Апеляційну скаргу ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.06.2023 у справі №924/177/23 задоволено частково. Рішення господарського суду Хмельницької області від 06.06.2023 у справі №924/177/23 в частині відмови у стягненні з ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» 212 286,16 грн. скасовано. Прийнято нове рішення про задоволення позову в цій частині. Викладено резолютивну частину рішення за результатами розгляду зустрічного прозову в наступній редакції:

«Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольдхофер Юкрейн» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Смарт ЛТД» про стягнення 865939,36 грн збитків задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Смарт ЛТД» (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Романа Шухевича, 6, код ЄДРПОУ 39933658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольдхофер Юкрейн» (Хмельницька область, м. Красилів, вул. Центральна, 16, код ЄДРПОУ 43263041) 756997,16 грн збитків, 11354,96 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 4776,43 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити».

Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 924/177/23 заяву ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційних скарг ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» та ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.06.2023 у справі №924/177/23 задоволено частково; присуджено до стягнення з ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» на користь ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» 10 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх судових інстанцій ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції в частині задоволення зустрічного позову, в зазначеній частині ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» у задоволенні зустрічного позову про стягнення з ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» 756 997,16 грн. збитків. В іншій частині судові рішення залишити без змін. Крім того, просить Суд скасувати додаткову постанову щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в частині задоволення заяви ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в зазначеній частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині додаткову постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

За наслідками касаційного оскарження Верховний Суд ухвалою від 30.11.2023 касаційне провадження у справі № 924/177/23, відкрите за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Смарт ЛТД» на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.06.2023, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 закрив, з підстави передбаченої пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Гольдхофер Юкрейн», з посиланням на частину 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказував про те, що докази розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом справи в касаційній інстанції будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення та відповідно просив Суд вирішити питання судових витрат.

Інтереси ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» у суді касаційної інстанції представляв адвокат - Прядун Р.В. на підставі ордера від 16.11.2023 ВХ № 1057246.

05.12.2023 (тобто у передбачений чинним процесуальним законодавством строк) через систему «Електронний Суд» від представника ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» - адвоката Прядуна Р.В. надійшло клопотання/заява про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої назване Товариство, з посиланням на приписи частини п`ятої статті 130 ГПК України, просить Суд компенсувати за рахунок ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» витрати понесені ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи судом касаційної інстанції у розмірі 10 000 грн.

До заяви ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» надало: копію договору про надання правової допомоги від 16.10.2023, копію ордеру від 16.11.2023 ВХ № 1057246, копію додаткового договору до договору про надання правової допомоги від 16.10.2023, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2023, копію платіжного документу від 05.12.2023, згідно з яким ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» сплатило 10 000 грн. за договором про надання правової допомоги від 16.10.2023. Крім того, ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» просить Суд розглянути заяву без участі як ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» так і його представника.

Крім того, в матеріалах справи наявний ордер від 16.11.2023 ВХ № 1057246, виданий на ім`я адвоката Прядун Р.В., на підставі якого зазначений адвокат здійснював представництво у суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2023 призначено до розгляду клопотання/заяву про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу у справі № 924/177/23 у відкритому судовому засіданні на 07.12.2023.

Від ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» 06.12.2023 надійшли пояснення у справі, відповідно до яких останнє просить Суд у задоволенні заяви представника ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції відмовити, а також повернути ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» сплачений останнім судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 22 709,92 грн.

Розглянувши заяву ТОВ «Гольдхофер Юкрейн», Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги (такий висновок викладено в додатковій ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається з наданої копії додаткового договору до договору про надання правової допомоги від 16.10.2023, сторони погодили фіксований розмір гонорару адвоката у сумі 10 000 грн. за розгляд справи у Верховному Суді.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції при перегляді касаційної скарги в сумі 10 000 грн. ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» надало: копію договору про надання правової допомоги від 16.10.2023, копію ордеру від 16.11.2023 ВХ № 1057246, копію додаткового договору до договору про надання правової допомоги від 16.10.2023, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2023, копію платіжного документу від 05.12.2023, згідно з яким ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» сплатило 10 000 грн. за договором про надання правової допомоги від 16.10.2023.

Так, Верховним Судом встановлено, що відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2023 підписаного між адвокатом Прядуном Р.В. та ТОВ «Гольдхофер Юкрейн», сторони погодили загальний розмір фіксованого гонорару за надання професійної правничої допомоги, який становить 10 000 грн.

Отже ТОВ «Гольдхофер Юкрейн», згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, було надано докази в обґрунтування понесених витрат.

При цьому, Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У той час ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» не доведено неспівмірності витрат ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції. У додаткових поясненнях ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» не наводить жодних заперечень стосовно наданих ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» доказів фактичного понесення ним витрат на надання правової допомоги у заявленому до стягнення розмірі.

Натомість ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» у додаткових поясненнях з посиланням на приписи частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України, як на підставу для відмови у задоволенні клопотання/заяви ТОВ «Гольдхофер Юкрейн», лише вказує на те, що стягнення можливе лише у випадку встановлення необґрунтованих дій сторони.

Водночас слід вказати, що підстави вказані самим скаржником (ТОВ «Техно-Смарт ЛТД») у доводах касаційної скарги не підтвердилися, відповідно касаційне провадження було закрите на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України. Отже ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» допустило необґрунтоване подання касаційної скарги у зв`язку з чим касаційне провадження було закрите.

Разом з тим, як вже зазначалося вище у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20 зроблено висновок, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при закритті касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.

Близька за змістом правова позиція викладена у додаткових ухвалах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 910/21672/21, від 11.10.2023 у справі № 910/2475/22, від 27.09.2023 у справі № 914/3181/21 та у постанові Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22.

Проаналізувавши надані ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» в обґрунтування адвокатських витрат документи, а також подані ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» додаткові пояснення, Верховний Суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та не становить надмірний тягар для ТОВ «Техно-Смарт ЛТД», у зв`язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про задоволення клопотання/заяви про розподіл витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції та стягнення з ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» на користь ТОВ «Гольдхофер Юкрейн» витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у заявленій сумі.

Щодо вимоги ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» про повернення сплаченого ним судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 22 709,92 грн. Суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Наведеною нормою Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2023 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Смарт ЛТД» на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.06.2023, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 924/177/23 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду, та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Смарт ЛТД» на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.06.2023, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 924/177/23, оскільки після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України Судом встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження».

Поряд з тим процесуальні дії (закриття провадження у справі і закриття касаційного провадження) регулюються різними правовими нормами Господарського процесуального кодексу України, - відповідно статтею 231 і статтею 296 названого Кодексу.

Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції.

Зазначене підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження».

Таким чином закриття касаційного провадження не підпадає під ознаки припису пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», яка містить вичерпний перелік підстав повернення судового збору, тому Суд відмовляє у задоволенні заяви ТОВ «Техно-Смарт ЛТД» про повернення судового збору у сумі 22 709,92 грн за подання касаційної скарги.

Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», статтями 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Техно-Смарт ЛТД» у задоволенні заяви про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.06.2023, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 924/177/23.

2. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Гольдхофер Юкрейн» про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Смарт ЛТД» (ЄДРПОУ 39933658) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гольдхофер Юкрейн» (ЄДРПОУ 43263041) 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Хмельницької області.

Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова